Рішення

від 07.04.2025 по справі 910/9133/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2025Справа № 910/9133/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири" (Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, урочище Монастирський хутір, будинок 2)доТовариства з обмеженою з обмеженою "Експедиція 777" (04059, місто Київ, вулиця Кульженків сім`ї, будинок 35, офіс 3/1) Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15)простягнення 76 137 грн 28 коп.Представники сторін:від позивачане з`явивсявід відповідача-1Людвик І.В.від відповідача-2Чеботаренко І.Я.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири" з вимогами до Товариства з обмеженою з обмеженою "Експедиція 777" про стягнення 76 137 грн 28 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час евакуації автомобіля BMW XL LABEL номерний знак НОМЕР_1 відповідачем порушено Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990, а саме пункт 5 та завдано майнову шкоду позивачу, яка виразилась в пошкодженні його автомобіля під час його транспортування та розміщена на спеціальному майданчику, а тому відповідно до пункт 13 Порядку завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

26.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/9133/24 визнано малозначною. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про вступ у справу як представника

17.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

19.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

30.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.10.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

04.10.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, відповідно до якого просить суд залучити до Головне управління Національної поліції у місті Києві в якості солідарного співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі в якості відповідача-2 - Головне управління Національної поліції у місті Києві, підготовче засідання призначено на 11.11.2024.

08.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.11.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.11.2024.

13.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

15.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

25.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

27.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2024 підготовче засідання призначено на 16.12.2024.

04.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

16.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат.

Судове засідання, призначене на 16.12.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення судового засідання на 03.02.2025.

30.01.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.02.2025.

05.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів.

14.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 10.03.2025.

27.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

05.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у справі.

10.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 24.03.2025.

11.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

14.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі.

18.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.04.2025.

31.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

07.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

Представник позивача в судове засідання 07.04.2025 не з`явився.

В судове засідання 07.04.2025 з`явились представники відповідачів та надали пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 07.04.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників відповідачів та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000154468 від 29.03.2024, транспортний засіб BMW XL LABEL, номерний знак НОМЕР_1 , було припарковано ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.03.2024 евакуйовано на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича 20-Б.

Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.03.2024, автомобіль BMW XL LABEL, державний номерний знак НОМЕР_1 , було після евакуації передано на тимчасове зберігання до Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником транспортного засобу BMW XL LABEL, номерний знак НОМЕР_1 , є Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири".

06.04.2024, директором Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири" Мельничуком Кирилом Івановичем при огляді транспортного засобу BMW XL LABEL, номерний знак НОМЕР_1 , на штрафмайданчику, розташованому за адресою м. Київ, вул. Гната Хоткевича 20Б, виявлено пошкодження яких не було на момент здійснення евакуації, а саме: пошкодження лакофарбового покриття переднього бампера з лівої сторони та скол на лівій фарі, що також підтверджується рапортом інспектора Безверхого Д.Ю. від 06.04.2024, копія якого надана на адвокатський запит ГУНП у м. Києві підтверджує.

На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири" та Головного управління Національної поліції у місті Києві матеріальної шкоди в розмірі 70 637 грн 28 коп. та 5 500 грн 00 коп.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою з обмеженою "Експедиція 777" зазначає, що позивачем не доведено факт, що саме відповідачем-1 завдано збитки, а саме не доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача, а також заперечує проти розміру шкоди посилаючись на те, що оцінка вартості матеріального збитку була проведена у відсутності представника відповідача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Головне управління Національної поліції у місті Києві зазначає, що автомобіль мав відповідні сліди експлуатації, до поміщення на територію до спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у м. Києві, а також зазначає, що при оцінці вартості матеріального збитку огляд транспортного засобу позивача проведено без виклику та участі заінтересованих осіб, що є порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Процедура тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів, зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення визначена Порядком тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 (далі - Порядок № 990).

Відповідно пункту 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 990 доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану із транспортуванням транспортних засобів, і з якими органами місцевого самоврядування укладено в установленому законодавством порядку договори.

Пунктом 5 Порядку визначено, що після прибуття евакуатора інспектор з паркування у присутності двох понятих і особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу згідно з додатком. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують інспектор з паркування, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, та два понятих (крім випадку фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису).

Пунктами 13, 14 Порядку № 990 визначено, що у разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб`єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов`язкового страхування цивільної відповідальності зазначеного суб`єкта господарювання. Спори, пов`язані із шкодою, що заподіяна тимчасово затриманому транспортному засобу під час його транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв`язуються в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000154468 від 29.03.2024, транспортний засіб BMW XL LABEL, номерний знак НОМЕР_1 , було припарковано ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.03.2024 евакуйовано на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича 20-Б.

Доставка та передача вищевказаного автомобіля на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів здійснено Товариством з обмеженою з обмеженою "Експедиція 777".

Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.03.2024, автомобіль BMW XL LABEL, державний номерний знак НОМЕР_1 , було після евакуації передано на тимчасове зберігання до Головного управління Національної поліції у місті Києві. У вказаному акті зазначено пошкодження, а саме: пошкоджено лако-фарбове покриття по всьому кузову автомобіля, пошкоджені: лобове скло автомобіля, бампер передньої та задньої частин автомобіля, поріг автомобіля з правої та лівої його сторони, передні та задні колісні диски з правої і лівої сторони автомобіля..

Вищевказане свідчить про те, що вказаний автомобіль мав відповідні сліди експлуатації, до поміщення на територію до спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у м. Києві,

Крім того, беручи до уваги, що відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW XL LABEL, державний номерний знак НОМЕР_1 , огляд об`єкта оцінки проходив 29 травня 2024 року, його комплектність та наявність пошкоджень встановлена та оцінювалась саме станом на 29 травня 2024 року. Таким чином, наявний звіт не може розглядатись як доказ для прийняття рішення судом щодо встановлення факту причетності відповідачів до пошкоджень автомобіля, і може слугувати для визначення розміру вартості матеріального збитку завданого позивачу.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зауважує, що за приписами статей 77, 78, 87 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи; на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Тоді, як суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про не доведеність позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України наявність всіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою з обмеженою "Торгівельний будинок "Монашинські сири" про стягнення з Товариства з обмеженою з обмеженою "Експедиція 777" та Головного управління Національної поліції у місті Києві 76 137 грн 28 коп. збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2, 4 ст. 48, ст. 123, п. 1 ч.1, ч. 4 ст. 231, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 15.05.2025

Суддя Н.Плотницька