Рішення від 25.03.2025 по справі 915/844/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року Справа № 915/844/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Могила А.С.

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від 1-го відповідача (представник 1-го відповідача) в судове засідання не з`явився,

від 2-го відповідача (представник 2-го відповідача) в судове засідання не з`явився,

треті особи (представники третіх осіб) в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз,

вул. Шосейна (Фрунзе), 14-а, м.Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 35890003

до відповідача-1: Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54027; код ЄДРПОУ 26565573

до відповідача-2: Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул.Адміральська, 20, м. Миколаїв

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вул. 8 Березня, буд. 39,

вул. 8-го Березня, 39, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 40369744

2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 2 Поперечна-32,

вул. 2-га Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54029; код ЄДРПОУ 40489668

3) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фрунзе-14,

вул. Шосейна (Фрунзе),14, м. Миколаїв, 54029; код ЄДРПОУ 40029973

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, фізичні особи:

1) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

3) ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

про: визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.12.2004 року, визнання незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради № 27/106 від 19 вересня 2008 року про продаж приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу земельної ділянки площею 480,00 кв.м.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Південний Союз звернулося до Миколаївської міської ради (далі Миколаївська міськрада) з позовом, у якому просить: визнати незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради № 27/106 від 19 вересня 2008 року про продаж приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу земельної ділянки площею 480,00 кв.м. за 60091,00 (шістдесят тисяч дев`яносто одна) гривню для реконструкції нежитлової будівлі в громадський офіс та подальшого його обслуговування по АДРЕСА_4 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на порушення оскаржуваним рішенням прав ОСББ Південний Союз, як землекористувача вищевказаної земельної ділянки, що входить до прибудинкової території багатоповерхового житлового будинку позивача по вул.Шосейній, 14-а в м. Миколаєві, та інших об`єднань співвласників багатоквартирних будинків: АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 28.08.2018 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.10.2018 о 10 год. 00 хв. (суддя Коваль Ю.М.)

Від відповідача Миколаївської міської ради надійшов відзив, за змістом якого відповідач не визнає позов у повному обсязі, вказавши, що нежитлова будівля літ. А загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , належала Миколаївській міській раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 10.12.2004 року на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів № 62 від 09.03.1992 року, зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2004 року, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний № 8962079. В подальшому, реалізовуючи своє право власності, відповідач 29.11.2005 уклав з приватним підприємцем Дерев`янченком Борисом Олександровичем договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. А загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Посилаючись на ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України, відповідач обґрунтовує прийняття рішення Миколаївською міською радою від 10.10.2006 № 6/46 про надання ПП Дерев`янченку Борису Олександровичу земельної ділянки загальною площею 480 кв.м для реконструкції та обслуговування будівлі (колишньої насосної станції) по АДРЕСА_4 в оренду на 10 років, а потім прийняття рішення від 19.09.2008 року № 27/106 про продаж ПП ОСОБА_1 . При цьому відповідач вказує, що позивачем не надано землевпорядної документації, яка підтверджує межі прибудинкової території, не надано доказів призначення вказаної нежитлової будівлі для обслуговування будинку АДРЕСА_6 , а тому не доведено порушення його прав (т.1 акр.96-115).

Позивачем подана відповідь на відзив, за змістом якої позивач вважає, що право забудови земельної ділянки у нього виникло на підставі рішень Міськвиконкому № 1097 від 01.11.1977 року та № 617 від 03.07.1979 року про виділ земельної ділянки під будівництво дев`ятиповерхового житлового будинку по вулиці 1 Поперечна, вулиця Фрунзе у місті Миколаєві, а на час виникнення вказаних правовідносин діяв Земельний кодекс української РСР 1970 року, нормами якого (зокрема ч.2 ст.90 та ч.5 ст.20) і необхідно керуватись в підтвердження права на користування земельною ділянкою (т.1 арк.161-165).

Ухвалою суду від 03.12.2018 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.12.2018 о 10 год. 00 хв.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату господарського суду №32 від 21.01.2019 та згідно з результатами автоматизованого розподілу Автоматизованої системи документообігу господарського суду справу №915/844/18 було передано судді Ткаченко О.В. для розгляду та вирішення по суті (т.1 арк.199).

Ухвалою суду від 24.01.2019 справу №915/844/18 прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., розгляд справи почато спочатку, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, повторно провести підготовче провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі.

19.03.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, за змістом якої позивач, просить :

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.12.2004, видане на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів № 62 від 09.03.1992, зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2004, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний № 8962079,

- визнати незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради № 27/106 від 19 вересня 2008 року про продаж приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу земельної ділянки площею 480,00 кв.м за 60 091,00 грн для реконструкції нежитлової будівлі в громадський офіс та подальшого його обслуговування по АДРЕСА_4 (т.1 арк.247-260).

Заява мотивована тим, що з відзиву на позовну заяву позивач дізнався, що набуття третьою особою права власності на спірну земельну ділянку на підставі оскаржуваного за первісними позовними вимогами рішення Миколаївської міської ради є похідним від набуття цією особою права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на ній.

Ухвалою суду від 22.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2019.

Від позивача до суду 14.05.2019 надійшла заява про уточнення правових підстав позову (том 2 а.с.79-83), за змістом якої позивач посилаючись на п.6.6. акту приймання-передавання від 01.12.2009 року житлового комплексу по АДРЕСА_7 з балансу ЖКП Бриз на баланс ОСББ Південний Союз та відомості зазначені у плані території прибирання, а також відомості з викопіювання з плану міста Миколаєва, вказує, що спірний об`єкт колишня насосна, розташована у межах земельної ділянки переданої за актом приймання-передачі під назвою план території прибирання є тим самим об`єктом нерухомості, який зазначено у п. 6.6. акту приймання-передавання під назвою цегельна будова. В обґрунтування вимоги щодо скасування свідоцтва про право власності від 10.12.2004 року позивач вказує на порушення пунктів 2, 3 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року.

Ухвалою суду від 14.05.2019 розгляд справи було відкладено на 22.05.2019.

Ухвалою суду від 22.05.2019 розгляд справи по суті відкладено на 02.07.2019, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 26565573, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв).

18.07.2019 від Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до суду надійшов відзив, за змістом якого він вказує, що оформлення права власності та видача свідоцтва про право власності від 10.12.2004 № 8962079 здійснювалось з дотриманням Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), що діяло до 31.12.2012. Відповідач вважає, що позивач не є власником вказаного майна, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований 28.03.2008, а отже реєстрація та видача оскаржуваного свідоцтва в 2004 році жодним чином не могла впливати на права та законні інтереси позивача (т.2 арк.179-187).

Ухвалами суду від 25.07.2019, 19.09.2019 та 25.10.2019 розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 25.10.2019 розгляд справи по суті було призначено у судовому засіданні 19.11.2019.

Судом розглядались позовні вимоги з урахуванням поданої 19.03.2019 заяви про зміну предмету позову (т.1 а.с.247-249) та заяви про уточнення правових підстав позову від 14.05.2019 (т.2 а.с. 79-83).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2020 рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №915/844/18 скасовано, справу № 915/844/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020, головуючим суддею для розгляду справи № 915/844/18 визначено суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 21.10.2020 справу №915/844/18 прийнято до провадження суддею Семенчук Н.О., ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, підготовче засідання, призначене на 16.11.2020, не відбулось.

Ухвалою суду від 17.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 12 січня 2021 року.

12.01.2021 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення від 11.01.2021 (т.5 арк.36-56), згідно яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Вважає, що твердження позивача відносно того, що оскаржуване свідоцтво від 10.12.2004 про право власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_8 , порушує права співвласників на нежитлове приміщення, а п. 3 рішення № 27/106 від 19.09.2018, виданого відповідачем-1, порушує права користування співвласниками земельною ділянкою під багатоквартирним будинком, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, саму юридичну особу позивача було створено 28.03.2008, а 01.12.2009 актом приймання передачі позивачеві було передано житловий комплекс 14А, розташований по АДРЕСА_9 , який нібито включав спірну земельну ділянку та спірну будівлю. Також вважає, що немає підстав для залучення третіх осіб на стороні позивача; в якості третьої особи на стороні відповідача має бути залучена ОСОБА_3 , оскільки вона виступала продавцем нежитлової будівлі АДРЕСА_10 та земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою; відповідачем у справі за заявленими позовними вимогами має бути ОСОБА_2 . Окрім того, вказує на те, що хоча виконкомом Миколаївської міської ради народних депутатів було прийнято рішення про видачу земельної ділянки підприємству Эра, проте відсутні докази того, що вона дійсно була виділена в натурі та надана у користування. Відповідач -1 мав законні права та підстави на винесення рішення про продаж сформованої ще у 2006 році рішенням Миколаївської міської ради № 6/46 від 10.10.2006, яке ніким не оскаржувалось, земельної ділянки під об`єкт нерухомості, який належав покупцю земельної ділянки; наявність акту передачі житлового комплексу від 01.12.2009, як доказу фактичного передання в користування ОСББ земельної ділянки площею 2810 м.кв., не тягне за собою виникнення права власності на нього; зазначена земельна ділянка взагалі не сформована як об`єкт цивільних прав; позивачем не надано доказів того, що співвласники будинку АДРЕСА_11 сплачували платежі за користування земельною ділянкою, що є свідченням відсутності прав на землю у співвласників будинку АДРЕСА_11 . Вказує, що твердження позивача про порушення п. 6.1 Тимчасового Положення, ч.2, ч.3 ст.17 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є безпідставними, оскільки позивач не надав доказів того, що державна реєстрація речових прав на вказаний об`єкт проводилась з порушенням встановленого законом порядку. Також зазначає, що позовна давність щодо вимог про скасування спірних рішення Миколаївської міської ради № 27/106 та свідоцтва сплила, а тому вважає, що є підстави для застосування загальної позовної давності. Вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

12.01.2021 від позивача до суду надійшла заява №б/н від 12.01.2021, в якій представник позивача просить суд витребувати з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 480 кв.м., у тому числі 68 кв.м. під капітальною забудовою, 412 кв.м. під проїздами та проходами, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з віднесенням її до земель громадських та релігійних організацій, для реконструкції та обслуговування будівлі (колишньої насосної станції) з подальшим розміщенням громадського офісу та комплексним благоустроєм території (облаштування квіткового майданчика для відпочинку) по АДРЕСА_4 (т.5 арк.58-61).

Ухвалою суду від 12.01.2021, заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз №б/н від 12.01.2021 про витребування доказів задоволено; ухвалено провести розгляд справи №915/844/18 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19», підготовче засідання відкладено на 10.02.2021.

26.01.2021 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на виконання ухвали суду від 12.01.2021 надійшов лист № 97/415-21 від 26.01.2021 з долученими до нього документами: проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для реконструкції та обслуговування будівлі з подальшим розміщенням громадсько-політичного центру та комплексним благоустроєм території ( облаштування квіткового майданчику для відпочинку) по АДРЕСА_4 (т.5 арк.76-110).

У зв`язку з непрацездатністю судді Семенчук Н.О. 10.02.2021 підготовче засідання не відбулось.

10.02.2021 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення від 09.02.2021, в яких останній зазначає, що оскільки позивач змінив предмет та уточнив правові підстави позову згідно його заяв від 19.03.2019 та від 14.05.2019, він фактично змінив предмет та підстави позову одночасно, що не допускається діючим законодавством України, а тому в позові слід відмовити. Також зазначає, що з матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_4 вбачається, що вказана земельна ділянка була відведена за рахунок земель, які раніше нікому не надавались, що підтверджується земельно-кадастровою інформацією; з матеріалів справи вбачається, що навкруги цієї спірної земельної ділянки знаходяться землі внутрішньо квартальної забудови між вулицями АДРЕСА_12 та АДРЕСА_13 , що фактично спростовує твердження позивача щодо суміжних землекористувачів земельної ділянки (т.5 арк.143-146).

10.02.2021 до суду від позивача надійшла заява від 10.02.2021 про призначення експертизи з питань землеустрою.

В обґрунтування клопотання зазначає наступне.

Пунктом 2 рішення № 582 від 16.06.1981 Про відведення підприємству Эра земельної ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_14 , яке було прийнято виконкомом міської ради, встановлено, що земельна ділянка відводиться за рахунок повного вилучення та знесення житлових будинків АДРЕСА_15 , АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 , 21-а, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , 21/3,21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, належних громадянам на праві особистої власності. З моменту прийняття до експлуатації та державної реєстрації будинку АДРЕСА_19 , право забудовника, надане підприємству Эра, перейшло у право власності. З набуттям громадянами права власності на квартири будинку, речові права підприємства Эра на будинок, зокрема право користування земельною ділянкою в обсязі наданому для забудови та похідне від цього право на оформлення права власності на земельну ділянку, згідно ст. 42 ЗК, перейшли власникам квартир будинку. Зазначає, що з урахуванням цільового призначення земельної ділянки виділеної під житлове будівництво, така земельна ділянка є річчю приналежною до головної речі, якою є будинок, тобто розпорядження ділянкою та розташованих на ній об`єктів допоміжної забудови не може здійснюватися без згоди співвласників будинку (власників квартир та нежитлових приміщень). Вказує, що саме через незаконне оформлення відповідачем-2 спірного об`єкту нерухомості у власність відповідача-1 та подальше виділення під вказаний об`єкт земельної ділянки, співвласники будинку були позбавлені можливості оформлення прав на земельну ділянку надану під будівництво в обсязі, який існував на 16.06.1981, а саме в обсязі земельних ділянок житлових будинків АДРЕСА_15 , АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_16 /1, АДРЕСА_16 /2, 21/3,21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, належних громадянам на праві особистої власності, вилучених та знесених для будівництва будинку позивача. Поряд з тим, доведення порушення прав позивача перебуває у залежності від надання доказів, які підтверджують визначення на місцевості первісних меж конфігурації земельної ділянки наданої під будівництво за рахунок площ знесених житлових будинків приватного сектору. Зазначає, що з відповіді управління архітектури Миколаївської міської ради вбачається, що графічні матеріали проекту виділу ділянки відсутні, натомість, з урахуванням змісту п. 2 рішення про відведення земельної ділянки, такі межі можна встановити на підставі розрахунку площ земельних ділянок наданих під зазначені житлові будинки; проект землеустрою, витребуваний ухвалою суду від 12.01.2021, не містить інформації про конфігурацію кварталу, що унеможливлює визначення суб`єктивного складу інших землекористувачів та межі суміжних земельних ділянок. Вказує, що здійснення відповідних розрахунків потребує спеціальних знань експерта.

З урахуванням викладеного, просить призначити у справі експертизу з питань землеустрою для вирішення наступних питань:

1.Визначити площу та конфігурацію земельної ділянки під житловими будинками №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та АДРЕСА_16 , 21-а, АДРЕСА_16 /1, 21/2, 21/3,21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, які знесені під будівництво багатоквартирного житлового будинку на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 582 від 16.06.1981 року Про відведення підприємству Эра земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вул. 1-й Поперечній та вул. Фрунзе.

2. Чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки, виділеної на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 582 від 16.06.1981 року Про відведення підприємству Эра земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вул. 1-й Поперечній та вул. Фрунзе, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

Проведення експертизи просить доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.5 арк.136-142).

Ухвалою суду від 12.02.2021 підготовче засідання призначено на 01.03.2021.

01.03.2021 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з зайнятістю представника відповідача в іншому процесі.

У підготовчому засіданні 01.03.2021 судом долучено до матеріалів справи пояснення представника третьої особи ОСОБА_2 та лист Держгеокадастру у Миколаївській області № 97/415-21 від 26.01.2021 з долученими до нього документами; судом поставлено на обговорення клопотання про призначення експертизи; підготовче засідання відкладено на 24.03.2021.

23.03.2021 до суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення від 23.03.2021, згідно яких останній просить відмовити позивачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою (т.5 арк.192-201).

24.03.2021 до суду від позивача надійшла заява від 24.03.2021 про долучення доказів (оригіналів поштових відправлень про надсилання учасникам справи клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою; копії документів, які додатні 10.02.2021 до клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою, та оригінали поштових відправлень про надсилання перелічених документів учасникам справи).

Ухвалою суду від 24.03.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 задоволено; судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; зобов`язано сторін направити на адресу третьої особи ОСОБА_3 в строк до 05.04.2021 відповідні документи; підготовче засідання відкладено на 21.04.2021 на 13.00 год.

06.04.2021 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на позовну заяву Миколаївської міської ради та виконавчого комітету ММР третій особі Бардановій Л.Б.

08.04.2021 до суду від позивача надійшла заява від 05.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками, заяв про зміну предмету позову, заяви про уточнення правових підстав позову та клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою з додатками на адресу третьої особи ОСОБА_3

12.04.2021 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшов лист від 12.04.2021 з доказами направлення на адресу третьої особи ОСОБА_3 копій пояснень третьої особи від 11.01.2021, 23.03.2021, 09.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2021 заяву позивача про призначення у справі №915/844/18 судової експертизи задоволено частково. У справі №915/844/18 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27). На вирішення експертів поставлено наступне питання: - Яка площа та конфігурація земельної ділянки, відведеної підприємству Эра під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 582 від 16.06.1981 Про відведення підприємству Эра земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вул. 1-й Поперечній та вул. Фрунзе? Провадження у справі № 915/844/18 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

01.06.2021 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист №07-19/21-354 від 01.06.2021 із рахунком на оплату експертизи та з клопотанням експертів № б/н без дати про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи. Судовий експерт в клопотанні вказує, що для виконання у повному обсязі судової земельно-технічної експертизи та надання висновку на поставлене питання, необхідно надати додаткові матеріали для проведення експертизи, а саме:

- Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час.

Ухвалою суду від 16.06.2021 поновлено провадження у справі, зобов`язано позивача у строк до 29.06.2021 надати до суду: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час. Зупинено провадження у справі.

До суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз надійшла заява б/н від 29.06.2021 про продовження процесуального строку для подання витребуваних судом документів. В заяві позивач просить продовжити процесуальний строк для подання документів до 15 липня 2021 року, посилаючись на те, що подання витребуваних документів потребує певного часу, а також те, що ухвалу суду від 16 червня 2021 року ним отримано 24 червня 2021 року, строк, встановлений судом 29 червня 2021 року, а 26-28 червня припали на вихідні дні.

Ухвалою суду від 05.07.2021 поновлено провадження у справі, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз б/н від 29.06.2021 про продовження процесуального строку для подання витребуваних судом документів, задоволено. Повторно зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз надати суду в строк до 15.07.2021: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час. Провадження у справі зупинено.

Позивач 15.07.2021 на виконання ухвали суду надав лист з додатками (т.5 арк.310-314).

06.10.2021 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 07-19/21-784 від 04.10.2021 з клопотанням експерта б/н, без дати про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Судовий експерт в клопотанні вказує, що для виконання у повному обсязі судової земельно-технічної експертизи та надання висновку на поставлене питання, необхідно надати додаткові матеріали для проведення експертизи, а саме: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час.

Ухвалою суду від 12.10.2021 поновлено провадження у справі, погодженого строк проведення судової експертизи у справі №915/844/18 у строк понад 30 календарних днів. Зобов`язано позивача у строк до 21 жовтня 2021 року надати до суду: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час. Провадження у справі зупинено.

До суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз надійшла заява б/н від 21.10.2021 про продовження процесуального строку для подання витребуваних судом документів.

Ухвалою суду 25.10.2021 поновлено провадження у справі, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз б/н від 21.10.2021 про продовження процесуального строку для подання витребуваних судом документів, задоволено. Повторно зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз надати суду в строк до 01 грудня 2021 року: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час. Провадження у справі зупинено.

Позивач 30.11.2021 надав до суду заяву про виконання вимог ухвали суду від 12.10.2021 та від 25.10.2021 (т.5 арк.367-369).

03.12.2021 матеріали справи надіслані до експертної установи (Вихідний номер: 915/844/18/ 14696/21).

23.12.2021 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 07-19/21-784вих. від 21.12.2021, з матеріалами справи № 915/844/18, в якому зазначено, що 09.12.2021 до МВ ОНДІСЕ надійшли від господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/844/18 в п`яти томах та надано графічні матеріали (схема накладення архівних матеріалів, та топографічний план),вказані матеріали не відповідають матеріалам зазначеним в клопотанні експерта, а саме на топографо-геодезичній зйомці не нанесено межі земельної ділянки та розміри. Також вказує, що відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області про призначення експертизи по справі № 915/844/18 вказано вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, а в наданих графічних матеріалах зазначена вул.2 Поперечна в м. Миколаєві. У зв`язку з чим надані матеріали повертаються до суду для задоволення клопотання експерта від 04.10.2021.

21.01.2022 до суду від позивача надійшла заява б/н від 21.01.2022 про продовження процесуальних строків для подання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 01.02.2022 поновлено провадження у справі, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз б/н від 21.01.2022 про продовження процесуального строку для подання витребуваних судом документів, задоволено. Повторно зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз надати суду в строк до 20 лютого 2022 року: - Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час.

Позивач 21.02.2022 надав до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2022 з додатками (т.6 арк.17-26).

16.11.2022 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 22-819 від 12.08.2022 з клопотанням експерта №22-819 від 31.08.2022 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Судовий експерт в клопотанні вказує, що для виконання у повному обсязі судової земельно-технічної експертизи та надання висновку на поставлене питання, необхідно надати додаткові матеріали для проведення експертизи, а саме:

- Топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з вказаними лінійних розмірів меж та площі на теперішній час.

Також, у наданому листі судовий експерт повідомляє, що враховуючи велике навантаження експертів-економістів ОНДІСЕ, через знаходження на виконанні в кожного понад 10 експертиз, зокрема комісійних та комплексних, та складність призначеної експертизи, вона не може бути проведена у строк до 90 календарних днів, тому просить погодити виконання експертизи у 4 кварталі 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2022 поновлено провадження у справі та призначено розгляд клопотання експерта на 14 грудня 2022 року.

14 грудня 2022 року, у зв`язку з повідомленням про замінування будівлі, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, роботу суду було зупинено у період часу з 10 год. 15 хв. по 11 год. 50 хв. Враховуючи тимчасове припинення роботи суду для проведення правоохоронними органами необхідних дій, та евакуацію працівників та відвідувачів господарського суду, судове засідання по справі не відбулось.

Ухвалою суду від 14.12.2022 призначено розгляд клопотання експерта Миколаївського відділення Одеського науково дослідного інституту судових експертиз на 22 грудня 2022 року об 11 год. 00 хв. Викликано у судове засідання судового експерта О.С.Салтикова для надання пояснень.

Судове засідання, яке було призначено на 22 грудня 2022 року об 11:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 22.12.2022 призначено розгляд клопотання експерта Миколаївського відділення Одеського науково дослідного інституту судових експертиз на 24 січня 2023 року об 11 год. 00 хв.

23 січня 2023 року Миколаївська міська рада засобами електронного зв`язку надала заяву в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника Миколаївської міської ради.

Ухвалою суду від 24.01.2023 клопотання судового експерта №22-819 від 31.08.2022 (наданого до суду листом №22-819 від 12.08.2022, яке надійшло до суду 16.11.2022) задоволено. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний

Союз та 3-тю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 надати суду в строк до 15 лютого 2023 року:

- топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству

Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та АДРЕСА_16 , 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з нанесенням чітких меж земельної ділянки та відстані між точками (поворотними кутами);

- топографо-геодезичну зйомку з нанесенням меж по кожній земельні ділянці, які відводились підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок і знесення житлових будинків №34, 34-а, по ул.Фрунзе №21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул.1 Поперечній, які належали громадянам на праві власності.

Представник 3-ї особи до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2023 надав пояснення з додатками (вх.№1824/23 від 15.02.2023) (т.6 арк.131-138).

Від позивача до суду надійшла заява №б/н від 15.02.2023 в якій просить суд продовжити процесуальний строк для подання документів витребуваних ухвалою суду від 24.01.2023 до 11 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 21.02.2023 поновлено провадження у справі, заяву №б/н від 15.02.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз задоволено. Продовжено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз строк на подання до суду: -топографо-геодезичну зйомку на земельну ділянку відведеної підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№ 34, 34-а по вул. Фрунзе та №№ 21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул. 1-й Поперечній, у Заводському районі міста Миколаїв, з нанесенням чітких меж земельної ділянки та відстані між точками (поворотними кутами); - топографо-геодезичну зйомку з нанесенням меж по кожній земельні ділянці, які відводились підприємству Ера під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок і знесення житлових будинків №34, 34-а, по ул.Фрунзе №21, 21-а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул.1 Поперечній, які належали громадянам на праві власності., до 11.03.2023. Провадження у справі зупинено.

Позивач 13.03.2023 на виконання ухвали суду від 24.01.2023 та від 21.02.2023 надав лист з додатками (т.6 арк.168-170).

02 жовтня 2024 року до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов супровідний лист №22-819 разом з висновком експерта №22-819 та матеріалами справи №915/844/18 (т.6 арк.202-210). У вказаному висновку експерта зазначено, по першому питанню: земельна ділянка відведене підприємству «Эра» під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№34, 34а по вул.Фрунзе та №№21, 21а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул.1-й Поперечній, на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №582 від 16.06.1981 «Про відведення підприємству «Эра» земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вул.1-й Поперечній та вул.Фрунзе», має форму неправильного багатокутника, межі земельної ділянки на місцевості встановити не можливо (на час огляду є земельні поліпшення у вигляді будівель та споруд, наявні інженерні мережі та зелені насадження). Визначити площу земельної ділянки не можливо з причин відсутності на кадастровому плані не зазначено площу земельної ділянки та відсутності координат поворотних точек (провести розрахунок площі земельної ділянки самостійно не є можливим). Дослідивши кадастровий план земельної ділянки наведений у дослідницькій частині (схема 1) земельна ділянка має наступні лінійні розміри: - вул.Галини Петрової - 36,35 м + 55,32 м; - з сторони вул.8 Березня (у глибині кварталу) 13,94 м + 17,92 м. + 35,43 м., та 20,23м + 19,29м; - з сторони вул.2Поперечна (у глибині кварталу) 23,17м, та 63,93 м; - вул.Шосейна 27,42м + 18,18м+16,76м (з виступом на 0,92 м у бік вулиці) + 32,33м.

Ухвалою суду від 14.10.2024 поновлено провадження у справі, ухвалено розглянути справи №915/844/18 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у «розумний строк», підготовче засідання призначено на 14.11.2024.

Ухвалою суду від 14.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 16.12.2024.

Представник позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання (вх.№15835/24 від 16.12.2024) в якому просить суд відкласти підготовче засідання призначене на 16.12.2024, у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень щодо предмета спору з урахуванням висновку експерта №22-819 (т.7 арк.28).

Ухвалою суду від 16.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 21.01.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, підготовче засідання у справі №915/844/18 призначене на 21.01.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 27.01.2025, повідомлено учасників справи про розгляд справи 18.02.2025 та ухвалено розглянути справу №915/844/18 поза межами строку, встановленого ч.3 ст.177ГПК України, у розумний строк.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№2448/25 від 18.02.2025) в якій просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, підготовче засідання призначене на 18.02.2025 провести за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 18.02.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025.

Представник позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№4616/25 від 25.03.2025) в якій просить суд здійснити розгляд справи призначеної на 25.03.2025 за відсутності представника позивача.

Відповідач-1 та відповідача-2 в судове засідання 25.03.2025 не з`явились, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 18.02.2025, яка була направлена в електронний кабінет відповідача-1 та відповідача-2 системи «Електронний суд», то отримана 19.02.2025, про що свідчать довідки про доставку документа в кабінет електронного суду.

Треті особи в судове засідання 25.03.2025 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 18.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

10.12.2004 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради №62 від 09.03.1992 Про розмежування державного майна/комунального майна/ між власністю області і власністю міст обласного підпорядкування і районів області, Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Свідоцтво зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2004 року, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний №8962079. Власником вказаної нежитлової будівлі була Миколаївська міська рада (т.2 арк.95, 96, 98-101).

29.11.2005 року між територіальною громадою м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та Приватним підприємцем Дерев`янченком Борисом Олександровичем було укладено договір купівлі-продажу комунального майна нежитлової будівлі літ. А загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 арк.101-104).

Пунктом 5 рішення Миколаївської міської ради від 10.10.2006 року №6/46 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 490 кв.м, у тому числі 68,0 кв.м під капітальною забудовою, 412,0 кв.м під проїздами та проходами, за рахунок земель міста, ненаданих у власність або користування, з віднесенням її до земель громадських та релігійних організацій, для реконструкції та обслуговування будівлі (колишньої насосної станції) з подальшим розміщенням громадського офісу та комплексним благоустроєм території (облаштування квіткового майданчика для відпочинку) по вул.8 Березня, 39/1. Земельна ділянка має обмеження у використанні, згідно з УКПОКЧЗД: правові типу 1.1.-зміна цільового використання, на частку земельної ділянки площею 29 кв.м діють обмеження спеціальні, типу 4.3.1.- в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій (т.1 арк.42).

У відповідності до п.5.1. рішення Миколаївської міської ради від 10.10.2006 року №6/46 вирішено передати Приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 480 кв.м для реконструкції та обслуговування будівлі (колишньої насосної станції) з подальшим розміщенням громадського офісу та комплексним благоустроєм території (облаштування квіткового майданчика для відпочинку) по вул. 8 Березня, 39/1.

В подальшому, згідно з п.3 рішення Миколаївської міської ради від 19.09.2008 року №27/106 вирішено продати Приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу земельну ділянку площею 480 кв.м за 60091,00 грн. для реконструкції нежитлової будівлі в громадський офіс та подальшого його обслуговування по вул. 8Березня, 39/1 у Заводському районі міста Миколаєва (т.1 арк.43).

У відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.03.2008 року було проведено державну реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз, м. Миколаїв (23.04.2008 за номером 15221200000016938 внесено запис до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано позивача) (т.1 арк.44).

01.12.2009 року за Актом приймання-передавання житлового комплексу з балансу на баланс з балансу ЖКП Бриз на баланс ОСББ Південний Союз передано житловий комплекс по вулиці Фрунзе, 14-а. (т.1 арк.39-41).

Розділ 6 вказаного акту під назвою Наслідки огляду та випробувань житлового комплексу містить пункт 6.6. Прибудинкова територія наступного змісту: На прибудинковій території усередині двору розташовані кілька приватних гаражів, сараїв і одна цегельна будова. Асфальт усередині двору розламаний і має потребу у відновленні.

У розділі щодо технічної документації, яка передається разом із житловим комплексом зазначено, що план земельної ділянки відсутній.

Натомість був доданий план території прибирання площею 2 810 м.кв., на якому схематично відображений спірний об`єкт під назвою цегельна будова (колишня насосна станція).

В подальшому, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.07.2018 року був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою вул.8 березня, 39/1 у місті Миколаєві, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К.Т., реєстровий номер 1608, за яким власником об`єктів нерухомості (земельної ділянки та нежитлової будівлі) став ОСОБА_2 (т.5 арк.43-48).

Позивач зазначає, що нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 було передано на баланс ОСББ як частину майнового комплексу будинку за актом приймання-передачі житлового комплексу 2009 року, а тому вона належить всім співвласникам будинку АДРЕСА_6 . Вказує, що на баланс ОСББ згідно акту 2009 року, також було передано прибудинкову територію, до якої входить спірна земельна ділянка.

Позивач вказує, що спірне приміщення є спільною сумісною власністю співвласників майна цього будинку, оскільки воно являється допоміжним, а незаконно видане свідоцтво про право власності від 10.12.2004, на підставі якого приміщення насосної станції передані у комунальну власність, та її реєстрація порушують права мешканців будинку.

Позивач вважає, що свідоцтво про право власності від 10.12.2004 визначає нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та була передано на баланс ОСББ як частину майнового комплексу будинку за актом приймання-передачі житлового комплексу 2009 року, як новий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна, що порушує права позивача. Зазначає, що державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 відбулась за відсутністю документів передбачених вимогами пунктів 2, 3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року, тому Свідоцтво про право власності від 10 грудня 2004 року видане незаконно, що є підставою для визнання його недійсним. Позивач вважає, що рішення Миколаївської міської ради №27/106 від 19 вересня 2008 року порушує право позивача як землекористувача вищевказаної земельної ділянки, що входить до прибудинкової території багатоповерхового житлового будинку позивача по вул.Шосейній, 14-а в м.Миколаєві, та інших об`єднань співвласників багатоквартирних будинків: вул.8 Березня, буд.39, 2 Поперечна-32, Фрунзе-14, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.12.2004 року та визнання незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради № 27/106 від 19 вересня 2008 року про продаж Приватному підприємцю Дерев`янченко Борису Олександровичу земельної ділянки площею 480,00 кв.м.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення щодо непорушності права власності та підставного набуття зафіксовано також у статтях 321, 328 ЦК України.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 статті 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Положеннями ст.385 Цивільного Кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

У відповідності до наявної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.03.2008 року було проведено державну реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз, м. Миколаїв (23.04.2008 за номером 15221200000016938 внесено запис до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано позивача) (т.1 арк.44).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року №2866-III Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції на момент створення ОСББ), об`єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об`єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності

У відповідності до ч.6 ст.11 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об`єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Позивач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від № 1521 від 11 жовтня 2002 року Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (яка була чинною на момент створення ОСББ Південний Союз) був затверджений Порядок передачі майна на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно п. 2 Порядку визначено, що рішення про прийняття житлового комплексу або його частини приймається загальними зборами об`єднання. При цьому, за змістом п.5 Порядку (в редакції чинній станом на 01.12.2009 день складання акту приймання-передавання), передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об`єднання. У разі втрати план земельної ділянки, технічний паспорт будинку або технічна документація виготовляються чи відновлюються за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житловий комплекс або його частина, протягом місяця після надходження відповідного звернення від об`єднання.

У відповідності до п.7 Прядку, датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання передачі.

Як свідчить акт приймання-передавання від 01.12.2009 року, з балансу ЖКП Бриз на баланс ОСББ Південний Союз, передано житловий комплекс по вулиці Фрунзе, 14-а.

Розділ 6 вказаного акту приймання передавання під назвою Наслідки огляду та випробувань житлового комплексу містить пункт 6.6. Прибудинкова територія наступного змісту: На прибудинковій території усередині двору розташовані кілька приватних гаражів, сараїв і одна цегельна будова. Асфальт усередині двору розламаний і має потребу у відновленні.

У розділі щодо технічної документації, яка передається разом із житловим комплексом зазначено, що план земельної ділянки відсутній.

Натомість був доданий план території прибирання площею 2 810 м.кв., на якому схематично відображений спірний об`єкт під назвою цегельна будова (колишня насосна станція) (т. 2 а.с. 84а.).

У листі виконкому Миколаївської міської ради від 09.07.2018 № 7222/02.02.01-01/14/18 на запит позивача, зокрема, вказано, що нежитлова будівля по вул.8 Березня, 39/1 є колишньою насосною станцією (т.1 арк.35).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2004 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради №62 від 09.03.1992 Про розмежування державного майна/комунального майна/ між власністю області і власністю міст обласного підпорядкування і районів області, Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Свідоцтво зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2004 року, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний №8962079. Власником вказаної нежитлової будівлі була Миколаївська міська рада (т.2 арк.95, 96, 98-101).

Позивач вважає, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради видавши свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 порушило право спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, які є членами ОСББ «Південний Союз», оскільки вказане спірне приміщення є колишньою насосною станцією і фактично допоміжним приміщенням.

З огляну на наведене, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною четвертою статті 4 Житлового кодексу УРСР унормовано, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

У відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02.03.2004 № 4-рп/2004 зазначено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

Багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (пункт 3 частини першої статті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

До загального та неподільного майна відносяться виключно допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку та його технічне обладнання, і не відносяться окремі нежилі приміщення.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 15.05.2019 у справі №906/1169/17, від 08.04.2020 у справі №915/1096/18.

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, позивач не повинен доводити статус спірного приміщення як допоміжного, а навпаки, передусім відповідач, має довести винятковий статус спірного приміщення як ізольованого приміщення, а саме що спірне приміщення будувалось не як допоміжне приміщення, а як інше приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду, тобто є самостійним об`єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення.

Так, відповідно розділу 6 акту приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс під назвою Наслідки огляду та випробувань житлового комплексу містить пункт 6.6. Прибудинкова територія наступного змісту: На прибудинковій території усередині двору розташовані кілька приватних гаражів, сараїв і одна цегельна будова. Асфальт усередині двору розламаний і має потребу у відновленні. .(т.1 арк.39-41)

У розділі щодо технічної документації, яка передається разом із житловим комплексом зазначено, що план земельної ділянки відсутній. Натомість, був доданий план території прибирання площею 2 810 м.кв., на якому схематично відображений спірний об`єкт під назвою цегельна будова (колишня насосна станція) (т.2 арк.84а).

В матеріалах справи наявне викопіювання з плану міста Миколаїв станом на 20 листопада 2008 року, з якого вбачається, що на території внутрішнього двору будинку по вул.Фрунзе,14-а, розташована насосна станція на місці цеглової будови відображеної на плані території прибирання (т.1 арк.38).

Таким чином, з огляду на відсутність інших капітальних споруд на плані, колишня насосна станція і є тією цегельною будовою, яка зазначена у плані території прибирання та яка вказана у п.6.6. Акту приймання-передавання від 01.12.2009 року.

Так, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №915/1096/18).

Разом з тим законодавством не передбачено, що статус допоміжного або нежилого приміщення житлового комплексу Будинку ОСББ встановлюється на момент укладення акту приймання-передачі його на баланс ОСББ. Також законодавство не ставить статус допоміжного приміщення в залежність від фактичного виконання чи невиконання цим приміщенням його першочергових функцій з обслуговування будинку, зокрема на момент укладання Акту 2009 року. Законом не передбачено строків (та їх кількісного виразу) невиконання функцій допоміжних приміщень, які б були критеріями переведення допоміжних приміщень у статус нежитлових.

Отже, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, дають підстави суду дійти висновку, що нежитлова будівля загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (колишня насосна станція) за своєю правовою природою відноситься до допоміжних приміщень та призначена для обслуговування будинку та забезпечення побутових потреб мешканців вказаного будинку, а отже, в розумінні положень ст.382 Цивільного Кодексу України є об`єктом спільної сумісної власності всіх співвласників багатоквартирного будинку, які є членами ОСББ «Південний Союз».

Оскільки спірне майно є допоміжним приміщенням, то воно в силу прямих приписів закону може перебувати виключно у спільній власності співвласників, що в свою чергу унеможливлює перебування такого майна у приватній власності.

У відповідності до ч.6 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент видачі спірного свідоцтва), правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об`єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об`єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

У відповідності до ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч.1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», територіальним громадам міст належить право комунальної власності, у т.ч. але не обмежуючись цим, на нерухоме майно, землю, житловий фонд, нежитлові приміщення, інше майно і майнові права, нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Згідно п.1.6 Тимчасового положення про державну реєстрацію права власності (в редакції станом на момент видачі спірного свідоцтва), реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти

Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Тимчасовим положенням про держреєстрацію права власності та іншими актами чинного законодавства України (пункт 2.7. Тимчасового положення про державну реєстрацію права власності).

Абзацом другий підпункту а пункту 6.1. Тимчасового положення про державну реєстрацію права власності визначено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Так, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 10.12.2004 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі рішення №62 від 09.03.1992, зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10.12.2004, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний номер 8962079.

З огляду на встановлені обставини, та, враховуючи, що нежитлова будівля загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (колишня насосна станція) за своєю правовою природою відноситься до допоміжних приміщень, то воно в силу прямих приписів закону може перебувати виключно у спільній власності співвласників.

З урахуванням положень ч.2, 3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» п.6.1 Тимчасового положення про державну реєстрацію права власності для державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, на день видачі оспорюваного свідоцтва, було необхідно надати: кадастровий план земельної ділянки, данні технічної інвентаризації, документи про набуття заявником прав на нерухоме майно (прав забудовника), акт прийняття нерухомого майна в експлуатацію, акт про право власності на землю під нерухомим майном, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки для будівництва, акт комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Так, матеріали справи не містять будь-яких первинних правовстановлюючих документів (актів введення спірного приміщення в експлуатацію як новозбудоване майно або ж за наслідками реконструкції житлових чи допоміжних приміщень), які б підтверджували набуття відповідачем речових прав на спірне приміщення, як окремий об`єкт цивільних прав. Рішення Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради №62 від 09.03.1992, яке стало підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірне приміщення, як окреме нежитлове, таким правовстановлюючим документом не є, оскільки, прийнято щодо розмежування державного майна (комунальної власності) між власністю області та власністю міст обласного підпорядкування та районів області.

Спірне свідоцтво, яке посвідчує право власності на спірне приміщення за відповідачем, саме по собі не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі належності цього приміщення до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку. Отже, позивачу не потрібно доводити право власності на це приміщення, оскільки воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

З огляду на те, що позивач не може реалізувати своє право власності на спірне майно у зв`язку з існуванням документу, що посвідчує таке право за іншою особою, то права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб, що визначено останнім, а саме шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про задоволення вимоги позивача щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.12.2004.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.09.2008 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення №27/106 Про продаж земельної ділянки приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу по АДРЕСА_4 для реконструкції нежитлової будівлі в громадський офіс та подальшого його обслуговування, яким вирішено продати приватному підприємцю Дерев`янченку Борису Олександровичу, який був власником нежитлової будівлі літ. А загальною площею 33,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 за договором купівлі-продажу від 29.11.2005 року, земельну ділянку площею 480 кв.м за 60091,00 грн. для реконструкції нежитлової будівлі в громадський офіс та подальшого його обслуговування по АДРЕСА_4 .

Позивач у позовній заяві вказує, що на виконання вказаного рішення між Миколаївською міською радою та Дерев`янченком Борисом Олександровичем був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, а факт реєстрації за Дерев`янченком Борисом Олександровичем права власності на спірну земельну ділянку, підтверджується, зокрема, укладанням ним у подальшому угод з її відчуження.

Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.07.2018 року був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К.Т., реєстровий номер 1608, за яким власником об`єктів нерухомості (земельної ділянки та нежитлової будівлі) став ОСОБА_2 (т.5 арк.43-48).

Позовну вимогу щодо визнання незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради №27/106 від 19 вересня 2008 року про продаж Приватному підприємцю Дерев`янченко Борису Олександровичу земельної ділянки площею 480,00 кв.м., позивач обґрунтовує обставинами порушення відповідачем права позивача, як землекористувача вищевказаної земельної ділянки, що входить до прибудинкової території багатоповерхового житлового будинку позивача по вул.Шосейній, 14-а в м.Миколаєві, та інших об`єднань співвласників багатоквартирних будинків: вул.8 Березня, буд.39, 2 Поперечна-32, Фрунзе-14, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч.2 ст.87 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі ЗК УРСР), земельні ділянки для житлового, промислового та іншого капітального будівництва надаються державним підприємствам, організаціям і установам, а також житлово-будівельним кооперативам та окремим громадянам для індивідуального житлового будівництва у безстрокове користування за рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів у відповідності з генеральним планом розвитку і забудови міста (частина друга статті 87 Земельного кодексу Української РСР від 1970 року (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі ЗК УРСР).

У відповідності до ч.1 ст.88 ЗК УРСР, розміри земельних ділянок для об`єктів цивільного і житлового будівництва визначаються виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів у відповідності з будівельними нормами і правилами.

Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК УРСР, при переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Відповідно до ч.2 ст.127 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності (пункт б частини першої статті 80 Земельного кодексу України).

Так, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів №617 від 03.07.1979 Миколаївському річному порту додатково відведено земельну ділянку під будівництво 9-ти поверхового житлового будинку за рахунок повного вилучення земельної ділянки та зносу будинку АДРЕСА_15 (т.1 арк.36).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів №582 від 16.06.1981 підприємству «Эра» було відведено земельну ділянку під будівництво житлового будинку за рахунок вилучення земельних ділянок та зносу будинків №34, 34-а по вул.Фрунзе та будинків АДРЕСА_16 , 21-а, 21/1-21/5 по вул.Першій Поперечній, належних громадянам на праві особистої власності. Також, вказаним рішенням зобов`язаного Управління головного архітектора міста визначити габарити земельної ділянки, відвести її в натурі та видати вихідні дані, а Міжміськбюро технічної інвентаризації зареєструвати ділянку (т.1 арк.37).

У відповідності до наявної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.03.2008 року було проведено державну реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз, м. Миколаїв (23.04.2008 за номером 15221200000016938 внесено запис до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано позивача) (т.1 арк.44).

01.12.2009 року за Актом приймання-передавання житлового комплексу з балансу на баланс з балансу ЖКП Бриз на баланс ОСББ Південний Союз передано житловий комплекс по вулиці Фрунзе, 14-а. (т.1 арк.39-41).

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст.382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ч.1 ст.385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

У відповідності до ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У відповідності до ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до пункту «д» частини 2 статі 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Зазначені положення є відтворенням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, за змістом якого, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, висновки щодо застосування якого викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18.

Суд зазначає, що багатоквартирні будинки є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розміщені; особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, у зв`язку з чим, ОСББ Південний Союз стало фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований об`єкт (багатоквартирний будинок), а тому, саме з цього моменту у позивача виникло право на оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою (оформити речові права на земельну ділянку), на якій знаходиться майно.

Відтак, з моменту набуття мешканцями будинку по АДРЕСА_6 права власності на квартири, після введення в експлуатацію житлового будинку та створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний Союз , у співвласників цього будинку виникло право на оформлення речового права на земельну ділянку. Таке право поширюється на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, необхідні для його обслуговування та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів/орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень у будинку.

Отже, співвласники багатоквартирного будинку мають право оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що забезпечують його функціонування та відповідають потребам мешканців.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

Одночасно частиною четвертою статті 42 Земельного кодексу України визначено, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відтак, оформлення співвласниками багатоквартирного будинку права на землю відбувається шляхом виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто має місце формування нової земельної ділянки під нерухомістю, що не суперечить наведеним вище положенням земельного законодавства щодо формування земельних ділянок. Використання такого порядку оформлення прав на земельну ділянку за власником нерухомості не порушує і прав постійного землекористувача, оскільки не позбавляє його можливості самостійно оформити право на належну йому частину земельної ділянки, яка залишається після вилучення її частин, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомості.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належний до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів, орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 362/5218/20 визначено, що види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються Кабінетом Міністрів України та регулюються Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, прибудинкова територія це - територія навколо багатоквартирного будинку визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Суд касаційної інстанції у справі № 362/5218/20 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки, відповідно з визначенням її розміру та конфігурації, до прибудинкової території багатоквартирного будинку має свідчити відповідна містобудівна та землевпорядна документація або акт на право власності чи користування земельною ділянкою.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 607/13198/21 виснував про те, що співвласники багатоквартирного будинку набувають права власності чи права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення їх житлових, соціальних і побутових потреб, після передачі такої ділянки у їх власність чи у постійне користування на загальних підставах у вставленому законом порядку.

Розміри та конфігурація такої земельної ділянки визначаються на підставі відповідної технічної документації із землеустрою, яка подається на затвердження уповноваженому на прийняття такого рішення органу місцевого самоврядування.

Зазначене у статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" поняття "права на земельну ділянку" варто розуміти як оформлене у встановленому законом порядку право власності чи право постійного користування. Лише після оформлення такого права розміри і конфігурація земельної ділянки вважаються встановленими».

Згідно акту приймання передавання житлового комплексу за адресою: вул. Фрунзе, 14-а у м.Миколаєві від 01.12.2009, на баланс об`єднання була передана площа прибудинкової території, розмір якої становить 2 810,00 кв,м (т.1 арк.39- 41).

У розділі щодо технічної документації, яка передається разом із житловим комплексом зазначено, що план земельної ділянки відсутній.

Натомість був доданий план території прибирання площею 2 810 м.кв.

При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів також вбачається, що вищевказана земельна ділянка площею 2810 кв.м. є територією, яка вираховувалась для прибирання, забезпечення чистоти та порядку на прибудинковій території. (т.1 а.с. 212-213).

З метою визначення на місцевості первісних меж земельної ділянки наданої під будівництвом судом призначено у справі №915/844/18 судову земельно-технічну експертизу.

Згідно висновку експерта №22-819 судової земельно-технічної експертизи, земельна ділянка відведене підприємству «Эра» під будівництво житлового будинку за рахунок повного вилучення земельних ділянок та зносу житлових будинків №№34, 34а по вул.Фрунзе та №№21, 21а, 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 по вул.1-й Поперечній, на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №582 від 16.06.1981 «Про відведення підприємству «Эра» земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вул.1-й Поперечній та вул.Фрунзе», має форму неправильного багатокутника, межі земельної ділянки на місцевості встановити не можливо (на час огляду є земельні поліпшення у вигляді будівель та споруд, наявні інженерні мережі та зелені насадження). Визначити площу земельної ділянки не можливо з причин відсутності на кадастровому плані не зазначено площу земельної ділянки та відсутності координат поворотних точек (провести розрахунок площі земельної ділянки самостійно не є можливим). Дослідивши кадастровий план земельної ділянки наведений у дослідницькій частині (схема 1) земельна ділянка має наступні лінійні розміри: - вул.Галини Петрової - 36,35 м + 55,32 м; - з сторони вул.8 Березня (у глибині кварталу) 13,94 м + 17,92 м. + 35,43 м., та 20,23м + 19,29м; - з сторони вул.2Поперечна (у глибині кварталу) 23,17м, та 63,93 м; - вул.Шосейна 27,42м + 18,18м+16,76м (з виступом на 0,92 м у бік вулиці) + 32,33м. (т.6 арк.204-209).

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи викладене вище, позивачем у справі належними та допустимими доказами не доведено факт отримання прибудинкової території саме визначеною ним площею у власність або користування відповідно до норм чинного законодавства України.

Також, позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження дотримання позивачем процедури оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоповерховий будинок, визначення розміру земельної ділянки на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, що є підставою для відмови у позовній вимозі про визнання незаконним п.3 рішення Миколаївської міської ради № 27/106 від 19 вересня 2008 року.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останнім не заявлялись, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.12.2004, видане на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів №62 від 09.03.1992, зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2004, номер запису 2003 в книзі 16, реєстраційний № 8962079.

3.В решті позовну відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повне рішення складено 13.05.2025 ( з урахуванням відпусток судді)

Суддя Н.О. Семенчук