Рішення від 04.04.2025 по справі 707/2426/24

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 707/2426/24

Провадження №2/711/189/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 квітня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суду м. Черкаси у складі:

головуючого-судді - Позарецької С.М.,

секретаря судового засідання - Буйновської А.П.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача

адвоката Семенюк О.Г.

представника третьої особи

за довіреністю Рябко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради в особі органу опіки та піклування Леськівської сільської ради про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Семенюк Ольгу Григорівну, звернувся у Черкаський районний суд Черкаської області з позовом (у подальшому уточнений - редакція від 11.10.2024) до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є батьком неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю дітей є - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вважає, що відповідач має бути позбавлена батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , на підставі того, що вона тривалий час свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей.

Як зазначено, з відповідачем він перебував у шлюбі з 22.01.2011, який розірвано рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19.05.2021. Ще під час перебування в шлюбі, за 3 місяці до розлучення, колишня дружина - ОСОБА_2 зібрала більшість власних речей та переїхала жити до своєї матері. Водночас, він з дітьми залишився проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають по теперішній час. З ними також мешкає його мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка допомагає йому у вихованні дітей.

Крім того, вказує, що в день отримання рішення про розірвання шлюбу відповідач забрала решту своїх речей, і з того часу повністю самоусунулась від виховання їхніх неповнолітніх дітей. За наступні пів року відповідач не цікавилася життям дітей, жодного разу не зустрічалася з ними. Син телефонував їй кілька разів, однак зацікавленості у спілкуванні від матері не отримав, після чого припинив спроби налагодити контакт з нею. Він також кілька разів телефонував колишній дружині та просив поговорити з донькою, однак ні дружина не виявляла зацікавленості у спілкуванні з донькою, ні донька не виявляла бажання спілкуватись із матір`ю. Коли він намагався передати слухавку ОСОБА_6 , вона, почувши голос матері, лякалась і ховалась. Після кількох невдалих спроб, він, в інтересах дитини, припинив намагатись налагодити спілкування матері з донькою. Сама відповідач жодного разу дітям самостійно не зателефонувала, не вітала їх зі святами навіть у смс-повідомленні. Через пів року після розлучення, у листопаді 2021 року, відповідач виїхала до Польщі на постійне місце проживання. З того часу вона повністю припинила спілкування з дітьми, не приділяє сину та доньці жодної уваги, не приймає участі в їх вихованні, не піклується про їхній фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує здобуття дітьми освіти, не надає коштів на їх утримання та оздоровлення, ставиться до своїх батьківських обов`язків безвідповідально, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

З метою підтвердження факту перебування дітей на його повному утриманні він звернувся до ССД ВК ЛСР, після чого спеціалістом відділу соціального захисту виконавчого комітету Леськівської сільської ради складено акт № 03/04-09 обстеження умов проживання від 06.06.2023 року.

До того ж, у березні 2023 року він звернувся із заявою про надання акту обстеження місця проживання до виконавчого комітету Леськівської сільської ради. За його заявою комісія виконавчого комітету Леськівської сільської ради здійснила вихід за місцем проживання неповнолітніх дітей.

У позовній заяві також зазначено, що під час телефонної розмови між ним та відповідачем, яка відбулась у червні 2024 року, остання повідомила що життя дітей їй взагалі не цікаве, брати участь у їх вихованні вона відмовляється, після чого надіслала на його поштову адресу письмову відмову від виконання своїх батьківських обов`язків. Також вказує, що стягувати з відповідача аліменти наміру не має, оскільки він працює і має стабільний дохід. Окрім того, здає в оренду земельну ділянку і отримує додатковий дохід ще від цього. Він може і забезпечує своїм дітям належний рівень життя, закриває всі їх потреби.

Враховуючи зазначені вище обставини, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав щодо сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також щодо дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 03.09.2024 матеріали цієї справи передано до Придніпровського районного суду м. Черкаси, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю. До Придніпровського районного суду м. Черкаси матеріали справи № 707/2426/24 надійшли 24.09.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024, справа № 707/2426/24 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.

Ухвалою суду від 25.10.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради в особі органу опіки та піклування Леськівської сільської ради, яку зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору, відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 СК України, а також всі наявні у Службі матеріали щодо означеного висновку. Крім того, сторонам та третій особі встановлено строки для подачі заяв у справі.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Ухвалою суду від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк О.Г. підтримала уточнені позовні вимоги та просила задовольнити у повному обсязі, на підставі наведеного у позовній заяві обґрунтування та з урахуванням доданих до неї матеріалів. Крім того, зазначила, що відповідач повідомила позивачу про те, що у неї є інший чоловік і вона не має бажання спілкуватися з дітьми. До того ж, діти віддалилися від неї, а дочка взагалі не пригадує свою матір. Позбавлення відповідача батьківських прав дасть гарантію того, що батько залишиться з дітьми і не буде мобілізований до лав Збройних Сил України, оскільки у разі його мобілізації, діти взагалі залишаться без батьківського піклування, враховуючи те, що мати самоусунулася від участі у житті дітей. Задоволення даного позову буде повністю відповідати найкращим інтересам дітей. Водночас, слід врахувати ту обставину, що чинне законодавство передбачає можливість поновлення батьківських прав. Також вказала, що судові витрати позивач залишає за собою та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи свого представника та додатково зазначив, що відповідач взагалі не цікавиться долею дітей і не спілкується з ними. Вона навіть не вітає дітей зі святами, зокрема і з днем народження. Крім того, просив врахувати ту обставину, що коли почалася широкомасштабна війна на території України, відповідач навіть не намагалася поцікавитися, що з її дітьми. До того ж, зазначив, що у день народження дочки йому телефонувала мати відповідача, з метою привітати онуку, а також повідомила, що відповідач з нею також не спілкується. Таким чином, вважає, що відповідач є матір`ю для дітей лише у свідоцтвах про народження, а фактично її немає, тому наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо сина - ОСОБА_3 та дочки - ОСОБА_4 .

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Крім того, копія позовної заяви з додатками, копія ухвали суду від 25.10.2024, копія письмового висновку та судові повістки направлялися за адресою фактичного місця проживання відповідача у Республіці Польща, які нею особисто отримані, що підтверджується відповідними відомостями про поштове відправлення АТ «Укрпошта». Відзив на позовну заяву не подано.

У судовому засіданні представник третьої особи - Служба у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради в особі органу опіки та піклування Леськівської сільської ради за довіреністю Рябко Н.В. пояснила, що Службі ще з 2021 року відомо про ситуацію щодо не виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно власних неповнолітніх дітей, у зв`язку з тим, що остання самоусунулася від їхнього виховання, утримання та спілкування з ними. Дітьми займається батько та його мати. Під час бесіди спеціаліста з дітьми, дівчинка взагалі не змогла пояснити про маму (не знає матір), а хлопчик відмовився говорити про матір. Крім того, зазначила, що після розірвання шлюбу між сторонами, відповідач мешкала в одному населеному пункті з дітьми, але в окремому житлі і не займалася їх вихованням. У Службу також зверталися сусіди щодо відповідача, яка нехтувала вихованням дітей. У телефонній бесіді відповідач повідомила, щоб її не турбували з приводу неповнолітніх сина та дочки. Враховуючи зазначені вище обставини, вважала за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги та позбавити відповідача батьківських прав щодо сина - ОСОБА_3 та дочки - ОСОБА_4 , оскільки мати свідомо нехтує потребами дітей, що є досить жорстоким відносно них.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 171 СК України, висловив свою думку з питань, що стосуються його життя. Зокрема, зазначив, що йому 13 років, він навчається у 7А класі. З мамою він не спілкується, вона навіть не телефонує ні йому, ні сестрі. Останній раз він бачив маму ще тоді, коли вона жила з батьком. Батьків своєї матері він не знає і, відповідно, не спілкується з ними.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 171 СК України, висловила свою думку з питань, що стосуються її життя. Зокрема, зазначила, що їй 7 років, вона мешкає разом з батьком, братом та бабусею ОСОБА_7 . Вона ходить до школи та навчається у 1А класі. Рюкзак допомагає збирати бабуся. Ім`я своєї матері вона не знає.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст. ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника третьої особи, думку дітей, а також дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.01.2011, який розірвано на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19.05.2021 у справі № 711/1421/21. Дане рішення набрало законної сили 19.06.2021.

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.10.2011; дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2018. Батьками дітей записано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_8 .

Відповідно до Акту № 03/04-09 обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією служби у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради та затвердженого начальником служби Рябко Н.В. 06.03.2023, за заявою ОСОБА_1 , з метою підтвердження факту перебування дітей на його повному утриманні: батьки дітей розлучені. Мати ОСОБА_2 з дітьми не проживає, вихованням та доглядом дітей не займається. Діти перебувають на утриманні батька. Батьком створені належні умови для виховання, навчання та проживання дітей, що підтверджує перебування дітей на повному його утриманні.

Крім того, за заявою ОСОБА_1 , комісія виконавчого комітету Леськівської сільської ради здійснила вихід за місцем проживання неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено Акт обстеження місця проживання від 02.06.2023. Так, під час обстеження місця проживання було виявлено: батько ОСОБА_1 дійсно виховує та доглядає двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 та дочку - ОСОБА_4 . Діти дійсно знаходяться на повному утриманні батька. Батьки дітей розлучені, мати та дружина ОСОБА_2 , з дітьми не проживає, вихованням та доглядом не займається. На даний час перебуває за кордоном. Свідченням є обстеження депутата та висновки сусідів.

Також встановлено, що згідно з витягом № 186 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 24.05.2024, виданого виконавчим комітетом Леськівської сільської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 4 особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 30.01.2002 дотепер), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 30.10.2019 дотепер), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 30.10.2019 дотепер), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 21.01.2020 дотепер).

Як вбачається зі змісту характеристики № 1123/04-24 від 05.08.2024, виданої виконавчим комітетом Леськівської сільської ради, ОСОБА_1 розлучений, має двох дітей: сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають разом з ним. ОСОБА_1 дітей виховує самостійно. На даний час працює по договору. За час проживання в селі Леськи охарактеризував себе позитивно.

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , 2011 року народження, виданої 29.05.2024 в.о. директора Леськівського ліцею з початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Науменко Т. і класним керівником ОСОБА_10 , він навчається у даному навчальному закладі з 1 класу. Батько, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина. Бере активну участь у житті класу, допомагає у організації і проведенні позакласних та позашкільних заходів, цікавиться шкільним життям, навчанням, поведінкою дитини. Батько забезпечує відвідування ОСОБА_9 навчальних дистанційних уроків та заходів, допомагає з навчанням, організовує правильне проводження сином вільного часу, моніторить поводження дитини у мережі Інтернет, сайти, які відвідує син, контролює дотримання ОСОБА_9 інформаційної гігієни. Постійно підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, систематично відвідує батьківська збори та завжди йде на зустріч педагогічному колективу. Ставиться сумлінно і відповідально до виконання батьківських обов`язків. Про участь матері у вихованні дитини нічого сказати не можуть, так як мати з родиною не проживає. За період навчання дитини у Леськівському ліцеї жодного разу не з`являлася на батьківські класні чи загальношкільні збори, не цікавилась (навіть у телефонному режимі) поведінкою та навчанням своєї дитини, участі у вихованні сина не бере.

Згідно з характеристикою ОСОБА_4 , 2018 року народження, виданої 28.05.2024 директора закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с. Леськи Бондаренко Н. та вихователем ОСОБА_11 , вона відвідує садочок з вересня 2020 року, завжди чиста та охайна. Дівчинку приводить та забирає тато - ОСОБА_1 , також всі фінансові питання по оплаті в ЗДО вирішує він. Вихованням дитини займається тато. За час відвідування ОСОБА_6 садочка, працівники закладу жодного разу маму дитини не бачили, на батьківські збори вона не з`являється та життям дитини не цікавиться.

Із пояснень позивача, його матері - ОСОБА_5 , яка є бабусею ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , яка є хрещеною матір`ю ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , яка є сусідкою ОСОБА_1 слідує, що відповідач ОСОБА_2 не виконує батьківських обов`язків щодо власних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу вона зовсім зникла із життя дітей і жодним чином не намагалась приймати участі у їх вихованні, інтересу до їх життя, здоров`я та навчання не проявляє, не телефонує та не відвідує їх. На дні народження та інші свята дітей не вітає, подарунків не дарує. Діти матір не бачать, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взагалі не пам`ятає її, навіть як ім`я її матері.

До того ж, як вбачається з наданих позивачем декларацій №№ 0001-Е861-5ХА0, 0001-9Т76-98А0, саме він обирав дітям лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що свідчить про те, що він стежить за станом здоров`я дітей.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 04.12.2024 № 1810/04-24, наданого на виконання ухвали суду, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей буде відповідати найкращим інтересам малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд також бере до уваги позицію відповідача, яку вона висвітлила у надісланій на адресу позивача заяві від 02.07.2024, про те, що вона відмовляється від добровільного виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання та піклування про неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підпис ОСОБА_2 на означеній заяві засвідчено нотаріусом з нотаріальною конторою в м. Гожув-Великопольський Сівінською Йоанною, на підтвердження чого поставлено її підпис та печатку (нотаріальний реєстр А № 3805/2024). Переклад засвідчення підпису з польської мови на українську мову виконаний перекладачем Захаренко-Марійчук Є.О., підпис якої засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. (зареєстровано в реєстрі за № 5659). Вказану позицію щодо своїх власних дітей вона підтвердила під час спілкування з начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради, про що у судовому засіданні повідомила представник третьої особи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Як зазначено у Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 передбачає, що кожна дитина має права на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991): «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 03.08.2022 у справі № 306/7/20, від 07.12.2022 у справі № 562/2695/20, від 11.01.2023 у справі № 461/7447/17, від 06.09.2023 у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (заява № 39948/06), зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Крім того, у рішенні від 10.09.2019 у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07.06.2006 Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Під час розгляду справи встановлено факт системного, протягом тривалого часу, а саме з 2021 року, невиконання матір`ю (відповідачем по справі) обов`язку по вихованню дітей та відсутності її намірів, бажання і у подальшому займатись питаннями виховання та утримання дітей; матір дітей взагалі не вчиняла жодних дій та заходів, направлених на виконання нею батьківських обов`язків щодо своїх дітей і таких намірів не має на час розгляду справи, враховуючи, що відповідач обізнана про судове провадження по справі. При цьому, вона не скористалась правом подати відзив на позов, докази на спростування доводів позивача, або безпосередньо брати участь у судовому розгляді справи як у приміщенні суду, так і через відеоконференцію поза межами приміщення суду.

На думку суду, біологічна мати добровільно пішла з життя своїх дітей, не виконує батьківські обов`язки щодо них, не цікавиться їхнім життям, здоров`ям, проблемами, не приймає участі у вихованні, не дбає про нормальне самоусвідомлення дітей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу, не відвідує і взагалі не спілкується з дітьми без поважних причин, не забезпечує їм необхідне матеріальне утримання, що вказує на те, що вона свідомо ухиляється та фактично самоусувається від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей і таке невиконання батьківських обов`язків не пов`язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних від неї причин. Тривала розлука мала наслідком розрив психоемоційних зв`язків між матір`ю та дітьми.

Крім того, відсутні відомості, які б свідчили про те, що батько дітей чи інші особи, чинять будь-які перешкоди у спілкуванні матері з дітьми. Таким чином, суд вважає, що мати мала всі достатні та реальні можливості спілкуватися із дітьми та виховувати їх.

Також, суд вважає, що відсутні підстави вважати висновок виконавчого комітету Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 1810/04-24 від 04.12.2024 необґрунтованим і таким, що суперечить інтересам дітей.

Вказані обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених статтею 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з огляду на її свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, прийнявши до уваги висновок виконавчого комітету Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 1810/04-24 від 04.12.2024, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде суперечити інтересам дітей, а навпаки, буде повністю відповідати їхнім найкращим інтересам.

Суд враховує, що відповідно до пункту 50 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо судочинства, дружнього дитині, до всіх процесуальних дій, у яких беруть участь діти, має застосовуватись принцип невідкладності задля отримання швидкої відповіді і якнайкращого захисту інтересів дитини, з повагою принципу верховенства права.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому, як на думку суду, відсутні підстави для вирішення питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, оскільки в судовому засіданні позивач зазначив, що такої необхідності на цей час немає, бо він сам спроможний матеріально та фінансово їх утримувати.

Приймаючи таке рішення, суд вважає, що воно є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах дітей, а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які висвітлені у постанові від 19.02.2025 у справі № 147/277/24 (провадження № 61-17253св24).

Крім того, слід звернути увагу на те, що ч. 1 ст. 166 СК України визначені правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, а згідно з частинами першою-другою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав; поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними документами від 22.08.2024.

Водночас, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи його позицію з цього приводу, яка висвітлена представником позивача у судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280-284 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , г-ка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав щодо малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 15.04.2025.

Головуючий суддя С. М. Позарецька