Ухвала

від 15.05.2025 по справі 619/1013/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

справа № 619/1013/25

провадження № 1-кс/619/467/25

УХВАЛА

іменем України

14 травня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000174 від 18 лютого 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, військовослужбовця, з профільною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 18.02.2025 за результатами розгляду матеріалів за повідомленням зареєстрованим в ІТС «ІПНПУ» за № 4704 від 17.02.2025, слідчим відділенням ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221230000174 від 18.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

18.02.2025 о 02 год 26 хв за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.02.2025 прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні № 12025221230000174 від 18.02.2025 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

18.02.2025 о 21 год 10 хв затриманого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.

За змістом вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 був зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Згідно ст. 27 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Однак, незважаючи на вищевказані норми законодавства, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

17.02.2025 у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 де знаходились військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які втрьох вживали алкогольні напої.

В подальшому, в ході вживання алкогольних напоїв, під час побутової розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, за мірою розвитку якого у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений та спрямований на спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_8 , шляхом нанесення тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на протиправне спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_8 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень, користуючись при цьому фактором несподіванки та фізичним положенням, усвідомлюючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечні наслідки у вигляді отриманні потерпілим тяжких тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, військовослужбовець ОСОБА_5 взяв до правої рук ніж з чорною рукояткою та наніс ОСОБА_8 не менше 7 (семи) ударів ножем в ліву ділянку грудної клітини в область життєво-важливих органів, в результаті чого заподіяв потерпілому військовослужбовцю ОСОБА_8 різані рани крила носу зліва, множині колото-різані рани грудей, проникаюча рана грудей зліва, колото різані рани обох верхніх кінцівок.

Внаслідок протиправних дій військовослужбовця ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_8 було госпіталізовано до Військово-клінічного центру Північного регіону, де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу, а згідно з висновком № 4334 від 18.02.2025 ОСОБА_8 завдано таких тілесних ушкоджень: колото-різані рани голови, грудей та кінцівок, рвана-забійна рана верхньої губи зліва, різана рана крила носа зліва, множинні колото-різані рани грудей, проникаюча рана грудей зліва, малий гемопневмоторакс лівосторонній, колото-різані рани обох верхніх кінцівок.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

20 лютого 2025 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 18.04.2025 включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025221230000174 від 18.02.2025 продовжено до 18 травня 2025 року.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 18.05.2025 збігає строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання. На цих підставах заявник клопотання просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 діб, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти клопотання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Так, слідчим відділенням ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000174 від 18.02.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , за ознаками ч. 1 ст. 121 КК України.

18.02.2025 о 02 год 26 хв за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.02.2025 прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні № 12025221230000174 від 18.02.2025 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

18.02.2025 о 21 год 10 хв затриманого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

20 лютого 2025 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 18.04.2025 включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Надалі, ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 16.04.2025 ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 травня 2025 року.

Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025221230000174 від 18.02.2025 продовжено до 18 травня 2025 року.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 18.05.2025 збігає строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Слідчий суддя констатує, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених пп. 1,2,3,5 ст. 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, з урахуванням механізму злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає у можливості знищення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,зокрема, речей та/або інших предметів, які можуть перебувати у будинку за місцем мешкання підозрюваного та які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тощо.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинення інших кримінальних правопорушень суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на потерпілого, свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання даної особи під вартою.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суд вважає, що наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, для продовження тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 18.05.2025 збігає строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання.

Статтею 290 КПК України унормований порядок відкриття матеріалів іншій стороні.

Відповідно до ч. 10 цієї статті сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строк досудового розслідування.

Відповідно до ст. 283 КПК України «Загальні положення закінчення досудового розслідування», особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, в даному випадку, закінчення досудового розслідування буде момент звернення до суду з обвинувальним актом, та відповідно внесення прокурором відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Наразі процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не завершена, підозрюваному для ознайомлення з кримінальним провадженням потрібен час, а тому направити до суду обвинувальний акт до 18 травня 2025 року неможливо.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Системний аналіз змісту положень ч.ч. 4, 6 ст. 199 КПК України та ч. 3 ст. 197 КПК України свідчить про обов`язок слідчого судді розглянути клопотання прокурора або слідчого про продовження строку запобіжного у вигляді тримання особи під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування такого запобіжного заходу. Згідно з наведених положень закону можливо продовжити строк запобіжного заходу аж до проведення підготовчого судового засідання слідчим суддею. Відтак строк тримання під вартою можливо продовжити.

Щодо зменшення обов`язків слід зазначити, що згідно з положеннями ст.ст. 183, 199 КПК України, слідчий суддя вирішує питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Прокурор як наведено вище, довів необхідність застосування такого заходу.

На час постановлення цієї ухвали немає підстав для зменшення розміру застави.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину, а також ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн 00 коп. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000174 від 18 лютого 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за № 12025221230000174 від 18 лютого 2025 року, але не більше 30 (тридцять днів), тобто не більш ніж до 12 червня 2025 року включно.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 02 год 26 хв 12 червня 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу командира військової частини, суду або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи/служби;

-утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні № 12025221230000174, окрім як з дозволу та в порядку визначеному слідчим, прокурором або судом;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 червня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та надіслати на адресу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, підозрюваним - в цей же строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 15 травня 2025 року о 08 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1