Рішення від 15.05.2025 по справі 910/14545/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2025Справа № 910/14545/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд"

до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району"

про стягнення 109486,32 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Скобіола О.П.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

У судовому засіданні 15.05.2025 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" про стягнення 109486,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю послуг №48 від 25.03.2024 року.

Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

05.12.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 02.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) Встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

26.12.2024 від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує і просить зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства у кримінальному провадженні №12024100070000816 від 08.04.2024 року по факту заволодіння бюджетними коштами посадовими особами ТОВ "Авест Буд".

30.12.2024 позивачем було подано відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача та заперечує проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, в зв`язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 04.02.2025 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 03.03.2025. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження. Зобов`язано позивача та відповідача надати суду докази.

14.02.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 04.02.20250

14.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 03.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 27.03.2025.

25.03.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з перебуванням представника на лікарняному.

В судовому засіданні 27.03.2025 оголошено перерву до 17.04.2025.

В судовому засіданні 17.04.2025 відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи, оскільки, у працівників комунального підприємства були проведені обшуки, вилучені всі первинні документи на підприємстві, в тому числі щодо правовідносин з позивачем. Означені обставини, на думку позивача, є підставою для повторного заявлення клопотання про зупинення, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 04.02.2025.

Судом вирішується клопотання про зупинення провадження.

Відповідач на питання суду зазначив, що стадія досудового розгляду є частиною кримінального провадження. Наразі підозра жодному з фігурантів справи не пред`явлена.

Позивач проти задоволення клопотання заперечував, оскільки, воно подано на стадії розгляду справи по суті, крім того, не надано доказів передачі кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Отже, ГПК України не передбачено зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст 227 ГПК України на стадії розгляду справи по суті.

Крім того, відповідач не надав суду доказів розгляду судом іншої справи в порядку кримінального судочинства, яка об`єктивно унеможливлює розгляд справи № 910/14545/24. Проведення обшуків у працівників відповідача та вилучення документів, не є обставинами, які змінюють підстави, з яких відповідачу було первинно відмовлено у зупинені провадження у даній справі. Крім того, зупинення провадження у справі до завершення кримінального провадження, яке наразі не перебуває на стадії розгляду в суді у порядку кримінального судочинства, статтею 227 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі, в зв`язку з необгрунтованістю та не відповідністю нормам ГПК України.

В судовому засіданні 17.04.2025 оголошено перерву до 15.05.2025.

15.05.2025 від відповідача надійшла заява про приєднання матеріалів до справи.

В судовому засіданні 15.05.2025 представник відповідача просив долучити до матеріалів справи документи щодо кримінального провадження.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, в зв`язку з недоцільністю.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки відповідачем не вказано поважних причин для не заявлення клопотання про долучення доказів в підготовчому засіданні, суд протокольною ухвалою залишив клопотання відповідача без розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 року між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 48 згідно п. 1.2 якого виконавець зобов`язується виконати на замовлення замовника послуги, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем послуги та здійснювати їх оплату в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Найменування послуг, кількість та ціна зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.1, 1.4 Договору предмет закупівлі: Послуги машин та механізмів (Код за ДК 021:2015-45230000-8 "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередачі, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь") для експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах. Послуги надаються виконавцем у Подільському районі м. Києва.

У Специфікації (Додатку № 1) до Договору сторони погодили найменування послуг - послуги з укладання асфальтобетонного покриття асфальтоукладальником шириною від 2,5 м до 5 м товщиною шару 5 см у кількості 18 маш/год загальною вартістю 802080,00 грн; послуги з холодного фрезерування асфальтобетонного покриття дорожньою фрезою шириною 1 м, глибиною 4 см у кількості 2000 кв м, загальною вартістю 90000,00 грн; послуги з холодного фрезерування асфальтобетонного покриття дорожньою фрезою шириною 2 м, глибиною 4 см у кількості 3000 кв м, загальною вартістю 149760,00 грн; послуги ущільнення влаштованого із асфальтобетонної суміші покриття котком дорожнім масою від 7,5 тон до 9 тон у кількості 20 маш/год, загальною вартістю 26920,00 грн. Загальна вартість послуг за специфікацією складає 348760,00 грн.

