Постанова від 06.05.2025 по справі 308/1360/25

Справа № 308/1360/25

Провадження №22-ц/4806/201/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 травня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Джуги С.Д.,

суддів Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року у складі судді Голяни О.В., про відмову у вжитті заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж» про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж» про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що отримані відповідачем дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки площею 0,08 га з присвоєним кадастровим номером 2110100000:001:0073 в районі АДРЕСА_1 не відповідають намірам будівництва.

31 січня 2025 року позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій з метою збереження існуючого становища просять до ухвалення судом рішення по суті спору:

- заборонити відповідачу ТОВ «Девелопмент-Уж», код 45595903, м. Ужгород вул. Електрозаводська, 35, виконання будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,08 га кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073;

- зупинити дію повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстроване 21.01.2025 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, реєстраційний номер в ЄДЕССБ №3К051250120318 на нове будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент- Уж», код 45595903, адреса: м. Ужгород вул. Електрозаводська, 35;

- заборонити відповідачу ТОВ «Девелопмент-Уж», код 45595903, м. Ужгород вул. Електрозаводська, 35 змінювати проектну і дозвільну документацію на нове будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,08 га кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073 до завершення розгляду справи по суті.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 17.01.2025 відповідач ТОВ «Девелопмент-Уж» розпочав будівельні роботи на земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 2110100000:30:001:0073 за адресою АДРЕСА_1 , що призвело до пошкодження огорожі позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказували, що оскільки будівельні роботи, які проводить відповідач, не відповідають вимогам законодавства, то такі повинні бути зупинені органами державно архітектурного будівельного контрою у порядку проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування, однак такі перевірки припинені на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2022 року №303 «Про припинення заходів держаного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Подальше здійснення будівельних робіт може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано із труднощами, тобто спричинити негативні та невідворотні наслідки для позивачів. На думку позивачів, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде на даному етапі значно меншою. Продовження будівельних робіт по зведенню спірного будівництва, його закінчення, введення в експлуатацію, оформлення права власності та можливість його подальшого відчуження є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідачів на момент виконання рішення суду, а невжиття вказаних заходів може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову про скасування дозвільних документів на його будівництво.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж», про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке оскаржується позивачами, надає замовнику право на виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідних об`єктах будівництва, зокрема і на вчинення будь-яких дій у межах будівельного майданчика, а тому, на думку апелянтів, судом першої інстанції не враховано, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації запланованого проекту будівництва на відповідній земельній ділянці, що в свою чергу повністю знівелює можливість захисту прав та інтересів держави у випадку прийняття судом рішення про задоволення його позову. До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник позивачів адвокат Шпуганич Василь Петрович та позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмежено відповідальністю «Девелопмент-Уж» - адвокат Німенко Артем Сергійович у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. На підставі ч.2 ст.372 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема: забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі №334/6521/19.

Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20.

Апеляційним судом встановлено, що предметом позову є вимоги про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,08 га з присвоєним кадастровим номером 2110100000:001:0073 в районі АДРЕСА_1 являється матеріальним внеском засновника ОСОБА_4 до статутного фонду юридичної особи «Девелопмент Уж».

На підставі дозвільних документів, а саме: будівельного паспорту, зареєстрованого 08.11.2024 року Управлінням архітектури та містобудування №264/03-06/24, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВРО1:5363-1808-8282-2477; повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ №3К051250120318, виданого 21.01.2025 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, відповідачем ТОВ "Девелопмент-Уж" розпочаті будівельні роботи з нового будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0.08 га, кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20).

Враховуючи наведене,апеляційний судвважає,що видзабезпечення позовуу виглядізаборони відповідачуТОВ "Девелопмент-Уж"на проведеннябудівельних робітна земельнійділянці,належній останньомуна правівласності напідставі чиннихдозвільних документів,а такожзупинення діїповідомлення пропочаток виконаннябудівельних робітна належнійвідповідачу земельнійділянці,не єналежним способомзабезпечення позовуу данійсправі ісуперечить змістузаходів забезпеченнята метіїх застосування,оскільки вцьому разіфактично надаєтьсяоцінка відповідності дозвільної документації намірам будівництва, що є предметом розгляду справи по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що задоволення запропонованих вище заявником заходів забезпечення позову фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування таких заходів.

Щодо заявленого заявником заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу ТОВ «Девелопмент-Уж» змінювати проектну і дозвільну документацію на нове будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073, до завершення розгляду справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміна проектної документації є правом юридичної особи, в яке суд не може втручатися, а зміна дозвільної документації не входить до повноважень ТОВ «Девелопмент-Уж», а тому така вимога до задоволення не підлягає.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову та обґрунтовано відмовив у поданій заяві.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 16 травня 2025 року.

Головуючий:

Судді: