Рішення

від 13.05.2025 по справі 741/2449/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/209/25

Єдиний унікальний номер 741/2449/24

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Мринської сільської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

11 грудня 2024 року представник позивача органу опіки та піклування Мринської сільської ради звернувся до суду в інтересах дитини ОСОБА_1 із зазначеним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накласти заборону на відчуження будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дитина ОСОБА_3 має право на користування будинком за вищевказаною адресою. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 перебуває на обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 18 грудня 2023 року. Дитина набула статусу у зв`язку з тим, що мати має високий рівень втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає їй виконувати батьківські обов`язки. Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 у червні 2023 року перенесла гострий інсульт, який негативно вплинув на здоров`я жінки, після цього в неї з`явилися провали в пам`яті, нерозуміння виконувати прості дії в побуті, нерозуміння того, як доглядати за дитиною. Дитина навчалася в Лихачівському ліцеї Мринської сільської ради, вона жила з матір`ю, однак дитина залишилася без батьківського піклування, мати не будила її до школи, їсти не варила, не прала одяг, з настанням холодів не топила, у будинку холодно, мати почала замикати голодну дитину вдома, ходити по селу та просили погрітися та поїсти. Служба у справах дітей Мринської сільської ради відвідала родину ОСОБА_2 , їсти не було наварено, дитина спала вдома, не пішла до школи, відповідач не розуміла, що від неї хочуть, тому за родиною було закріплено соціального працівника, але відповідач стала зачинятися і не впускати соціального працівника. На комісії з питань захисту прав дітей було винесено рішення про влаштування ОСОБА_2 до Ніжинського психоневрологічного відділення на обстеження та лікування. З 24 листопада 2023 року по 22 грудня 2023 року відповідач знаходилась на лікуванні в Ніжинському психоневрологічному відділенні КНП «Ніжинська ЦМЛ ім. М. Галицького». На час відсутності матері дитину було влаштовано до патронатної сім`ї. Згідно з довідкою ЛКК від 07 грудня 2023 року відповідач за станом здоров`я не в змозі виконувати батьківські обов`язки. Відповідач не має змоги забезпечити дитину матеріально та створити належні умови проживання, не в змозі офіційно працевлаштуватись. Дитина залишилася без батьківського піклування, тому була поставлена на облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Улітку 2024 року відповідача вивіз до Німеччини старший син нібито на лікування, а ОСОБА_5 залишили в Україні, на даний час не виходять на зв`язок ні відповідач, ні її старший син. ОСОБА_6 взагалі залишилася без батьківського піклування, перебуває в прийомній сім`ї. Оскільки відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, не піклується про духовний розвиток, навчання своєї дитини, не спілкується з нею, це порушує нормальне самоусвідомлення дитини.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року відкладено підготовче судове засідання у справі до 11 березня 2025 року у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22 квітня 2025 року.

Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року відкладено розгляд справи до 13 травня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання представник позивача органу опіки та піклування Мринської сільської ради не з`явився, сільський голова надіслала до суду заяву, у якій просила розглянути справи за відсутності представника органу опіки та піклування Мринської сільської ради за наявними в ній матеріалами, про результати розгляду повідомити орган опіки та піклування Мринської сільської ради.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання та шляхом публікації оголошень про виклик її до суду на веб-порталі судової влади України, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 4 статті 223 ЦПК України передбачено, що в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Отже, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Однак, суд не постановляє заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не надав своєї згоди на проведення заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі та оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 малолітня ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лихачів Носівського району Чернігівської області, її батьком зазначений ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_2 (а. с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11).

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 2/202 від 05 грудня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 10).

Наказом служби у справах дітей Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 14 від 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 поставлено на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Мринської сільської ради, як дитину, позбавлену батьківського піклування на підставі того, що мати ОСОБА_2 має високий рівень втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до смообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає їй виконувати батьківські обов`язки (а. с. 12).

Розпорядженням Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 18 грудня 2023 року № 424/02-03 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має високий рівень втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до смообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає їй виконувати батьківські обов`язки, що підтверджується висновком ЛКК; батько ОСОБА_4 помер, ОСОБА_7 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 13).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради Чернігівської області від 17 вересня 2024 року № 374 з 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 , позбавлену батьківського піклування, яка тимчасово перебуває в Ніжинському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівської ОДА, довлаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с. 14-16).

Відповідно до висновків лікарсько-консультативної комісії КНП «Носівська міська лікарня ім. Ф.Я. Примака» Носівської міської ради від 07 грудня 2023 року № 01-10/1315 та від 28 травня 2024 року № 613 про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, ОСОБА_2 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Останній за часом висновок ЛКК від 28 травня 2024 року дійсний до 01 грудня 2024 року (а. с. 63, 64).

Згідно з відповіддю Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області № 31906/124/45-2024 від 17 грудня 2024 року на звернення начальника ССД Мринської сільської ради щодо оголошення розшуку ОСОБА_2 , працівниками ювенальної превенції відділу превенції Ніжинського РУП було здійснено телефонний дзвінок через застосунок «Вайбер» на номер НОМЕР_4, який належить гр. ОСОБА_2 , та з`ясовано, що станом на 17 грудня 2024 року остання перебуває в країні Німеччина в м. Берлін. ОСОБА_2 пояснила, що за кордон з України вона виїхала у 2024 році. Відомості, які б вказували на підстави для оголошення в розшук гр. ОСОБА_2 , відсутні (а. с. 61).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Так, Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З висновку як органу опіки та піклування Мринської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_1 вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має дитину ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 18 грудня 2023 року. Дитина набула статус у зв`язку з тим, що мати має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає їй виконувати батьківські обов`язки. Батько ОСОБА_1 помер. ОСОБА_2 в червні 2023 року перенесла гострий інсульт, який негативно вплинув на здоров`я жінки, вона почала дивно поводитися, скаржилася на погане самопочуття, в неї з`явилися провали в пам`яті, нерозуміння, як виконувати прості дії в побуті, нерозуміння того, як доглядати за дитиною. З 24.11.2023 по 22.12.2023 ОСОБА_2 знаходилась на лікуванні в Ніжинському психоневрологічному відділенні в КНП «Ніжинська ЦМЛ ім. М. Галицького». На час відсутності матері 24.11.2023 дитину ОСОБА_10 було тимчасово влаштовано до патронатної сім`ї в м. Ніжині. За час лікування стан жінки не покращився. Згідно з довідкою ЛКК від 07.12.2023 ОСОБА_2 за станом здоров`я не в змозі виконувати батьківські обов`язки. Вона не має змоги забезпечити дитину матеріально та створити належні умови проживання, не в змозі офіційно працевлаштуватись. Дитина залишилась без батьківського піклування, тому служба у справах дітей 11.12.2023 року постановила ОСОБА_1 на облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Улітку 2024 року ОСОБА_2 вивіз до Німеччини старший син, а ОСОБА_5 залишили в Україні. На даний час ні мати, ні брат не виходять на зв`язок. Дитина залишилась взагалі без батьківського піклування. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, не піклується про духовний розвиток, навчання своєї дитини, не спілкується з нею, що порушує нормальне самоусвідомлення дитини, її внутрішнього світу, піклуючись про подальшу долю дитини та захищаючи її інтереси, виконавчий комітет Мринської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 (а. с.21-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження її належної участі у вихованні дитини, що є елементами протиправного невиконання відповідачем передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, яка визначає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Зокрема, як зазначалося вище, пунктом 2 частини першої ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Однак, по справі не здобуто доказів, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 буде суперечити інтересам дитини. Відповідачем, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що вона спроможна та має бажання забезпечити необхідні умови для розвитку, виховання, навчання, повноцінного харчування дитини.

Натомість докази, надані стороною позивача та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, дають підстави вважати, що поведінка відповідача ОСОБА_2 свідчить про її свідоме ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини, нехтування батьківськими обов`язками.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, обставини, на які посилається позивач, доведені в судовому засіданні, тому ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_1 , оскільки зазначена міра є виправданою з огляду на необхідність захистити інтереси дитини та забезпечити якнайкращі умови для її розвитку, виховання, навчання, нормального самоусвідомлення.

Статтями 180-181 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, суд робить висновок, що з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо позовної вимоги про накладення заборони на відчуження будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року № 789-ХІІ у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню прав дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім`ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Частиною 1 статті 248 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім`ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

З урахуванням встановлених вище обставин та положень закону, з метою захисту житлових та майнових прав дитини, суд уважає за необхідне накласти заборону на відчуження житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право користування яким має малолітня ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 164, 165, 180-182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Мринської сільської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 грудня 2024 року й до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Накласти заборону на відчуження житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право користування яким має малолітня ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору на користь держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: орган опіки та піклування Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області, вул. Броварця, буд. 1;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 13 травня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА