Рішення від 24.04.2025 по справі 192/421/24

Справа № 192/421/24

Провадження № 2/192/78/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2025 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богатчука І.І.,

представника позивача адвоката Муравської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, припинення права власності та скасування державної реєстрації,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою, передано у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_2 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 та встановлено присвоєння кадастрового номеру №1225081900:03:001:0100;

припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1225081900:03:001:0100, адреса: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про речове право: 33803749, дата державної реєстрації 18.10.2019, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 49298572 від 23.10.2019 державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П.;

скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1225081900:03:001:0100 за ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про речове право: 33803749, дата державної реєстрації 18.10.2019, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 49298572 від 23.10.2019 року державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П.;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_2 , кадастровий номер - 1225081900:03:001:0100 в Державному земельному кадастрі від 24.09.2019 року (номер запису про речове право 33803749 від 18.10.2019 у Державному земельному кадастрі про проведену за ОСОБА_2 державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 1225081900:03:001:0100) для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 :

стягнути з відповідачів в солідарному порядку судові витрати по справі на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 18 633,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 в 2018 році звернулася до Солонянської державної нотаріальної контори щодо відкриття спадкової справи у встановлений законом строк. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої за законом. Враховуючи тяжкий моральний стан та значні фінансові витрати на оформлення спадщини, позивач робила відповідні дії поступово, оскільки строк на отримання спадщини не був пропущений (реєстрація спадкової справи здійснена в строк, спадкова справа була відкрита), а позивач постійно приїжджала до будинку померлої матері, обслуговувала будинок та всю земельну ділянку, доглядала домашніх тварин, спілкувалася з сусідами, а тому і підстав для хвилювання не було.

В 2023 році для оформлення спадщини на земельну ділянку нотаріус витребував кадастровий номер на відповідну земельну ділянку для подальшої її реєстрації та отримання відповідного свідоцтва, відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Позивач звернулась до Новомосковського бюро експертної оцінки. На підставі наданих документів, а саме наданого Державного акта на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП № 090597 від 18.12.1995 на земельну ділянку, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (за адресою: АДРЕСА_3 ) була розроблена технічна документація та присвоєний кадастровий номер лише на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку. В присвоєнні кадастрового номеру на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства було відмовлено (у зв`язку із технічною неможливістю), оскільки під час виїзду землевпорядника для обчислення меж на земельну ділянку (на місцевість), спадкоємицею ОСОБА_1 була отримана інформація щодо накладення на її земельну ділянку кадастрового номеру іншою особою.

13.09.2023 сертифікованим інженером-геодезистом було розроблено Акт, а саме матеріали польових топографо-геодезичних робіт на замовлення ОСОБА_1 з пояснювальною запискою, журналом польових вимірювань, абрисом, в якому було зазначено, що після проведеного виїзду та обчислення меж земельної ділянки замовника ОСОБА_1 (відповідно до наданого Державного Акту на право приватної власності на землю) вбачається накладення на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , земельної ділянки за кадастровим номером 1225081900:03:001:0100 ( АДРЕСА_1 ), площа накладання 0,2008 га.

Відповідно до отриманого витягу з Державного земельного кадастру з`ясувалося, що спірний накладений кадастровий номер належить громадянці ОСОБА_2 (державна реєстрація права в державному реєстрі прав за фізичною особою ОСОБА_2 від 18.10.2019 року), проте хто це, на якій підставі і коли нею було отримано у власність цю земельну ділянку було невідомо (оскільки позивач, приїжджаючи до матері, доглядаючи її в період хвороби до смерті, та після смерті, доглядаючи будинок та земельну ділянку, ніколи ОСОБА_2 не бачила, звертань до її матері чи до неї з приводу підписання технічної документації щодо визначення меж земельної ділянки не було, тобто ніяких погоджувань суміжними землевласниками, а саме ні власницею гр. ОСОБА_3 , ні її спадкоємицею гр. ОСОБА_1 , не було).

З метою отримання інформації та вирішення спору щодо спірного кадастрового номеру на земельній ділянці позивача, адвокатом були направлені численні адвокатські запити.

Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради надано відповідь, що спірна земельна ділянка розташована на території колишньої Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської обл. Військова сільська рада увійшла до складу Солонянської селищної ради у грудні 2020 р. Документи діяльності Військової сільської ради Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області до 2021 року передані до архівної установи Дніпровської районної державної адміністрації. Також, у відповіді Солонянської селищної ради зазначено, що Виконавчий комітет Солонянської селищної ради здійснив державну реєстрацію права на земельну ділянку 18.10.2019 за фізичною особою ОСОБА_2 , проте не зазначено на підставі чого та не надано копії відповідних документів, та запропоновано звернутися безпосередньо до державного реєстратора з реєстрації речових прав Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Таїсії Тіцької.

На адвокатський запит від 21.12.2023 на ім`я державного реєстратора Т. Тіцької, селищним головою була надана відповідь «що Солонянська селищна рада не має законних підстав для надання завірених належним чином копій документів».

Архівним відділом Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області була надана відповідь з копіями рішень, а саме копія рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14, яким було вирішено «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у АДРЕСА_1 , розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 . Передати у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 . Встановити, що за вказаною земельною ділянкою присвоєно кадастровий номер 1225081900:03:001:0100». Також, в відповіді стосовно державного акту та його реєстрації було запропоновано звернутися до відділу Держгеокадастру у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У відповіді на адвокатський запит від 09.01.2024, відділом № 1 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, було зазначено, що інформація щодо зареєстрованого Державного акту за гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Таким чином, вбачається, що рішенням Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 було передано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку, яка вже належала гр. ОСОБА_3 (спадкоємицею якої є гр. ОСОБА_1 ), відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП №090597 від 18.12.1995 року. Тобто, вказане рішення є незаконним та таким, що порушує право приватної власності на землю власника.

Представник позивача, адвокат Муравська О.М., зверталася до гр. ОСОБА_2 щодо виниклого спору (щодо його мирного врегулювання, а саме було запропоновано розробити технічну документацію щодо визначення (відновлення, поділу) меж земельної ділянки на місцевості), оскільки саме ОСОБА_2 звернулася до Військової сільської ради щодо отримання земельної ділянки у власність. Вона є замовником послуг інженера-землевпорядника, який, розробляючи технічну документацію, мав виїжджати на місцевість та роботи заміри та встановлювати межі земельної ділянки для присвоєння в подальшому кадастрового номеру. Гр. ОСОБА_2 володіє будинком та земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка була виділена їй (передана у власність), відповідно до рішення Військової сільської ради від 07.10.2019 року № 13 та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 1225081900:001:0098. Таким чином, можна зробити висновок, що гр. ОСОБА_2 одразу оформлювала два кадастрових номери на земельні ділянки.

За адресою: АДРЕСА_3 , постійно фактично проживали її власники, сім`я ОСОБА_5 , якими було встановлено огорожу для будинку та земельної ділянки загальною площею 0,6 га відразу після отримання Державного акта на землю в 1995 році. Огорожа була встановлена та станом на сьогоднішній день не зміщувалась з встановлених меж.

Після смерті ОСОБА_3 в 2018 році, обслуговуванням будинку та всієї земельної ділянки займається її спадкоємиця, донька ОСОБА_1 . Таким чином, можна зробити висновок, що фактично інженер-землевпорядник не виїжджав на місцевість, насамперед, не здійснював вимірювання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки фактично не міг потрапити на цю земельну ділянку через встановлену огорожу без сусідів, а саме ОСОБА_1 , також, не отримував згоди суміжних землевласників та відповідно наклав кадастровий номер із розрахунків щодо близького розташування до будинку замовника (в тому числі, згідно наданого Акта від 13.09.2023, а саме графічних матеріалів земельної ділянки, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 1225081900:03:001:0100 накладена посередині земельної ділянки позивача, а відтак він позбавлений не лише права володіння частиною земельної ділянки в площі 0, 20 га, на яку накладено кадастровий номер неналежним власником, а також неможливістю повного об`єднання ще двох частин земельної ділянки, які внаслідок неналежного накладення були відрізані від основної земельної ділянки, а відтак потребують оформлення ще двох окремих кадастрових номерів, що є абсурдним з огляду на доцільність поділу ділянок землі з однаковим цільовим призначенням).

Гр. ОСОБА_2 було направлено також адвокатський запит щодо підстав отримання права власності на саме цю земельну ділянку (а саме, матеріалів розробленої технічної документації з визначенням меж спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1225081900:03:001:0100). Також, було направлено вимогу щодо повторної перевірки підстав набуття нею права власності на спірну земельну ділянку, з урахуванням наданих документів, а саме Державного Акту на землю від 1995 року та розробленого Акту. Проте, позитивної відповіді отримано не було.

Позивач вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права, у зв`язку із неможливістю оформлення кадастрового номеру на земельну ділянку, яка належить їй на праві приватної власності (оскільки складає спадкову масу) та неможливістю реалізувати своє право володіння та розпорядження майном (земельною ділянкою).

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» дійшов висновку, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Зазначена позиція КСУ була підтримана й позицією Верховного Суду, що полягає в тому, що органи місцевого самоврядування в цілому наділені правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, крім випадку, коли такі рішення були виконані, відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (постанова Верховного Суду у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016) від 24 липня 2019 року).

Земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_1 ), за адресою: АДРЕСА_3 (а відповідно і земельна ділянка з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100, АДРЕСА_1 ), розташована на території колишньої Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської обл.

Військова сільська рада увійшла до складу Солонянської селищної ради відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 601-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області» у грудні 2020 року. Розпорядження ухвалене відповідно до вимог Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Солонянська селищна рада є правонаступником Військової сільської ради, а відтак є відповідачем щодо першої вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно зі статтею 26 Закону у чинній редакції, на відміну від частини другої статті 26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, зараз способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Разом з тим, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства за наявності таких прав.

Отже, з 16 січня 2020 року, законодавець визначив необхідність застосування одного з визначених способів судового захисту, таких як скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав (та законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про державну реєстрацію права), оскільки ці способи захисту у практичному аспекті зможуть забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права та надати ефективний захист його прав.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 49298572 (сформованого 23.10.2019 року), державний реєстратор вказав документи, подані для державної реєстрації, а саме: проект землеустрою б/н, видавник ФОП ОСОБА_6 , рішення органу місцевого самоврядування № 14 від 07.10.2019, видавник Військова сільська рада, відомості з ДЗК №14312361 від 18.10.2019.

Припинення речових прав на майно та скасування державного реєстрації права власності є підставою для проведення державним реєстратором скасування запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер - 1225081900:03:001:0100, номер: 33803749 від 18.10.2019.

За змістом статті 198 ЗК України кадастрова зйомка включає, зокрема погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376. У пункті 3.12 цієї ж Інструкції зазначено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про Державний земельний кадастр», кожна земельна ділянка під час реєстрації отримує унікальний код - кадастровий номер. Це індивідуальний набір цифр і знаків, який зберігається за ділянкою протягом всього часу її існування. Найчастіше номер змінюється, коли землю розділяють на декілька частин. Тоді кожна новоутворена ділянка отримує власний кадастровий номер, адже її початкові межі змінено. Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У відповідності до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Під час поділу чи об`єднання земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію.

Згідно сформованої юридичної практики, за позовом про скасування державної реєстрації права (скасування запису щодо проведеної державної реєстрації права, скасування рішення державного реєстратора), щодо справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис. У пункті 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 911/1681/18 (провадження № 12-295гс18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо скасування права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав на спірний об`єкт нерухомості. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру». Подібні правові висновки викладені в: 1) Постанові Верховного Суду по справі № 299/3228/19 від 18.07.2023 року; 2) Постанові Верховного Суду по справі № 597/977/21 від 22.08.2022 року; 3) Постанові Верховного Суду по справі № 369/6516/16-ц від 01.08.2018 року; 4) Постанові Верховного Суду по справі № 712/9803/20 від 30.08.2023 року.

