Рішення від 05.05.2025 по справі 161/21157/24

Справа № 161/21157/24

Провадження № 2/161/916/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Мельник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства при Підгайцівській сільській раді про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комунального підприємства (далі КП) при Підгайцівській сільській раді розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Свої вимоги, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, обґрунтовує тим, що 01.06.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір щодо вивезення твердих побутових відходів строком на один рік, який щорічно пролонгувався до 2022 року, та відповідно зростала плата за надані послуги.

Вказує, що відповідно до договору, фактичний об`єм відходів для вивезення від його садиби, сім`ї із 8 зареєстрованих осіб, становить один мішок на місяць, орієнтовно 0,1 м3 або 1,2 м3 в рік, однак, відповідач веде розрахунки, застосовуючи норму 1,8 м3 відходів в рік на одну людину, а на сім`ю із 8 чоловік 14,4 м3, чого, на його думку, насправді немає.

Зазначає, що будучи незгідним з таким теоретичним об`ємом сміття, яке застосовує комунальне підприємство для оплати за його вивезення, він 01.02.2022 року розірвав договір, керуючись ст. 627 ЦК України та пунктом 3.2 договору. Однак, у відповіді на його заяву про розірвання договору, відповідач, прямо не вказав, що вважає договір не розірваний, та продовжив нараховувати обов`язкову плату за фактично спожиту комунальну послугу. Крім того, відповідач подав до суду позовну заяву до нього та членів його родини про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та продовжує нараховувати плату за комунальні послуги, хоча, фактично, на його думку, вивозу заявлених відповідачем об`ємів відходів не було.

Також, вказує, що 20.07.2024 року він уклав договір із підприємством «Луцькспецкомунтранс» про видалення побутових відходів в с. Брище, про що повідомив відповідача та просив вважати розірваним договір між ним та відповідачем з 01.02.2022 року на що, відповідач у відповіді вказав, що не має підстав розірвати договір на послугу управління з побутовими відходами.

Вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам законодавства про захист прав споживача, оскільки послугами він не користується, та неодноразово звертався до комунального підприємства про розірвання договору.

На підставі наведеного, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд, розірвати договір ніж ним та КП при Підгайцівській сільській раді, укладеного 01.06.2008 року про надання послуг з вивезення побутових відходів.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача. Вказує, що управління побутовими відходами є однією із житлово-комунальних послуг, що визначена Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач визначений єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Підгайцівської сільської ради на підставі рішення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради, при цьому норми та тарифи на надання таких послуг розраховуються відповідно до Правил визначення норм надання послуги з управління побутовими відходами, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 30.07.2010 №259, а отже, не є теоретичними, як вказує позивач.

Також, зазначає, що укладений договір позивача з КП «Луцькспецкомунтранс» на видалення побутових відходів на полігоні у с. Брище, не є договором про надання житлово-комунальних послуг, а є договором на здійснення однієї з операцій з відходами не виконавцем послуг на території Підгайцівської територіальної громади та не є підставою для розірвання договору з комунальним підприємством. На підставі наведеного просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі..

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача до судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд позовні вимоги та заяву про уточнення позовних вимог задовольнити.

Представник відповідача також до судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає на можливе здійснити розгляд справи без учасників справи по наявним у справі доказам.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

01.06.2008 року між позивачем та КП при Підгайцівській сільській раді укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі договір) (а.с. 5).

Згідно з пунктом 2.3 договору обсяг твердих побутових відходів, що підлягають вивезенню, встановлюється при нормі накопичення сміття на одну людину 1,8 м3 на рік (а.с. 5).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, даний договір вступає в силу з 01.06.2008 року та діє до 01.06.2009 року. При відсутності заперечень сторін договір вважається пролонгованим на 1 рік, з можливістю подальшої пролонгації (а.с. 5).

Позивач ОСОБА_1 є споживачемпослуг,що надаютьсявідповідачем напідставі договорупро надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Разом з тим, 28.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до КП при Підгайцівській сільській раді із заявою про розірвання договору з комунальним підприємством щодо вивезення твердих побутових відходів у зв`язку з завищеною платою за ці послуги з 01.02.2002 року (а.с. 6).

Однак, 09.02.2022 року КП при Підгайцівській сільській раді надало відповідь позивачу з посиланням на діюче законодавство щодо підстав по розірванню договору та доказів на його підтвердження (а.с. 7-8).

Як встановлено із матеріалів справи, з 2022 року ОСОБА_1 сплачує фактично спожиту комунальну послугу один раз на 6 місяців, з розрахунку 1 мішок за місяць, а за рік 1,2 м3 (а.с. 9-11).

Також, 20.07.2024 року позивач (замовник) уклав договір про видалення побутових відходів на полігоні в с. Брище з Луцьким спеціальним комунальним підприємством «Луцькспецкомунтранс» (виконавець), відповідно до умов якого, виконавець зобов`язався проводити видалення побутових відходів на полігоні в с. Брище Луцького району, а доставка таких відходів на полігон здійснюється силами і засобами замовника (а.с. 12-13).

З посиланням на вищезазначений договір, 23.07.2024 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо розірвання договору із комунальним підприємством з 01.02.2022 року, у зв`язку із неправомірним нарахуванням спожитих ним комунальних послуг, та як наслідок звернення до суду із позовною заявою про стягнення з нього та членів його родини боргу, якого він не визнає, оскільки, послугами не користується (а.с. 14).

Із відповіді відповідача від 23.08.2024 року вбачається, що підстав передбачених нормами чинного законодавства у сфері надання комунальних послуг, для одностороннього розірвання договору із комунальним підприємством на послугу управління з побутовими відходами не має (а.с. 15-16).

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору позивач, як на основну підставу, вказує на невідповідність його фактичних відходів, нормі, яка застосовується при розрахунку тарифу на вказану послугу.

Загальні підстави для зміни чи розірвання усіх видів договорів регулюються статтями 651, 652 ЦК України.

Так, в силу ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Інші підстави для розірвання договору передбачені також спеціальними нормами закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися зобов`язальні правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг.

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством, а саме, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до вимог п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Нормою ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з приписами ч. 1, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради від 30.09.2021 року №15, КП при Підгайцівській сільській раді визначено переможцем конкурсу з визначення виконавця з вивезення побутових відходів на території Підгайцівської міської ради, а рішенням від 29.07.2021 року №7 затверджено норми надання послуг із вивезення побутових відходів у Підгайцівській сільській раді (а.с. 31).

Відтак, відповідач є єдиним виконавцем послуги з управління побутовими відходами на території Підгайцівської територіальної громади.

Разом з тим, п. 27 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 року №835, визначено, що обсяг надання послуги з управління побутовими відходами розраховується на підставі норм споживання послуги з управління побутовими відходами, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Одиницею виміру обсягу наданої послуги з управління побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або літр. Одиниця виміру обсягу надання послуги з управління побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

Норми утворення твердих побутових відходів на 1 мешканця затверджені рішенням Підгайцівської сільської ради «Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів та щільності змішаних побутових відходів від 29.07.2021 року №7, на підставі Правил визначення норм надання послуги з управління побутовими відходами, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 30.07.2010 року №259.

Таким чином, відповідач, як виконавець комунальної послуги із вивезення побутових відходів, застосовує передбачені чинним законодавством України показники для нарахування плати за управління відходами, а їх встановлення є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування. Тому доводи позивача щодо застосування «теоретичних» показників при визначенні об`єму відходів та плати за управління ними не підтвердженні жодними доказами.

Разом з тим, укладений ОСОБА_1 20.07.2024 року договір про видалення побутових відходів на полігоні в с. Брище з Луцьким спеціальним комунальним підприємством «Луцькспецкомунтранс» не є договором про надання житлово-комунальних послуг, а лише договором на здійснення однієї з операцій з відходами не з визначеним виконавцем послуг на території Підгайцівської територіальної громади, а відтак, не є підставою для розірвання договору.

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 01.02.2022 року не користувався послугами відповідача з вивезення побутових відходів, а користувався послугами іншого надавача цих послуг, а відтак такі твердження ОСОБА_1 є лише незгодою з визначеними об`ємами відходів та тарифами, які встановлюються на рівні органів місцевого самоврядування..

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених ним підстав для розірвання спірного договору у порядку визначеному ст. 651, 652 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 651, 652 ЦК України, для одностороннього розірвання договору про надання з вивезення побутових відходів, оскільки, судом не встановлено істотних порушень відповідачем умов договору, що є підставою для його розірвання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 13, 15, 16 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,Правил наданняпослуги зуправління побутовимивідходами,затверджених постановоюКМУ від08.08.2023року №835, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства при Підгайцівській сільській раді про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Комунальне підприємство при Підгайцівській сільській раді, код ЄДРПОУ 35323247, адреса місцезнаходження: 45602, Луцький район, с. Підгайці, вул. Шкільна, 28.

Повне судове рішення складено 12 травня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.