Постанова

від 14.05.2025 по справі 916/4012/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4012/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Просяник В.М.,

за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" арбітражного керуючого Шонія М.В. та представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" Вишняков Д.О.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2024, прийняту суддею Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст складено 24.12.2024,

у справі №916/4012/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлан" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром".

Зазначена заява мотивована неспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" виконати свої грошові зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" на суму 3487025,59 грн, строк виконання яких настав. Наявність вказаної заборгованості заявник обґрунтовує невиконанням боржником взятих на себе зобов`язань за договором поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022 (з доповненнями), що підтверджено рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2520/23 та ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 про зміну способу виконання вказаного рішення у справі №908/2520/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 (суддя Грабован Л.І.), зокрема, відкрито провадження у справі №916/4012/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" у сумі 3487025,59 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію); введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" строком на 170 календарних днів до 04.06.2025; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" арбітражну керуючу Шонію Маку Вячеславівну.

В обґрунтування зазначеної ухвали місцевий господарський суд послався на те, що заявлені до визнання грошові вимоги заявника підтверджені належними та допустимими доказами, а також відповідають обставинам, викладеним у заяві про відкриття провадження у справі. Крім того, суд першої інстанції встановив, що станом на дату проведення підготовчого засідання спір про право відсутній, заборгованість не погашена і законодавчі заборони щодо відкриття провадження у даній справі відсутні.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 у справі №916/4012/24 скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрлан" у відкритті провадження у справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що місцевий господарський суд в силу приписів пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства повинен був відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан", оскільки незадоволення вимог ініціюючого кредитора відбулось внаслідок збройної агресії проти України, зокрема, через перебування товарів в обороті боржника на тимчасово окупованій території Олешківської територіальної громади Херсонської області, що, за твердженням апелянта, підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 03.04.2025 (вх.№1005/25/Д1 від 03.04.2025) розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" арбітражний керуючий Шонія Мака Вячеславівна просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що обставини збройної агресії проти України та розташування складських приміщень боржника на тимчасово окупованій території у даній справі жодним чином не впливали на факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" судового рішення та можливість погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан", у зв`язку з чим, беручи до уваги неплатоспроможність боржника, відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі про банкрутство.

04.04.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" на апеляційну скаргу б/н від 03.04.2025 (вх.№1005/25/Д2 від 04.04.2025), в якому останнє просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 у справі №916/4012/24 без змін. Зокрема, ініціюючий кредитор зазначає про те, що боржник має невиконане грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" у сумі 3487025,59 грн, при цьому спір про право відсутній та доказів, підтверджуючих спроможність боржника виконати відповідне зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" до суду не надало. Крім того, за твердженням ініціюючого кредитора, боржником не доведено існування у цій справі обставин, які відповідно до пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства слугують підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 20.03.2025 у справі №916/4012/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 07.04.2025 призначено дану справу до розгляду на 14.05.2025 о 10:30.

У судовому засіданні 14.05.2025, проведеному в режимі відеоконференції, розпорядник майна арбітражний керуючий Шонія Мака Вячеславівна та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" висловили заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.3).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Шонія М.В. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №791824 від 18.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" зареєстровано за адресою: 67704, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 45 та має ідентифікаційний код юридичної особи: 31414251. Статутний капітал товариства складає 11800 грн. Керівником, учасником та кінцевим бенефіціарним власником товариства є Ісмоілов Ісмоіл Джахонгір Угли (Узбекистан, м. Ташкент, вул. Кушбегі, буд. 245; країна громадянства: Узбекистан), що має 100% частки статутного капіталу, тип впливу прямий вирішальний вплив. Основний вид економічної діяльності боржника 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

14.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діяр-Агро" ("Покупець"; первинний кредитор) укладено договір поставки №02КДОВ/22 (далі договір №02КДОВ/22 від 14.01.2022), за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого у терміни, визначені договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену умовами цього договору. Асортимент, кількість та ціна продукції визначається додатками, які є невід`ємною частиною договору та накладними.

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується в додатках та накладних в національній валюті та визначається в залежності від виду товару. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору (пункти 2.2, 4.1 договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022).

У доповненні №2/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 узгоджено поставку мікродобрив на загальну суму 1433429,28 грн.

Пунктом 2.1 доповнення №2/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 передбачено, що Покупець зобов`язується сплатити за отриманий товар в такому порядку: Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 20.01.2022 у сумі 1433429,28 грн, що становить 100% вартості товару.

У доповненні №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 узгоджено поставку мікродобрив на загальну суму 319995,60 грн.

Згідно з пунктом 2.1 доповнення №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 Покупець зобов`язується сплатити за отриманий товар в такому порядку: Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 21.01.2022 у сумі 319995,60 грн, що становить 100% вартості товару.

Вартість товару, вказаного у доповненнях №2/п від 14.01.2022 та №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, були сплачена первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Діяр-Агро" 18.01.2022 відповідно до платіжного доручення №10 від 18.01.2022 на суму 1433429,28 грн та платіжного доручення №19 від 21.01.2022 на суму 319995,60 грн.

Однак, оплачений товар відповідно до доповнень №2/п від 14.01.2022 та №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 не був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Діяр-Агро".

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діяр-Агро" ("Первинний кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" ("Новий кредитор") укладено договір відступлення прав за договором поставки (далі договір відступлення прав від 01.02.2023).

Пунктом 1 договору відступлення прав від 01.02.2023 визначено, що Первинний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всі права Первинного кредитора, як сторони, які належать Первинному кредитору за договором поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022, укладеним між Первинним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" ("Боржник"); доповненням №2/п до договору № 02КДОВ/22 від 14.01.2022 на суму 1433429,28 грн та платіжним дорученням №10 від 18.01.2022 на суму 1433429,28 грн; доповненням №3/п до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 на суму 319995,60 грн та платіжним дорученням №19 від 21.01.2022 на суму 319995,60 грн.

За умовами пункту 3 договору відступлення прав від 01.02.2023 з моменту уступки прав Первинний кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним та Боржником відповідно до/у зв`язку із укладенням договору поставки.

На виконання пункту 4.1 вищенаведеного договору відступлення прав між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діяр-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" підписано акт приймання-передачі документів від 01.02.2023, на підставі якого Первинний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв наступну документацію: засвідчена копія договору поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022, укладеного між Первинним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"; доповнення №2/п до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, укладене між Первинним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на суму 1433429,28 грн; платіжне доручення №10 від 18.01.2022 на суму 1433429,28 грн, що підтверджує проведення Первинним кредитором оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"; доповнення №3/п до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, укладене між Первинним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на суму 319995,60 грн; платіжне доручення №19 від 21.01.2022 на суму 319995,60 грн, що підтверджує проведення Первинним кредитором оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром".

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлан" з 01.02.2023 набуло прав Покупця за договором поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022.

У зв`язку з невиконанням умов договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 та доповнень до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлан" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" з листом №01-12/46 від 26.06.2023, в якому пред`явило боржникові вимогу щодо поставки товару, зазначеного у доповненнях №2/п від 14.01.2022 та №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, на адресу нового кредитора: Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Микільське, вул. 40 років Перемоги, 68.

Вказаний лист був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" 30.06.2023, між тим відповіді на вищевказаний лист останнє не надало, поставку товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" не здійснило.

Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" умов договору в частині поставки товару стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан", як нового кредитора, з відповідним позовом до Господарського суду Запорізької області про зобов`язання виконати умови договору поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022 (з доповненнями) шляхом поставки позивачеві товару, визначеного у доповненнях №2/п від 14.01.2022 та №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Запорізької області 21.08.2023 відкрито провадження у справі №908/2520/23.

Спірний товар перебував на відповідальному зберіганні у виробника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Квантум", про що останнє повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлан" відповідним листом від 09.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.10.2023 у справі №908/2520/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" про забезпечення позову; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Квантум" фактично передавати (здійснювати відвантаження) Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" мікродобрива: квантум-бор актив (20 л) 5580 л, квантум-голд (20 л) 4560 л, квантум-фітофос (20 л) 4020 л, квантум-АміноМакс 200 (20 л) 1580 л; квантум-сіамін (20 л) 500 л до дати набрання чинності рішенням у справі №908/2520/23; накладено арешт на мікродобрива: квантум-бор актив (20 л) 5580 л, квантум-голд (20 л) 4560 л, квантум-фітофос (20 л) 4020 л, квантум-АміноМакс 200 (20 л) 1580 л; квантум-сіамін (20 л) 500 л, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" та знаходяться на відповідальному зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Квантум" до дати набрання чинності рішенням у справі №908/2520/23.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2520/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" виконати умови договору поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022, доповнення №2/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, доповнення №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 та поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" (місце поставки Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Микільське, вул. 40 років Перемоги, 68) наступний товар (мікродобрива): квантум-бор актив (20 л) 5580 л, квантум-голд (20 л) 4560 л, квантум-фітофос (20 л) 4020 л, квантум-АміноМакс 200 (20 л) 1580 л; квантум-сіамін (20 л) 500 л; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" судові витрати у розмірі 26301,37 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2023 у справі №908/2520/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20500 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2520/23.

01.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2023 у справі №908/2520/23 було видано відповідні накази.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Дубровіна Сергія Ігоровича від 04.04.2024 відкрито виконавче провадження №74654318 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2520/23 від 01.04.2024 про зобов`язання виконати умови договору, в якій роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" про необхідність виконання рішення суду у строк до 17.04.2024.

В адресованій приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Дубровіну Сергію Ігоровичу заяві б/н від 15.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" повідомило про відсутність у нього майна, визначеного у виконавчому документі, що підтверджується податковою накладною від 07.11.2023 та видатковою накладною №860 від 07.11.2023, відповідно до яких боржник продав зазначене майно іншій юридичній особі Приватному підприємству "Нутрі-Форм Україна".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі №908/2520/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення; змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2520/23 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" виконати умови договору поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022, доповнення №2/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022, доповнення №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 та поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" (місце поставки Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Микільське, вул. 40 років Перемоги, 68) наступний товар (мікродобрива): квантум-бор актив (20 л) 5580 л, квантум-голд (20 л) 4560 л, квантум-фітофос (20 л) 4020 л, квантум-АміноМакс 200 (20 л) 1580 л; квантум-сіамін (20 л) 500 л, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" 3487025,59 грн в рахунок відшкодування вартості непоставлених мікродобрив.

01.08.2024 на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі №908/2520/23 було видано відповідний наказ.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Дубровіна Сергія Ігоровича від 01.08.2024 відкрито виконавче провадження №75679719 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2520/23 від 01.08.2024.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що судові рішення, прийняті в межах розгляду справи №908/2520/23, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" не були виконані, що не заперечувалося боржником, і, як наслідок, стягнення грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" не відбулося, останнє, як ініціюючий кредитор, звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" та введення процедури розпорядження майном боржника, оскільки заявлені до визнання грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлан" підтверджені належними та допустимими доказами, а також відповідають обставинам, викладеним у заяві про відкриття провадження у справі. Крім того, суд першої інстанції встановив, що станом на дату проведення підготовчого засідання спір про право відсутній, заборгованість не погашена і законодавчі заборони щодо відкриття провадження у даній справі відсутні.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з вищенаведеним висновком Господарського суду Одеської області з огляду на наступне.

В силу статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор (частина друга статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частинами першою, третьою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20.

Згідно з частиною першою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої:

-перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (абзац 1 частини першої);

-у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (частина друга);

-якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (частина третя);

-за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята);

-господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста).

Отже, системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: (1) наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого (зобов`язання) сплив на дату звернення кредитора до суду; (2) відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; (3) не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.

Відтак основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду міститься в постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

У постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/2528/22 судом касаційної інстанції наголошено на тому, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство. Відсутність розрахунку тих вимог, що їх наводить ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки покладає на суд тягар арифметичної перевірки викладених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство сум (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Беручи до уваги важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Така правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті, є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).

Однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства є можливість суду обрати з двох варіантів рішення (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкриття у справі про банкрутство) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника та ініціюючого кредитора, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про банкрутство.

Дослідивши зміст заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та сукупність наявних у матеріалах справи доказів, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" підтверджується ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі №908/2520/23, яка набрала законної сили та якою змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2520/23 шляхом стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора грошових коштів у сумі 3487025,59 грн в рахунок відшкодування вартості непоставлених мікродобрив за умовами договору поставки №02КДОВ/22 від 14.01.2022, доповнення №2/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022 та доповнення №3/п від 14.01.2022 до договору №02КДОВ/22 від 14.01.2022.

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" має невиконане грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" у сумі 3487025,59 грн, строк виконання якого настав, при цьому жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження спроможності боржника виконати вказане зобов`язання до суду не подано.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.

Щодо поняття "спір про право" у розумінні частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі №910/4918/21, згідно з якою спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній, зокрема, в постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23 та від 06.04.2023 у справі №902/650/20.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення [обґрунтовані] боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів існування будь-якого спору, зокрема, у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Натомість неоднозначність у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо, фактично усунута чинним судовим рішенням, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлан" заявлені грошові вимоги та подано заяву про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" за встановлених обставин, які свідчать про наявність у боржника невиконаних грошових зобов`язань перед кредитором, строк яких настав, та відсутність між кредитором і боржником спору про право стосовно заявлених вимог, які до підготовчого засідання суду останнім у повному обсязі не задоволені.

Стосовно доводів апелянта щодо необхідності відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство на підставі пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства колегія суддів зазначає наступне.

Загальні підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи передбачені положеннями частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас окремі підстави також містить розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, який було доповнено пунктом 16 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" №3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.

Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Норма пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства містить окреме застереження стосовно порядку та дії в часі цієї норми. Тому заборона за пунктом 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, настали до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним Законом з 29.07.2023.

З огляду на те, що норма пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства не містить інших умов, окрім тих, що в ній наведені, її застосування не залежить від строків виникнення в боржника боргу, що став підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (до/після початку збройної агресії Російської Федерації проти України).

В постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №908/2344/23 зазначено, що для застосування визначеної у пункті 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як незадоволення боржником - юридичною особою вимог кредитора (кредиторів) саме внаслідок перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, необхідним є встановлення судом певних обставин: наявність незадоволених боржником вимог кредитора (кредиторів) на дату проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство; перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях (відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій).

Отже, вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника потребує врахування наявності між сторонами господарських правовідносин, у яких у боржника утворилася заборгованість перед кредитором, причини виникнення такої заборгованості, а також перебування активів, єдиного майнового комплексу на території, яка з 24.02.2022 була включена до переліку територій можливих бойових дій, та відсутність у підприємства боржника майна на території України, підконтрольній органам державної влади України.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2025 у справі №910/18228/23.

Згідно зі статтею 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Подані боржником до місцевого господарського суду копії договору оренди складу №02-12/21 від 02.12.2021, акту приймання-передачі об`єкту оренди за договором оренди складу №02-12/21 від 02.12.2021, а також низки товарно-транспортних накладних та накладних на переміщення підтверджують факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" ще у 2021 році перемістило частину своєї продукції на орендований ним склад, який на теперішній час розташований на тимчасово окупованій території Олешківської територіальної громади Херсонської області.

Однак, колегія суддів зауважує, що, виходячи з обставин цієї конкретної справи, окремий орендований Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" склад не може вважатися єдиним майновим комплексом підприємства і сам по собі факт набуття боржником у строкове користування об`єкту нерухомого майна (складу) на тимчасово окупованій території України не може свідчити про те, що вимоги ініціюючого кредитора не були задоволені саме внаслідок збройної агресії проти України, тим більше, що з наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №380963816 від 31.05.2024 (т.І а.с.112) вбачається, що боржникові на праві приватної власності належить нежитлова будівля (склад мінеральних добрив), розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Соколівка, вул. Леніна, буд. 1, тобто на території, підконтрольній органам державної влади України.

Крім того, наявні у матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних свідчать про те, що у жовтні місяці 2023 року спірний у справі №908/2520/23 товар (мікродобрива) був відвантажений виробником Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Квантум", у якого цей товар перебував на відповідальному зберіганні, на користь вантажоодержувача боржника за вказаною ним адресою: м. Дніпро пр. Слобожанський, 20, тобто також не на тимчасово окуповану територію.

Посилання апелянта на те, що саме на орендованому складі, розташованому на тимчасово окупованій території Олешківської територіальної громади Херсонської області, перебуває 80% товарів в обороті, апеляційним господарським судом до уваги не приймається з підстав недоведеності таких доводів, оскільки вони не підтверджені первинними/обліковими документами станом на дату виникнення боргу або на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, при цьому первинні документи на перевезення вантажу, датовані 2021 роком, не свідчать про переміщення на зазначений склад зазначеної боржником частини своїх активів (товару). Наявна у матеріалах справи фінансова звітність боржника також не надає суду можливості встановити місцезнаходження активів та їх частки в загальній долі активів підприємства.

Водночас фінансова звітність боржника свідчить про те, що, незважаючи на тимчасову окупацію території Олешківської територіальної громади Херсонської області, на якій розташований орендованим боржником склад, та збройну агресію проти України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" протягом 2022-2023 років продовжувало активно здійснювати господарську діяльність, яка була прибутковою, що підтверджується відповідними показниками на кінець відповідних звітних періодів.

Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність боржником того факту, що вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, а відтак відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" відповідно до пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналогічна правова позиція про те, що обставини наявності у боржника нерухомого майна на території, підконтрольній органам державної влади України, та продовження боржником здійснення прибуткової господарської діяльності після тимчасової окупації території, на якій розташоване майно останнього, зумовлюють відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з пунктом 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства викладена в постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №910/2423/23.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність відкриття провадження у даній справі про банкрутство, у зв`язку з чим достатніх підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 про відкриття провадження у справі №916/4012/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.05.2025.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук