Касаційний господарський суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1460/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції Центрального округу
на рішення Господарського суду міста Києва (Сташків Р.Б.)
від 26.06.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Сибіга О.М.,
Мальченко А.О., Михальська Ю.Б.)
від 13.02.2025 (повний текст складений 26.03.2025)
у справі за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сиру"
про стягнення 430 865 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сиру" (далі - Відповідач) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) з 01.09.2019 до 31.12.2019 за відсутності спеціального дозволу, в сумі 430 865,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем було проведено планову перевірку дотримання Канівською філією Відповідача вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої встановлено факт самовільного користування Відповідачем надрами (підземними водами) без спеціального дозволу на користування надрами в період з 01.09.2019 до 31.12.2019, що є порушенням статей 16, 19, 23, 65 Кодексу України про надра. Ураховуючи відсутність такого дозволу, Відповідач повинен був призупинити видобування підземних вод до моменту отримання дозвільних документів, що ним вчинено не було. У зв`язку з наведеним, Позивач здійснив розрахунок розміру збитків, заподіяних самовільним використанням Відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільної документації, на основі наданих Відповідачем звітів про водокористування та відповідно до Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону, раціональне використання водних ресурсів, у розмірі п`ятикратної рентної плати за спеціальне використання води, що відповідно складає ціну позову.
3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
4. 27 лютого 2024 року ухвалою Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1460/23 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №925/1460/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
7. Вказане рішення мотивоване тим, що Відповідач вчиняв дії направлені на оформлення документів для отримання дозволу на користування надрами, проте затримка в оформленні дозволу на користування надрами сталася не з вини Відповідача, що є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №925/1460/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 року - без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги ухвалено розподілити відповідно до вимог статей 129 та 282 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
9. 12 квітня 2025 року (зареєстрована у Верховному Суді 14.04.2025) Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025, у якій просив скасувати вказані судові рішення, у справі №925/1460/23 ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Скаржника про стягнення з Відповідача збитків (шкоди), заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) за відсутності дозвільного документа, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), у розмірі 430 865,00 грн - задовольнити.
10. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
11. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Для цілей ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 12 ГПК України).
13. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
14. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 2 684 грн.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
16. Предметом позову в цій справі визначено стягнення грошових коштів у розмірі 430 865,00 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000,00 грн).
17. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
18. При цьому тягар доказування покладається на Скаржника.
19. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.
20. Разом із тим у тексті касаційної скарги Скаржник не навів жодного обґрунтування підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
22. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
23. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
24. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки воно вже реалізоване шляхом звернення до суду першої інстанції та надалі - суду апеляційної інстанції.
25. У цій справі касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржник вважає його незаконним. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.
26. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №925/1460/23.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №925/1460/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2025 |
Оприлюднено | 16.05.2025 |
Номер документу | 127355930 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Вронська Г.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні