Ухвала

від 23.01.2025 по справі 760/26503/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/26503/24 1-кс/760/933/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУ НП в місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 27 травня 2023 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

Подана скарга обґрунтована тим, що дізнавачами Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 2019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

27.05.2023 року постановою дізнавача Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 12019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, яку ОСОБА_5 отримано 07.10.2024 року.

Скаржник не погоджується з зазначеною постановою та вважає, що вона підлягає скасуванню, оскільки з 14 вересня 2023 року і дізнавачем не було вчинено достатніх слідчих дій спрямованих на повне та об`єктивне дослідження обставин справи, зокрема не встановлено особу, що вчинила протиправне діяння.

Крім того потерпілий не погоджується з твердження про те, що відсутні докази вчинення кримінального правопорушення, оскільки відносно нього проводилась судово-медична експертиза для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкодження та експерту були наданні результати рентгенографії відповідно до яких, у ОСОБА_3 наявні переломи кісток.

Таким чином, заявниця ОСОБА_3 просить скасувати постанову дізнавача Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 12019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з`явився подав до суду клопотання в якому просить проводити розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі.

Представник Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність скаржника та Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві.

Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження та надані документи, слідчий суддя вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

В скарзі заявниця, зазначає, що копію постанови від 27 травня 2024 року дізнавача Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 12019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, нею було отримано лише 07.10.2024 року.

Відповідно до частини 2, 6 статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність поновлення строку скаржниці на оскарження постанови паро закриття кримінального провадежння, оскільки фактично про таку бездіяльність їм стало відомо після отримання відповіді, про що остання зазначає в скарзі.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно частини 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених статті 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до частин 1-2 та 6 статті 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із частини 1 статті 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до частини 2 статті 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що дізнавачами Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019100090004812 від 14.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

27 травня 2023 року постановою дізнавача Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 12019100090004812 від 14.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

В оскаржуваній постанові зазначається, що у матеріалах кримінального провадження відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі за зверненням жителів м. Жовті Води, частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно статті 94 КПК України слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно частини 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до вимог статей 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).

На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої постанови. Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем, прокурором закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Однак, слідчим суддею встановлено, що як вбачається з оскаржуваної постанови, вказані вимоги не були повністю дотримані.

З урахуванням наведеного, постанова слідчого про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, в ній відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто суб`єктом оскарження не надано обґрунтовані відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Слідчий суддя звертає окрему увагу, що оскаржувана постанова не містить посилання на те, які слідчі дії було проведено у межах даного кримінального провадження для встановлення обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова є формальною.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена дізнавачем постанова від 27.05.2023 року про закриття кримінального провадження, ґрунтується на неповному досудовому розслідуванні, та як наслідок передчасним висновкам, викладеним у ній. Також постанова слідчого обґрунтована висновками, протилежними встановленим обставинам справи, та не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим статтями 2, 9 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова слідчого від 27 травня 2023 року - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Скасувати постанову старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУ НП в місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 270 травня 2023 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090004812 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1