Згідно п. 2.1 Договору його ціна становить 348760,00 грн, в тому числі ПДВ, з виплатою з бюджетного рахунку, і визначається із розрахунку ціни послуг у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.2, 2.3 Договору ціна на послуги встановлюється відповідно до проведеної процедури закупівлі та включає в себе сплату податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат виконавця. Договірна ціна, що зазначена у пункті 2.1 Договору, включає всі витрати виконавця, пов`язані з виконанням умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець зобов`язаний надавати послуги цілодобово, в робочі, вихідні та святкові дні у необхідній замовнику кількості.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору встановлено, що розрахунки за надані послуги здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України протягом 30 (тридцяти) банківських днів шляхом прямого перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, що вказаний у даному Договорі, на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг). Вартість послуги визначається в додатку № 1 до цього договору та фіксується в замовленні-наряді, яке складається виконавцем і підписується сторонами. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за надані послуги з дефектами або недоліками, виявленими при прийманні послуг до їх усунення виконавцем за власний рахунок. Днем оплати є дата списання коштів з відповідних рахунків замовника.

В подальшому сторони уклали додатковий договір від 14.06.2024 до договору №48 від 25.03.2024, яким виклали п. 4.1 договору в наступній редакції: "розрахунок за надані послуги здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України протягом 30 банківських днів шляхом прямого перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, що вказаний у даному договорі на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3).

Умовами п. 5.1 Договору на замовника покладено обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги, а також приймати надані послуги відповідно до акта наданих послуг (виконаних робіт), якому кореспондує передбачене підпунктом 5.4.1 Договору право виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Згідно з п. 9.1, 9.2 Договору останній набирає чинності з моменту його укладання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указами Президента України, але не пізніше ніж до 31.12.2024 року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідачем були замовлені послуги за договором №48 від 25.03.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи заявками на давання послуг, в яких зазначено дату та час і місце надання послуг та їх обсяг. Заявки долучені до матеріалів справи.

В підтвердження обставин надання позивачем послуг за договором №48 від 25.03.2024 до матеріалів справи надано акти надання послуг: № 46 від 30.06.2024 на суму 31920,00 грн, № 42 від 30.06.2024 на суму 22800,00 грн. Також до матеріалів справи долучено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1-48 за липень 2024 від 31.07.2024. на суму 54766,32 грн. Позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2024 на суму 54766,32 грн. Всі акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень. Загальна вартість послуг згідно означених актів складає 109486,32 грн.

Позивач також надав суду договори оренди машин та обладнання № 04/03/2024-04 від 04.03.2024, № 04/03/2024-1 від 04.03.2024, № 01/03/2024 від 01.03.2024 на оренду спеціалізованих напівпричепів, асфальтоукладача, фрези дорожньої, катка.

За результатами господарських операцій за договором №48 від 25.03.2024 позивачем складено та зареєстровано податкові накладні.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, зазначених у вищевказаних актах, також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даного правочину.

Однак, всупереч положенням Договору відповідач вартість послуг, наданих виконавцем на підставі означених актів, не оплатив, заборгувавши таким чином позивачу 109486,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір про надання послуг №48 від 25.03.2024 за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору підряду та договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт на загальну суму 109486,32 грн за договором №48 від 25.03.2024. Докази висловлення відповідачем будь-яких заперечень чи зауважень при прийнятті робіт чи після нього, суду надано не було. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором сторони обумовили оплату вартості робіт протягом 30 банківських днів на підставі акту виконаних робіт.

Твердження відповідача про відсутність строків оплати за кожним зі спірних у даній справі актів також не беруться судом до уваги, оскільки за змістом пункту 4.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 банківських днів шляхом прямого перерахування коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг).

З урахуванням норм ЦК України та умов договору, роботи мали бути оплачені після їх прийняття протягом 30 банківських днів.

Оскільки, акти були підписані сторонами 30.06.2024 та 31.07.2024, а отже станом на день розгляду справи обов`язок з оплати вартості всіх наданих послуг на загальну суму 109486,32 грн є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання на загальну суму 109486,32 грн. Докази оплати коштів суду надані не були, натомість, відповідач у відзиві підтвердив обставини, що кошти, які є предметом розгляду у даній справі, не були оплачені.

