Рішення від 15.05.2025 по справі 913/71/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м.Харків Справа № 913/71/25

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шептовицької А.А.,

від представників сторін:

від органу прокуратури: прокурор Хряк О.О.;

від позивачів: не прибули;

від відповідача: не прибули;

розглянувши справу за позовом Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах,

Позивача 1 Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область,

Позивача 2 - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків,

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛ УКРАЇНА», м. Київ,

відповідача 2 Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», м. Лисичанськ, Луганська область

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 899270 грн 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2025 Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області звернувся до суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивача 1 Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача 2 - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛ УКРАЇНА», відповідача 2 Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 30.12.2021 до Договору № 501 від 16.11.2021 (далі договір) та стягнення 899270 грн 83 коп.

У позовній заяві Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в обґрунтування позову зазначив, що 20.08.2021 Комунальним некомерційним підприємством Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (далі КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня») у системі закупівель Prozorro за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ під номером UA-2021-08-20-005455-a розміщено оголошення про намір здійснити закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія у розмірі 920000 Кіловат-годин.

Вказав, що за результатами аукціону переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» (далі ТОВ «Енсол Україна», Постачальник, Відповідач 1) з ціновою пропозицією 2,35 грн. без ПДВ або 2,82 грн. з ПДВ за 1 кВт/год та загальною ціною 2 162 000,00 грн. без ПДВ або 2 594 400,00 грн. з ПДВ за 920000 кВт/год.

Прокурор зазначив, що у подальшому, між відповідачами укладено Договір № 501 від 16.11.2021. Відповідно до п. 2.1 Договору № 501 від 16.11.2021, Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в кількості 920000 кВт*год Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума Договору становить 2594400 грн 00 коп.

Вказав на те, що до Договору №501 від 16.11.2021 вносились зміни шляхом укладання додаткових угод №№ 1-6. Зокрема, додатковими угодами №1 від 19.11.2021, №2 від 24.11.2021, №4 від 20.12.2021, №5 від 28.12.2021 вносились зміни в п. 2.1 Договору в частині взяття на реєстрацію бюджетних зобов`язань Споживача. При цьому, істотні умови Договору (ціна, строки, обсяг предмету закупівлі) не змінювались.

Прокурор зауважив, що відповідачами двічі вносились зміни до істотних умов Договору, а саме: 1) Додатковою угодою №3 від 25.11.2021 внесені зміни до п. 3.1 Договору та передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється з моменту укладання договору (16.11.2021 року) до 31.12.2021 року включно; 2) Додатковою угодою № 6 від 30.12.2021, пункт 2.1 Договору викладено в новій редакції та передбачено, що ціна Договору складає 1970287 грн 09 коп. з ПДВ, а обсяг закуповуваної електроенергії знижено до 379793 кВт/год. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, тобто, з 30.12.2021 року. Шляхом поділу переглянутої згідно з умовами Додаткової угоди № 6 від 30.12.2021 ціни Договору (1970287 грн 09 коп.) на обсяг закуповуваної електроенергії (379793 кВт/год), прокурором встановлено, що ціна за одиницю електроенергії (кВт/год) внаслідок укладання вказаної додаткової угоди, підвищена з 2,82 грн. з ПДВ до 5,188 грн. з ПДВ, або на 84%, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор вказує на те, що безпідставно отримані Відповідачем 1 кошти, відповідно до умов Додатку № 2 до Договору № 501 від 16.11.2021 «Тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії», як сума переплати, мають бути повернуті на користь Позивача 1 (оскільки зарахування їх у якості оплати електроенергії Споживачем (Відповідачем 2), що буде поставлена в наступні періоди, неможлива у зв`язку із закінченням строку дії Договору).

У зв`язку з зазначеним Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, на підставі статей 203, 215, 216, 1212 ЦК України звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивача 1 Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, позивача 2 - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛ УКРАЇНА» та відповідача 2 Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 30.12.2021 до Договору №501 від 16.11.2021 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 899270 гривні 83 копійки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 24.02.2025 підтверджено підстави представництва прокурора, в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України за позовною заявою від 19.02.2025; відкрито загальне позовне провадження та призначено судове засідання на 12.03.2025.

12.03.2025 підготовче засідання відкладено на 15.04.2025.