Позивач вважає, що незаконна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за відповідачем-2 ОСОБА_2 ) позбавила її можливості реалізувати належне їй право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Незаконне рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14, а в подальшому реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 позбавила позивача можливості реалізувати належне йому право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Позивач як спадкоємиця оформлює в порядку спадкування право власності на залишену частину земельної ділянки, а відтак необхідно розробити технічну документацію з належним визначенням меж земельної ділянки, отримання згоди суміжних землевласників та отримання нового кадастрового номеру, тому ефективним способом реалізації рішення суду щодо захисту порушеного права є скасування рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 1225081900:03:001:0100 за ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про речове право: 33803749 від 18.10.2019 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 49298572 від 23.10.2019 року державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради, яка була проведена на підставі проекту землеустрою б/н, видавник ФОП ОСОБА_6 , рішення органу місцевого самоврядування №14 від 07.10.2019 року, видавник Військова сільська рада та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100 площею 0,25 га в Державному земельному кадастрі.

Відповідач Солонянська селищна рада подала відзив на позовну заяву, зазначає, що відповідно до пункту 6-1 Розділу 5 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», Солонянська селищна рада з 26.11.2020 (дата набрання чинності повноважень Солонянської селищної ради VIIІ скликання) є правонаступником усього майна, прав та обов?язків Башмачанської, Військової, Микільської, Письмечівської, Привільнянської та Сурсько-Михайлівської сільських рад.

Пунктом 6-1 Розділу 5 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв?язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень у тому числі: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі розформовані територіальні громади); сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов?язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IХ від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» у Дніпропетровській області утворено Дніпровський район (з адміністративним центром у місті Дніпро) у складі територій, у тому числі і Солонянської селищної територіальної громади, затверджених Кабінетом Міністрів України.

На підставі додатку «Адміністративні центри та території територіальних громад Дніпропетровської області» до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» до складу території Солонянської селищної територіальної громади входять Солонянська, Башмачанська, Василівська, Військова, Малозахаринська, Микільська, Письмечівська, Привільнянська, Сурсько-Михайлівська, Широчанська територіальні громади.

Солонянська селищна рада є правонаступником всього майна (у тому числі майна підприємств, організацій (установ, закладів) комунальної форми власності), прав та обов?язків Військової сільської ради відповідно до закону. 15 липня 2022 року була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - Військової сільської ради (код ЄДРПОУ юридичної особи - 04339511) в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Солонянської селищної ради.

До 26 листопада 2020 року Військова сільська рада було самостійною повноважною юридичною особою, її посадові особи приймали рішення відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а Солонянська селищна рада не мала відношення до здійснення повноважень Військової сільської ради.

Документи Військової сільської ради, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, відповідно до пункту 4 частини 14 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», були передані до архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Проте Солонянська селищна рада не володіє і не могла володіти інформацією щодо законності прийняття рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність».

Солонянська селищна рада посилається на те, що згідно із пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв?язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Позивач у позасудовому порядку має можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивач, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

Вимоги до належного відповідача чи відповідачів про зобов?язання виправлення технічної помилки, допущених при виготовленні документації із землеустрою на ряд земельних ділянок, та звернення з повідомленням про виявлені технічні помилки до державного кадастрового реєстратора не є тотожними вимогами про скасування реєстрації саме ділянки ОСОБА_2 .

Солонянська селищна рада також зазначає, що ОСОБА_2 звернулась із заявою до Військової сільської ради з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 . До заяви додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та додано усі необхідні документи.

Військовою сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 було прийнято рішення «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність». Військова сільська рада є органом місцевого самоврядування, яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та якій надано повноваження здійснювати від імені та в інтересах Військової сільської територіальної громади функції права суб?єкта комунальної власності, зокрема здійснювати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землями в межах такої адміністративно-територіальної одиниці громади. Позивачем на надано доказів, що підтверджують порушення порядку прийняття Військовою сільською радою рішення № 14 від 07.10.2019, а Солонянська селищна рада такими доказами не володіє.

Щодо вимогпро стягненняз відповідачівв солідарномупорядку судовихвитрат посправі накористь позивачау розмірі18633,60грн,то Солоняськаселищна радазазначає,що вважаєспівмірним ізскладністю справита ціноюпозову,виконаною адвокатомроботою (зогляду навідсутність відомостейпро витратичасу нанадання правничоїдопомоги)розумним іобґрунтованим розмірвитрат напрофесійну правничудопомогу усумі 1000грн,яка єпропорційною предметуспору татакою,що єдоцільною тавідповідає критеріямпрактики ЄСПЛ.Судові витрати з відповідачів слід стягувати пропорційно задоволених позовних вимог до кожного з них, таким чином солідарного стягнення судового збору бути не може. Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Подібна за змістом правова позиція, що солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено, викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження N? 61-39866 св 18).

Солонянська селищна рада просить відмовити у позовних вимогах про стягнення з відповідачів в солідарному порядку судових витрат по справі на користь ОСОБА_1 у розмірі 18 633,60 грн, в задоволені позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, припинення права власності та скасування державної реєстрації, відмовити в повному обсязі.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначається, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою, було припинено юридичну особу - Військова сільська рада, а відтак у позивача відсутня будь-яка можливість звернення до вказаної особи. У зв`язку із необхідністю захисту порушеного права, шляхом скасування спірного рішення, оскільки саме воно було підставою набуття та реєстрації права власності відповідача-2 на земельну ділянку позивача, позивач вимушений звернутися до Солонянської сільської ради, як правонаступника Військової сільської ради, оскільки в позовній заяві мають бути зазначені відповідачі, з метою всебічного та законного вирішення спору та можливістю подальшого виконання рішення суду.

У відповіді на відзив вказується, що у відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає щодо невідповідного способу захисту, обраного позивачем. Слід зазначити, що такий спосіб захисту як «виправлення технічної помилки» відсутній. В даному випадку, в разі виявлення технічної помилки, може застосовуватися такий спосіб захисту, як зобов`язання вчинити дії. Проте, у позивача відсутні будь-які правові підстави для визначення та обґрунтування наявної технічної помилки.

Представник позивача посилається на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. А відтак, судове рішення має бути таким, яке б гарантувало дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, що звертається, від порушень з боку відповідача та забезпечувало його виконання й унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства та судової практики, правомірним, дієвим та ефективним способом захисту прав позивачки наразі є скасування рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у власність відповідачці-2, скасування державної реєстрації земельної ділянки, та державної реєстрації речових прав на неї, оскільки без задоволення цих вимог неможливо відновити порушене право власності позивача на земельну ділянку, а відтак відновити помилку у відомостях.

Практика Верховного Суду зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. За приписами ст. 198 ЗК України при відведенні земельної ділянки та розробленні документації із землеустрою з метою посвідчення прав на земельну ділянку в обов`язковому порядку проводиться кадастрова зйомка, призначення якої полягає у визначенні чи відновленні меж земельної ділянки. Кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, виготовлення кадастрового плану. При цьому має враховуватися норма, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Саме рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 року № 14 послугувало порушенню охоронюваних законом прав та інтересів позивача, що є підставою для визнання незаконним такого рішення та його скасування, відповідно до ст. 155 ЗК України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про землеустрій», визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою, а саме «організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом та інше». Стаття 35 вказаного Закону закріплює, що «Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування».

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» також визначено, що «проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи». Визначені вимоги щодо проекту землеустрою.

