Рішення від 08.05.2025 по справі 951/10/25

Справа № 951/10/25

Провадження №2/951/73/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

представника позивача Куйбіди Н.О.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Козівської селищної ради в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Козівської селищної ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Козівська селищна рада в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку служби у справах дітей Козівської селищної ради перебувають діти, позбавлені батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 07.07.2023 відібрано дітей від матері ОСОБА_5 без позбавлення її батьківських прав. Діти передані на виховання бабусі ОСОБА_2 , яка є їхнім опікуном.

Діти проживають разом з бабусею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання дітей та їхнього розвитку. ОСОБА_2 піклується про дітей, дбає про стан їхнього здоров`я, розвиток, відпочинок та дозвілля. Також з наданих дітям характеристик видно, що діти характеризується позитивно, що свідчить про належне виконання бабусею своїх обов`язків.

Після ухвалення рішення суду від 07.07.2023, упродовж року, мати дітей жодного разу не зверталася до Козівської селищної ради чи Служби у справах дітей щодо питань, які стосуються виховання дітей. Також зі слів опікуна дітей ОСОБА_2 мати дітей вживає алкогольні напої, не цікавиться дітьми, їх здоров`ям та навчанням, за місцем проживання дітей мати відсутня, перебуває на роботі за кордоном. ОСОБА_5 інколи телефонує до дітей, одного разу за рік передала дітям з-за кордону продукти харчування та кошти у сумі 10000 грн. Також згідно характеристики, наданої виконавчим комітетом Козівської селищної ради, ОСОБА_5 схильна до зловживання алкогольними напоями, в селі з`являється рідко, батьківські обов`язки не виконує, громадського порядку не порушувала.

09.12.2024 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини Козівської селищної ради, на якому розглядалося питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 щодо дітей, за результатами розгляду якого комісією прийнято рішення №44 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей. Рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради від 12.12.2024 №340 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей.

Ураховуючи викладене, Козівська селищна рада просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Службу у справах дітей Козівської селищної ради та ОСОБА_2 . Призначено у справі підготовче засідання на 12.02.2025 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.02.2025 відкладено підготовче засідання у цивільній справі на 11.03.2025 10:00 год.

Ухвалою суду від 11.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025 о 15:00 год.

Ухвалою суду від 03.04.2025 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 28.04.2025 о 15:00 год.

У судовому засіданні 28.04.2025 оголошено перерву до 12:00 год. 08.05.2025.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила такі задовольнити у повному обсязі. Вказала на наявність достатніх підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки це сприятиме забезпеченню прав та інтересів дітей.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служби у справах дітей Козівської селищної ради, ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги Козівської селищної радипідтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Зазначив, що після ухвалення рішення суду від 07.07.2023 про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав, мати дітей жодного разу не зверталася до Козівської селищної ради чи Служби у справах дітей із заявою про повернення їй дітей. ОСОБА_5 вживає алкогольні напої, не цікавиться дітьми, їх здоров`ям та навчанням, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позицію представника позивача, позовні вимоги Козівської селищної ради просила задовольнити повністю. Повідомила, що діти проживають з нею, мати дітей ОСОБА_5 періодично їздить на роботу в Польщу. За час перебування за кордоном мати передала дітям 10000,00 грн та солодощі. У лютому 2025 року приїхала з Польщі, ніде не працює, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_5 до дітей приходить, спілкується з ними, час від часу діти на вихідних ходять ночувати в будинок матері. Вважає, що мати належним чином свої батьківські обов`язки не виконує.

У судовому засіданні 28.04.2025 відповідач ОСОБА_5 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просила відмовити у задоволенні позову. Серед іншого, зазначила, що змушена їздити на роботу в Польщу, щоб заробити гроші. В Україні роботу не може знайти. Стверджувала, що не зловживає алкогольними напоями. Наголошувала, що любить дітей та бажає з ними спілкуватися, однак потребує допомоги свекрухи, з якою могли б проживати діти, поки вона працює за кордоном.

08.05.2025 відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Жодних заяв та клопотань не подавала.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, заслухавши думку дітей, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 10.07.2009 та серії НОМЕР_2 від 24.10.2013 (а.с. 7, 8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть смерть серії НОМЕР_3 від 21.08.2015 (а.с. 12).

07.07.2023 Козівським районним судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі №951/342/23 про відібрання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 , без позбавлення позбавлення її батьківських прав. Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 07.08.2023 (а.с. 9-11).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради від 18.08.2023 №181 надано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 статус дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено піклування над ОСОБА_3 та опіку над ОСОБА_4 , призначено ОСОБА_2 піклувальником ОСОБА_3 та опікуном ОСОБА_4 (а.с. 13).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяті на первинний облік служби у справах дітей Козівської селищної ради, як діти, позбавлені батьківського піклування, що підтверджується наказами від 21.08.2023 №22 та №23 (а.с. 14, 15).

Згідно з актом обстеження умов проживання, проведеного 10.09.2024 головними спеціалістами служби у справах дітей Козівської селищної ради Озерянською М.М. та Сутою О.С. встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 разом з опікуном ОСОБА_2 . Для виховання та розвитку дітей створені належні умови, кожен з дітей має свою кімнату, куточок для проведення дозвілля, діти мають все необхідне для всебічного розвитку та навчання. За результатом обстеження встановлено, що опікун належним чином виконує покладені на неї обов`язки, зі слів опікуна та дітей, мати не відвідує дітей, оскільки тривалий час перебуває за кордоном, не телефонує, не дає кошти на утримання дітей (а.с. 16).

З характеристики від 29.11.2024 №278, наданої Козівським ліцеєм ім. В.Герети Козівської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_3 характеризується виключно з позитивної сторони (а.с. 18).

З характеристики від 29.11.2024 №279, наданої Козівським ліцеєм ім. В.Герети Козівської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с. 20).

Відповідно до довідки-характеристики від 25.11.2024 №12-134, наданої старостою Золотослобідського старостинського округу І.Мидло, ОСОБА_5 - вдова, мати двох неповнолітніх дітей, 2009 року народження та 2013 року народження, схильна до зловживання спиртними напоями. ОСОБА_5 протягом останнього року в с. Золота Слобода з`являлася рідко. Зі слів ОСОБА_2 батьківські обов`язки належним чином не виконує. Адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності в Козівській селищній раді немає, громадського порядку в с. Золота Слобода не порушувала. З боку виконавчого комітету та адміністративної комісії при виконавчому комітеті зауважень немає (а.с. 21).

Згідно з рішенням комісії з питань захисту прав дитини Козівської селищної ради №44 від 09.12.2024, комісія з питань захисту прав дитини Козівської селищної ради вирішила вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 27-28).

Висновком органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради від 12.12.2024 №340, захищаючи права та інтереси дітей, позбавлених батьківського піклування, виконавчий комітет Козівської селищної ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 29-30).

У судовому засіданні 28.04.2025 судом допитано свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стосовно виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_8 , який є старостою села Золота Слобода Тернопільського району, показав суду, що на підставі рішення суду у ОСОБА_5 відібрано дітей, діти проживають з бабусею. З часу ухвалення судового рішення поведінка матері не змінилася, вона зловживає алкогольними напоями, мало цікавиться дітьми. На його думку, наявні підстави для позбавлення матері батьківських прав, оскільки є сумніви, що ситуація може виправитись. Як часто спілкується ОСОБА_5 з дітьми йому не відомо.

Свідок ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є сусідом ОСОБА_2 , показав суду, що не раз був вдома у ОСОБА_2 , яка є бабусею дітей, діти завжди доглянуті, нагодовані. Вважає, що дітям краще проживати з бабусею, яка дуже добре до них ставиться. Як часто ОСОБА_5 відвідує дітей, не знає, однак стверджує, що мати часом приходить, в стані алкогольного сп`яніння її не бачив. Зазначив, що ОСОБА_5 рідко буває в селі, оскільки їздить на роботу за кордон, про дітей більше дбає бабуся.

Суд ураховує, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 Сімейного кодексу України, далі - СК України).

На виконання вимог статті 171 СК України, у судовому засіданні 28.04.2025 у присутності психолога вислухано думку дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо позбавлення батьківських прав їх матері ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 зазначив, що проживає разом з бабусею ОСОБА_2 , на вихідні йде до мами. З мамою спілкується часто. Коли він у бабусі, то мама телефонує йому кожен день, часом мама приходить у будинок бабусі. Коли мама перебуває за кордоном, то вони також спілкуються по телефону, мама телефонує з Польщі часто, передавала солодощі та 1000,00 злотих їм з сестрою. Повідомив, що хоче проживати і з мамою, і з бабусею, але коли мама випиває, то з нею важко спілкуватися. Щодо позбавлення батьківських прав матері відносно нього відповів, що можна позбавити, це, на його думку, нічого не змінить, він і надалі буде з мамою спілкуватись та бачитись.

ОСОБА_3 зазначила, що проживає разом з бабусею ОСОБА_2 , яка займається її вихованням. Повідомила, що з мамою спілкується менше, ніж брат, інколи ходить до неї додому, зрідка залишається у мами на ніч. Мама телефонує до неї і коли перебуває за кордоном, і коли вдома. Однак мама буває в нетверезому стані і це шкодить їх взаємовідносинам, мати може обзивати її та сварити. На питання щодо позбавлення батьківських прав матері відносно неї не змогла дати відповідь.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав, передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід, є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (MAMCHUR v. UKRAINE), заява № 10383/09, пункт 100, ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 51).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг вказувати про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (HUNT c. UKRAINE), заява № 31111/04, пункти 57, 58).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 07.12.2022 у справі № 562/2695/20, від 03.08.2022 у справі № 306/7/20, від 11.01.2023 у справі № 461/7447/17, від 07.11.2023 у справі № 601/928/22. Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.

Верховний Суд зазначає, що з огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки свідомо та умисно не здійснюють батьківських прав та ухиляються від їх виконання.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків, яка суперечить інтересам дитини, і неможливості зміни такої поведінки. Позбавлення батьківських прав позбавляє батька/матір спільного родинного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз`єднання.

Реалізація взаємного спілкування між матір`ю чи батьком і дитиною становить засадову складову сімейного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позбавлення батьківських прав скасовує зв`язок одного з батьків з дитиною і позбавляє його всіх батьківських прав щодо неї, у тому числі права на контакт. Поділ сім`ї є дуже серйозним втручанням ( рішення ЄСПЛ від 18.06.2019 у справі «Хаддад проти Іспанії» (Haddad v. Spain), заява № 16572/17, пункт 54).

У рішенні від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява N 39948/06, пункт 49, ЄСПЛ зазначив, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Позбавлення особи батьківських прав є особливо далекосяжним заходом, який позбавляє одного з батьків сімейного життя з дитиною, і не відповідає меті їх возз`єднання. Ця сфера особливо потребує захисту від свавільного втручання (рішення ЄСПЛ від 08.01.2013 у справі «S.S. проти Словенії» (S.S. v. SLOVENIA), заява № 40938/16, пункт 96).

Позбавлення одного з батьків батьківських прав щодо дітей є втручання у його право на повагу до сімейного життя, гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції. Таке втручання є порушенням, якщо воно не здійснюється «відповідно до закону», не переслідує одну із законних цілей згідно з пунктом 2 статті 8 і може вважатися необхідним у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 22.10.2015 у справі «Йованович проти Швеції» (Jovanovic v. Sweden), заява № 10592/12, пункт 74, від 08.01.2013 у справі «С. С. проти Словенії» (S.S. v. SLOVENIA), заява № 40938/16, пункт 79).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 358/689/22, провадження № 61-13923св23).

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дітей, інтереси яких превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків у вигляді позбавлення батьківських прав, слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Звертаючись з даним позовом до суду, представник позивача як на підставу позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей, посилалась на те, що починаючи з липня 2023 року і по теперішній час ОСОБА_5 не належно виконує свої батьківські обов`язки щодо дітей, не приділяє уваги вихованню дітей, не забезпечує належних умов проживання, матеріально не допомагає, не цікавиться їхнім життям, здоров`ям. Діти перебувають під опікою та на утриманні бабусі ОСОБА_2 .

На підтвердження даних обставин, представник позивача надала наступні письмові докази: акт обстеження умов проживання від 10.09.2024, характеристики дітей, надані навчальним закладом, довідку-характеристику відповідача, надану старостою старостинського округу.

Такі докази позивача суд оцінює критично, оскільки староста старостинського округу чи представник освітнього закладу не можуть категорично стверджувати чи надавати оцінку тому, чи матір належно виконує батьківські обов`язки відносно дітей. Крім цього, вказані докази не містять переконливих доводів щодо умисного ухилення відповідача ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей.

Відтак з наданих представником позивача доказів суд не встановив свідомого ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків стосовно виховання дітей, абсолютної байдужості матері до дітей, фактів заподіяння шкоди дітям, або того, що вона становить загрозу для здоров`я та розвитку дітей.

Таким чином, представником позивача не надано суду безспірних доказів, які свідчать про умисне ухилення відповідача ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, не зазначено у чому полягає винна поведінка відповідача у свідомому нехтуванні своїми обов`язками, чи вживались щодо неї заходи реагування за заявами позивача в органи поліції.

Так, у справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів поліції, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Також суд зазначає, що вимушене періодичне перебування відповідача за кордоном (внаслідок життєвих обставин) дійсно створює певні труднощі у налагодженні стосунків між матір`ю та дітьми, але при цьому відповідач не усувається від виховання та утримання своїх дітей, вона постійно телефонує дітям, цікавиться їхнім життям та бажає в подальшому належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

Верховний Суд у справі № 334/5153/18 у постанові від 29.05.2023 зробив висновок з приводу того, що вимушене тимчасове перебування одного з батьків за кордоном унаслідок життєвих обставин дійсно створює певні труднощі у налагодженні стосунків з дитиною, проте вказана обставина сама по собі не свідчить про ухилення батька чи матері від участі у вихованні та утриманні дитини.

Таким чином, позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, у яких вона опинилася.

Крім цього, суд враховує той факт, що відповідач категорично заперечує щодо позбавлення її батьківських прав. Указані дії відповідача свідчать про її бажання брати участь у вихованні дітей та прикласти свої зусилля і змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей. При з`ясуванні думки дітей у судовому засіданні судом встановлено, що діти не наполягають на позбавленні їхньої матері батьківських прав, спілкуються та бажають надалі спілкуватися з матір`ю.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четверта статті 19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

З огляду на викладене, суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей, оскільки цей висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення матері батьківських прав.

Висновок не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин, ураховуючи усталену судову практику у спірних правовідносинах та те, що відповідач ніколи не втрачала інтересу до своїх дітей, бажає брати участь у їх вихованні, підтримує зв`язок з дітьми, постійно спілкується з ними, а також з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують батьківських обов`язків, суд дійшов переконання про відсутність підстав для застосування такого заходу та про необхідність надання відповідачу можливості покращити виконання батьківських обов`язків відносно дітей, що якраз і відповідатиме їх найкращим інтересам.

Ураховуючи фактичні обставини справи та положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Козівської селищної ради про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей слід відмовити.

Разом із тим, відмовляючи у позові про позбавлення відповідача батьківських прав, суд зазначає, що участь матері ОСОБА_5 у вихованні дітей не є достатньою, тому вважає за доцільне попередити відповідача ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Козівської селищної ради в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Козівської селищної ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Козівська селищна рада, місцезнаходження: 47601, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козова, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ: 04525573.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Козівської селищної ради, місцезнаходження: 47601, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козова, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ: 44170435.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 травня 2025 року.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк