Рішення від 15.05.2025 по справі 640/9179/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9179/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - позивач, ПАТ «Центренерго») з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП» (далі - третя особа, ТОВ «БАЗІС ГРУП»), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби від 25.03.2020 № 70 (ідентифікатор процедури моніторингу UА-М-2020-03-25-000022), оприлюднений в системі електронних закупівель «Прозорро» 07.04.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 25.03.2020 № 70 було проведено моніторинг закупівлі за предметом: «43620000-5 Частини машин для обробки мінералів (Запасні частини до вуглерозмольних млинів)» (ідентифікатор закупівлі у системі «Прозоро» UА-2019-12-26-000919-с), яка проводилась ПАТ «Центренерго».

Державною аудиторською службою України 07 квітня 2020 року у системі «Прозорро» було опубліковано висновок про результати проведеного моніторингу. Відповідно до тексту пункту 2 констатуючої частини Висновку, відповідачем було встановлено наступні порушення: «Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій)».

Позивач вказує, що ТОВ «БАЗІС ГРУП» на виконання вимог тендерної документації замовника, під час опублікування своєї тендерної пропозиції по закупівлі UА-2019-12-26-000919-с оприлюднило перелік тендерних документів на офіційному веб-порталі «Прозорро».

Зі змісту вищезазначеного переліку документів, розміщеному на офіційному веб- порталі «Прозорро» вбачається, що на виконання п. 2 ч. 3 вимог до тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП» було надано банківську гарантію № 722/20-ТГ від 28.01.2020 та відповідну довіреність на Губанову Ірину Петрівну № 05-1/07-83 від 13 січня 2020 року.

Разом з тим, відповідач у висновку від 25.03.2020 № 70 вказує про наявність порушень в частині не надання ТОВ «БАЗІС ГРУП» у складі тендерної пропозиції по закупівлі UА-2019-12-26-000919-с банківської ліцензії, що, на думку позивача, не відповідає дійсності.

Позивач вважає вказаний висновок відповідача протиправним.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 25.05.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи таке.

Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель UА-2019-12-26-000919-с (Запасні частини до вуглерозмольних млинів).

Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 25 березня 2020 року № 70 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 та статті 9 Закону № 922.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП» установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922.

Зазначене порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 07 квітня 2020 року № 250, що оприлюднений в електронній системі закупівель 07 квітня 2020 року.

Відповідач зазначив, що замовник чітко установив вимогу до учасників торгів про те, що усі документи, на які є посилання у банківській гарантії повинні мітитись у тендерній пропозиції учасника торгів.

Учасник торгів ТОВ «БАЗІС ГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав банківську гарантію від 28.01.2020 № 722/20-ТГ, яка містить, зокрема, посилання на банківську ліцензію акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» від 24.10.2011 № 221.

При цьому, банківська ліцензія відсутня у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «БАЗІС ГРУП», що не відповідає умовам пункту 10 додатку 7 до тендерної документації.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БАЗІС ГРУП» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, і уклав з ним договір від 02.04.2020 № 131/1.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

25.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що замовником - ПАТ «Центренерго» в процедурі відкритих торгів № UА-2019-12-26-000919-с, було визначено вид забезпечення тендерної пропозиції учасника у вигляді банківської гарантії оформленої у відповідності до вимог встановлених додатком № 7 тендерної документації замовника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП» виявило намір та прийняло участь у вищезазначеній процедурі відкритих торгів по закупівлі 43620000-5 «Частини машин для обробки мінералів (Запасні частини до вуглерозмольних млинів)», розмістивши тендерну пропозицію в електронній системі закупівель «Ргоzzого».

Оприлюднена тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП» була оформлена належним чином та за змістом відповідала вимогам, встановленим тендерною документацією замовника.

Зокрема, на підтвердження забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП» було надано банківську гарантію Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» № 722/20-ТГ від 28.01.2020, що і вимагалося замовником.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/9179/20 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято справу до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою запропоновано учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.

Письмових пояснень, заяв щодо вищевказаних обставин, від сторін не надходило.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви.

Третя особа правом на подання письмових пояснень у справі не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (ідентифікаційний код 22927045, місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49) було оголошено про проведення відкритих торгів, предмет закупівлі товари (запасні частини до вуглерозмольних млинів) (ідентифікатор закупівлі UA-2019-12-26-000919-c).

Переможцем торгів було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП», на підставі протоколу розгляду тендерних пропозицій від 20.03.2020 № 199-РТП/1, з яким укладено відповідний договір поставки від 02.04.2020 № 131/13.

З 25.03.2020 по 07.04.2020 Державною аудиторською службою України було проведено моніторинг закупівлі UA-2019-12-26-000919-c, на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 25.03.2020 № 70, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 07.04.2020 № 250.

Суд зазначає, що вищевказані висновок та наказ Державної аудиторської служби України, оприлюднені в електронній системі закупівель.

В пункті 1 розділу ІІ «Констатуюча частина» вказаного висновку зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», надання роз`яснень до тендерної документації та внесення змін до неї, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Далі у висновку вказано, що відповідно до пункту 2 розділу III тендерної документації замовник визначив вид забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії та зазначив, що обов`язкові умови забезпечення та спосіб надання викладені в додатку № 7 до тендерної документації.

Згідно з пунктом 10 додатку № 7 до тендерної документації гарантія не повинна містити посилання на документи, які відсутні в складі тендерної пропозиції учасника, наприклад, договір про надання банківської гарантії (договір укладений між Банком-Гарантом та Принципалом), тощо та/або на умови, які замовник не може перевірити/встановити.

Учасник ТОВ «БАЗІС ГРУП» у складі своєї тендерної пропозиції надав банківську гарантію від 28.01.2020 № 722/20-ТГ, яка містить, зокрема посилання на банківську ліцензію Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» від 24.10.2011 № 221.

При цьому банківська ліцензія відсутня у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «БАЗІС ГРУП», що не відповідає умовам пункту 10 додатку 7 до тендерної документації.

Однак, в порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БАЗІС ГРУП», як таку що не відповідає умовам тендерної документації і уклав з ним договір від 02.04.2020 № 131/1.

В пункті 2 вищевказаного розділу висновку «Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства» зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП» установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ висновку «зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)», з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо розірвання укладеного договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з прийнятим висновком в частині виявлених порушень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон № 2939-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частини 3, 4 статті 5 Закону № 2939-XII).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 2939-XII, орган державного фінансового контролю розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Отже, фінансовий контроль - це певна форма спостереження за формуванням, розподілом і використанням публічних ресурсів усіма учасниками публічних закупівель, який здійснюється органом державного фінансового контролю за такими принципами фінансового контролю: незалежність, гласність, превентивність (попереджувальний характер), дієвість, регулярність, об`єктивність.

За приписами пункту 36 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (втратив чинність з 13.10.2020) затверджувалась форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Порядок № 86).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 86 висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель..

Розділ ІІІ Порядку № 86 регулює порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Так, відповідно до пунктів 1-3 вказаного розділу у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Також за визначенням, наведеним у пункті 31 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Суд зазначає, що дотримання вимог законодавства в частині порядку проведення процедури закупівлі та проведення моніторингу такої закупівлі не є спірним питанням у даній справі.

Позивачем в позовній заяві не наведено обґрунтувань щодо порушення відповідачем порядку проведення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідачем в свою чергу також не наведено у відзиві на позовну заяву обґрунтувань щодо порушення позивачем саме порядку проведення процедури закупівлі.

Спірним питанням у даній справі є правомірність висновку відповідача про результати процедури закупівлі від 07.04.2020 № 250 в частині встановленого порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», яке полягає в тому, що позивач, як замовник в процедурі закупівлі, не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БАЗІС ГРУП», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації і уклав з ним договір від 02.04.2020 № 131/13.

При цьому слід вказати, що у оскаржуваному висновку номер відповідного договору від 02.04.2020 про закупівлю (поставку) товарів вказаний як «131/1».

В той же час судом встановлено, що такий договір зареєстрований за номером 131/13, що підтверджується матеріалами справи та відомостями, які містяться в електронній системі закупівель щодо процедури закупівлі, стосовно якої розглядається ця справа.

Так, матеріалами справи та відомостями в електронній системі закупівель підтверджується, що позивачем у пункті 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації «Процедури закупівлі - відкриті торги» на закупівлю 43620000-5 «Частини машин для обробки мінералів (Запасні частини до вуглерозмольних млинів)» (далі - Тендерна документація) визначено вид забезпечення тендерної пропозиції, - банківська гарантія, розмір: 270000,00 грн (двісті сімдесят тисяч гривень 00 копійок), строк дії забезпечення тендерної пропозиції - протягом 120 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, обов`язкові умови забезпечення та спосіб надання викладені в додатку № 7 до Тендерної документації.

Відповідно пункту 1 додатку № 7 до Тендерної документації тендерна пропозиція відкритих торгів обов`язково супроводжується документом, що підтверджує внесення забезпечення пропозиції відкритих торгів, яке має бути подане у вигляді оригіналу безвідкличної банківської гарантії у формі електронного документу з накладанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи (далі - гарантія). Гарантія надається у складі тендерної пропозиції Принципала окремим файлом з накладеним електронним цифровим підписом уповноваженої особи банківської установи, із додаванням у разі необхідності файлів електронного цифрового підпису уповноваженої особи банківської установи, у форматі файлу(-ів), який дає можливість перевірити текст банківської гарантії та наявність цифрового електронного підпису уповноваженої особи банківської установи.

Також пунктом 10 додатку № 7 до Тендерної документації визначено, що гарантія не повинна містити посилання на документи, які відсутні в складі тендерної пропозиції учасника, наприклад, договір про надання банківської гарантії (договір укладений між Банком-Гарантом та Принципалом), тощо та/або на умови, які Замовник не може перевірити/встановити.

Учасником торгів - ТОВ «БАЗІС ГРУП», на виконання вищевказаних вимог тендерної документації, надав банківську гарантію від 28.01.2020 № 722/20-ТГ, видану Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - Гарант, АТ «Банк інвестицій та заощаджень»), за якою Гарант прийняв на себе зобов`язання за цією безвідкличною банківською гарантією на загальну суму 270000,00 грн (двісті сімдесят тисяч гривень 00 копійок).

У вказаній гарантії містяться посилання на банківську ліцензію АТ «Банк інвестицій та заощаджень» від 24.10.2011 № 221, про яку позивач вказує у спірному висновку та зазначає про порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки позивач не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП» через те, що вказана банківська ліцензія відсутня у складі тендерної пропозиції ТОВ «БАЗІС ГРУП».

Позивач у позовній заяві наполягає на тому, що відомості щодо ліцензії Банку-Гаранту є відкритими, загальнодоступними та їх в будь-який момент можна перевірити, а тому вважає, що ним не було допущено порушень при проведенні процедури закупівлі.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Суд зазначає, що перевірка відомостей на предмет відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції здійснюється організатором публічних торгів, як розпорядником публічних коштів, шляхом отримання від учасників документів, які повинні відповідати загальними засадами легальності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

При цьому замовник, який здійснює закупівлю, має дотримуватись вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

В той же час, відповідні дії замовника при оцінці тендерних пропозицій не повинні утворювати порушення принципів здійснення державних закупівель, визначених статтями 3 та 5 Закону № 922-VIII.

У частині 3 статті 17 Закону № 922-VIII, серед іншого вказано, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Банківські ліцензії знаходяться у формі відкритих даних на сайті Національного банку України.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що відомості щодо ліцензії Банку-Гаранту є відкритими та загальнодоступними, а також щодо можливості їх перевірки за необхідності.

Таким чином, не надання банківської ліцензії не могло бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20 вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною, і відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» розглядаються лише скарги щодо укладених договорів про закупівлю в судовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду.

Також критерій «пропорційності» передбачає дотриманння справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.

У своєму Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Суд зауважує, що усунення вказаних у оскаржуваному висновку порушень, у спосіб, запропонований відповідачем, а саме шляхом розірвання договорів про закупівлю товарів суперечить принципу співмірності та пропорційності, тобто свідчить про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів позивача та третіх осіб і цілями, на досягнення яких було спрямовано укладення вказаних договорів.

Таким чином оскаржуваний висновок не відповідає принципу законності та обґрунтованості, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби від 25.03.2020 № 70 (ідентифікатор процедури моніторингу UА-М-2020-03-25-000022, оприлюднений в системі електронних закупівель «Прозорро» 07.04.2020.

Тобто, позивачем помилково визначено реквізити оспорюваного висновку, зокрема вказано дату та номер наказу «Про початок моніторингу закупівель», як реквізити спірного висновку.

При цьому, судом встановлено, що унікальним номером процедури закупівлі є UA-2019-12-26-000919-c, а оспорюваний висновок складений та затверджений заступником голови Державної аудиторської служби 07.04.2020 та зареєстрований за номером 250.

За таких обставин та з метою правильного зазначення реквізитів оспорюваного висновку, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-12-26-000919-c від 07.04.2020 № 250.

Отже, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з корегуванням способу захисту порушених прав позивача в частині реквізитів оспорюваного висновку та із зазначенням унікального номеру процедури закупівлі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2020 № 1721.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, сплачений ним судовий збір у повному обсязі в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (ідентифікаційний код 22927045, місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49) до Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, місцезнаходження: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС ГРУП» (ідентифікаційний код 40933902, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 36) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-12-26-000919-c від 07.04.2020 № 250.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок