Вирок

від 16.05.2025 по справі 728/482/25

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 728/482/25

Номер провадження 1-кп/728/70/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 42025272180000009 від 21.01.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцята зареєстрованого АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого АДРЕСА_2 ,українця,громадянина України,одруженого,маючого на утриманнідвоє малолітніхдітей, працюючогодиректором ФГ«Піраміда Агро»,групи інвалідностіне маючого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим 16.05.2025 року,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2024 року ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам ст.ст.112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, та в порушення вимог ст. 61 Земельного Кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину земельної ділянки з кадастровим номером 7420383000:07:000:0478 площею 0,2833 га та самовільно зайняв земельну ділянку, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 7420383000:07:000:0478 та 7420383000:07:000:0481, площею 0,0315 га, які розташовані у прибережно-захисній смузі водного об`єкту річки Доч, розташованої на території Батуринської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, здійснивши самовільно зайняття вказаної земельної ділянки землі (оранка, дискування, чисельний обробіток, тощо).

За таких обставин, ОСОБА_4 самовільно зайняв частину земельної ділянки з кадастровим номером 7420383000:07:000:0478 площею 0,2833 га та самовільно зайняв земельну ділянку, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 7420383000:07:000:0478 та 7420383000:07:000:0481, площею 0,0315 га, які розташовані у прибережно-захисній смузі водного об`єкту - річки Доч, чим заподіяв шкоду Батуринській міській раді Ніжинського району Чернігівськогої області на загальну суму 10362 грн 75 коп.

Вказані діїорганом досудовогорозслідування кваліфікованіза ч.2ст.197-1КК України,як самовільне зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні.

Під чассудового провадження16.05.2025року вм.Бахмач міжпрокурором таобвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника останнього - адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України, згідно з якою обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 197-1 КК України, з урахуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Вину свою визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував заподіяні збитки потерпілому.

Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України йому зрозумілі.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, узгоджену сторонами.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України йому зрозумілі.

Представник потерпілого - Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, у наданих заявах просила розгляд справи проводити без її участі, надала письмову згоду на затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 не

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно доч.3 ст.474 КПКУкраїни якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Нормою ст. 468 КПК України передбачено можливість у кримінальному провадженні укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, що визначено п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, які передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення (ст. 470 КПК України).

Крім того, судом встановлено, що умови вказаної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Представником потерпілого Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області - керуючою справами (секретар) виконавчого комітету ОСОБА_6 14.05.2025 року надана письмова згода прокурору на укладення вказаної угоди.

Згідно з ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429,437-439,442,442-1цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 не має негативних характеристик, вперше притягується до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому, має на утриманні двоє малолітніх дітей, одній з яких встановлена інвалідність з 05.03.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначити останньому узгоджене сторонами покарання: за ч.2 ст. 197-1 КК України, з урахуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн 00 коп.

На думку суду, укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін. Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам загальних засад призначення покарання.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 394, 468, 474, 475, 476 КПК України, ст.12 КК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.05.2025 року в м. Бахмач між прокурором - прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 42025272180000009 від 21.01.2025 року.

ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1 ККУкраїни іпризначити йомуузгоджене сторонамипокарання іззастосуванням ст.69 ККУкраїни увиді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому його захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя ОСОБА_1