15.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 15.05.2025.

15.05.2025 в судовому засіданні взяв участь прокурор, надав пояснення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позивачі та відповідачі в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, через підсистему "Електронний суд".

Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

20.08.2021 Комунальним некомерційним підприємством Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» у системі закупівель Prozorro за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ під номером UA-2021-08-20-005455-a розміщено оголошення про намір здійснити закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія у розмірі 920000 Кіловат-годин.

За результатами аукціону переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» з ціновою пропозицією 2,35 грн. без ПДВ або 2,82 грн. з ПДВ за 1 кВт/год та загальною ціною 2 162 000,00 грн. без ПДВ або 2 594 400,00 грн. з ПДВ за 920000 кВт/год. На цій підставі між відповідачами укладено Договір № 501 від 16.11.2021.

Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в кількості 920000 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума Договору становить 2594400 грн 00 коп.

Згідно з п. 5.1 споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком 2 «Комерційна пропозиція» до цього договору.

Ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни (п.5.4. Договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 5.8 Договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі, визначеній в додатку 2 до Договору.

Згідно з п.13.1. Договору він набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (включно). В частині надання послуг, відповідно до ст. 631 ЦК України договір діє з 01.11.2021, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п.13.5. зміни до цього Договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору.

Невід`ємною частиною договору є додатки: додаток 1 заява-приєднання; додаток 2 комерційна пропозиція; додаток 3 прогнозований графік споживання (п.13.13. Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Сторонами також укладено та підписано додаток №1 до договору №501 від 16.11.2021 (Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії) та додаток №2 (тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії, комерційна пропозиція №1).

Також до Договору №501 від 16.11.2021 вносились зміни шляхом укладання додаткових угод №№ 1-6. Зокрема, додатковими угодами №1 від 19.11.2021, №2 від 24.11.2021, №4 від 20.12.2021, №5 від 28.12.2021 вносились зміни в п. 2.1 Договору в частині взяття на реєстрацію бюджетних зобов`язань Споживача.

Додатковою угодою №3 від 25.11.2021 внесені зміни до п. 3.1 Договору та передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється з моменту укладання договору (16.11.2021 року) до 31.12.2021 року включно.

Додатковою угодою №6 від 30.12.2021, пункт 2.1 Договору викладено в новій редакції та передбачено, що ціна Договору складає 1970287 грн 09 коп. з ПДВ, а обсяг закуповуваної електроенергії знижено до 379793 кВт/год. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, тобто, з 30.12.2021 року.

За змістом роздруківок з Єдиного веб-порталу використання бюджетних коштів https://spending.gov.ua/ підтверджується перерахування коштів за Договором № 501 від 16.11.2021, за актом/накладною №12 від 20.12.2021, вартість електричної енергії за період з 16.11.2021 по 30.11.2021 складає 1174625 грн 05 коп. Поставлено електроенергії 226,421 тис. кВт/год., ціна за одиницю вказана на рівні 4323,16 без ПДВ.

За актом/накладною № 14 від 28.12.2021 вартість електричної енергії за грудень 2021 року складає 795662 грн 04 коп. Поставлено електроенергії 153,372 тис. кВт/год., ціна за одиницю 4 323,16 без ПДВ.

Також платіжним дорученням №444 від 22.12.2021 підтверджується перерахування відповідачем-2 коштів у сумі 1174625 грн 05 коп. на користь ТОВ «Енсол Україна, а платіжним дорученням №459 від 29.12.2021 перерахування на суму 795662 грн 04 коп. за Договором № 501 від 16.11.2021

Прокурор у позовній заяві зазначив, що шляхом поділу переглянутої згідно з умовами Додаткової угоди №6 від 30.12.2021 ціни Договору (1 970 287 грн 09 коп.) на обсяг закуповуваної електроенергії (379793 кВт/год), ним встановлено, що ціна за одиницю електроенергії (кВт/год) внаслідок укладання вказаної додаткової угоди, підвищена з 2,82 грн. з ПДВ до 5,188 грн. з ПДВ, або на 84%, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовною заявою з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 30.12.2021 до Договору №501 від 16.11.2021 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 899270 грн 83 коп.

