Рішення

від 14.05.2025 по справі 917/470/25

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 Справа № 917/470/25

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ: 42399676)

до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГЛОБИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Глобине, тупик Лікарняний, будинок 1-В, код ЄДРПОУ: 01999224)

про стягнення 172 656,00 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГЛОБИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про стягнення 172 656,00 грн. заборгованості за договором №15-4180/23-БО-Т постачання природного газу від 12.10.2023 року, у тому числі: основний борг у сумі 135 377,69 грн; пеня у сумі 18 564,50 грн; три проценти річних у сумі 3 550,88 грн; інфляційні втрати у сумі 15 162,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач спожив природний газ, проте оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складає 135 377,69 грн

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу зазначені вище пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвала була надіслана в електронний кабінет відповідача. Згідно довідки про доставку електронного листа документ доставлено до електронної кабінету 14.03.25.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Інші заяви чи клопотання до суду не надходили.

Суд враховує, що згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/470.

Судом враховано, що за ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ГЛОБИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 12.10.2023 укладено договір №15-4180/23-БО-Т постачання природного газу (далі Договір), у відповідності до якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору ( п. 1.1. договору).

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб ( п. 1.2. договору).

За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 96,5 куб м. (п. 2.1. договору).

Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 3.6 Договору. Згідно з пунктом 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписаний уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору, у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1 000 м3 газу без ПДВ 13 658,33 грн,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

Ціна природного газу за 1 000 м3 газу з ПДВ 16 390,00 грн,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 м3.

Всього ціна газу за 1000 м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 553,89 грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 1597450,39 грн.

Згідно розділу 5 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору ( п. 5.1. договору).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до "31" грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору ( п. 13.1. договору).

Сторонами не подано суду доказів визнання цього договору недійсним чи його розірвання у судовому порядку у спірний період виникнення боргу.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору, виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 1 544 527,35 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, а саме:

- акт приймання-передачі 3,95000 тис.м3 - за жовтень 2023 на суму 65 387,86 грн;

- акт приймання-передачі - 36,17500 тис.м3 - за листопад 2023 на суму 598 836,88 грн.

При цьому, позивач повідомив, що від писання акту приймання-передачі за грудень 2023 Відповідач ухилився, тому позивач змушений визначати обсяги спожитого природного газу за грудень 2023 Відповідачем у інший дозволений спосіб. Факт споживання Відповідачем обсягів, які вказані у позовній заяві, підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-24-10017 від 04.07.2024, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS00001RR6800Q (додаток 2). Аналогічний ЕІС-код відображений у договорі №15- 4180/23-БО-Т від 12.10.2023. Відповідно до інформації, наданої Оператором ГТС, Споживач з ЕІС-кодом 56XS00001RR6800Q спожив у грудні 2023 53,17800 тис.м3.

За даними позивача, оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково у сумі 1 409 149,66 грн. Розмір основного боргу становить 135 377,69 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із вказаним позовом.

Зважаючи на вказане вище прострочення по оплаті за поставлений газ позивачем нараховано відповідачу: пеню у сумі 18 564,50 грн; три проценти річних у сумі 3 550,88 грн; інфляційні втрати у сумі 15 162,93 грн.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно частини першої статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України Про ринок природного газу № 329-VIII від 09.04.2015 року.

Згідно статті 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Згідно із приписами статті 13 Закону України «Про ринок природного газу», у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Господарським судом під час вирішення спору встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ГЛОБИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 12.10.2023 укладено договір №15-4180/23-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору ( п. 1.1. договору)

На підтвердження факту виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором 15-4180/23-БО-Т ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було надано суду акт акт приймання-передачі 3,95000 тис.м3 - за жовтень 2023 на суму 65 387,86 грн; акт приймання-передачі - 36,17500 тис.м3 - за листопад 2023 на суму 598 836,88 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Щодо обсягу та вартості спожитого у грудні 2023 року природного газу, суд враховує, що факт споживання Відповідачем обсягів, які вказані у позовній заяві, підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-24-10017 від 04.07.2024, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS00001RR6800Q (додаток 2). Аналогічний ЕІС-код відображений у договорі №15- 4180/23-БО-Т від 12.10.2023. Відповідно до інформації, наданої Оператором ГТС, Споживач з ЕІС-кодом 56XS00001RR6800Q спожив у грудні 2023 53,17800 тис.м3.

З огляду на визначену у п. 4.1. Договору ціну на природний газ та підтверджений Оператором ГТС обсяг спожитого відповідачем у грудні 2023 природного газу, його вартість становить 880 302,61 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, за отриманий природний газ Відповідач сплатив всього 1 409 149,66 грн., чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору. Розмір основного боргу становить 135 377,69 грн.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 135 377,69 грн, яка є різницею між вартістю поставленого природного газу та сумою перерахованих відповідачем грошових коштів.

При цьому, у зв`язку із тим, що відповідач порушив свої зобов`язання в частині своєчасного здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 18 564,50 грн. (період нарахування з 16.02.2024 по 15.08.2023), 3% річних в сумі 3 550,88 грн (період нарахування з 16.02.2024 по 31.12.2024) та 15 162,93 грн інфляційних втрат (період нарахування з 01.03.2024 по 31.12.2024).

Згідно частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 18 564,50 грн., 3% річних в сумі 3 550,88 грн та інфляційних втрат у сумі 15 162,93 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГЛОБИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (39000, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Глобине, тупик Лікарняний, будинок 1-В, код ЄДРПОУ: 01999224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ: 42399676) основний борг у сумі 135 377,69 грн, пеню у сумі 18 564,50 грн, три проценти річних у сумі 3 550,88 грн, інфляційні втрати у сумі 15 162,93 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.05.2025р.

Суддя Киричук О.А.