Рішення

від 15.05.2025 по справі 910/10948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2025Справа № 910/10948/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Павлисько Ольги Володимирівни

до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл»

про стягнення 5313315,35 грн,

Представники:

не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулась фізична особа-підприємець Павлисько Ольга Володимирівна з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл» про стягнення 5313315,35 грн, у тому числі: 4251051,46 грн боргу, 580860,88 грн пені, 337329,31 грн інфляційних, 144073,70 грн 3% річних.

Суд своєю ухвалою від 10.09.2025 відкрив провадження у справі № 910/10948/24, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої обов`язки за договором перевезення № ДГ150422 від 15.04.2022 щодо оплати наданих позивачем послуг перевезення вантажу. Заборгованість у розмірі 4251051,46 грн є простроченою з 11.07.2023, оскільки остання дата надання послуг була 05.07.2023.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Не заперечуючи проти надання послуг позивачем у вказаному вище розмірі (4251051,46 грн) відповідач вважає, що зобов`язання з оплати боргу у розмірі 4251051,46 грн були припиненими внаслідок зарахування (заява відповідача від 15.07.2024) зустрічних однорідних вимог. Заяву позивач отримав 20.07.2024, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти «Відстеження поштових відправлень». Тому станом на день подання позовної заяви (05.09.2024) була відсутня заборгованість перед позивачем у розмірі 4251051,46 грн.

Також відповідач не погодився з розрахунками позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені, оскільки зобов`язання є припиненим 15.07.2024.

Позивач заперечив проти зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідач подав клопотання про об`єднання в одне провадження справ № 910/10948/24 та № 910/12471/24.

Суд відмовив у задоволенні клопотання (протокольна ухвала від 02.12.2024) з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За приписами частини другої цієї норми, суд з урахуванням наведених вище положень частини першої може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3 ст. 173 ГПК України).

Отже, об`єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить, у тому числі, від того, чи не буде це об`єднання перешкоджати з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та чи не ускладнить воно вирішення спору.

Суд не вбачає підстав для об`єднання в одній справі вимог про стягнення боргу за різними договорами, оскільки ці вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами (договори є самостійними правочинами, стан виконання яких засвідчується окремими (не спільними) документами, складеними в рамках кожного договору), а тому об`єднання згаданих вище вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та обов`язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору.

Наведене свідчить про відсутність визначених ч. 1 ст. 173 ГПК України умов, які дають можливість та підстави для застосування приписів ч. 2 ст. 173 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15 квітня 2022 року фізична особа-підприємець Павлисько Ольга Володимирівна (перевізник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Меркойл» (замовник (вантажовідправник) уклали договір перевезення № ДГ150422 (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити ввірений йому замовником (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник (вантажовідправник) зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, на умовах цього договору. Вантажем за цим договором є паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, тощо). Доставка здійснюється автомобільним транспортом.

Сторони домовилися, що перевезення кожної окремої партії вантажу може визначатися сторонами у заявках, специфікаціях, додатках, додаткових угодах, рахунках на оплату або інших документах, погоджених сторонами, які є невід`ємними частинами даного договору, в тому числі шляхом виставлення перевізником відповідного рахунку та його оплати замовником (вантажовідправником) (п. 1.4 Договору).

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що замовлення на перевезення може бути зроблено замовником (вантажовідправником) в усній формі, або письмово (в тому числі електронною поштою). Після погодження сторонами заявки та умов визначених в п.1.2 цього договору, перевізник надсилає замовнику (вантажовідправнику) електронною поштою рахунок на оплату.

Ціна за перевезення кожної партії вантажу погоджується сторонами у відповідних документах, зазначених в п. 1.2 цього договору або іншим погодженим між сторонами чином. Ціна перевезення включає в себе податки та обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

Загальна сума договору становить суму вартості перевезень, фактично здійснених протягом терміну дії цього договору (п. 2.2 Договору).

Оплата замовником (вантажовідправником) вартості перевезення здійснюється з відстрочкою оплати або шляхом здійснення попередньої оплати (п. 3.2 Договору).

Якщо перевезення здійснено перевізником без попередньої оплати, то замовник (вантажовідправник) зобов`язаний оплатити перевезення в день отримання вантажу вантажоодержувачем, або з відстрочкою платежу, яка у будь-якому випадку не може перевищувати 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вантажу (п. 3.3 Договору).

Виконання послуг по перевезенню підтверджується актами виконаних робіт, підписаних обома сторонами. Акт виконаних робіт для замовника (вантажовідправника) є підставою для оплати послуг перевізнику (п. 3.5 Договору).

