Рішення від 14.05.2025 по справі 686/7494/25

Справа № 686/7494/25

Провадження № 2/686/3581/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Вороніної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

У січні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з вище зазначеним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2022 року ОСОБА_1 уклав із АТ «Альфа-Банк», назва якого змінена на АТ «Сенс Банк», кредитний договір №501420429, згідно якого отримав споживчий кредит у розмірі 350000,00 грн. Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого має заборгованість перед банком на загальну суму 619253,01 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Подав відзив, в якому зазначив, що проти позову заперечує, оскільки надана суду виписка з рахунку відповідача не місить необхідних реквізитів. Просить в позові відмовити.

За таких обставин суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності сторін та їх представників в судовому засіданні, ухваливши рішення суду на підставі наявних у справі доказів.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.01.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2025.

27.02.2025 підготовче засідання у справі закрито, призначено її до судового розгляду на 11.03.2025

14.05.2025 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 20.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», назва якого змінена на АТ «Сенс Банк», було укладено кредитний договір №501420429 щодо видачі споживчого кредиту в сумі 350000,00 грн. під 23,00 % річних строком кредитування 60 місяців (арк. спр. 76).

Відповідач отримав кредит, що підтверджується наявним у справі меморіальним ордером (арк. спр. 14).

В наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (арк. спр. 110) зазначено, що відповідач має заборгованість перед банком станом на 19.03.2024 на загальну суму 619253,01 грн., що складається з 346841,66 грн. за простроченим тілом кредиту, 165902,73 грн. відсотків за користування кредитом, 106508,62 грн. комісії.

4. Мотивована оцінка доводів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За викладених обставин, правомірними і такими, що підлягають до задоволення, є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми залишку кредиту у розмірі 346841,66 грн. та залишку відсотків у розмірі 165902,73 грн.

Доводи відповідача про те, що наявна в матеріалах справи виписка по рахунку невідомо ким складена, спростовуються даними про особу, яка її сформувала, крім того, копія цієї виписки засвідчена електронним підписом представника позивача, оскільки всі додатки до позовної заяви подані через підсистему «Електронний суд».

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що внесені ним платежі є насправді більшими, аніж зазначено позивачем, тобто не спростовано наданих суду позивачем доказів розміру заборгованості.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги про стягнення комісії у розмірі 106508,62 грн., суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Так, умовами кредитного договору (пункт 1б) передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування (управління) кредиту 1,25% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачеві та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1б кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії з відповідача на користь позивача.

7. Судові витрати

Судові витрати у справі сума судового збору за подання позовної заяви 7431,04 грн. понесені позивачем і їх слід присудити пропорційно до задоволених вимог з відповідача. Розрахунок судових витрат до стягнення: 7431,04 грн. понесених судових витрат х 512744,39 грн. присуджених коштів / 619253,01 грн. заявлених до стягнення коштів = 6152,94 грн. судових витрат до стягнення з відповідача.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.2,5,7,10,12,13,17,18,81,141,п.2ч.1,ч.3ст.258,ч.1ст.259,ч.6,8ст.259,ст.ст.263 267,ч.6,7ст.268,ч.1,2ст.273ч.1ст.352,ст.354ЦПКУкраїни,ст.ст.526,10481050,1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 512744,39 грн. заборгованості за кредитним договором №501420429 від 20.01.2022, а також судовий збір в сумі 6152,94грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄРДПОУ: 23494714, адреса: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: