Справа № 478/1839/24 Провадження № 2/478/85/2025
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
15 травня 2025 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого - судді Томашевського О.О.,
з участю:
секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду с-ща. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи: Приватний нотаріус Корж М.В. та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В с т а н о в и в:
25 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи: Приватний нотаріус Корж М.В. та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовано тими обставинами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11,6400 га, яка розташована в межах Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823683900:05:000:0106 та на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11,2400 га, яка розташована в межах Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823683900:05:000:0107.
04 серпня 2023 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва право на спадщину після смерті свого батька, проте нотаріусом йому було відмовлено у видачі даного свідоцтва у зв`язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, а також через відсутність підтверджуючих документів щодо родинних відносин зі спадкодавцем.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.10.2023 року було встановлено факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем.
Виходячи з наведених обставин, позивач вказує, що на час перебігу строку прийняття спадщини розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, у зв`язку з чим було введено військовий стан. Вказані обставини створили перешкоди позивачу для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим просить суд: визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви щодо прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 26.12.2024 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання, витребувано спадкову справу, заведену до майна померлого ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 04.02.2025 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно поданої заяви просив позов розглянути без його участі.
Представник відповідача Казанківська селищна рада в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно поданого клопотання просив суд провести розгляд справи без його участі.
Третя особа - Приватний нотаріус Корж М.В. в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомила.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Згідно поданої заяви просила проводити судове засідання без її участі.
Неявка сторін не перешкоджає судовому розгляді справи, тому судом проведено судовий розгляд справи по суті за матеріалами справи.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2ст. 1223 ЦК України).
Згідно зі ст. 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частина перша ст. 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та введення воєнного стану, які перешкодили йому своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач є сином ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.10.2023 року у справі № 478/1162/23.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Казанківським відділом ДРАГС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.11.2021 року.
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина та приватним нотаріусом була заведена спадкова справа № 73/2023 до майна померлого.
З дослідженої судом спадкової справи № 73/2023 встановлено, що спадкоємцями до майна померлого є позивач та третя особа ОСОБА_4
04 серпня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається із:
- земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11,6400 га, яка розташована в межах Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823683900:05:000:0106;
- земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 11,2400 га, яка розташована в межах Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823683900:05:000:0107.
Постановою приватного нотаріуса від 07.08.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки ним пропущено строк на прийняття спадщини та відсутність підтвердження родинних відносин.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.10.2023 року було встановлено факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.02.2022 року № 29 був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації.
Встановивши наведені обставини, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 і підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 лютого 2018 року в справі № 318/1037/15, від 21 жовтня 2019 року в справі № 662/1724/18, від 24 січня 2020 року в справі № 192/1663/17.
Між іншим, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.
У постановах від 11 липня 2018 року в справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року в справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Як убачається з матеріалів справи, позивач був призваний на військову службу за мобілізацією 6.02.2022 року, тобто в період відліку шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті свого батька. При цьому, позивач до теперішнього часу проходить військову службу. Зворотного судом не встановлено.
На думку суду, такі обставини об`єктивно створили перешкоди позивачу для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи: Приватний нотаріус Корж М.В. та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 15.05.2025 року.
Суддя
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2025 |
Оприлюднено | 16.05.2025 |
Номер документу | 127346727 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Томашевський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні