Рішення від 16.05.2025 по справі 910/12176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2025Справа № 910/12176/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/12176/24

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД»

про стягнення 70 044,32 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 70 044,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України №1630/А від 01.01.2018 належним чином не здійснив сплати орендних платежів, не відшкодував розмір спожитих комунальних послуг, податку на землю, ліфтів та інженерного і господарського забезпечення приміщення у період з грудня 2023 року по липень 2024 року, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 70 044,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12176/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яке отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)" від 21.10.2024 року по справі №910/12176/24 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 21.10.24 о 19:20 год.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» (далі -орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України №1630/А, згідно пунктів 1.1, 1.2 якого відповідно до Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України», дозволу НАН України орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона, розміщене за адресами: вул. К.Малевича, 15, корпус №7, поверх 5, кімната 522, загальною площею 32,80 кв.м., приведена площа 49,86 кв.м., вартість якого становить 262892 грн. 1 кв.м.-8015 грн; вул. Антоновича, 56, корпус АПК ЕВ, поверх 4, кімната 409, площею 16,8 кв.м, приведена площа - 26,38 кв.м, вартістю 85126 грн 1 кв.м. - 5067,02 грн за незалежними оцінками (залишковою вартістю) станом на 30.11.2017, під офіс та склад.

01.01.2018 року між орендодавцем та орендарем було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування визначене договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, №1630/А від 01.01.2018 майно. Стан майна на момент передачі в оренду задовільний. Майно надається в оренду з метою під офіс та склад.

01.01.2021 року між сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди, якою договір оренди №1630/А від 01.01.2018 викладено в новій редакції (далі - договір оренди).

За умовами пунктом 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі- майно): корпус №7, реєстровий номер 18964907, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 15, поверх 5, кімната 522, загальною площею 32,80 кв.м., приведеною площею 49,86 кв.м., ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 3.10.2019 р. №157-ІХ «Про оренду державного і комунального майна», становить станом на 30.11.2020 року - 344400,00 грн. 1 кв.м. - 10 500,00 грн. (сума без податку на додану вартість); корпус АПК ЕВ, реєстровий номер 05416923.137.ХПХУТТ 020, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 56, поверх 4, кімната 409, загальною площею 16,8 кв.м, приведеною площею - 41,41 кв.м, ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 3.10.2019 р. №157-ІХ «Про оренду державного і комунального майна», становить станом на 30.11.2020 року - 126000,00 грн. 1 кв.м. - 7500,00 грн. (сума без податку на додану вартість)) (далі - майно).

Майно передається в оренду під офіс та під склад (кімната 409 в корпусі АПК ЕВ) відповідно до інформаційного повідомлення про передачу майна в оренду без проведення аукціону (п.1.2 договору оренди).

Пунктом 2.1 договору оренди визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписанням цього договору. Акти приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за примірною формою, що затверджена НАН України.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 зі змінами і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2020 року при 18% орендній ставці під офіс та 15% ставці під склад в грн. за 1м2 93,75*16,8=1575,00; 157,5*32,8=5166,00, за все приміщення - 6741,00, ПДВ - 1348,20 грн., разом до сплати за місяць 8089,20 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (додаток №1); відшкодування земельного податку (додаток №2); відшкодування послуг за обслуговування ліфтів (додаток №3), вартість послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло-, водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (додаток №4) (п. 3.1 договору оренди).

Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору оренди)

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері статистики. Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п.3.1 здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку №4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточному місяці. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1 до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється енергопостачання до погашення заборгованості. Орендодавець має право виставляти розрахунки на попередню оплату орендної плати та інших платежів згідно п.3.1 (п.3.3 договору оренди).

Згідно пункту 3.4 договору оренди розмір орендної плати та інших платежів згідно п.3.1, передбачений цим Договором, підлягають перегляду на вимогу однієї із сторін, у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Відмова орендаря укласти додаткову угоду щодо збільшення орендної плати з метою приведення її у відповідність із змінами, внесеними до Методики, є підставою для дострокового припинення цього договору

Надміру сплачена сума орендної плати підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до п. 3.7 договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна (п.3.10 договору оренди).

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та інші платежі згідно п.3.1, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.11 договору оренди).

Цей договір діє до 31.12.2022 року включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору оренди).

Продовження цього договору здійснюється з урахуванням вимог, встановлених статтею 18 Закону та Порядком (п.12.4 договору оренди).

Приписами п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадків, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону.

Повідомлень про не продовження договору оренди у відповідності до приписів пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», позивачем, як балансоутримувачем, відповідачу направлено не було, а відтак строк дії договору оренди відповідно до постанови є продовженим.

У той же час, 28.12.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди №1630/А від 01.01.2018 р., відповідно до пункту 1 якої орендар здав, а орендодавець прийняв приміщення, яке знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 56, корпус АПК ЕВ, поверх 4, кімната 409, площею 16,8 кв.м, приведена площа 41,41 кв.м.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що з 01 січня 2023 року орендована площа кімнати 522 в корпусі №7 становить 32,8 кв.м, приведена площа - 49,86 кв.м.

Орендна плата з 01 січня 2023 р. при 18 % орендній ставці за базовий місяць листопад 2022 р. складає в грн.: за 1 кв.м. - 219,74 грн., за кімнату №522 - 7207,17 грн., ПДВ - 1441,49 грн., всього - 8648,96 грн (пункт 3 додаткової угоди).

Всі інші умови договору залишаються незмінними, сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання (пункт 4 додаткової угоди).

29.12.2022 року між сторонами підписано акт звільнення приміщень ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, згідно якого відповідач звільнив приміщення, яке було надано йому в оренду, а саме: корпус АПК ЕВ, вул. Антоновича, 56, поверх 4, кімната 409, площа 16.8 кв.м, складське.

Отже, з 29.12.2022 року в оренді у відповідача за умовами договору оренди №1630/А від 01.01.2018 р. залишилось майно за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 15, поверх 5, кімната 522, загальною площею 32,80 кв.м.

У період з грудня 2023 року по серпень 2024 року, відповідач користувався орендованим майном за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 15, поверх 5, кімната 522, загальною площею 32,80 кв.м. та отримував комунальні послуги і послуги інженерного та господарського забезпечення, про що позивачем складено акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) №12/2023 від 31.12.2023 року на суму 8197,86 грн.; №01/2024 від 31.01.2024 року на суму 5916,64 грн.; №02/2024 від 29.02.2024 року на суму 8337,26 грн.; №03/2024 від 31.03.2024 року на суму 9568,06 грн.; №05/2024 від 31.05.2024 року на суму 7594,59 грн., які підписані сторонами без заперечень та акти №04/2024 від 30.04.2024 року на суму 10433,80 грн.; №06/2024 від 30.06.2024 року на суму 6402,41 грн.; №07/2024 від 31.07.2024 року на суму 6755,30 грн.; №08/2024 від 31.08.2024 року на суму 6838,40 грн, які відповідач не підписав, втім і будь-яких зауважень або застережень з приводу повноти та якості наданих послуг не надсилав, як і не надав вмотивованої відмови від їх підписання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору оренди.

Тоді як, відповідач своїх грошових зобов`язань за договором №1630/А від 01.01.2018 р. належним чином не виконав, у зв`язку з чим виник борг в загальному розмірі 70044,32 грн.

01.08.2024 року позивач направив відповідачу претензією №67/925 від 29.07.2024, в якій просив сплатити заборгованість за договором оренди, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0315080556218.

Втім, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відносини, пов`язані з орендою нерухомого майна, що належить до державної власності, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оренди державного майна.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із частиною 1 та 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.3 договору оренди визначено, що орендна плата та інші платежу згідно п. 3.1 сплачуються орендарем до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця, які орендодавець надсилає орендарю не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунку на оплату у спірний період, які отримані відповідачем, про що свідчать корінці рахунків про одержання рахунку.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.3 договору оренди, строк виконання відповідачем встановленого грошового зобов`язання перед позивачем на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені договором строки орендну плату та інші платежі згідно договору оренди в розмірі 70044, 32 грн. не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов`язку чи відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн.

Так, позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв`язку з чим має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, при цьому, позивач в частині надмірно сплаченого судового збору не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Керуючись статтями 13, 76-80, 129, 165, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» про стягнення 70 044,32 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 15; ідентифікаційний код 23161898) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України ( 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11; ідентифікаційний код 05416923) заборгованість у розмірі 70044 (сімдесят тисяч сорок чотири) грн 32 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2025.

Суддя Т.В. Васильченко