Рішення від 15.05.2025 по справі 926/3341/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3341/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контіненталь Фармарз Буковина», с. Юрківці, Чернівецький район, Чернівецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Подвірне», с. Подвірне, Дністровський район, Чернівецька область

про стягнення заборгованості - 22503706,28 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Берегуляк О.В., довіреність № 17 від 29.04.2024;

від відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Подвірне» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу від 27.04.2024 в сумі 22503706,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2025.

Ухвалою суду від 14.01.2025 задоволено заяву представника позивача (вх. № 55) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкладено підготовче засідання на 30.01.2025.

Ухвалою суду від 24.01.2025 задоволено заяву відповідача (вх. № 222) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.03.2025.

Ухвалою суду від 04.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.03.2025.

28.03.2025 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтоване хворобою його представника.

Ухвалою суду від 28.03.2025 відкладено розгляд справи на 25.04.2025.

На день розгляду справи 25.04.2025 представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився. Відтак, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві. У цьому ж судовому засіданні задоволено заяву позивача про зміну назви (вх. №1158 від 17.03.2025) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Контіненталь Фармарз Буковина» та оголошено перерву до 02.05.2025.

« 05» травня 2025 року продовжено розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

« 27» квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Подвірне» укладено договір купівлі-продажу № МФБ-АП (Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених договором товари в асортименті.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін видаткової та товарно-транспортної накладної.

Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна кількість товару, його асортимент, назва, ціна та вартість зазначається у видаткових накладних до даного договору.

Згідно пунктів 8.1., 8.3. Договору покупець здійснює розрахунки за отриману партію товару протягом 10 календарних днів з дати поставки товару. Оплата поставленого товару провадиться в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах до договору, на підставі товарно-транспортної, видаткової накладної, підписаної сторонами.

Строк дії Договору сторонами неодноразово продовжувався, шляхом підписання Додаткових угод: № 1 від 27.04.2019; №2 від 27.04.2020; № 3 від 01.01.2022; № 4 від 31.12.2023, востаннє до 31.12.2024.

На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товаро-транспортними накладними на загальну суму 22 503 706,28 грн та не заперечується відповідачем.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вартості отриманого товару.

Частиною 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статтей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контіненталь Фармарз Буковина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Подвірне» про стягнення заборгованості - 22503706,28 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Подвірне» (60363, Чернівецька обл, Дністровський район, село Подвірне, вул. Головна, буд. 74, код 42010587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контіненталь Фармарз Буковина» (59440, Чернівецька обл, Чернівецький район, село Юрківці, вул. Центральна, буд. 1Г, код 40093326) 22503706,28 грн основного боргу та 337555,59 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 15.05.2025.

СуддяО.В. Гончарук