Рішення

від 16.05.2025 по справі 922/857/25

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/857/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Справа ЛТД" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, офіс 719, код ЄДРПОУ 42409364) про стягнення 186 442,22грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 186 442,22грн заборгованості, з яких: 95 219,04грн заборгованість з орендних платежів (нарахування за лютийлистопад 2024 року); 68 317,33грн заборгованість з експлуатаційних витрат (нарахування за березеньгрудень 2022 року, січень-листопад 2024 року); 22 905,85грн заборгованість із відшкодування комунальних послуг (нарахування за лютий 2022 року серпень 2022 року, січень 2023 року). Судові витрати позивача складаються із суми судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди № 6751-Н від 11.05.2019 та договору № 358-Ф від 11.05.2019 в частині здійснення своєчасної оплати за орендовані приміщення, експлуатаційних витрат та відшкодування комунальних послуг, з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 6 календарних днів з дня вручення ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на юридичну адресу відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте ухвала суду повернута на поштову адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну адресу відповідача у справі, а також відсутність з боку відповідача повідомлення про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 17.03.2025, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

23.04.2025 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій просить суд провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів у розмірі 18 434,85грн та заборгованості із відшкодування комунальних послуг у розмірі 22 905,85грн закрити за відсутністю предмету спору, продовжити розгляд справи в іншій частині та стягнути з відповідача 145 101,52грн, з яких: 76 784,19грн заборгованість з орендних платежів за квітень-листопад 2024; 68317,33грн заборгованість з експлуатаційних витрат за березень-грудень 2022 року, січень-листопад 2024 року.

З наданих позивачем до суду доказів, а саме: копії банківської виписки, судом вбачається, що відповідач вже після звернення позивача до суду з позовом, сплатив частково заборгованість з орендних платежів у розмірі 18 434,85грн та в повному обсязі заборгованість із відшкодування комунальних послуг у розмірі 22 905,85грн.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи по суті спору на адресу суду не надходило.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільна Справа ЛТД" (відповідач) укладено договір оренди № 6751-Н (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. з № 1-134 по № 1-144 на першому поверсі п`ятиповерхового будинку гуртожитку і нежитлових приміщень для адміністративно-управлінських служб, торгівлі, фізкультурно-оздоровчих занять, побутового обслуговування, громадського харчування, що є пам`яткою архітектури, інв. № 10132000001, літ. "Б-5" (далі - майно), загальною площею 165,3 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, що перебувають на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 25.03.2019 і становить за незалежною оцінкою 1656 000,00грн.

Відповідно до пункту 10.1 договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.05.2019 до 11.04.2022.

11.05.2019 між відповідачем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі в оренду окремого індивідуально визначеного майна.

В подальшому, 26.10.2022 між орендодавцем та відповідачем укладено договір № 2 про внесення змін до договору оренди від 11.05.2019 № 6751-Н нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності в новій редакції.

Так, відповідно до п.12.1 Змінюваних умов договору цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 11.05.2019 до 11.05.2024.

За умовами п.3.3 Незмінюваних умов договору оренди № 6751-Н відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату до державного бюджету та позивачу у співвідношенні, визначеному у п.16 Умов щомісяця, а саме: позивачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50% суми орендної плати.

За умовами п.3.4 Незмінюваних умов відповідач сплачує орендну плату на підставі рахунків позивача. Позивач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок позивача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Відповідач сплачує позивачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати.

У п.6.5 договору оренди сторони дійшли згоди, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору позивач зобов`язаний надати відповідачу для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або проєкти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном. Відповідач зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу: підписати і повернути позивачу примірник договору, або подати обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за договором.

На виконання умов договору оренди № 6751-Н між позивачем та відповідачем 11.05.2019 укладено договір № 358-Ф щодо оплати відповідачем позивачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та відшкодування оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі Договору оренди № 6751-Н (далі за текстом - договір № 358-Ф).

У п.2.2.9 договору № 358-Ф відповідач взяв на себе обов`язок щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити платежі по рахункам, які зазначені в п. 2.2.3 цього договору на рахунок позивача, зокрема: по орендній платі та по сплаті експлуатаційних витрат.

Відповідно до п.5.1 договору № 358-Ф у редакції додаткової угоди від 22.11.2022 цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 11.05.2019 до 11.05.2024.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Позивач орендодавця та відповідача про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону, не повідомляв, тому вказаний договір оренди № 6751- Н та договір № 358-Ф є продовженими на період дії воєнного стану.

Даний факт відповідачем не спростовано.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами належним чином не виконав, орендну плату, експлуатаційні витрати та витрати з відшкодування комунальних послуг своєчасно не здійснив, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 186 442,22грн, з якої: 95 219,04грн заборгованість з орендних платежів (нарахування за лютий - листопад 2024 року); 68317,33грн заборгованість з експлуатаційних витрат (нарахування за березень - грудень 2022 року, січень-листопад 2024 року); 22 905,85грн заборгованість із відшкодування комунальних послуг (нарахування за лютий 2022 року - серпень 2022 року, січень 2023 року), яка на час звернення позивача до суду оплачена не була.

З наданих позивачем до суду доказів, а саме: банківської виписки, судом вбачається, що відповідач вже після звернення позивача до суду з позовом, сплатив частково заборгованість з орендних платежів у розмірі 18 434,85грн та в повному обсязі заборгованість із відшкодування комунальних послуг у розмірі 22 905,85грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем після звернення позивача до суду частково сплачено суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 18 434,85грн та в повному обсязі заборгованість із відшкодування комунальних послуг у розмірі 22905,85грн, стягнення яких є предметом позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов договорів, укладених між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем, а також між позивачем та відповідачем, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 76 784,19грн за період квітень-листопад 2024 року та заборгованість з експлуатаційних витрат в розмірі 68317,33грн за період березень-грудень 2022 року, січень-листопад 2024 року, які до теперішнього часу є не сплаченими.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарські договори, відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Спірні правовідносини, зокрема врегульовано Господарським кодексом України. Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.1 ст.284 Господарського кодексу України, визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст.610, 612 Ци вільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було встановлено судом, за умовами п.3.3. Незмінюваних умов договору оренди № 6751-Н відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату до державного бюджету та позивачу у співвідношенні, визначеному у п.16 Умов щомісяця, а саме, зокрема: позивачу 50% суми орендної плати, а за відповідно до п.2.2.9 договору № 358-Ф щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити платежі по рахункам, які зазначені в п. 2.2.3 цього договору на рахунок позивача, зокрема: по орендній платі та по сплаті експлуатаційних витрат.

Відповідач неналежним чином умови спірних договорів в частині своєчасного здійснення оплат, у передбачений договорами строк, не виконав у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 145 101,52грн, яка складається з: 76 784,19грн заборгованості з орендних платежів за квітень-листопад 2024 року та 68317,33грн заборгованості з експлуатаційних витрат за березень-грудень 2022 року, січень-листопад 2024 року.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за договорами щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів та експлуатаційних витрат не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем здійснено часткову оплату суми заборгованості з орендних платежів у розмірі 18 434,85грн та в повному обсязі заборгованості із відшкодування комунальних послуг у розмірі 22 905,85грн, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Справа ЛТД" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, офіс 719, код ЄДРПОУ 42409364) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180) - 76 784,19грн заборгованості з орендних платежів за квітень-листопад 2024 року, 68 317,33грн заборгованості з експлуатаційних витрат за березень-грудень 2022 року, січень-листопад 2024 року, 1885,27грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості на загальну суму 41340,70грн закрити за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "16" травня 2025 р.

СуддяТ.А. Лавренюк