Рішення від 08.05.2025 по справі 636/10439/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/10439/24 Провадження № 2/636/220/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючогосудді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засіданняКисловської О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чкаловської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду позовною заявою ОСОБА_1 до Чкаловської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,99 га, що розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області для ведення сільськогосподарського виробництва та частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Та частина будинку з надвірними будівлями, що також знаходиться на території Чкаловської сільської ради Чугуївського району. Інших спадкоємців у померлого ОСОБА_2 немає, а позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки на момент смерті свого чоловіка вони проживали разом однією сім`єю. Однак при зверненні до органів нотаріату ОСОБА_1 отримала відмову в отримання свідоцтва про право на власність за законом після смерті померлого чоловіка, а тому вимушена вирішити питання про визнання права власності в судовому порядк.

В судове засідання позивачка не з`явилась, надала заяву в якій позов підтримала, просила його задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а рішення ухвалити на розсуд суду відповідно до норм чинного законодавства.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належних чином повідомлених.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16 серпня 1980 року уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 19.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бучі Чеської Республіки.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 39435346 померлому ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,99 га, що розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 січня 1988 року, виданого органом приватизації житла Чугуївської райдержадміністрації, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної власності належить померлому ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №С-1271/01-02-06 від 31 жовтня 2024 року, виданої начальником селищної військової адміністрації, померлий ОСОБА_2 був не зареєстрований, але фактично проживав у період з 01.01.2016 року по 22.03.2022 року, разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 .

Відповідно листа № 1885/01-16 від 08 листопада 2024 року, державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є зокрема, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язане з подальшим вирішенням суперечки про право.

Відповідно дост. 1277 ЦК України,спадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом.

Згідност. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2ст. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Статтею 1225 ЦК Українивизначається, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Стаття 1270 ЦК Українивстановлює для прийняття спадщини строк у 6 (шість) місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За положеннями ст. 392ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно дост. 41 Конституції Українита п. 2 ч. 1 ст.3, ст.321 ЦК Україниніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта законом. Враховуючи, що згідно зіст. 92 Конституції Україниправовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

На підставі вимогст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зіст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав.

Згідно знаказом Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26 травня 2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів»- рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно з ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 13ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин справи суд вважає можливим встановити факти постійного проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини та визнати за останньою право власності на спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,11,12,13,76-89,258-259,263-265,268,272,273,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Чкаловської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Ю. М. Гніздилов