Рішення від 15.05.2025 по справі 742/2016/25

Провадження № 2/742/1166/25

Єдиний унікальний № 742/2016/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Лісафіної А.С.., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи

Представник управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю у розмірі 2100,00 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з березня 2021 року Відповідач перебував в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Дана допомога відповідачу була призначена терміном по 31 грудня 2022 року (термін по який було надано статус особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства). Однак, вищезгадана допомога була продовжена ОСОБА_1 на період з 01.01.2023 року в автоматичному режимі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану».

24.05.2024 Відповідач повідомив позивача, що станом на 24.05.2024 статус особи з інвалідністю з дитинства та відповідно групу інвалідності йому не продовжені та надав довідку про невизнання інвалідом Прилуцької міської міжрайонної МСЕК. Відповідно до поданої заяви Відповідач втратив право на отримання допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 01 червня 2024 року. Однак, виплата допомоги за червень 2024 року у розмірі 2100 грн була зарахована на розрахунковий рахунок Відповідача. Дані обставини призвели до безпідставного отримання Відповідачем допомоги за червень 2024 року, про що йому було повідомлено. Однак, повернення вказаних коштів Відповідач не здійснив.

Оскільки, кошти на рахунок управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на сьогоднішній день не повернуті, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом для захисту свого порушеного права.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено засідання. При цьому суд відповідност. 19 ЦПК Українивирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні враховує ціну позову і складність справи. Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК Українипісля судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, 14.05.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд».

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Як убачається з відповіді із ЄДДР № 1282950від 10.04.2025 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

За вказаною адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписиЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

IV. Встановлені судом фактичні обставини

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з березня 2021 року перебував на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, на підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 08.04.2020 року №264, Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 03.02.2021 №79, яка була призначена терміном по 31.12.2022 року включно.

Проте, дана допомога була продовжена ОСОБА_1 на період з 01.01.2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану».

Згідно з довідкою МСЕК від 21.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами огляду не визнаний інвалідом, про що останній повідомив УСЗН власноручною заявою від 24.05.2024.

Розпорядженням УСЗН Прилуцької міської ради від 27.05.2024 ОСОБА_1 припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 01.06.2024.

ОСОБА_1 виплачено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за червень 2024 року в сумі 2100 грн.

V. Застосовані судом акти законодавства та мотиви їх застосування

Статтею 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» передбачено, що період на який призначається державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не був вчасно поінформований про припинення інвалідності Відповідачем, оскільки останній вчасно не попередив Позивача про обставини, які виникли та впливають на отримання допомоги, чим порушив вимоги п. 26 постанови КМУ від 03.02.2021 №79.

Згідно з п. 26 вказаної постанови, якщо отримувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їхрозміру,що призвело до надмірних виплат коштів, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача; повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Також пунктом 27 постанови передбачено, що надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги, надбавки на догляд повертаються: отримувачем самостійно; за згодою отримувача у повному обсязі за рахунок наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, надбавки на догляд такі суми стягуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що Відповідач оглядався МСЕК 21.05.2024, а вже 24.05.2024 звернувся з заявою до УСЗН Прилуцької міської ради про те, що групу інвалідності йому не продовжено, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Позивача. Тобто, з моменту виникнення обставин, які впливають на отримання соціальної допомоги та повідомлення про це Позивача пройшло три дні.

В подальшому, відповідачем винесено розпорядження від 27.05.2024 про припинення виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги з 01.06.2024.

Наведене спростовує аргументи позивача про те, що Відповідач вчасно не повідомив його про обставини, які виникли та впливають на отримання допомоги.

В той же час, попри зазначене розпорядження, позивачем нараховано та виплачено соціальну допомогу за червень 2024 року Відповідачу в сумі 2100 грн.

Крім того, положенням ч. 1ст. 1212 ЦК Українивстановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 ЦК Українивизначено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Законодавцем передбачені два винятки із правила, встановленогост. 1215 ЦК України, щодо обов`язку повернення безпідставно набутих заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, пенсій, допомоги, а саме: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року в справі № 6-91цс14 та упостанові Верховного Суду ускладі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі № 753/15556/15-ц та в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року в справі № 607/4570/17-ц.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що позивач не довів наявність правових підстав, які передбаченіст. 1215 ЦК України, для стягнення з відповідача суми надміру перерахованих коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідніфстю в розмірі 2100,00 грн, а саме, що відповідач вчинив недобросовісні дії з метою отримання державних соціальних виплат, що виключає можливість покладення на відповідача обов`язку з їх повернення. Тому суд відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю.

Згідно зіст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставінаведеного,керуючисьст.12,13,81,141-142, 247,258,259,263-265,352,354-355ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради, ЄДРПОУ 03196222, місцезнаходження: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 281.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено та підписано14.05.2025. .

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК