Рішення

від 08.05.2025 по справі 914/2450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2025 Справа № 914/2450/22(914/2348/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ТРАНСОІЛ ГРУП», Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю КАТМА ГРУП, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІУМ-ПРОМ, с. Білгородська, Бучанський р-н, Київська область

про стягнення 10 259 620,00 грн відшкодування вартості майна

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

від позивача: Коваль В.В.

від відповідача: Гуназа Ю.Є.

від третьої особи-1 ТОВ КАТМА ГРУП: не з`явився

від третьої особи-2 ТОВ АЛІУМ-ПРОМ: Малікова А.В.

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА(79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 .

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; припинено повноваження розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

24.09.2024 через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-Україна подало позовну заяву до відповідача Приватного підприємства Трансоіл Груп про стягнення 10 259 620,00 грн. відшкодування вартості майна.

Ухвалою суду від 01.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна до відповідача Приватного підприємства Трансоіл Груп, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КАТМА ГРУП та Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІУМ-ПРОМ про стягнення 10 259 620,00 грн. вартості безпідставно збереженого майна прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22(914/2348/24) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 06.11.2024 та 27.11.2024. Розгляд справи відкладено на 17.12.2024.

Ухвалою суду від 17.12.2024 клопотання ТОВ БНК-Україна за вх. №4015/24 від 31.10.2024 про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено. Проведення судової товарознавчої експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення експерта поставлено наступне питання: - яка ринкова вартість палива дизельного, що відповідає вимогам Технічного регламенту для палива дизельного та відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання висновку експерта? Зупинено провадження у справі №914/2450/22(914/2348/24) на час проведення судової експертизи. Ухвалу та матеріали справи надіслано учасникам справи, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з матеріалами господарської справи для виконання.

14.03.2025 матеріали справи повернулися до господарського суду з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним 06.03.2025 за №155-Е за результатами проведення призначеної судової експертизи.

Ухвалою суду від 17.03.2025 поновлено провадження у справі №914/2450/22(914/2348/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА до відповідача Приватного підприємства Трансоіл Груп, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю КАТМА ГРУП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІУМ-ПРОМ, про стягнення 10 259 620,00 грн відшкодування вартості майна. Розгляд справи призначено на 02.04.2025.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 02.04.2025, 24.04.2025. Розгляд справи відкладено на 05.05.2025.

У судове засідання від 05.05.2025 сторони з`явилися. Через систему «Електронний суд» ТОВ «БНК-Україна» подано додаткові пояснення щодо заявлених відповідачем клопотань.

Приватним підприємством «Трансоіл Груп» через систему «Електронний суд» подано клопотання про призначення повторної експертизи.

ПП «Трансоіл Груп» через систему «Електронний суд» 23.04.2025 за вх.№10539/25 подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 05.05.2025 у задоволенні клопотання ТОВ «Трансоіл Груп» від 02.04.2025 за вх.№1361/25 про проведення повторної експертизи відмовлено. У задоволенні клопотання ТОВ «Трансоіл Груп» від 24.04.2025 за вх.№10539/25 про витребування доказів відмовлено. Розгляд справи відкладено на 08.05.2025.

У судове засідання 08.05.2025 представник позивача з`явився.

Представник відповідача у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час судового засідання. До матеріалів справи долучено заяву ТОВ «КАТМА ГРУП» від 15.11.2024 за вх. №27686/24 про розгляд справи без участі третьої особи, за наявними у матеріалах справи документами.

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції.

07.05.2025 Приватним підприємством «ТРАНСОІЛ ГРУП» через систему «Електронний суд» подано клопотання за вх. №1967/25, в якому просить призначити у справі 914/2450/22(914/2348/24) товарознавчу експертизу. На вирішення експерта поставити наступне питання: Яка ринкова вартість палива дизельного, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для палива дизельного та відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання висновку експерта. Витрати на проведення експертизи попередньо покласти на ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП». Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вулиця Сім`ї Бродських, 6, Київ, 03057).

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2024 у справі №914/2450/22(914/2348/24) призначено судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено наступне питання: - яка ринкова вартість палива дизельного, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для палива дизельного та відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання висновку експерта? На думку відповідача, судовим експертом лабораторії товарознавчих та економічних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України О.О. Чистяковою, при формуванні висновку експерта від 06.03.2025 року № 155-Е, не дотримано вимог ухвали та при розрахунку ринкової вартості палива дизельного використано дані, які включають вартість перевезення, наслідком чого стало отримання вартості пального, яка значно перевищує фактичне ринкове значення, що підтверджується даними ЗМІ (дайджест «Нафторинок» № 28 від 07.03.2025). Відповідач посилається на те, що невірне застосування початкових даних для визначення ринкової вартості палива дизельного, призвело до неможливості отримати фактичні відомості про ринкову вартість такого пального, що в свою чергу унеможливлює визначення об`єктивного значення ціни позову.

У зв`язку з наведеним, ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» посилається на те, що відносно зазначеного висновку експерта від 06.03.2025 року № 155-Е з досліджуваного питання існують обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, оскільки при розрахунку ринкової вартості палива дизельного використано дані, які включають вартість перевезення.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Розглянувши подане ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

До матеріалів справи долучено висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06.03.2025 за № 155-Е за результатами проведення судової товарознавчої експертизи. У висновку зазначено, що ринкова вартість палива дизельного, що відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на дату виконання цього висновку становила: 10 243 537,91 грн. з ПДВ.

У дослідницькій частині висновку вказано, що виходячи з Національного стандарту №1, оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. При проведення судової товарознавчої експертизи щодо оцінки майна, використовуються такі основні методичні підходи: витратний підхід, порівняльний підхід, дохідних підхід. У висновку при визначенні ринкової вартості палива дизельного, що вказане в ухвалі від 17.12.2024 про призначення товарознавчої експертизи застосовується порівняльний підхід. Перевага даного підходу полягає в його здатності враховувати реакцію продавців і покупців на поточну кон`юнктуру ринку. Метод порівняння ринкових цінових даних, полягає в тому, що експерт, при використанні цього методу, повинен встановити середню величину, яка найбільш надійно представляє обґрунтовану ринкову вартість, тобто ціну; яку типовий інформований , раціональний покупець згоден заплатити за певний товар. В оціночній дисципліні ринкова вартість, що встановлена при застосуванні" методу порівняння - продажів; визначається шляхом виконання експертом досліджень, підбору ранжування та аналізу численних реальних величин цін продажів ідентичних та/або аналогічних товарів.

Як зазначає експерт у висновку, світова наука про оцінку та встановлення середнього значення використовує такі оціночні терміни моду, медіану та середнє арифметичне значення і ці поняття виразу середнього значення мають, назву мірами, центральної тенденції. Таким, чином, для відображення, у конкретній та однозначній величині ринкової вартості, при проведенні оціночних процедур. встановлюють так звану: «центральну тенденцію» і середню величину, яка найбільці повно, точно; однозначно та найімовірніше відображає рівень ринкової: вартості всього масиву цінових значень (генеральної сукупності або вибірки аналогів) об`єктів порівняння та в якості міри середньої величини можуть бути середня арифметична величина або медіана чи мода. Найчастіше використовують в якості вираження центральної тенденції саме середню арифметичну величину, оскільки, вона є найбільш достовірною через той факт, що при її розрахунку використовують кожне значення вибірки (всього масиву встановлених цінових даних). Відповідно в ціновому діапазоні центральної тенденції враховуються всі існуючі цінові дані, у тому числі низькі та високі і відповідно на величину середньої арифметичної не виливають випадкові цінові показники, так звані «вкидання», які знаходяться поза ціновим діапазоном центральної тенденції.

Судовий експерт вказує на те, що згідно з методичними рекомендаціями, а також керуючись ст. 20 Закону України «Про судову експертизу» ним направлено запити до ТОВ «Окко-Бізнес Партнер», ТОВ «Альянс Ойл Трейдінг», ТОВ «Альянс Енерго Трейд» про надання інформації про вартість 1 тонни палива дизельного, сорт F, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів. У Львівський НДІСЕ надійшло 4 відповіді на запити, однак цінова інформація про вартість об`єкту дослідження наявна в трьох листах-відповідях. Листом №3 від 28.01.2025 ТОВ «Альянс Ойл Трейдінг» надало інформацію, що розрахункова вартість палива дизельного ДП-З-Євро5-В0 станом на 28.01.2025 становить 53 183,00 грн/тн без врахування перевезення та з врахуванням всіх податків, зборів та митних платежів. ТОВ «Окко-Бізнес Партнер» у листі від 10.02.2025 за №10-1 зазначає, що орієнтовний розрахунок вартості 1 тонни дизельного палива станом на 10.02.2025 в українських портах на умовах поставки СРТ Київ становить 55 957,89 грн. (ціна включає всі податки, збори та митні платежі, без премії трейдера). Як вбачається з даних, вказаних у листі ТОВ «Окко-Бізнес Партнер» у вартість включено залізничний тариф по Україні з порту Ізмаїл до нафтобази в Києві, а не вартість перевезення до покупця, вказаний тариф сплачується постачальником за доставку до нафтобази.

Враховуючи наведене, підстав вважати висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 06.03.2025 року № 155-Е неправомірним відповідач не обґрунтував.

