Рішення від 13.05.2025 по справі 43/75-15/7-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2025Справа № 43/75-15/7-б (910/15922/24)

За позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" (ідентифікаційний код: 21538933) в особі ліквідатора арбітражної керуючої Ганюк Т.М.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 6»

(ідентифікаційний код: ідентифікаційний код : 42675100)

треті особи:

Київська міська рада (ідентифікаційний код :22883141)

ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 )

про усунення перешкод у користуванні майном

в межах справи 43/75-15/б

за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" (ідентифікаційний код: 21538933)

про банкрутство

Головуючий суддя Омельченко Л.В.

суддя Морозов С.М.

суддя Івченко А.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 43/75-15/7-б про банкрутство ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ".

24.12.2024 від ліквідатора ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ" (ідентифікаційний код: 21538933) арбітражної керуючої Ганюк Т.М. надійшла позовна заява до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" (ідентифікаційний код: 42675100) про усунення перешкод у користуванні майном, в якій вона просить суд усунути ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ" перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:62:004:0002, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, проспект Червоної Калини 6 (проспект Маяковського Володимира 6), шляхом:

- зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0138918 га, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0002 і є її частиною;

- знесення за рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна (нежитлової будівлі загальною площею 200 кв. м), право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, індексний номер: 44609679, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1528810080000;

- приведення земельної ділянки за рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" до попереднього стану.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення ліквідаційної процедури та інвентаризації майна і земельних ділянок банкрута, ліквідатором банкрута встановлено, що частину земельної ділянки, яка належить банкруту на праві оренди, займає самочинно збудована нежитлова будівля відповідача. Позивач стверджує, що Київською міською радою чи іншими уповноваженими законом органами не приймалось рішень про передачу у власність або користування земельної ділянки за адресою: проспект Червоної Калини, 6 у Деснянському районі міста Києва будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, крім як позивачу. У зв`язку з цим позивач уважає, що відповідач на цей час без оформлення передбачених Земельним кодексом України документів використовує вказану земельну ділянку, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0002 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 6.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2024 позовну заяву ЗАТ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ" передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Омельченка Л.В., суддів Івченка А.М. та Морозова С.М. для розгляду в межах справи № 43/75-15/7-б.

Ухвалою від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі № 43/75-15/7-б (910/15922/24); залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - Київську міську раду (ідентифікаційний код: 22883141), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України; встановлено третім особам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду з дотриманням приписів статтей 165-168 Господарського процесуального кодексу України письмових пояснень щодо предмета спору, доказів направлення пояснень з доданими до них документами на адресу інших учасників справи.

Відповідач та треті особи своїм правом надати відзив на позовну заяву, пояснення третьої особи не скористалися, з будь-якими заявами до суду не зверталися.

Разом з тим, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали позовної заяви ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ" (ідентифікаційний код: 21538933) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київська міська рада (ідентифікаційний код: 22883141), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, громадянка ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), про усунення перешкод у користуванні майном, у межах справи № 43/75-15/7-б про банкрутство ЗАТ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "РАДОСИНЬ", всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» на праві тимчасового довгострокового користування на умовах оренди строком на 49-ть років належить земельна ділянка по просп. Володимира Маяковського (Червоної Калини), 6, у Деснянському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:62:004:0002, площею 0,3289 га, що підтверджується копією Витягу з чергового кадастрового плану від 02.05.2023.

Відповідно до схеми земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:004:0002, що розташована за адресою: м. Київ, просп. Володимира Маяковського (просп. Червоної Калини), 6, виготовленої за результатами інженерно-геодезичних робіт фізичною особою-підприємцем Якубовською Ілоною Сергіївною, встановлено, що у межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:004:0002 фактично розташована частина будівлі, позначена літерою S1, займаючи на ній 0,0138918 га.

Відповідно до Інформаційної довідки з ДРРПНМ №407214344 від 09.12.2024 нежитлова будівля загальною площею 200 кв. м, розташована за адресою: місто Київ, проспект Маяковського Володимира, 6, належить на праві власності відповідачеві ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6».

14 грудня 2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Бойком Олегом Володимировичем прийнято рішення № 44609679 про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю з реєстраційним номером 1528810080000, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 6, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6». Відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована зазначена будівля, у рішенні про державну реєстрацію права приватної власності № 44609679 від 14.12.2018 відсутні.