На виконання умов Договору позивачем у період з квітня 2022 року по липень 2023 року надав послуги з перевезення, а відповідачем прийняв послуги з перевезення на загальну суму 13991795,00 грн, що підтверджується актами надання послуг та товарно-транспортними накладними за вказаний період.

Відповідач сплатив за послуги 9740743,54 грн, внаслідок чого у нього з 11.07.2023 виник борг на суму 4251051,46 грн.

Ці обставини визнаються сторонами.

20 липня 2024 року фізична особа-підприємець Павлисько Ольга Володимирівна отримала від товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл» заяву від 15.07.2024 про припинення зобов`язання шляхом зарахування (далі - Заява). У Заяві зазначено таке:

1. Фізична особа-підприємець (далів - ФОП) Павлисько Ольга Володимирівна є боржником товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл» у розмірі 6142773,89 грн за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022 за поставлені ТОВ «Меркойл» на користь ФОП Павлисько О.В. нафтопродукти.

2. Загальна сума поставлених ТОВ «Меркойл» нафтопродуктів на користь ФОП Павлисько О.В. за договором поставки нафтопродуктів № 08-06- 02/2022 від 08.06.2022 склала 7429593,89 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними як боку ТОВ «Меркойл» так і безпосередньо ФОП Павлисько О.В. з проставленням печатки на кожній видатковій.

3. За поставлені ТОВ «Меркойл» нафтопродукти ФОП Павлисько О.В. було здійснено оплату у розмірі 1286820,00 грн.

4. Строк виконання зобов`язання ФОП Павлисько О.В. щодо оплати нафтопродуктів на користь ТОВ «Меркойл» за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022 настав 27 травня 2023 р.

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркойл» є боржником фізичної особи-підприємця Павлисько Ольги Володимирівни у розмірі 5027751,46 грн, з яких за договором перевезення № ДІ 150422 від 15.04.2022 у розмірі 4251051,46 грн та за договором надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № НТП- 10/05/22-1 від 25.08.2022 у розмірі 776700,00 грн за надані ФОП Павлисько О.В. на користь ТОВ «Меркойл» послуги з перевезення вантажів.

6. Строк виконання зобов`язання ТОВ «Меркойл» перед ФОН Павлисько О.В. щодо оплати послуг з перевезення за договорами настав 10 липня 2023 року.

7. Відповідно до положень статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

8. На підставі викладеного, враховуючи однорідність вимог, сірок оплати по яким настав ТОВ «Меркойл» заявляє про:

8.1 припинення зобов`язання ТОВ «Меркойл» перед ФОП Павлисько О.В. у розмірі 4251051,46 грн за договором перевезення № ДГ150422 від 15.04.2022 та у розмірі 776700,00 грн за договором надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № НТП-10/05/22-1 від 25.08.2022, а всього на суму 5027751,46 грн внаслідок зарахування (зустрічних однорідних вимог) заборгованості ФОП Павлисько О.В. перед ТОВ «Меркойл» у розмірі 5027751,46 грн за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022.

8.2. Після зарахування вищевказаних зустрічних однорідних вимог зобов`язання ТОВ «Меркойл» перед ФОП Павлисько О.В. за договором перевезення № ДГ150422 від 15.04.2022 та договором надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № IНТП-10/05/22-1 від 25.08.2022 на загальну суму 5027751,46 грн, та зобов`язання ФОП Павлисько О.В. перед ТОВ «Меркойл» за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022 на суму 5027751,46 грн припиняються, а ФОП Павлисько О.В. залишається боржником перед ТОВ «МЕРКОЙЛ» за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022 на суму 1115022,43 грн.

Правовий інститут зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою процедури припинення зобов`язань, загальні правила якої сформовано у главі 50 «Припинення зобов`язань» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Застосування цього інституту має наслідком погашення внаслідок дій правоприпиняючих юридичних фактів прав і обов`язків сторін, що становлять його зміст. Юридична спроможність таких дій бути підставою для припинення зумовлена сукупністю умов здійснення зарахування (ст. 601 ЦК України), та відсутності законодавчих заборон такого зарахування (ст. 602 ЦК України).