07.05.2025 ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» через систему «Електронний суд» подало заяву, в якій просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Заяву мотивує тим, що позивачем безпідставно обрано відповідачем ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», оскільки відомості про фактичне отримання ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партії дизельного пального, яке слідувала за відправленням №23157346 відсутні. Водночас, дані обставини вказують на існування ймовірного розпорядника партії дизельного пального, яке слідувала за відправленням №23157346 АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Дані обставини вказують, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», оскільки саме позивачем висловлено припущення про можливість регресного позову до набувача пального. Відповідач вважає, що з урахуванням відсутності в АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» документів про фактичну передачу партії дизельного пального, яке слідувала за відправленням № 23157346, можливо отримати висновок, що дизельне пальне, яке слідувало за відправленням № 23157346, було безпідставно набуте саме АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Відповідно до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З положень статті 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У поданій відповідачем заяві відсутні визначені статтею 50 Господарського процесуального кодексу України належні обґрунтування та підстави необхідності залучення до участі у справі АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у зв`язку з чим судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов`язує залучення третьої особи. Таким чином, заява відповідача про залучення АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні ліквідатор позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» заперечив проти задоволення позову.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 08.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в лютому 2022 року з території республіки білорусь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено ввезення, зокрема, партії дизельного пального масою 186 200 кг (за відправленням № 23157346). Вказане пальне придбане ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» (резидент республіки білорусь) на підставі Контракту № 9-4-12/211 від 28.10.2020 року та Додаткової угоди № 15-Н/АВ від 25.01.2022 року до Контракту № 9- 4-12/211 від 28.10.2020. Позивач посилається на те, що є власником вказаної партії дизельного пального. Відповідно до інформації, отриманої АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» одержувачем вказаної партії пального було Приватне підприємство «ТРАНСОІЛ ГРУП». Позивач стверджує, що відповідач безпідставно передав партію дизельного палива, яка слідувала за відправленням № 23157346 загальною масою 186 200 кг без згоди позивача як власника.

На думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, оскільки ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не є належним відповідачем у спірних правовідносинах. Відповідач посилається на те, що не набував та не зберігав у себе безпідставно набуте майно за рахунок іншої особи, проведення господарських операцій здійснювалось за наявності правових підстав, про що був укладений відповідний договір, за яким відсутні невиконані зобов`язання. Також, відповідач вважає, що є нез`ясованим чи позивач є власником товару, за втрату якого можливе виникнення зобов`язання у третіх осіб.

У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до умов договору від 01.07.2020 за № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення, укладеного між ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» і ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», відповідачем надано ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» визначені договором послуги та доставлено вантаж по залізничній накладній № 23157346 до адреси розвантаження з подальшою його передачею ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Зауважень чи претензій ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» стосовно виконання умов договору від 01.07.2020 року № 24/ТОГ-20 до ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не висувалось, що свідчить про належне виконання відповідачем передбачених договірних зобов`язань.

Відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає 30 000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві є не обґрунтованими та не спростовують жодного із доводів позовної заяви, з огляду на таке. Позивач підтверджує, що жодних договорів між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не існувало та не існує. Позивач зазначає, що в поданому відзиві представник відповідача доводить існування договірних відносин між ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» та підтверджує, що в рамках договору вантаж доставлено по залізничній накладній № 23157346 до адреси розвантаження з подальшою його передачею ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Тобто, на думку позивача, відповідач підтверджує, що майно передано третій особі. Позивач вважає, що залучення ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» в якості третьої особи у даній справі дозволить ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» вимагати відшкодування йому вартості майна, яке безпідставно ним передане, докази договірних відносин між відповідачем та третьою особою підтверджують правомірність залучення ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» в якості третьої особи. Надані документи існування договірних відносин між відповідачем та третьою особою жодним чином не спростовують безпідставності передання майна ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ТОВ «КАТМА ГРУП» 04.11.2024 сформувала в системі «Електронний суд» пояснення щодо позову, в яких посилається на те, що в середині березня 2022 року керівництво ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» звернулися до ТОВ «КАТМА ГРУП» з проханням допомогти перевантажити паливо дизельне із залізнодорожніх цистерн №74941121, №73924870, №74951872 у автомобільні цистерни. При цьому, зазначеними підприємствами були надані до ТОВ «КАТМА ГРУП» сканкопії товаросупроводжуючих документів, а саме: - копію дублікату накладної №23157346 та копію відомості з/д вагонів; - копію рахунку фактури № 405 від 14.02.2022. Відповідно до змісту зазначених документів вантажоодержувачем палива дизельного є ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП». Враховуючи надані сканкопії товаросупроводжуючих документів, ТОВ «КАТМА ГРУП» погодилося допомогти та здійснити перевантаження на нафтобазі, що знаходиться у користуванні ТОВ «КАТМА ГРУП» на праві оренди. Як наслідок, по місцю знаходження нафтобази ТОВ «КАТМА ГРУП» дизельне пальне із зазначених залізнодорожніх цистерн перевантажено у автомобільні цистерни ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП».

ТОВ «КАТМА ГРУП» отримало від ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» лист від 31 березня 2022 вих. №0331-22/03, яким підтвердило факт отримання в березні 2022 року через обладнання нафтобази ТОВ «КАТМА ГРУП» дизельного палива в повному обсязі, яке знаходилося у залізнодорожніх цистернах № 74941121; №73924870; №74951872. ТОВ «КАТМА ГРУП» зазначає, що лише надавало обладнання для ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», необхідне для перевантаження дизельного палива з залізнодорожніх цистерн у автоцистерни зазначених осіб, сам товар не зберігався та не передавався для ТОВ «КАТМА ГРУП».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» вважає, що позовні вимоги ТОВ «БНК-Україна» не підлягають задоволенню з огляду на таке.

28.12.2018 між ТОВ «БНК-Україна» (Поклажодавець) та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» (Зберігач) укладено Договір зберігання № 510/АМ-18, згідно з умовами якого (пункт 1.1) Зберігач зобов`язався за винагороду надавати Поклажедавцеві послуги з прийому, зливу, зберіганню та відпуску (відвантаження) паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Для надання послуг Поклажедавцеві з прийому Товару, Зберігач має право залучити третіх осіб. Зберігання Товару за цим Договором спочатку здійснювалось на нафтобазі Зберігача у с. Крячки, вул. Кривова, 42. (пункт 1.9 Договору). В подальшому Сторонами підписана додаткова угода від 27.05.2020 до договору № 510/АМ-18 та пункт 1.9 Договору викладено в наступній редакції « 1.9. Зберігання Товару за цим Договором здійснюється на нафтобазі Зберігача, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Крячки, вул. Кривова, 42; Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 127-Б. Згідно з пунктом 2.1. Договору на зберігання за цим Договором приймається Товар, доставлений залізничним транспортом до станції призначення зазначеної Зберігачем, а також поставлений автомобільним транспортом до місця зберігання, зазначеного в п. 1.9 цього Договору. На підставі зазначеного, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» здійснював приймання на зберігання товару від поклажодавця - ТОВ «БНК-Україна» починаючі з 2018 року. Товар паливно-мастильні матеріали доставлявся залізничним транспортом згідно з товаро-супровідними документами. Процес отримання товару відбувався наступним чином: Поклажодавець, виходячи з власних потреб, повідомляв Зберігача про кількість товару, його найменування, орієнтовні строки поставки, найменування особи, з ресурсу якої буде здійснено відвантаження та інше. Зберігач, підтверджував готовність прийняття відповідного товару, шляхом надсилання листа по електронній пошті, за адресою вказаною Сторонами в Договорі зберігання № 510/АМ-18, направляючі Рознарядку на відвантаження нафтопродуктів.

01.07.2020 між ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» та ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» укладено Договір № 24/ТОГ-20. 03.07.2020 сторони цього Договору склали Додаткову угоду, якою Договір № 24/ ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення від 01.07.2020, у зв`язку із зміною суті і предмета послуг, що надаються за цим договором, викладено в новій редакції від 03.07.2020р., з назвою «Договір про надання послуг з приймання вантажу», ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» іменується не «Перевізник», а «Вантажоодержувач» (преамбула Договору).

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 24/ТОГ-20 в редакції Додаткової угоди № 24/ТОГ-20 від 03.07.2020 ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» доручає та зобов`язується оплатити надані Послуги, а ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» бере на себе зобов`язання надати ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» послуги з приймання вантажу. ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» надає послуги за цим Договором з приймання вантажів із залізничних цистерн на склади (місця зберігання вантажу) ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» за адресами: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-Б та Київська область, с. Крячки, вул. Кривова, 42 (пункт 1.3 Договору в новій редакції). Слід звернути увагу, що вказаним пунктом 1.3 встановлена процедура прийняття вантажу саме на склади Замовника - ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», тобто зберігача нафтопродуктів, яким і було ТОВ «БНК-Україна». Згідно з пунктом 1.4 Договору № 24/ТОГ-20 в новій редакції, для виконання Договору ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» зазначає ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» у залізничних накладних як «вантажоодержувач» у зв`язку із наявністю у нього сертифікату перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом. Приймання вантажу здійснюється ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП», а оплата за надані послуги здійснюється ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 на ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» покладений обов`язок: забезпечити та організувати подання залізничних цистерн для приймання вантажу у строки, встановлені замовленнями на приймання та погодженими Сторонами, за вказаними адресами; забезпечення надходження залізничних цистерн для здійснення приймання вантажу. У разі, якщо для здійснення приймання вантажу необхідно надати відповідні спеціальні документи, передбачені законодавством, які підтверджують якість та інші властивості вантажу, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» зобов`язується передати такі документи ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП». Після оформлення документів, вантаж, тобто пальне, одразу передається Замовнику за Договором № 24/ТОГ-20 ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

Пунктом 2.5 Договору (в новій редакції від 03.07.2020) передбачено, що у разі переривання або припинення приймання вантажу з незалежних від ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» обставин, останній зобов`язаний повідомити ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» і одержати від нього відповідне розпорядження щодо вантажу. Пунктом 2.7 Договору (в новій редакції від 03.07.2020) встановлено, що за цим договором ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» уповноважується підписувати від імені та в інтересах ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» необхідні відповідні документи (залізничні накладні тощо) як на підтвердження прийняття вантажу, з метою подальшого передання відповідним особам, які здійснюватимуть перевантаження вантажу. Замовник ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» просив Вантажоодержувача ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» надати послуги з приймання нафтопродуктів із залізничних цистерн і загалом, всі вищевказані обставини свідчать, що ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» надавав ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» послуги з оформлення документів з прийняття вантажу, при цьому відповідач фізично не приймав вантаж, не володів ним та не зберігав його - як в даному випадку, так і в інших випадках, коли діяв на виконання умов Договору № 24/ТОГ-20.

Як стверджує ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», після з`ясування деталей майбутньої поставки (найменування товару, кількість, строки поставки, відомості про постачальника) представнику ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на електронну скриньку 04 лютого 2022 року від представника ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» направлено Рознарядку на відвантаження нафтопродуктів від ВАТ«НАФТАН» з графіком відвантаження у лютому 2022 року (назва файлу «Бнк разнарядка Вас ДТ нафтан.xlsx»), в якому ТОВ «Аліум-Пром» зазначив ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» як вантажоотримувача пального у зв`язку з відсутністю у ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» відповідного сертифікату перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом та наявністю такого сертифікату в ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», що відповідає умовам Договору № 24/ТОГ-20 в редакції від 03.07.2020. 08.02.2022 року від менеджера ТОВ «БНК-УКРАЇНА» до представника ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», надійшли документи на узгодження маршруту руху від виробника ВАТ «НАФТАН» (ст. Новополоцьк) до станції призначення «Васильків 1» - файл в розширенні pdf « 5313». 14.02.2022 від менеджера ТОВ «БНК-УКРАЇНА» до представника ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» надійшли документи по відвантаженню декларація на товари (СМГС), рахунок фактура № 405 від 14.02.2022, паспорт якості № 189, товарна накладна № 2304336, дублікат залізничної накладної (скани) з відомістю вагонів (файл в розширенні pdf «186,2»). В подальшому, відповідно до розпорядження ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» про переадресацію від 09 березня 2022 року, вагони № 74941121, 73924870, 74951872 переадресовано на залізничну станцію Переяславська Південно-західної залізниці на під`їзну колію ТОВ «БРСМ-НАФТА». Причиною переадресації вантажу за відправленням № 23157346 були форс-мажорні обставини бойові дії на території Київської області, внаслідок яких було пошкоджено нафтобазу, адреса якої була визначена як кінцева адреса отримання цієї партії. Після прибуття вагонів № 74941121, 73924870, 74951872 до станції Переяславська Південно-Західної залізниці та отримання вантажу представниками ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», вказаний вантаж був транспортований до нафтобази ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», розташованої у Київській області, Фастівського району, с. Крячки, вул. Кривова, 42, автотранспортом відповідача, що посвідчується товарно-транспортними накладними. Дане рішення обумовлене необхідністю забезпечення норм безпеки, оскільки нафтобаза у с. Крячки була більш віддалена від військ рф (пожежа у с. Крячках була погашена, розташування військ рф біля нафтобази у м. Бровари складало 10-15 км.). 24.03.2022 комісією у складі співробітників ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» дизельне паливо, вартість якого заявлено до стягнення позивачем з відповідача у даній справі, отримано ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», про що складено акт № ЦО0022102 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю та акт № ЦО0022103 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю. Копії вказаних актів додані третьою особою до письмових пояснень, та зазначено, що при необхідності, третя особа готова надати оригінали на запит суду. Крім того, докази отримання вантажу ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» за відправленням № 23157346 наявні в матеріалах справи. ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» підтверджує отримання даного товару партії дизельного палива, яке знаходилось у цистернах №№ 74941121, 73924870, 74951872.

ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» вважає, що позивач не давав доказів того, що він звертався до відповідача із позовною заявою про витребування майна партії дизельного палива з чужого незаконного володіння, так як і не надає рішення суду, в якому б суд встановив та констатував, що саме ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» безпідставно набув майно належне позивачу, зберігав його, збагатися за його рахунок тощо.

31.03.2025 відповідач в системі «Електронний суд» сформував додаткові пояснення у справі, в яких просить долучити до матеріалів справи докази.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. (частина 4 статті 80 ГПК України).

Як передбачено ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідачем до відзиву докази, долучені до додаткових пояснень від 31.03.2025 не долучалися, останнім пропущено строк на подання таких документів у якості доказів, крім цього, відповідач не повідомляв суд про неможливість подання доказів при подані відзиву на позовну заяву, клопотання про поновлення строку на подання доказів відповідачем не заявлялося, тому суд не приймає докази до розгляду.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснювало ввезення (імпорт) нафтопродуктів із території республіки білорусь. Відповідно до відправлення №23157346 в лютому 2022 року з території республіки білорусь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено ввезення, зокрема, партії дизельного пального (надалі також «пальне») масою 186 200 кг.

Вказане пальне придбане ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» (резидент республіки білорусь) на підставі Контракту № 9-4-12/211 від 28.10.2020 року та Додаткової угоди № 15-Н/АВ від 25.01.2022 року до Контракту № 9-4-12/211 від 28.10.2020.

Згідно з товаросупровідними документами ТОВ «БНК-УКРАЇНА» було власником вказаної партії дизельного пального (відповідна інформація зазначена також в п. 25 накладної УМВС № 23157346).

У залізничній накладній УМВС №23157346 вказано, що товар прямував із станції Новополоцьк (білорусь) на станцію Васильків І (Україна).

Як зазначає позивач у позовній заяві, партія дизельного палива повинна була бути злита на нафтобазу за адресою: с. Крячки, вул. Кривова, 42 Васильківського району Київської області.

Одержувачем (не власником) вказаної партії пального було ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСОІЛ ГРУП».

23.02.2022 партія пального у складі вагонів 74941121 73924870, 74951872, пройшла процедуру розмитнення на території України, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 № UA903040/2022/005441 (відмітка станції митного оформлення ПМК 34/903 19.02.2022 ОНП 34/903 від 19.02.2022), а позивачем сплачено митні платежі, зокрема податок на додану вартість та акцизний податок.

Відповідно до вимог чинного законодавства, в результаті ввезення партії дизельного пального на митну територію України позивачем здійснено реєстрацію акцизних накладених в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

В результаті ввезення партії дизельного пального на митну територію України позивачем зареєстровані перші примірники акцизних накладних: - Акцизна накладна форми «П» № 262 від 19.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 62 750,00 кг; - Акцизна накладна форми «П» № 263 від 19.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 62 200,00 кг; - Акцизна накладна форми «П» № 267 від 19.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 61 250,00 кг. До матеріалів справи долучено копії вказаних акцизних накладних, підписаних ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та квитанції про їх реєстрацію.

Видача та реєстрація акцизних накладних позивачем підтверджується також листом ДПС України від 04.07.2023 за № 17790/6/99-00-09-03-02-06 від 04.07.2023, витяг із додатку до якого надано позивачем.

Як стверджує позивач, після ввезення на митну територію України пальне позивачем жодним особам не відчужувалось. В матеріалах справи відсутні докази відчуження пального позивачем.

Загальновідомим є факт, що 24.02.2022 росія здійснила повномасштабне військове вторгнення на територію України.

Судом встановлено, що ліквідатор позивача з метою розшуку і встановлення майна, яке становить ліквідаційну масу, звернувся до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» за інформацією про партію дизельного пального, яке слідувало за відправленням № 23157346.

Листом Центру транспортної логістики АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 31.07.2023 року № ЦТЛ-19/983 ліквідатору надана, зокрема, інформація про переадресування відправлення № 23157346. Згідно із отриманою інформацією, за розпорядженням ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію пального переадресовано на станцію Переяславська Південно-західної залізниці на під`їзну колію ТОВ «БРСМ-НАФТА» (код власника 3177, код ЄДРПОУ під`їзної колії 32054607).

Ліквідатором відправлено запит на ТОВ «БРСМ-НАФТА» з вимогою протягом 3 (трьох) робочих днів надати документи на підставі яких ТОВ «БРСМ-НАФТА» отримало від ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію дизельного пального, яка була власністю ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та слідувала за відправленням № 23157346 та була злита на нафтобазі, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Переяславське, вул. Шевченка.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «БРСМ-НАФТА» повідомило, що не отримувало пальне, яке зазначене у вимозі, однак надало перелік суб`єктів господарювання, які здійснювали господарську діяльність на нафтобазі яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Переяславське, вул. Шевченка.

Ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» надіслано вимоги до вказаних суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ «КАТМА ГРУП». У відповідь на запит ліквідатора, ТОВ «КАТМА-ГРУП» повідомило, що «…в кінці лютого 2022 року, після початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, ракетними ударами була пошкоджена нафтобаза, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха. Враховуючи цей факт, в середині березня 2022 року керівництво ПП «ТРАНСОЛ ГРУП» та ТОВ «АЛУМ-ПРОМ» звернулося до ТОВ «КАТМА ГРУП» з проханням допомогти перевантажити паливо дизельне…». Також ТОВ «КАТМА-ГРУП» зазначило: «…При цьому, вищезазначеними підприємства були надані В «КАТМА ГРУП» сканкопії товаросупроводжуючих документів, відповідно до змісту яких - вантажоодержувачем палива дизельного є ПП «Трансоіл груп» (Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, здійснити таке перевантаження на своїй нафтобазі (знаходиться на праві оренди), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Переяславське, вул. Шевченка. Для перевантаження палива дизельного із з/д цистерн у автомобільні цистерни, ТОВ «КАТМА ГРУП» на безоплатній основі надало у тимчасове користування ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» відповідне обладнання нафтобази (враховуючи час - документальне оформлення такого користування не здійснювалося). Як наслідок дизельне пальне із зазначених з/д цистерн по місцю знаходження нафтобази ТОВ «КАТМА ГРУП» було перевантажено у автомобільні цистерни…» Після завантаження дизельного пального в автомобільні цистерни доля дизельного пального позивачу не відома.

Ліквідатор зазначає, що від ТОВ «БНК-УКРАЇНА» жодної згоди ПП «ТРАНСІОЛ ГРУП» про передачу пального будь-яким особам не надавало. З огляду на це, відповідач безпідставно передав партію дизельного пального, яка слідувала за відправленням № 23157346 загальною масою 186 200 кг без згоди власника ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Подальша доля партії дизельного пального, кому воно було відпущене чи продане відповідачем, чи передано третій особі - не відомо.

Судом встановлено, що ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» звертався з вимогою до ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» про сплату 19 114 207,25 грн заборгованості вартості 293,850 тонн бензину та 186,200 тонн дизельного пального, що підтверджується Вимогою про сплату заборгованості вих №01-27/914/2450/22/274 від 25.08.2023, копія якої додана до матеріалів справи.

У відповіді на вимогу ліквідатора від 20.09.2023 за №23-09-20/1 ПП «ТРАНСОЛ ГРУП» зазначає, що не здійснювало набуття права власності на майно ТОВ «БНК-Україна» - партію дизельного пального, яка слідувала відправленням №23157346 та партію бензину, яка слідувала відправленням №2332825.

12.01.2024 ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» звернувся з повторною вимогою до ПП «ТРАНСОЛ ГРУП» про сплату 19 114 207,25 грн заборгованості. Вказана вимога залишилася не виконаною ПП «ТРАНСОЛ ГРУП».

Для відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду із позовом, оскільки вважає, що відповідач безпідставно передав партію

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у заявах по суті спору та письмових поясненнях, поданих до суду.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В частині першій та другій ст. 316 ЦК України, визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «БНК-УКРАЇНА» було власником партії дизельного палива загальною масою 186 200 кг, що підтверджується накладною УМВС № 23157346.

Відповідно до п. 5. Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 114 акцизна накладна складається в одному примірнику у разі везення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України (на підставі даних відповідної митної декларації).

Позивачем долучено до матеріалів справи акцизні накладні форми «П» та квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Про реєстрацію акцизних накладних свідчить наданий позивачем Витяг з Додатку № 1 до листа ДПС України від 04.07.2023 за № 17790/6/99-00-09-03-02-06 від 04.07.2023, згідно якого, акцизні накладні зареєстровані щодо партії товару розмитненого на підставі митної декларації форми МД-2 № UA903040/2022/005441.

Отже, суд встановив, що власником партії дизельного палива загальною масою 186 200 кг був позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги до відповідача щодо відшкодування його вартості, зокрема, з посиланням на норми статей 1212, 1213 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала (подібний висновок викладено у п.п. 57-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/910/3831/22 (провадження № 12-45гс23)).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19).

Відповідно до ч. 1. ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не має з позивачем будь-яких договірних взаємовідносин та не отримував від нього будь-яких товарно-матеріальних цінностей в межах договірних стосунків.

Сторонами підтверджено, що жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало та не існує.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи викладене, господарський суд підтверджує визнану сторонами обставину відсутності між позивачем та відповідачем договірних взаємовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 затверджено Статут залізниць, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Абзацами першим, другим і п`ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 44 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно з статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Згідно з ст. 45 Статуту залізниць України в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Як передбачено п. 1 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 за № 542, з наступними змінами та доповненнями, зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу (переадресування) здійснюється у порядку, передбаченому статтею 44 Статуту залізниць України. Переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням), які є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Пунктом 2 вказаних Правил зазначено, що переадресування вантажу дозволяється посадовою особою Укрзалізниці або її структурного підрозділу, на ім`я якої надається заява. Перелік уповноважених осіб Укрзалізниці та її структурних підрозділів, посадовими обов`язками яких передбачено надання дозволу на переадресування, визначається Укрзалізницею. Заява може надаватися через начальника станції відправлення або станції, на якій буде переадресовуватися вантаж. У цьому разі начальник станції звертається за дозволом на переадресування до відповідного підрозділу Укрзалізниці або її відповідного структурного підрозділу.

До матеріалів справи долучено лист ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» за №09/03-1 від 09.03.2022, адресований Директору філії ЦТЛ, в якому просить вагони №74941121, 73924870, 74951872 по накладній №23157346, відправлені на адресу ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» переадресувати на станцію Переяславська Півд.-зах. зал. на під`їздну колію ТОВ «БРСМ-НАФТА». Сплату за переадресування та додаткові збори просили зняти з ТОВ «Аліум Пром». Також, долучено наказ №219 від 10.03.2022 на переадресування вантажів на нову адресу.

Як встановлено судом із письмових пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - ТОВ «КАТМА ГРУП» дизельне пальне із зазначених залізнодорожніх цистерн перевантажено у автомобільні цистерни ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП».

Згідно з встановленими обставинами справи відповідачем як вантажоодержувачем за відсутності доручення відправника чи власника вантажу здійснено переадресацію вантажу на іншу станцію, ніж вказано у залізничній накладній №23157346 та передано майно (дизельне паливо), яке належить позивачу, а саме: паливо дизельне ДТ-З-К5, сорт F СТБ 1658-2015, у кількості 186 200 кг. невстановленим особам.

У матеріалах справи відсутні докази відчуження позивачем як власником вказаного майна.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що саме відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування його вартості на користь позивача.

Оцінюючи доводи ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» та ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» про те, що приймання і доставлення вантажу позивача по залізничній накладній № 23157346 відбувалось у відповідності до умов договору від 01.07.2020 за № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення, укладеного між ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» і ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», господарський суд зазначає таке.

Як визначено в п. 1.1. договору від 01.07.2020 за № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення, замовник (тобто третя особа) доручає, а перевізник (тобто відповідач) бере на себе зобов`язання надати замовникові послуги з приймання вантажу та перевезення, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

03 липня 2020 сторонами вказаного договору підписано додаткову угоду, за змістом якої, договір викладено в новій редакції.

Дослідивши вказані докази, господарський суд вважає, що такі документи підтверджують лише факт існування договірних взаємовідносин між відповідачем і третьою особою, однак не підтверджують права відповідача здійснювати передавання майна (вантажу), яке йому не належить на користь інших осіб без розпорядження майном його власником.

Оцінюючи доводи ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» про отримання пального належного позивачу на підставі укладеного 28.12.2018 між ТОВ «БНК-Україна» (Поклажодавець) та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» (Зберігач) укладено Договору зберігання № 510/АМ-18, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Копія вказаного договору зберігання надана ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» як додаток до додаткових пояснень, сформованих у підсистемі «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» 23.04.2025.

Відповідно до п 1.1. вказаного договору зберігання, Зберігач зобов`язується за винагороду надавати Поклажодавцеві послуги з прийому, зливу, зберігання та відпуску (відвантаження) паливо-мастильних матеріалів (ПММ) (далі - Товар) протягом терміну дії цього Договору. Зберігач зобов`язується за першою письмовою вимогою Поклажодавця повернути Товар Поклажодавцеві або за його вказівкою виконати налив, відпуск (відвантаження) Товару третій особі «Отримувачу». Для надання послуг Поклажодавцеві з прийому Товару, Зберігач має право залучати 3-х (третіх) осіб.

Як визначено в п. 2.4 договору зберігання, прийом (передача) Товару на зберігання оформляється Актом прийому-передачі Товару на зберігання, який складається у день передачі (зливу) Товару на зберігання і підписується уповноваженими представниками Сторін цього Договору. Акти прийому - передачі Товару на зберігання складаються на підставі Актів приймання ПММ за кількістю та формою 5-НП (з урахуванням особливостей приймання Товару за кількістю, визначених в цьому Договорі), підписаних представниками Сторін.

Згідно п. 2.5 договору зберігання, датою прийняття Товару на зберігання є дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі.

Відповідно до ч. 1. ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, під час розгляду справи сторонами не надано доказів передачі приймання на зберігання 186 200 кг. дизельного пального позивача, таким чином доводи ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» про отримання вказаного пального в рамках укладеного Договору зберігання № 510/АМ-18, суд вважає безпідставними.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2021 у справі № 916/1577/19, розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення.

Ліквідатором відправлено запити до п`яти кредиторів з метою визначення того, яка вартість 1 (однієї) тонни (1000 кг) палива дизельного, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для палива дизельного та відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання відповіді на цей лист. Для цілей розрахунку судового збору обраховано вартість майна за найбільшою повідомленою ціною, тобто за ціною 55 100,00 грн. за тонну, що становило 10 259 620,00 грн.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2025 за №155-Е, ринкова вартість палива дизельного, що відповідає коду УКТЗЕД 2710194300 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 186 200 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на дату виконання цього висновку становила: 10 243 537,91 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставного збереженого майна у розмірі 10 243 537,91 грн, з врахуванням ринкової вартості майна, є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 122 918,45 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на проведення експертизи у розмірі 15 145,60 грн, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на проведення експертизи в розмірі 15 121,60 грн на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРАНСОІЛ ГРУП» (08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд., 20; код ЄДРПОУ 36292016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 10 243 537,91 грн вартості безпідставного збереженого майна, 15 121,60 грн витрат на проведення експертизи, 122 918,45 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 16.05.2025.

Суддя Чорній Л.З.