Ухвала від 15.05.2025 по справі 500/1880/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

Справа № 500/1880/25

15 травня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Розтоцьке-Агро до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Розтоцьке-Агро (далі Підприємство, ПП Розтоцьке-Агро, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №74922507 від 13.03.2025 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом від 14.02.2024 по справі №500/1204/23.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено третю особу

11.04.2025 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Така заява обґрунтована тим, що оскаржувана постанова направлена Підприємству рекомендованою кореспонденцією 13.03.2025, що підтверджується поштовою квитанцією №4602100087213, та вручена адресату за інформацією, згенерованою на сайті АТ Укрпошта за трек-номером штрихового ідентифікатора №4602100087213, 18.03.2025. Позивач звернувся до суду 01.04.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

14.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження.

Після відкриття провадження у справі та ознайомлення з матеріалами доданими, до заяв по суті справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, бо подана з пропуском строку звернення до суду без заяви про його поновлення.

Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву Підприємства залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали від 14.04.2025 на усунення недоліків позову представником позивача подано до суду заяву через систему "Електронний суд", яку сформовано 19.04.2025, та яка надійшла до суду 21.04.2025.

Представник позивача зазначає, що Відділом однією датою 13.03.2025 зареєстровано два листи: супровідний лист з оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №74922507 від 13.03.2025, а також відповідь ПП Розтоцьке-Агро в межах цього ж виконавчого провадження. Матеріали виконавчого провадження містять фіскальні чеки Укрпошти про направлення рекомендованих листів позивачу 13.03.2025 та 17.03.2025, проте відсутні описи вкладення, що позбавляє можливості достеменно встановити, який саме документ відправлявся у вказані дати та вручений позивачу 18.03.2025.

Ще представник позивача просив у випадку, якщо суд все ж вважатиме, що оскаржувану постанову Підприємство отримало 18.03.2025, то поновити строк оскарження, бо позов подано до суду в межах 10 робочих днів, як визначено у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", хоча пропущено десятиденний строк (в календарному обчисленні), встановлений статтею 287 КАС України.

З огляду на те, що позивач подав заяву на усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, то відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України суд продовжив розгляд справи.

Водночас, виходячи зі змісту поданих сторонами заяв по суті справи та клопотань, суд дійшов висновку про необхідність продовження розгляду справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Суд вважав за доцільне заслухати пояснення державного виконавця з приводу дати відправлення позивачу як стягувачу оскаржуваної постанови, надати можливість викласти свої міркування стосовно дотримання строку звернення до суду позивачем письмово, а також надати інші докази на підтвердження дати відправлення (вручення) позивачу оскаржуваної постанови.

З огляду на це в ухвалі від 22.04.2025 суд зазначив, що з урахуванням предмета позову питання щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом з оцінкою поважності причин його пропуску, заяви позивача про його поновлення, заяви відповідача про залишення позову без розгляду буде вирішено судом після надання пояснень учасниками справи в судовому засіданні та дослідженні матеріалів адміністративної справи та виконавчого провадження ВП №74922507.

Третя особа направила до суду пояснення, у яких висловила свої міркування щодо неможливості виконання судового рішення по справі №500/1204/23, виконавчий лист у якій виконувався в межах спірного виконавчого провадження, без подання стягувачем (позивачем у цій справі) пояснень та копій документів по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

У судовому засіданні 06.05.2025 судом поставлено на обговорення питання дотримання строку звернення до суду, наявності підстав для визнання причин його пропуску поважними та підстав для залишення позову без розгляду.

Представник позивача адвокат Ярмусь В.Д. заяву про поновлення строків звернення до суду підтримав з підстав, наведених у ній, просив її задовольнити. Зазначив, що відомості про дату отримання оскаржуваної постанови від 13.03.2025 йому стали відомі від бухгалтера Підприємства, йому така не вручалася, тобто йому достеменно не відомо коли все ж така вручена позивачу. Проте вважав, що відсутні достатні докази вважати, що 13.03.2025 направлена саме постанова про закінчення виконавчого провадження, а не лист-відповідь, зареєстрований цією ж вихідною датою відповідачем, який вручений 18.03.2025.

Також зазначав, що якщо суд прийде до висновку про пропуск строку звернення до суду, то поважною причиною для його поновлення є те, що Підприємство подало позов в межах 10 робочих днів і такий строк визначений у частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що норми статті 287 КАС України, які встановлюють 10 календарних днів для оскарження рішень державного виконавця є загальними по відношенню до спеціальної норми, визначеної Законом.

Представник відповідача заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наконечна І.В. просила відмовити у задоволенні такої заяви та залишити позов без розгляду через пропущення строку звернення до суду. Зазначила, що оскаржувана постанова сформована нею в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, підписана та направлена поштовим зв`язком стягувачу разом з супровідним листом саме 13.03.2025, по що свідчить фіскальний чек Укрпошти, долучений конкретно до цих документів. Лист-відповідь на заяву Підприємства хоч і був зареєстрований 13.03.2025, але відправлявся пізніше через те, що такий підписувався заступником начальника управління начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції І.Французом, який територіально знаходиться в іншому місті місті Івано-Франківську. Для підписання документи передаються кур`єрською поштою і з огляду на віддаленість, лише 17.04.2025 після надходження підписаної паперової відповіді така відправлена ПП «Розтоцьке-Агро». Тому саме оскаржувана постанова, а не відповідь, отримана позивачем 18.04.2025. Ще зауважила, що заява (повідомлення) до поліції про невиконання рішення суду також подається за підписом цього ж заступника начальника управління начальника Відділу, а тому теж була направлена не в день реєстрації 13.03.2025, а також пізніше.

Вважає, що позивач несвоєчасно звернувся до суду, підстави для поновлення строку відсутні, строки для оскарження рішень державного виконавця до суду визначені КАС України, а не Законом.

Представник третьої особи Шутова А.А. підтримала клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду та просила відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення такого строку.

Суд заслухав пояснення учасників справи по суті спору, оглянув матеріали виконавчого провадження та оголосив перерву до 15.05.2025.

У судове засідання 15.05.2025 представник позивача та державний виконавець не прибули, а представник третьої особи подала заяву про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи особливості розгляду справ цієї категорії, визначені §2 глави 11 розділу ІІ КАС України, та неявку учасників справи, суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення та міркування учасників справи у судовому засідання 06.05.2025, перевіривши доводи сторін письмовими доказами, у тому числі матеріалами виконавчого провадження, суд дійшов таких висновків.

Предметом оскарження у цій справі є постанова заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наконечної І.В. від 13.03.2025 про закінчення виконавчого провадження ВП №74922507 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом від 14.02.2024 по справі №500/1204/23.

13.03.2025 таку постанову направлено з супровідним листом №3617/03.1-23 поштовим зв`язком стягувачу ПП Розтоцьке-Агро (трек-номер штрихового ідентифікатора №4602100087213), що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 13.03.2025, боржнику Головному управлінню ДПС у Тернопільській області та до Тернопільського окружного адміністративного суду (трек-номер штрихового ідентифікатора №4602100087256), що підтверджується матеріалами електронної та паперової справи №500/1204/23, оглянутої судом, враховуючи визначений статтею 9 КАС України принцип офіційного з`ясування обставин справи (а.с.69-70, 76-82).

Відповідно до інформації, згенерованої на сайті АТ Укрпошта за трек-номером штрихового ідентифікатора №4602100087213, Приватному підприємству Розтоцьке-Агро (що знаходиться в селі Гаї-Розтоцькі Тернопільського району Тернопільської області) вручено оскаржуваному постанову 18.03.2025 (а.с.40-41).

Отож, строк для оскарження до суду постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №74922507 від 13.03.2025 сплинув 28.03.2025 (календарний день п`ятниця). Позивач звернувся до суду 01.04.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Тернопільський окружний адміністративний суд отримав надіслані відповідачем 13.03.2025 постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист 14.03.2025 (а.с.76-82).

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, у яких саме до супровідного листа від 13.03.2025 до оскаржуваної постанови долучено фіскальним чек Укрпошти з зазначенням трек-номера штрихового ідентифікатора №4602100087213 від 13.03.2025, а також враховуючи пояснення учасників справи та направлення і суду 13.03.2025 постанови про закінчення виконавчого провадження, у суду немає сумнівів, що саме 13.03.2025 відповідачем направлялася постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №74922507 від 13.03.2025 учасникам виконавчого провадження, у тому числі позивачу (а не 17.03.2025 як вказує представник позивача, надавши конверт з іншої поштової кореспонденції).

Також судом з`ясовано, що трек-номер штрихового ідентифікатора №4602100070477 (на який посилався позивач і який вказаний на долученому ним конверті) стосується направлення ПП Розтоцьке-Агро відповіді заступника начальника управління - начальника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івана Француза на звернення від 13.03.2025 №3625/03.1-23 в межах цього ж виконавчого провадження. Згідно з інформацією, згенерованою на сайті АТ Укрпошта за трек-номером штрихового ідентифікатора №4602100070477, ПП Розтоцьке-Агро цей лист вручено 03.04.2025, при цьому 20.03.2025 відправлення прибуло до відділення, 21.03.2025 проставлено запис "невдала спроба". Водночас цей конверт та лист-відповідь представник позивача 01.04.2025 долучив до позовної заяви, незважаючи на "невдалу спробу" вручити кореспонденцію адресату 21.03.2025 (а.с.10-12, 72-74, 83).

Суд бере до уваги пояснення державного виконавця Наконечної І.В. про те, що лист-відповідь на заяву Підприємства хоч і був зареєстрований 13.03.2025, але відправлявся пізніше 17.04.2025 через те, що такий підписувався власноручно (не електронним підписом) заступником начальника управління начальником Відділу, який територіально знаходиться в іншому місті місті Івано-Франківську, і передача документів для підписання потребувала довшого часу.

Натомість суд не вважає доречними зауваження представника позивача про відсутність вкладення у цінний лист, бо Закон України «Про виконавче провадження» не зобов`язує державного виконавця направляти постанову про закінчення виконавчого провадження цінним листом з описом вкладення.

Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та ввів суд в оману, надавши неправдиві відомості у позовній заяві про отримання оскаржуваної постанови 22.03.2025, замість дійсної 18.03.2025.

У заяві про поновлення строку звернення до суду як поважну причину представник Підприємства вказав подання позову в межах 10 робочих днів з дотриманням строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи оцінку обставинам справи в частині дотримання строку звернення до суд, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За нормами частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами статті 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

За правилами частини другої статті 287 вказаного Кодексу позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами частини п`ятої цієї статті рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Питання застосування процесуального закону (кодексу) чи Закону України «Про виконавче провадження» у випадку оскарження рішення державного виконавця до суду, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо вирішення правової колізії, яка виникла між нормою частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та нормою частини п`ятої статті 74 Закону № 1404-VІІІ відносно строку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої служби, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18 зазначила, що ГПК України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами ГПК України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Стаття 74 Закону № 1404-VІІІ регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону №1404-VІІІ регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що стаття 74 Закону №1404-VІІІ є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

За наслідками розгляду справи №920/149/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі«Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу.

Як зауважив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18, є застосовним під час розгляду справ в порядку адміністративного судочинства щодо застосування у спірних правовідносинах спеціальної норми, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою (постанови від 08.10.2019 у справі №440/1290/19 та від 14.07.2022 у справі №380/10649/21).

З цього слідує, що за аналогією закону стаття 74 Закону №1404-VІІІ є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, а тому саме норми Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальними і підлягають до застосування.

Враховуючи, що такі висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняті ще у 2019 році, тривалий час застосовуються та залишилися незмінними до цього часу, то підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду через те, що він звернувся з позовом до суду в межах 10 робочих днів відповідно до положень статті 74 Закону №1404-VІІІ, але з пропуском строку встановленого статтею 287 КАС України, немає. Суд визнає неповажними причини пропуску Підприємством строку звернення до суду.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на неправильне тлумачення позивачем норм чинного законодавства, а тому не є об`єктивно непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача.

Такі висновки підтримані Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.04.2024 у справі № 380/27964/23.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, причини його пропущення, наведені позивачем (його представником) у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними, а тому в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити, а позовну заяву у цій справі необхідно залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов Приватного підприємства Розтоцьке-Агро до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15 травня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.