Ухвала від 14.05.2025 по справі 686/1072/23

Справа № 686/1072/23

Провадження № 1-кс/686/4919/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023240000000011,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на мобільні телефони: марки «Iphone» моделі «XR», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , «Samsung» моделі «Galaxy AO4e», «Samsung» моделі «Galaxy А10S» та банківські картки.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до висновку про його повернення, у зв`язку із наступним.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст.ст. 171-174 КПК Українивбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна/, тощо; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт, та додаються усі наявні докази на підтвердження права власності та права розпорядження майном, на яке накладено арешт.

За загальним правилом клопотання складається в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до його форми та змісту не передбачено законом. Проте, клопотання повинно містити назву судового органу, до якого воно адресоване, підставу для скасування арешту та бути підписаним ініціатором.

Між тим, вбачається, що встановити особу, яка звернулася із клопотанням, неможливо, оскільки воно подане не в письмовій формі, ау виді електронного документу та не підписане заявником у порядку, передбаченому для підпису електронних документів.

Подання до суду клопотання в електронному вигляді не звільняє особу від обов`язку дотримуватися правил, за якими мають подаватися такі документи.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положення статті 6 Закону встановлюють, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Електронний підпис, відповідно до визначення, що міститься в пункті 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Таким чином, електронний цифровий підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Відповідно до ч. 6 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Положення КПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD, JPG або PDF, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте не виключається подання клопотання за правилами КПК України та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Надсилання клопотання у електронному вигляді без його скріплення електронним цифровим підписом на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.

До клопотання, направленого від імені ОСОБА_2 на електронну поштову скриньку суду, не долучено будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу особи, яка його подала, а саме клопотання не містить електронно-цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи, як суб`єкта звернення із клопотанням.

Будь-які інші вкладення, зокрема, файл з підтвердженням наявності у заявника ЕЦП, відсутні, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду ОСОБА_3 від 13.05.2025 про відсутність накладення електронного цифрового підпису.

Зважаючи на те, що встановити особу, яка звернулася із клопотанням неможливо, оскільки клопотання не підписане, що свідчить про не підтвердження волевиявлення особи на його підписання, залишення клопотання без руху для усунення недоліків не передбачено положеннями КПК України, слідча суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання, роз`яснивши, що останній має право звернутись до суду після усунення умов, що були підставою для повернення клопотання.

Керуючись ст.ст. 174 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023240000000011 повернути ініціатору.

Роз`яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя