Ухвала

від 12.05.2025 по справі 991/711/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/711/24

Провадження 1-кп/991/5/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2025 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301 (судова справа № 991/711/24).

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_8 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000301, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

2.У судовому засіданні 12 травня 2025 року захисник ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Свою заяву мотивував таким.

Попереднє судове засідання у цій справі було призначено на 11 год 00 хв. 28 квітня 2025 року. У зв?язку з неможливістю прийняти участь у вказаному засіданні, стороною захисту ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 25 квітня 2025 року було подано клопотання про його відкладення. Причиною неявки захисників ОСОБА_6 стала участь адвоката ОСОБА_4 у судових засіданнях, призначених на 28 квітня 2025 року о 10 год 30 хв у Голосіївському районному суді м. Києва та о 12 год 30 хв у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, а також перебування адвоката ОСОБА_7 у відпустці. В якості підтвердження вищевказаного до клопотання було додано договори про надання правничої допомоги та витяги із веб-сайту Судова влада про призначення до розгляду судових справ.

За результатами розгляду цього клопотання, судове засідання, призначене на 28 квітня 2025 року о 11 год 00 хв, було відкладено.

Згодом у підсистемі «Електронний суд» захисник виявив лист, адресований судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_10 стосовно явки 28 квітня 2025 року адвоката ОСОБА_4 , який є представником ОСОБА_11 по справі № 752/1890/25, в підготовче засідання.

Адвокат презюмував, що суддя ОСОБА_1 фактично збирає інформацію про адвоката ОСОБА_4 шляхом направлення листів в інші суди з метою з?ясування його участі в інших судових засіданнях, хоча має можливість з`ясувати це безпосередньо у судовому засіданні.

Тому, на думку сторони захисту ОСОБА_6 , наявна упередженість, небезсторонність та необ?єктивність з боку судді ОСОБА_1 . На переконання адвоката ОСОБА_4 , дії судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , що полягають у зборі інформації про адвоката ОСОБА_4 шляхом направлення листів в інші суди з метою перевірки дійсності його участі в інших судових засіданнях свідчать про наявну упередженість та необ?єктивність з боку суду, завданням якого є неупереджений розгляд справ.

2.1.Прокурор ОСОБА_5 просила залишити заяву без задоволення. Зазначила, що з`ясування причин неявки учасників у судове засідання є одне з тих питань, яке має перевірити суд.

3.Заслухавши заяву захисника та думки сторін, дослідивши матеріали судової справи суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відводу головуючого судді з огляду на таке.

4.Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На переконання колегії суддів, вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.

Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

5.Захисник ОСОБА_4 вбачав вияв упередженості головуючого судді в направленні запитів у інші суди з метою перевірки дійсності його участі в інших судових засіданнях.

Перед початком попереднього судового засідання, призначеного на 28 квітня 2025 року, до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про відкладення судового засідання, зокрема, у зв`язку з неможливістю його прибуття до суду в силу зайнятості в інших судових засіданнях у цей десь в Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду та Голосіївському районному суді м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Вирішення питання про поважність причин неприбуття до суду є його дискрецією. Стаття 138 КПК України містить перелік причин неприбуття особи на виклик, які вважаються поважними. З огляду на приписи пункту 8 частини 1 цієї статті цей перелік є невичерпним. У будь-якому випадку, поважність причин неприбуття до суду є оціночним. Ці обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів.

Відтак, суд зазначає, що оцінка поважності причин неприбуття захисника у судове засідання є й правом і обов`язком суду, наприклад, як критерій визначення розумності строків кримінального провадження (стаття 28 КПК України), чи у складі обставин, що враховуються при порушенні питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності (стаття 324 КПК України).

Суб`єктивна незгода захисника із способом перевірки судом поважності причин неприбуття адвоката до суду жодним чином не може свідчити про упередженість суду.

Крім цього, звернення головуючого судді до Верховного Суду та Голосіївського районного суду м. Києва із запитами корелюється із його повноваженнями, які закріплені у статті 321 КПК України, згідно з якими головуючий забезпечує виконання учасниками кримінального провадження їхніх обов`язків, зокрема прибуття до суду.

Загалом, наведені в заяві про відвід доводи зводяться до суб`єктивної незгоди адвоката з організацією судового процесу головуючим суддею за відсутності доказів упередженого ставлення головуючого судді ОСОБА_1 до захисника ОСОБА_4 та учасників кримінального провадження.

6.Дослідивши зміст заяви про відвід, суд вважає, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ`єктивність чи упередженість головуючого судді, тому заява про його відвід є неспроможною й ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб`єктивних припущеннях заявника за відсутності підстав для відводу, відтак належить відмовити у його задоволенні.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 76, 81, 372 КПК України суд постановив:

1.Залишити без задоволення заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301 (судова справа № 991/711/24).

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3