Підставою для державної реєстрації права власності на вказане майно за відповідачем були: акт приймання-передачі та оцінки негрошового вкладу Учасника до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" від 13.12.2018, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК 6" та ОСОБА_1 .

Відповідно до акту приймання-передачі та оцінки негрошового вкладу Учасника до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» від 13.12.2018 учасник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК "6 - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України: НОМЕР_2 , виданий 27.12.2007 року, видавник: Святошинське РУ УГ МВС України в місті Києві, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , передала, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6», місцезнаходження якого: 02217, місто Київ, проспект Володимира Маяковського, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 42675100, в особі директора - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України; НОМЕР_3 , виданий 22.05.2003 року, видавник: Артемівський РВ ЛМУ МВС України в Луганській області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , прийняло в якості вкладу до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею (кв,м): 200 кв. м (двісті квадратних метрів), реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1528810080000.

11 квітня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Максютою Дмитром Вікторовичем Комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» (Київська область) прийнято рішення № 40586609 про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 200 кв. м, за ОСОБА_1 . Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но та реєстраціи?ну справу на об`єкт нерухомого маи?на. Об`єкту присвоєно реєстраційний номер 1528810080000. Відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована зазначена будівля, у рішенні про державну реєстрацію права приватної власності № 40586609 від 11.04.2018 відсутні.

Підставою для державної реєстрації права власності на вказане майно за ОСОБА_1 були: договір купівлі-продажу, серія та номер: 629, виданий 23.03.2015, видавник: Копійка В.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29.03.2018, видавник: ТОВ «АВІСТОР»; довідка, серія та номер: 0303, виданий 29.03.2018, видавник: ТОВ «АВІСТОР».

Відповідно до договору купівлі-продажу торгового павільйону, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. 23.03.2015 за реєстровим номером 629, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДМК ГРУП» продало, а ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) торговий павільйон загальною площею 200 кв. м. Місцезнаходження павільйону: місто Київ, проспект Маяковського, 6. Інформація про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований торговий павільйон, в договорі купівлі-продажу № 629 від 23.03.2015 відсутня.

Рішенням Київської міської ради від 25 серпня 2022 року № 4946/4987 з метою деколонізації топоніміки в АДРЕСА_3 перейменовано на проспект Червоної Калини.

12 квітня 2023 арбітражна керуюча ліквідаторка позивача звернулась до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із запитом № 1168/02-12/43/75Б про надання інформації, чи зверталось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» (код 42675100) про відведення земельної ділянки під забудову нежитлової будівлі загальною площею 200 м2, розташованої за адресою АДРЕСА_3, та на яких підставах розміщена зазначена будівля.

28 квітня 2023 Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) своїм листом № 0570202/3-5492 повідомив запитувача, що відповідно до даних Міського земельного кадастру від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території м. Києва, в тому числі на земельну ділянку по просп. Червоної Калини, 6 у Деснянському районі, до Департаменту не надходили.

12 квітня 2023 року арбітражна керуюча ліквідаторка позивача звернулась до Департаменту містобудування та архітектури м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із запитом № 1166/02-12/43/75Б про надання інформації щодо присвоєння адреси нежитловій будівлі площею 200 м2, розташованій за адресою АДРЕСА_3 та належній ТОВАРИСТВу З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6».

03 травня 2023 року Департамент містобудування та архітектури м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) своїм листом № 055-3131 повідомив арбітражну керуючу - ліквідаторку позивача про те, що в реєстрі адрес відсутні відомості щодо документів стосовно присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси проспект Червоної Калини (Маяковського), 6 у Деснянському районі міста Києва.

12 квітня 2023 арбітражна керуюча ліквідаторка позивача звернулась до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із запитом № 1167/02-12/43/75Б про надання інформації стосовно видачі дозвільної документації на проведення будівельних робіт ТОВ «МАЯК 6», або фізичній особі ОСОБА_1 (попередній власник) та акта вводу в експлуатацію будівлі загальною площею 200 кв. м, розташованій за адресою АДРЕСА_3.

05 травня 2023 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) своїм листом № 073-1188 повідомив запитувача про те, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_3, у тому числі замовникам будівництва ТОВ «МАЯК 6» або фізичній особі ОСОБА_1 .

З витягу з чергового кадастрового плану від 02.05.2023 та реєстру земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка для будівництва та експлуатації нежитлової будівлі загальною площею 200 м2, розташованої за адресою АДРЕСА_3, відповідачеві у власність чи користування не надавалась.

Учасники провадження не надали суду докази про те, що Київською міською радою чи іншими уповноваженими законом органами приймались рішення про передачу у власність або користування земельної ділянки за адресою: проспект Червоної Калини, 6 у Деснянському районі міста Києва, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, крім як позивачу.

Відповідно до відомостей з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка є комплексною базою даних, що поєднує інформацію про об`єкти будівництва, учасників будівельного процесу, відомості про дозвільні документи, містобудівну та проектну документацію, експертизи проектів, відомості про технічну інвентаризацію, за критеріями запиту «код ЄДРПОУ: 42675100», «Номер змеленої ділянки: 8000000000:62:004:0002», «адреса: м. Київ, проспект Маяковського 6», «адреса: м. Київ, проспект Червоної Калини 6» у вказаній базі відсутні будь-які відомості про видачу будь-яких дозвільних документів у будівництві за вказаними параметрами запиту.

Здійснюючи оцінку доводів позивача про те, що відповідач без оформлення передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів використовує земельну ділянку, розташовану в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0002 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 6, для розміщення об`єкту самочинного будівництва площею 200 кв. м, суд враховує таке.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ II "Землі України" ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд констатує, що вказаною нормою матеріального права імперативно, чітко і недвозначно визначено, що:

(1) самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони, зокрема, збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

(2) особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього;

(3) якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Отже, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається (див. правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності. Такий висновок наведений, зокрема у пункті 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Як вбачається з матеріалів справи, первинна реєстрація права власності на майно - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок, 6, загальною площею 200 кв. м, з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но та реєстраціи?ної справи на об`єкт нерухомого маи??на, була проведена державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» (Київська область) Максютою Дмитром Вікторовичем 11.04.2018 на підставі договору купівлі-продажу торгового павільйону, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійокою В.В. 23.03.2015 за реєстровим номером 629, та технічного паспорту б/н від 29.03.2018, виготовленого ТОВ «АВІСТОР». Реквізит рішення про державну реєстрацію права приватної власності № 40586609 від 11.04.2018 «кадастровий номер земельної ділянки» не заповнений.

Об`єктом, який третя особа ОСОБА_1 придбала на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2015 № 629, був торговий павільйон загальною площею 200 кв. м., місцезнаходження павільйону: місто Київ, проспект Маяковського, 6. Інформація про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований торговий павільйон, в договорі купівлі-продажу № 629 від 23.03.2015 відсутня.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору купівлі-продажу торгового павільйону № 629 від 23.03.2015 (редакція ст. 377 Цивільного кодексу України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 № 1702-VI), розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, визнавались істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків). Норма аналогічного змісту містилась у ст. 120 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що була чинною на момент набуття третьою особою у власність торгового павільйона), до малих архітектурних форм віднесені невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об`єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, надано визначення терміну будівля, їх перелік та класифікацію. Відповідно до даного класифікатору мала архітектурна форма не відноситься до будівель і права на неї не підлягають державній реєстрації прав.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), а також перелік документів, необхідних для її проведення, станом на 23.03.2015 (дату придбання третьою особою ОСОБА_1 торгового павільйону), визначав Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015, який набув чинності 13.12.2015, статтю 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено ч. 4 аналогічного змісту: не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

З огляду на зазначене нормативне регулювання суд виснує, що як на момент набуття третьою особою ОСОБА_1 торгового павільйону (23.03.2015), так і на моменти проведення державної реєстрації її права власності з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но (11.04.2018), проведення державної реєстрації права власності відповідача у зв`язку з внесенням учасником ОСОБА_1 об`єкту до його статутного капіталу (13.12.2018) право власності на павільйон як на об`єкт нерухомого майна не виникало і не підлягало державній реєстрації. Торговий павільйон віднесений до рухомого майна, договір його купівлі-продажу був посвідчений нотаріально на підставі ч. 4 ст. 209 ЦК України, відповідно до якої за бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Основною засадою державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 2 ст. 3, ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Обов`язком державного реєстратора відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону є встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва визначено ст. 331 Цивільного кодексу України, згідно ч. 2 якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відтак, законодавець чітко визначив послідовність необхідних дій, які має вчинити особа щоб набути права власності на новостворене нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження N 12-143гс18)).

Не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності набуває той, хто має речове право на землю (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Отже, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Водночас, доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, на якій розташований належний відповідачеві об`єкт, була передана у власність чи користування будь-яким особам (зокрема третій особі ТОВ «ДМК ГРУП», ОСОБА_1 , відповідачеві), матеріали справи не містять, як і відсутні докази того, що відповідач набув право власності на об`єкт самочинного будівництва у встановленому статтею 376 Цивільного кодексу України порядку (на підставі рішення суду).

Враховуючи, що третя особа ОСОБА_1 не набула законного права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок, 6, загальною площею 200 кв. м, як на об`єкт нерухомого майна, вона не могла реєструвати за собою право власності на це майно та, відповідно, розпоряджатись ним, зокрема, шляхом передачі у власність відповідачу на підставі акта приймання-передачі та оцінки негрошового вкладу Учасника до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» від 13.12.2018.

Відтак, неіснуюче право власності на об`єкт нерухомості не породжує й прав щодо розпорядження майном, а подальші правочини щодо його відчуження є нікчемними. У відповідача відсутнє право власності на спірний об`єкт у зв`язку з тим, що на момент підписання акту приймання-передачі цього об`єкту до статутного капіталу він був самочинним будівництвом, а докази легалізації самочинного будівництва у способи, передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України, в матеріалах справи відсутні. Відповідно, не могло й відбутись переходу права на земельну ділянку в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його відповідність змісту порушеного права та ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема у постановах від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 сформувала висновок щодо належних способів захисту у разі звернення власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, до особи, яка здійснила самочинне будівництво.

Так, за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

При цьому, якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суд наголошує, що для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на землю.

Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідна позовна вимога є різновидом негаторного позову, передбаченого статтею 391 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник майна або титульний володілець має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника (законного користувача) до третіх осіб, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном, про усунення порушень його права тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Разом з тим, позивачем за негаторним позовом (про усунення перешкод в користуванні майном) може бути титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.04.2018 у справі № 916/1711/17.

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що будівля, розташована у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0002 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 6, право власності на яку спочатку було зареєстроване за третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача, а згодом за відповідачем, є самочинним будівництвом у розумінні частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 21.05.2018 у справі № 905/1542/17, системний аналіз положень статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: 1) земельна ділянка, на якій збудовано об`єкт, не була відведена для цієї мети; 2) власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; 3) власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; 4) об`єкт зведено на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, ураховуючи неправомірність, з огляду на встановлені обставини справи, первинної реєстрації права власності на нежитлову будівлю на спірній земельній ділянці, нікчемність правочину від 13.12.2018 щодо відчуження будівлі третьою особою ОСОБА_1 на користь відповідача шляхом передачі цього майна до статутного капіталу відповідача, відсутність у відповідача законних прав на об`єкти самочинного будівництва та на земельну ділянку, позовні вимоги про усуненні перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:62:004:0002, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, проспект Червоної Калини 6 (проспект Маяковського Володимира 6), шляхом зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0138918 га, знесення за рахунок відповідача самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна (нежитлової будівлі загальною площею 200 кв. м), право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, індексний номер: 44609679, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1528810080000, та приведення земельної ділянки за рахунок відповідача до попереднього стану підлягають задоволенню.

Відповідачем та іншими учасниками провадження не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Усунути ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 21538933, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:62:004:0002, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, проспект Червоної Калини 6 (проспект Маяковського Володимира 6), шляхом: зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0138918 га, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0002 і є її частиною; знесення за рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна (нежитлової будівлі загальною площею 200 кв. м), право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, індексний номер: 44609679, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1528810080000, та приведення земельної ділянки за рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) до попереднього стану.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЯК 6» (ідентифікаційний код юридичної особи 42675100, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) на користь ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 21538933, місцезнаходження: проспект Червоної Калини, 6, м. Київ, 02217) судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.05.2025.

Головуючий суддя Омельченко Л.В.

Суддя Морозов С.М.

Суддя Івченко А.М.