Ухвала від 13.05.2025 по справі 466/4344/25

Справа № 466/4344/25

Провадження № 2/466/2167/25

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

13 травня 2025 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до фермерського господарства «Лебідь», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,-

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до фермерського господарства «Лебідь», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження, вивчивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.

Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди (п.3 ст. 28 ЦПК України). Тобто у вказаних справах передбачено альтернативну підсудність.

У пункті 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача. Тобто останньому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб`єктивних прав більш зручним.

Відповідно до матеріалів цивільної справи позивачем подано позов до Шевченківського районного суду м.Львова, оскільки його зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Місцем вчинення дорожньо-транспортної пригоди є автодорога Н-17 «Львів-Луцьк», поблизу с.Прибужани, Львівського району, Львівської області, що є територією Львівського (Кам`янко-Бузького) району Львівської області.

Юридична адреса відповідача фермерського господарства «Лебідь», Львівська обл., Кам`янко-Бузький р-н., с.Прибужани, Ур.Константинівка.

Разом з тим, місцем реєстрації більшості позивачів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи предмет позову, місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду за місцем своєї реєстрації, однак більшість позивачів зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , тому даний позов не підсудний Шевченківському районному суду м.Львова та підлягає направленню на розгляд за підсудністю до Кам`янко-Бузького районного суду Львівської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до фермерського господарства «Лебідь», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи передати до Кам`янко-Бузького районного суду Львівської області (80400, м. Кам`янка-Бузька, вул. Незалежності, 29) - за територіальною підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Г. Б. Білінська