Дослідивши обставини справи, вислухавши думку прокурора, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За своєю правовою природою спірний договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Положеннями статті 714 ЦК України врегульовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено судом, сторонами договору 30.12.2021 укладено додаткову угоду №6 якою внесено зміни до пункту 2.1 Договору щодо ціни та об`єму предмету закупівлі, що є істотними умовами.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Правове регулювання проведення закупівель комунальними установами регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон).

Цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Стаття 41 Закону унормовує основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього.

Згідно з п.2 ч.5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

За пунктом 2.1. предметом договору є поставка 920000 кВт* год. вартістю 2594400 грн 00 коп., що складає 2 грн 82 коп. за 1 кВт* год. (2594400 грн 00 коп./ 920000 кВт* год.=2 грн 18 коп.)

Додатковою угодою № 6 від 30.12.2021 змінено ціну Договору, що складає 1970287 грн 09 коп. з ПДВ, а обсяг закуповуваної електроенергії знижено до 379793 кВт/год. Додаткова угода набрала чинності з моменту її підписання, тобто, з 30.12.2021 року.

Роздруківкою з Єдиного веб-порталу використання бюджетних коштів https://spending.gov.ua/ підтверджується перерахування коштів за Договором №501 від 16.11.2021, зокрема, за актом/накладною №12 від 20.12.2021 вартість електричної енергії за період з 16.11.2021 по 30.11.2021 складає 1174625 грн 05 коп. Поставлено електроенергії 226,421 тис. кВт/год., ціна за одиницю вказана на рівні 4323,16 без ПДВ. За актом/накладною № 14 від 28.12.2021 вартість електричної енергії за грудень 2021 року складає 795662 грн 04 коп. Поставлено електроенергії 153,372 тис. кВт/год, а ціна за одиницю вказана у розмірі 4 323,16 без ПДВ.

Також платіжними дорученнями підтверджується перерахування коштів на користь ТОВ «Енсол Україна» за Договором № 501 від 16.11.2021, а саме №444 від 22.12.2021 на суму 1174 625 грн 05 коп. та №459 від 29.12.2021 на суму 795662 грн 04 коп. Кошти перераховано на загальну суму 1 970 287 грн 09 коп. з ПДВ.

Отже фактично вартість електричної енергії, склала 5 грн 188 коп. з ПДВ за 1 кВт. год.

Відтак додатковою угодою №6 від 30.12.2025 збільшено вартість одиниці товару (кВт. ч.) предмета закупівлі на 84%, що перевищує імперативну норму щодо десяти відсоткового обмеження такого збільшення. До того ж у матеріалах справи відсутні докази коливання ціни такого товару на ринку.

Постановою у справі №922/2321/22 від 24.01.2024 Велика палата Верховного Суду зазначила, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Також Постановою КЦС ВС від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц зазначив, що тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору (додаткової угоди) має існувати в момент його (її) укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору.

Згідно з п. 13.3. Договору всі зміни та доповнення до цього Договору повинні бути письмово оформлені, завірені підписом уповноважених осіб та печаткою постачальника та споживача.

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо не приймає нові умови.

Відповідно до п.13.5. Зіни до цього Договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору.

Як було зазначено вище сторонами договору додатковою угодою №6 від 30.12.2021 внесено зміни до пункту 2.1 Договору, зазначено що ціна Договору складає 1970287 грн 09 коп. з ПДВ, а обсяг закуповуваної електроенергії знижено до 379793 кВт/год. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, тобто, з 30.12.2021 року.

Отже додатково суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання сторонами умов договору під час укладання додаткової угоди №6 від 30.12.2021, зокрема щодо вимоги повідомлення Постачальником про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів.

На підставі зазначеного, суд, відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, у зв`язку з порушенням сторонами норм законодавства щодо 10% обмеження збільшення ціни предмета закупівлі та недотриманням умов договору щодо завчасного повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛ УКРАЇНА» Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня, на підставі статей 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та 215 ЦК України задовольняє позовну вимогу прокурора про визнання недійсною додаткову угоди №6 від 30.12.2021 до Договору №501 від 16.11.2021.

Щодо вимог прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛ УКРАЇНА» на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області першого позивача коштів в сумі 899270 грн 83 коп. на підставі ст. 1212 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність спірної додаткової угоди №6 від 30.12.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами договору №501 від 16.11.2021 тобто і поставка електричної енергії, і її оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. З ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові від 26.09.2019 у справі № 520/4210/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

На підтвердження факту набуття відповідачем-1 бюджетних коштів у загальній сумі 1970287 грн 09 коп. прокурором до позовної заяви додані копії платіжних доручень №444 від 22.12.2021 на суму 1174 625 грн 05 коп. та №459 від 29.12.2021 на суму 795662 грн 04 коп. та інформацію з Єдиного веб-порталу використання бюджетних коштів щодо акту/накладної №12 від 20.12.2021, де вартість електричної енергії за період з 16.11.2021 по 30.11.2021 складає 1174625 грн 05 коп., поставлено електроенергії 226,421 тис. кВт/год., ціна за одиницю вказана на рівні 4323,16 без ПДВ та акту/накладної №14 від 28.12.2021, вартість електричної енергії за грудень 2021 року складає 795662 грн 04 коп., поставлено електроенергії 153,372 тис. кВт/год., а ціна за одиницю 4 323,16 без ПДВ.

Судом встановлено, що ціна передбачена договором за одиницю кВт* год. встановлена рівні 2,82 грн, однак за поставлені 379793 кВт*год. позивачем сплачено 1970287 грн 09 коп., втім за цей об`єм він мав би сплатити 1071016 грн 26 коп. Отже переплата складає 899270 грн 83 коп.

Суд також звертає увагу, що п. 2.1 Договору № 501 від 16.11.2021, з урахуванням додаткової угоди № 5 від 28.12 2021 внесені зміни до п. 2.1. Договору, який доповнено частиною другою наступного змісту: «загальна сума взятих на реєстрацію бюджетних зобов`язань Споживача для здійснення платежів за цим Договором становить 1 970 287 грн. 09 коп. (один мільйон дев`ятсот сімдесят тисяч двісті вісімдесят сім грн. 09 коп.), у т.ч. ПДВ 328 381,19 грн:

- кошти місцевого бюджету 794 859,93 грн;

- кошти,сплачені орендарями 1 175 427,16 грн».

Платіжними дорученнями №444 від 22.12.2021 на суму 1174625 грн 05 коп. та №459 від 29.12.2221 на суму 795662 грн 04 коп. підтверджується, що платежі здійснені Комунальним некомерційним підприємством Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» зі свого розрахункового рахунку UA648201720344310005000159955, відкритому в Державній казначейській службі України м. Київ.

Інформацією з веб-порталу публічних закупівель, а саме звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-08-20-005455-a від 04.01.2022 зазначено, що походження коштів джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет та інше (кошти сплачені орендарями).

Пунктом 1.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», затвердженого розпорядженням керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації від 27.04.2021 №274 (далі статут) унормовано, що підприємство є неприбутковим, заснованим на комунальній власності Лисичанської територіальної громади.

Пункт 1.6 статуту передбачено, що Підприємство здійснює господарську некомерційну (неприбуткову) діяльність, спрямовану на досягнення, збереження та зміцнення здоров`я населення та інших соціальних результатів без мети одержання прибутку. Підприємство внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підприємство є одержувачем бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань у відповідному бюджеті. Підприємство може мати інші джерела доходів відповідно до чинного законодавства України (п. 7.1 Статуту).

Майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності передані йому Засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства, а п. 7.4 Статуту визначає, що одним із джерел формування майна та коштів Підприємства є кошти місцевого бюджету (п.7.2. Статуту).

Підприємство має право надавати в оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, відповідно до чинного законодавства України та рішень Засновника (п. 7.8. Статуту).

При цьому слід враховувати, що кошти, які є у розпорядженні комунального підприємства, у тому числі, ті, що набуті ним в процесі здійснення своєї діяльності є комунальною власністю за своєю природою.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 5 вказаної статті Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 1 ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанов від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16 зазначив, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Отже кошти отримані Комунальним некомерційним підприємством Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», зокрема і кошти сплачені орендарями, є бюджетними коштами, що належать територіальній громаді.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Суд погоджується з позицією прокурора, що з урахуванням того, що внаслідок виконання співвідповідачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюванню додатковою угодою, яку визнано недійсною, відповідачем-1 безпідставно було отримано грошові кошти на загальну суму 899270 грн 83 коп., які є такими, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути в дохід місцевого бюджету (позивачу), що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 ЦК України.

Стосовно стягнення 899 270 грн 83 коп. на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, суд зазначає наступне.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 п. 7 Порядку).

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціальною фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Відповідно до п. 1.5 Статуту відповідача-2 засновником та власником підприємства є Лисичанська міська територіальна громада в особі Лисичанської міської ради Луганської області, повноваження якої здійснює Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику.

Згідно з п. 6.2. Статуту Вищим органом управління підприємства є засновник.

Підприємство є одержувачем бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань у відповідному бюджеті (п. 7.1 Статуту).

Фінансування діяльності підприємства здійснюється у встановленому порядку за рахунок державного бюджету, місцевого бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством України (п. 7.11. Статуту).

Указом Президента України від 11.06.2022 № 406/2022 «Про утворення військової адміністрації» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Постановою Верховної Ради України від 18.10.2022 № 2670-IX «Про здійснення начальником Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану» У період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження Лисичанської міської ради, її виконавчого комітету, Лисичанського міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів Лисичанської міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду); апарат Лисичанської міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації Лисичанської міської територіальної громади підпорядковуються начальнику Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню (п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів.

Крім того, джерелом фінансування закупівлі №UA-2021-08-20-005455-a є кошти місцевого бюджету.

Таким чином, у спірних правовідносинах, які виникли щодо процедури закупівлі за договором поставки від №501 від 16.11.2021 Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Згідно із ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21.

Отже, зважаючи на те, що підстава для набуття ТОВ «ЕНСОЛ УКРАЇНА» надмірно сплачених грошових коштів, у зв`язку з визнанням недійсною додаткової угоди №6, до Договору №501 від 16.11.2021, в сумі 899270 грн 83 коп. відпала, тому вказані кошти слід стягнути з відповідача-1 на користь позивача-1 в дохід місцевого бюджету.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Також прокурором у позовній заяві зазначено прохання про покладення судового збору на відповідачів у розмірі 13213 грн 65 коп. у солідарному порядку, щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов`язок» (ст. ст. 541-544 ЦК України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Прокурором помилково ототожнено інститут розподілу судових витрат (судового збору), закріплений в ГПК України, з солідарним обов`язком та відповідальністю, які є інститутами цивільного права і виникають лише у випадку передбаченому законом або договором (ст. 541 ЦК України).

Солідарне стягнення суми судових витрат (судового збору), законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 16.06.2022 у справі №922/1624/21, від 05.03.2024 у справі №903/135/23 (903/134/23).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже враховуючи, що судовий збір має покладатись на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то правильним є розподіл, де за першу позовну вимогу про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 30.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №501 від 16.11.2021 - на кожного з відповідачів у рівній частці (50%) - 1211 грн 20 коп. Щодо позовної вимоги про стягнення 899270 грн 83 коп., то судовий збір у сумі 10791 грн 25 коп. у повному розмірі покладається на відповідача-1.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду № 6 від 30.12.2021 до Договору № 501 від 16.11.2021 недійсною.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» (Україна, 02222, місто Київ, вул.Закревського Миколи, будинок 29А; код ЄДРПОУ 40692920) на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (Україна, 93100, Луганська обл., Сєвєродонецький р-н(п), місто Лисичанськ(з), вул.Грушевського М. ім., будинок 7; код ЄДРПОУ: 44044068) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 899 270 гривні 83 копійки.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна» (Україна, 02222, місто Київ, вул.Закревського Миколи, будинок 29А; код ЄДРПОУ 40692920) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27; код ЄДРПОУ: 02909921) судовий збір у сумі 12002 грн 45 коп.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (Україна, 93113, Луганська обл., Сєвєродонецький р-н(п), місто Лисичанськ(з), пр.Перемоги, будинок 134; код ЄДРПОУ 05401658) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27; код ЄДРПОУ: 02909921) судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 15.05.2025.

Суддя Н.І. Злепко