Заперечення відповідача про включення позивача Антимонопольним комітетом України до «чорного списку», ніяким чином не спростовують обов`язку відповідача виконати взяті на себе договірні зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача з приводу того, що акти були складені позивачем не у формі КБ-2, як це обумовлено додатковою угодою.

Суд відзначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 1-48 за липень 2024 від 31.07.2024 на суму 54766,32 грн був оформлений саме у формі КБ-2.

В актах № 46 від 30.06.2024 на суму 31920,00 грн, № 42 від 30.06.2024 на суму 22800,00 грн не було дотримано форми КБ-2, проте, вони були без заперечень підписані відповідачем, що в свою чергу підтверджує надання послуг на суми, зазначені у вказаних актах. У разі не надання позивачем послуг (не виконання робіт), які вказана в актах № 46 від 30.06.2024 на суму 31920,00 грн, № 42 від 30.06.2024 на суму 22800,00 грн відповідач мав право їх не підписувати та висунути свої зауваження. Суд не вбачає, що не дотримання форми акту у разі надання послуг (виконання робіт) спростовує обов`язок замовника оплатити вартість наданих та прийнятих без зауважень послуг. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що на вказані в актах № 46 від 30.06.2024 на суму 31920,00 грн, № 42 від 30.06.2024 на суму 22800,00 грн послуги (роботи) обов`язково мають складатись акти форми КБ-2.

Заперечення відповідача щодо його права на при тримання оплати в зв`язку з не дотриманням податкового законодавства не приймають судом до увагу.

До матеріалів справи долучені податкові накладні, докази їх направлення на реєстрацію до ЄРПН та зупинення реєстрації.

Проте, п. 4.4.1-4.4.3 договору не передбачають права зупинення відповідачем оплати вартості наданих послуг, в зв`язку з зупиненням податковим органом реєстрації податкових накладних

Відповідно до п. 5.2.4 Договору замовник має право відмовитися від оплати наданих послуг в разі неналежного оформлення документів (не додано інші документи, відсутність печатки, підписів тощо).

У той же час, положеннями Договору не передбачено права відповідача правомірно відмовитися від оплати фактично наданих йому послуг внаслідок неможливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом із тим, відповідачем у встановленому законом порядку не було доведено неналежного оформлення первинних документів за Договором (актів надання послуг), відсутності їх обов`язкових реквізитів тощо.

Посилання відповідача на перевірку в рамках досудового розслідування фактів привласнення бюджетних коштів службовими особами позивача та відповідача, вилучення всіх документів, що стосуються господарських відносин сторін, а також проведення групою прокурорів та слідчим обшуку з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального провадження №12024100070000816 від 08.04.2024 року, не спростовують обґрунтованості вимог товариства у даній справі. Суд відзначає, що належними доказами в розумінні ГПК України доведено обґрунтованість позовних вимог, натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, як то вирок суду, в спростування обставин виконання робіт за договором суду надано не було.

Суд звертає увагу відповідача, що у разі встановлення в процесі розгляду справи в кримінальному провадженні обставин, що не можуть бути встановлені судом в порядку господарського судочинства, та впливають на предмет доказування у даній справі, він не буде позбавлений права та можливості звернутись з приводу перегляду рішення у даній справі за ново виявленими обставинами.

Наразі, належними, допустимими та вірогідними доказами в розумінні ГПК України, суду доведено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за надані послуги (виконані роботи) за договором №48 від 25.03.2024 на загальну суму 109486,32 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що на час вирішення даного спору строк виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати вартості послуг за договором №48 від 25.03.2024 на загальну суму 109486,32 грн є таким, що настав.

Інші заперечення відповідача проти позову також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за Ддговором, яка становить 109486,32 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. А тому, оскільки, судом встановлено відсутність порушень прав позивача та неефективність обраного способу захисту, судом не спростовуються решта обставин, зазначених позивачем в обгрунтування позовної заяви.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Судовий збір розрахований та стягнутий судом з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8. Тобто позивач має право звернутись до суду з заявою про повернення йому з Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська (Фрунзе), будинок 15; ідентифікаційний код 03359121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (54006, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Благовісного Вадима, будинок 8/4; ідентифікаційний код 41530051) суму основного боргу у розмірі 109486 (сто дев`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 32 коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.05.2025

Суддя І.В.Усатенко