Рішення від 13.05.2025 по справі 320/7917/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року Київ справа №320/7917/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» (далі також ТОВ «АРІТЕЙЛ», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2021 № 0158900707.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За твердженням позивача, як до початку проведення перевірки, так і під час її проведення відповідачем не було надано жодного доказу на підтведження порушення ТОВ «АРІТЕЙЛ» вимог чинного законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У зв`язку з цим вважає, що відповідач жодним чином не підтвердив наявність обставин, шо вказували б на належні та законні підстави для проведення фактичної перевірки. Крім того, позивач наголошує на порушенні порядку прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, у тому числі на порушенні порядку проведення фактичної перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства, а посадові особи при проведенні фактичної перевірки діяли на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені законодавством України. Крім того вказує на те, що позивачем було допущено порушення порядку маркування алкогольних напоїв, що й стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, де останній наголошує на обґрунтованості позовних вимог та зазначає, що підприємство на законних підставах здійснює реалізацію підакцизних товарів, що виключає з його боку ноявності порушень вимог пункту 226.7, п. 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу від 22.06.2022 № 2105-п та направлень на перевірку від 30.06.2022 №5980/26-15-07-07-01 та №5981/26-15-07-07-01, працівниками Головного управління ДПС у м. Києві в період з 30.06.2022 по 05.07.2022 була проведена фактична перевірка магазину-кафетерію «КОЛО», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сергія Данченка,32 та належить суб`єкту господарювання ТОВ «АРІТЕЙЛ».

В ході проведення перевірки було встановлення порушення позивачем вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 06.07.2022 № 15786/26/15/07/41135005, в якому зафіксовано факт реалізації в господарській одиниці позивача алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Як вбачається з акту перевірки, за результатами аналізу даних системи контролю за обігом алкогольних напоїв (Е-акциз) ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» в частині зіставлення виданими виробникам та імпортерам марок акцизного податку, виявлено реалізацію в господарській одиниці позивача алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка (МАП), а саме:

-фіскальний чек № 205951 від 17.01.2022 о 19 год. 50 хв. реалізовано горілку особливу «Неміров штоф» ємністю 0,7л, вартістю 147,50 грн. марковану МАП ВГ ЛПГ АСКV547325;

-фіскальний чек № 207576 від 23.01.2022 о 12 год. 00 хв. реалізовано горілку особливу «Неміров штоф» ємністю 0,7л, вартістю 147,50 грн. марковану МАП ВГ ЛПГ АСКV547325;

На підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми ''С'' від 02 серпня 2022 року №011589000704, яким до ТОВ «АРІТЕЙЛ» застосовано штрафну санкцію в сумі 17000 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 02.08.2022 №01158900704, позивач подав заперечення до ГУ ДПС у м. Києві за вих. № 86 від 11.07.2022.

За результатом розгляду заперечення позивача, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення, яким висновки акту фактичної перевірки залишено без змін, а заперечення ТОВ «АРІТЕЙЛ» без задоволення.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми ''С'' від 02 серпня 2022 року №011589000704, яким до ТОВ «АРІТЕЙЛ» застосовано штрафну санкцію у сумі 17000 грн.

Позивач не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням відповідача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України регламентовано, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.10 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За правилами пунктів 86.1, 86.5, 86.8 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Отже, вазначені норми права у своїй сукупності свідчать про те, що акт фактичної перевірки від 06.07.2022 №15786/26/15/07/41135005 складений ГУ ДПС у м. Києві та заперечення ТОВ «АРІТЕЙЛ» на акт перевірки, викладені у листі за вих. № 86 від 11.07.2022, у своїй сукупності є документами, на підставі яких контролюючий орган встановлює наявність чи відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення. Вказані документи відображають результати перевірки та позицію суб`єкта господарювання щодо висновків, зроблених контролюючим органом за підсумками фактичної перевірки.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що матеріально-правовою підставою для застосування до позивача штрафної санкції став висновок контролюючого органу про порушення останнім вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі по тексту - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За приписами пункту 14.1.107 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пунктом 14.1.109 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Положенням пункту 226.2 статті 226 ПК України передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України передбачено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 226.5 статті 226 ПК України).

Згідно з пунктом 226.8 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, для застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за допущення такого порушення, як реалізація алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки або наявності марки невстановленого зразка та вартість товару з такими марками.

Як уже зазначалося судом, під час фактичної перевірки магазину-кафетерію «КОЛО», що використовується позивачем для провадження господарської діяльності та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сергія Данченка, 32, контролюючим органом було виявлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251 про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 (реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку). Обґрунтовуючи такі висновки відповідач посилається виключно на те, що згідно відомостей з фіскального чеку РРО, в господарській одиниці позивача реалізовано алкогольну продукцію з однаковими марками акцизного податку, а саме: фіскальний чек №205951 від 17.01.2022 - реалізовано горілку особливу «Неміров штоф» ємністю 0,7л, вартістю 147,50 грн. марковану МАП ВГ ЛПГ АСКV547325; фіскальний чек № 207576 від 23.01.2022 - реалізовано горілку особливу «Неміров штоф» ємністю 0,7л, вартістю 147,50 грн марковану МАП ВГ ЛПГ АСКV547325.

З цих підстав, ГУ ДПС у м. Києві було складено акт перевірки від 06.07.2022 №15786/26/15/07/41135005, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач заперечує законність прийнятого відповідачем рішення та зазначає, що контролюючим органом не підтверджено наявність обставин, які б свідчили про законність підстав для проведення ним фактичної перевірки.

Крім того, позивач вказує на відсутність факту порушення ним вимог чинного законодавства, які зазначені в акті перевірки та рішенні про застосування штрафних санкцій, оскільки реалізація алкогольних напоїв здійснювалася ним із суворим дотриманням норм чинного законодавства, а увесь товар, та зокрема алкогольні напої про які йдеться у акті фактичної перевірки, що надходив у продаж, був офіційним, придбаним у офіційного постачальника та маркований марками акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

У звязку з цим суд вважає, що контролюючому органу під час проведення перевірки необхідно встановити насамперед факт наявності у суб`єкта господарювання у продажу алкогольних напоїв, факт відсутності марок акцизного податку встановленого зразка на даному алкогольному напої (алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки) або наявність на алкогольному напої підробленої марки акцизного податку, здійснити купівлю алкогольного напою, отримати розрахунковий документ, здійснення фото та/або відеофіксанії даних обставин, отримати пояснення від продавця та суб`єкта господарювання.

Водночас, склад стверджуваного у спірних правовідносинах порушення, утворює відсутність чи підробка акцизної марки на товарі, що реалізується, проте не помилкове зазначення номеру акцизної марки у фіскальному чеку/його дублювання.

На думку суду, сам лише факт реалізації алкогольних напоїв з однаковими чи помилковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах, може слугувати підставою вважати, що здійснена реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, з марками акцизного податку, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, чи такими, що взагалі немарковані. Тобто, дані обставини можуть слугувати підставою для проведення перевірки позивача з боку відповідача, однак не можуть слугувати єдиною та достатньою підставою для висновку про порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР - реалізація алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка (алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки) або з підробленими марками акцизного податку.

Очевидним є також і та обставина, що без додаткової інформації неможливо встановити відповідність встановленим вимогам марок акцизного податку, які були наклеєні на тютюнові вироби, що зберігались в магазині.

Так, на адресу ТОВ «АРІТЕЙЛ» контролюючим органом направлявся запит про надання документів, у тому числі договору з постачальниками горілки особливої «Неміров штоф» обємом 0.7 л, накладних на даний товар, пояснення щодо надходження даного товару.

Натомість, як свідчать матеріали даної справи, на виконання вимог вказаного запиту ТОВ «АРІТЕЙЛ» в додатку до листа-відповіді за вих. № 04/07-22 від 04.07.2022 надало податковому органу копію договору поставки від 01.09.2018 № 39318, копію накладної на поставку горілки особливої «Неміров штоф» обємом 0.7л, копію договору оренди від 21.12.2018 №54/28 та акту приймання-передачі приміщення, копію трудових договорів з працівниками.

Крім того, при дослідженні змісту акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму 17000,00 грн, судом виявлено неповноту встановленого порушення.

Так, в обґрунтування зафіксованих порушень в акті перевірки відповідач посилається виключно на наявну в нього ще до перевірки податкову інформацію, що і стала підставою для нарахування фінансової санкції вже за результатами проведеної податкової перевірки, але в розумінні чинного законодавства, така податкова інформація не є підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Дійсно, у суб`єктів господарювання з 01.10.2021 виник обов`язок зазначати у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Водночас, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у тому числі і докази на підтвердження маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

У даному ж випадку під час проведення відповідачем фактичної перевірки не перевірялась та не досліджувалась фізична наявність на проданих пляшках алкоголю марок акцизного податку, які відповідають/невідповідають фактично виданим/придбаним обсягам/номерам таких марок акцизного податку.

Таким чином, відповідачем не надано належних та достовірних доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки в магазині позивача фактів продажу вказаних вище алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Зміст акту фактичної перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що за наслідком проведеної перевірки відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності на те правових підстав, неповноту дослідження обставин про маркування алкогольної продукції марками акцизного податку, які відсутні в реєстрі виданих виробником марок акцизного податку а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У зв`язку з цим суд вважає, що висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідмоленні-рішенні, є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на конкретних обставинах та доказах, а лише на припущеннях контролюючого органу.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи рішення не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5 368,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.08.2021 № 0158900707.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 41135005, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.