Умови припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних наведені у ст. 601 ЦК України. Згідно з цим законодавчим приписом умовами застосування цього способу припинення цивільного-правового зобов`язання є:

- зустрічність вимог, тобто сторони одночасно беруть участь у декількох зобов`язаннях, в яких сторона, що є кредитором в одному зобов`язанні, в іншому є боржником, і навпаки;

- однорідність вимог, під якими розуміють як їх однорідний предмет (зміст), так і однорідність підстав виникнення;

- настання строку виконання цих вимог.

Обрана законодавцем правова конструкція зарахування вказує на те, що воно може здійснюватися за заявою однієї із сторін без згоди на це іншої сторони. Тобто, припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися не лише за взаємною згодою боржника і кредитора, але і в односторонньому порядку однієї із сторін. Такий спосіб припинення зобов`язання кореспондується зі ст. 598 ЦК України, якою передбачено, що припинення зобов`язань на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Право на припинення зобов`язання шляхом зарахування в односторонньому порядку є тим випадком, на який вказує закон.

У зв`язку з цим заяву про зарахування слід розглядати як односторонній правочин, для вчинення якого достатньо волевиявлення однієї сторони. Таке волевиявлення однієї сторони не потребує погодження з боку іншої сторони. А тому дійсність правочину про зарахування, тобто його спроможність бути підставою для припиняти зобов`язання, залежить від наявності визначених ст. 601 ЦК України умов, і не залежить від незгоди іншої сторони з заявленими зустрічним вимогами, їх розміром, строками виконання тощо.

Особливість зарахування зустрічних однорідних вимог як способу припинення зобов`язань полягає в тому, що його правовим наслідком є одночасне припинення кількох зобов`язань, тобто припинення прав і обов`язків сторін в рамках кількох зобов`язань, за якими сторони мають однорідні вимоги один до одного.

Особливість зарахування зустрічних однорідних як способу припинення зобов`язань полягає в тому, що його правовим наслідком є одночасне припинення кількох зобов`язань, тобто припинення прав і обов`язків сторін в рамках кількох зобов`язань, за якими сторони мають однорідні вимоги один до одного. З огляду на це вирішення спору потребує дослідження зобов`язання як цивільного правовідношення і підстав його виникнення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суб`єктами зобов`язання є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник. У переважній більшості зобов`язань кожний із суб`єктів зобов`язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов`язання має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, використання терміну «зобов`язання» застосовується як для позначення зобов`язального правовідношення в цілому, так і для позначення окремого обов`язку боржника (боргу).

Зобов`язальні правовідносини, як цивільні правовідносини, виникають з обставин, які мають значення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, встановлено в ст. 11 ЦК України і з їх настанням норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Договір як правочин є різновидом юридичного факту, дії, в основі якого лежить погоджена воля двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зобов`язання, внаслідок яких ФОП Павлисько Ольга Володимирівна є боржником товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл» у розмірі 7422303,05 грн, засновані на договорі поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022. Наявність цієї заборгованості встановлена рішенням Господарського суду Львівської області № 914/1930/24 від 18.11.2024, яке набрало законної сили, і, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК Україні, ці обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем Заяви (20.07.2024) зобов`язання у розмірі 4251051,46 грн внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненими.

Вказане свідчить про те, що на день звернення з позовом до суду (05.09.2024) у відповідача була відсутня заборгованість у розмірі 4251051,46 грн, що є підставою для відмови в частині стягнення 4251051,46 грн боргу.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 5.2 Договору за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати послуг з перевезення на умовах цього договору замовник (вантажовідправник) сплачує перевізнику (за вимогою перевізника) пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 580860,88 грн пені за період з 27.02.2024 по 27.08.2024.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов`язання.

З огляду на викладене, оскільки початком прострочення є 12.07.2023, нарахування пені є припиненим з 13.01.2024.

А тому вимоги про стягнення пені за період з 27.02.2024 по 27.08.2024 у розмірі 580860,88 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає 130135,83 грн 3% річних за період з 12.07.2023 по 19.07.2024. Суд відмовляє у частині стягнення 13937,87 грн 3% річних.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, вважає його правильним та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 202424,32 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 202424,32 грн інфляційних втрат, 130135,83 грн 3% річних, а загалом 332560,15 грн. Суд відмовляє у частині стягнення 4251051,46 грн боргу, 580860,88 грн пені, 13937,87 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов фізичної особи-підприємця Павлисько Ольги Володимирівни до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Меркойл» (02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 58А, приміщення 3 ЄДРПОУ 39076029) на користь фізичної особи-підприємця Павлисько Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 202424,31 грн інфляційних втрат, 130135,83 грн 3% річних, 4988,40 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун