Постанова від 14.05.2025 по справі 300/7383/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7383/24 пров. № А/857/6881/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С. М., Мікули О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року в справі № 300/7383/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ліквідаційна комісія УМВС України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції Микитюк Р.В.,

час ухвалення рішення 16 січня 2025 року,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України, оформлене висновком від 29.08.2024 про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб та дату встановленні інвалідності.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та додані дозаяви документи, та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі Положення № 1317) Пунктом 10 Положення № 1317 унормовано, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального профілю та спеціалізованого профілю. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог. Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Отже, виходячи з наведеного, скаржник дійшов висновку, що нормами Положення № 1317 передбачені спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представників закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії.

Проте, невідповідність надісланих матеріалів про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги вимогам Положення № 1317, унеможливила прийняття рішення за ними згідно із Порядком № 850, внаслідок чого 29.08.2024 прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, про що листом від 05.09.2024 № 25462-2024 повідомлено Ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з червня 1994 року по 30.10.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 28.10.2015 за №313 о/с По особовому складу ОСОБА_1 звільнено через хворобу з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил на підставі п. 64 б Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року за №114 (в редакції на день звільнення).

На день звільнення позивач обіймав посаду інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ з обслуговування Бережанського району (м. Бережани), підпорядкованого УДАІ УМВС в Тернопільській області, мав спеціальне звання майор міліції, календарна вислуга років на день звільнення склала 23 роки 03 місяці 08 днів.

19.07.2022 у позивачу встановлено 3 групу інвалідності, захворювання - так, пов`язане з проходженням служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №414904.

28.11.2022 року позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 30%, причина втрати професійної працездатності - захворювання, так, пов`язане з проходженням служби, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №056091.

23.06.2023 року позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. До вказаної заяви позивачем було

долучено документи, що підтверджують наявність у нього права на отримання такої грошової допомоги, а саме копії паспорта громадянина України, облікової картки платника податків, довідку до акту огляду МСЕК №056091, копію виписки до акта огляду МСЕК №414904, копію свідоцтва про хворобу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2023 та долучених до неї матеріалів Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, який разом із іншими документами було направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2023 за №53459/49-14876-2023, який надійшов на адресу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та інші долучені до нього документи повернуто на доопрацювання.

Згідно вищезазначеного листа, рішення Міністерства внутрішніх справ України про повернення матеріалів на доопрацювання вмотивоване тим, що:

1) у заяві на отримання одноразової грошової допомоги від 23.06.2023 в частині відмітка органів внутрішніх справ не вказана повна назва посади заявника на дату звільнення з органів внутрішніх справ;

2) медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317, оскільки ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ ТМО МВС України по Тернопільській області та ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області не оформляв і представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися;

3) у надісланих матеріалах відсутня інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності при тому, що зв`язок захворювань ОСОБА_1 із проходженням служби в органах внутрішніх справ було установлено ще в 2015 році;

4) долучені до матеріалів копії паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, свідоцтва про хворобу, виписки з акта огляду МСЕК не завірені в установленому порядку.

Позивач усунувши зазначені в листі Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2023 року за №53459/49-14876-2023 недоліки, повторно звернувся із заявою від 01.09.2023 року до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. До вказаної заяви позивачем було долучено документи, що підтверджують наявність у Позивача права на отримання такої грошової допомоги, а саме: копії паспорта громадянина України, облікової картки платника податків, довідку до акту огляду МСЕК №056091, копію виписки до акта огляду МСЕК №414904, копію довідки МСЕК №216476 та копію свідоцтва про хворобу.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 та долучених до неї матеріалів Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, який разом із іншими документами повторно було направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ країни від 09.08.2023 за №53459/49-14876-2023, який надійшов на адресу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та інші долучені до нього документи повернуто.

При цьому, рішення Міністерства внутрішніх справ України про повернення матеріалів вмотивоване тим, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317, оскільки ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ ТМО МВС України по Тернопільській області та ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області не оформляв і представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Вказане, на думку Міністерства внутрішніх справ, унеможливлює прийняття ним рішення згідно з Порядком.

Вказані обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №300/7485/23, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №300/7485/23 визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-Х1І в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Ліквідаційною комісією в Тернопільській області подано висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №300/7485/23.

29.08.2024 МВС України прийнято рішення про відмову в затвердженні вищезазначеного висновку.

Листом від 05.09.2024 Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що при огляді позивача медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучались. Крім того, лікарсько-консультативною комісією лікарні ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" позивач на МСЕК не направлявся.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначеноЗаконом № 580-VIII, відповідно до частини першої статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VIIIза колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченихЗаконом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинностіЗаконом України "Про Національну поліцію".

Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII доповнено згідно ізЗаконом № 900-VIII від 23 грудня 2015 року, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

До набрання чинностіЗаконом України "Про Національну поліцію"порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормамистатті 23 Закону України "Про міліцію"та Порядком № 850.

Так, відповідно до частини шостоїстатті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII(в редакціїЗакону України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII, який набрав чинності 12 березня 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченоїстаттею 23 Закону України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинностіЗаконом України "Про Національну поліцію".

Відповідно достатті 23 Закону України "Про міліцію"затверджено Порядок № 850, відповідно до пункту 2 якого днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченоїЗаконом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 822/2597/17, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18, від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6297/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 822/3475/17, від 7 вересня 2018 року у справі № 357/9387/16-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 750/2250/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/1200/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 809/395/18, від 29 жовтня 2018 року у справі № 806/881/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 821/182/18, від 11 грудня 2018 року у справі № 379/497/17, від 31 січня 2019 року у справі № 822/1883/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 822/1883/18 та від 31 березня 2020 року у справі № 824/1046/17-а.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2023 року позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 та долучених до неї матеріалів Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, який разом із іншими документами повторно було направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ країни від 09.08.2023 за №53459/49-14876-2023, який надійшов на адресу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та інші долучені до нього документи повернуто.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №300/7485/23 визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-Х1І в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Ліквідаційною комісією в Тернопільській області подано висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №300/7485/23.

Однак, 29.08.2024 МВС України прийнято рішення про відмову в затвердженні вищезазначеного висновку.

Аналізуючи зміст прийнятого відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, колегія суддів зазначає, що відповідач відмовив позивачу у призначенні вказаної допомоги з підстав того медико-соціальну експертизу позивача проведено з порушенням п.10, 16 Положення про медико-соціальну експертизу, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Зокрема, повідомлено, що у порушення вимог Положення при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися.

Колегія суддів враховуючи, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді в межах справи № 380/12913/21 (постанова від 22 вересня 2022 року) та справи № 380/13558/21 (постанова від 13 жовтня 2022 року), в контексті доводів апеляційної скарги відповідача, зазначає про наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009затверджене Положення про медико-соціальну експертизу (даліПоложення №1317), яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення №1317).

Відповідно до пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Згідно з пунктом 6 Положення №1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Відповідно до пункту 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Згідно з пунктів 16,19 Положення №1317 голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Пунктом 22 Положення №1317 визначено, що рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.

Відповідно до норм пункту 24 Положення №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

Суд враховує, що за нормою пункту 10 Положення №1317 комісії складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки.

При цьому, колегією суддів ураховано, що позивач не впливає на формування складу комісії та її фактичний склад, а також процедуру прийняття нею рішень.

Суд першої інстанції підставно погодився з доводами позивача про те, що останній не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії.

З наданих позивачем доказів щодо проходження медико-соціальної експертизи названої відповідачем інформацію встановити неможливо, оскільки довідка містить лише підпис голови МСЕК. Більше того, відповідач таке твердження не обґрунтовує та не підтверджує жодним доказом.

За таких обставин, суд вважає безпідставним посилання відповідача на ту обставину, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались, позаяк вказане не доведене відповідачем в установленому порядку.

Окрім того, пунктом 14 Порядку №580 закріплено вичерпні підстави, за яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, а зокрема: якщо інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Як наслідок положення вказаного пункту 14 Порядку №580 не передбачає можливості відмовити позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що медико-соціальна експертиза позивача проведена без представників закладів охорони здоров`я МВС, які до складу комісії не залучалися.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що йому відмовлено у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, які суперечать нормам чинного законодавства та не передбачені пунктом 14 Порядку № 850.

Окрім того, судом враховано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Відповідач не надав суду доказів оскарження ним і скасування в судовому порядку рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності. МВС України мало достатньо часу для оскарження результатів медико-соціальної експертизи, проте не скористалося такою можливістю.

За таких обставин відповідач не довів, що рішення МСЕК є протиправним, а отже таке рішення є для нього обов`язковим при прийняття рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Суд також враховує, що відповідач уже повертав позивачу документи про призначення одноразової грошової допомоги з тих підстав, що при проведенні медико-соціальної експертизи представникизакладів охорони здоров`я МВСдо складу Комісії МСЕК не залучалися. Правомірність такого повернення була предметом дослідження у справі № 300/7485/23, у якій рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію від 20 грудня 1990 року №565-Х1І в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Тобто, відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з тих самих підстав, які були визнані протиправними під час розгляду справи № 300/7485/23 про повернення позивачу його заяви про призначення одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року в справі № 300/7383/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.