Таким чином, ухвалюючи рішення та затверджуючи проект землеустрою, Військова сільська рада не перевірила наявність права приватної власності на спірну земельну ділянку, наявність державного акта, не здійснила інвентаризацію земельної ділянки, не перевірила відповідність документів щодо фактичного виїзду інженера-землевпорядника на об`єкт (кадастровий план, зйомку, матеріали погодження, оскільки як було зазначено фактично землевпорядник не зміг би потрапити на земельну ділянку).

Державний акт на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП № 090597 був виданий ОСОБА_3 18 грудня 1995 року на підставі рішення Військової сільської Ради народних депутатів від 02 березня 1995 року, яким їй було передано у власність 0,60 га в межах згідно з планом. Державний акт було складено у двох примірниках та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 928, за підписом голови сільської Ради народних депутатів Михайленко та інженера-землевпорядника Скулінець. Державний акт, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку був виданий та зареєстрований у відповідності до встановлених (і діючих на дату видачі) вимог. Військова сільська рада не перевірила відповідний факт, маючи при цьому всі можливості, а саме Книгу записів державних актів на право приватної власності на землю.

Також, при перевірці права власності, у разі виявлення факту смерті власника земельної ділянки, Військова сільська рада повинна була перевірити наявність спадкоємців, зробивши відповідний запит до будь-якого нотаріуса, оскільки припинення права власності з підстав смерті власника земельної ділянки можливе лише за відсутності спадкоємця.

Військова сільська рада порушила порядок надання земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що обумовлює незаконність рішення та призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача, зокрема позбавило позивача права на завершення отримання кадастрового номеру однієї земельної ділянки, порушення її права власності, а саме права володіння та розпорядження майном.

Також представник позивача зазначає, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Тобто, ніяких визначених вимог до зазначення конкретного часу проведених робіт адвокатом не передбачено. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19. Позивач подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Позивач вважає необґрунтованим твердження відповідача-1, щодо визначеної суми витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Справа є складної з огляду на коло учасників, характеру спору, значення справи для сторін, з огляду на вирішення питання про право власності на земельну ділянку. В переліку проведених адвокатом робіт, а саме: 1) збір доказів: ознайомлення та проведення аналізу документів по справі; 2) визначення та погодження з Клієнтом правової позиції та порядку дій; 3) підготовка та подання адвокатських запитів-6; 4) підготовка позовної заяви до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, в тому числі роздрукування, збір повного пакету документів для суду та сторін по справі (в тому числі підготовка всіх наступних процесуальних документів по справі), вбачається, що зроблений цілий комплекс робіт адвокатом не в один день, за який і здійснюється оплата суми у розмірі 15 000 грн, передбачена договором про надання правничих послуг. На сьогоднішній день ринкова вартість адвокатських послуг є свободною, тобто не існує визначеного критерію, ціна встановлюється за домовленістю сторін. Проте, користуючись наявною доступною в загальному доступі інформацією щодо ринку послуг по м. Дніпро і області чітко вбачається, що підготовка до подання і подання позовної заяви це точно не сума в визначеному відповідачем-1 розмірі у 1000 грн. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір (як і судові витрати) покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідач-1 та Відповідач-2 не є солідарними боржниками, в розумінні ст. 543 ЦК України. Представник позивача просить твердження «в солідарному порядку» прошу розуміти в якості тавтології понять, а розподіл та сплату судових витрат визначати відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідачі у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Солонянська селищна рада просила розглядати справу за відсутності свого представника.

ОСОБА_2 та її представник причини неявки не повідомили, відкласти розгляд справи не просили.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення Військової сільської ради народних депутатів від 02 березня 1995 року була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,60 га на території с. Вовніги Військової сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП № 090597 за планом зовнішніх меж земельної ділянки, копія якого надана суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане 05 квітня Солоняським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області).

Згідно з довідкою Солонянської державної нотаріальної контори від 21.02.2024 № 126/02-14 05 квітня 2018 року відкрита спадкова справа № 260/218 після померлої ОСОБА_3 , яка проживала у АДРЕСА_3 , спадкоємицею якої є її дочка ОСОБА_1 .

27 липня 2018 року Солонянською державною нотаріальною конторою зроблено запит до відділу Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області про надання Витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Сл IV-ДП № 090597. Також зазначено про те, що витяг надати на руки ОСОБА_1 .

ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_1 підготовлено Матеріалипольових топографо-геодезичнихробіт,у якихнаведено опискомплексу топографо-геодезичнихробіт щодовстановлення зовнішніхмеж земельноїділянки внатурі (намісцевості)за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства. За змістом графічних матеріалів земельної ділянки по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , на цю земельну ділянку накладена земельна ділянка з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100, площа накладення 0,2008 га.

Згідно з рішенням Військової сільської ради від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» Військовою сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у АДРЕСА_1 , розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 . Встановлено, що за вказаною земельною ділянкою присвоєно кадастровий номер 1225081900:03:001:0100.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 367151595 від 23.02.2024) ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100, площею 0,25 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; дата державної реєстрації земельної ділянки: 24.09.2019, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, реєстраційній номер об`єкта нерухомого майна: 1943622612250.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ст. 6 ЗК України від 18 грудня 1990 року, чинного на час отримання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 6 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів

Тобто ОСОБА_3 , отримавши Державний акт на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП № 090597, набула у власність земельну ділянку площею 0,60 га на території с. Вовніги Військової сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно відчасу прийняттяспадщини вонаналежить спадкоємцевіз часувідкриття спадщини(ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захистуцивільних правта інтересів,зокрема,може бути визнаннянезаконними рішення,дій чибездіяльності органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування,їхніх посадовихі службовихосіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на наведені законодавчі приписи, доводи відповідача щодо обраного позивачем способу захисту суд відхиляє.

Суд також зазначає, що оскільки Солонянська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов?язків Військової сільської ради, про що вказує сам відповідач, селищна рада, то вона є належним відповідачем у справі.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 27 червня 2023 року у справі №130/2194/19 зазначив, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18), постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 297/1903/16-ц (провадження № 61-26296св18).

Зважаючи на встановлені судом обставини, рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1225081900:03:001:0100, яка накладається на земельну ділянку, яка була передана у власність ОСОБА_3 ще у 1995 році, що підтверджується Державним акт на право приватної власності на землю серії Сл IV-ДП № 090597, порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_3 .

Тому суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність», та оскільки інші вимоги позивача є похідними, то позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать серед іншого витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача просила вирішити питання щодо судового збору при ухваленні рішення суду, а щодо доказів на правничу допомогу, то заявила, що звернеться до суду після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачкою сплачено судовий збір у сумі 3633,60 грн.

За таких обставин суд вважає, що із Солонянської селищної ради на користь ОСОБА_8 потрібно стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн у зв`язку із задоволенням вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14, та решту витрат у сумі 2422,40 грн з ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76 - 81, 83, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 07.10.2019 № 14 «Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану у АДРЕСА_1 , та встановлено присвоєння вказаній земельній ділянці кадастрового номеру № 1225081900:03:001:0100.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1225081900:03:001:0100, адреса: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер відомостей про речове право: 33803749, дата державної реєстрації 18.10.2019, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49298572 від 23.10.2019 державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1225081900:03:001:0100 за ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер відомостей про речове право: 33803749, дата державної реєстрації 18.10.2019, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49298572 від 23.10.2019 державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П.;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_2 , кадастровий номер 1225081900:03:001:0100, адреса: АДРЕСА_1 , в Державному земельному кадастрі від 24.09.2019.

Стягнути із Солонянської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 травня 2025 року.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Солонянська селищна рада, міцсцезнаходження: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Солоне, вул. Задернюка, 3, код ЄДРПОУ 04339652.

Суддя Н.В. Ковальчук