Рішення від 15.05.2025 по справі 140/1766/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1766/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» (далі ТзОВ «ДПП Ресурс», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2024 №0030708703 форми «В4» - в частині завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ), що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 81 844,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №29197/07-03/41509915 від 15.10.2024 документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ДПП Ресурс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Вказали, що згідно висновків акта перевірки №29197/07-03/41509915 від 15.10.2024 встановлено порушення ТзОВ «ДПП Ресурс»:

- п.п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого ТзОВ «ДПП Ресурс» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку по Декларації за серпень 2024 року на суму 234 142 грн;

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п. 5.5 р. V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затв. Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, завищено суми податкового кредиту, що призвело од завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за серпень 2024 року в сумі 84 017,00 грн.

Зазначили, що 07.11.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №0030708703 (Форма «В4») на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, 84 017 грн.

Вважаючи винесене ППР в частині встановленого завищення за серпень 2024 року у сумі 81 844 грн. (11 712 + 70 132) протиправним, ТзОВ «ДПП Ресурс» звернулось до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у акті перевірки, та правомірно прийнятого на його підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповіді на відзив позивач підтвердили свої доводи, зазначені у позовній заяві та просили у задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 02.10.2024 по 08.10.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ «ДПП Ресурс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт №29197/07-03/41509915 від 15.10.2024, яким встановлено порушення ТзОВ «ДПП Ресурс»:

- п.п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого ТзОВ «ДПП Ресурс» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку по Декларації за серпень 2024 року на суму 234 142 грн;

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п. 5.5 р. V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затв. Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, завищено суми податкового кредиту, що призвело од завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за серпень 2024 року в сумі 84 017,00 грн.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 №0030708703 форми «В4», яким завищено від`ємне значення суми податку на додану вартість (ПДВ), що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 84 017,00 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) в сумі 9 400 761 грн. за серпень 2024 року встановлено її завищення на 81 844 грн (11 712+70 132), внаслідок порушень, описаних у розділах 3.1 та 3.2 Акту перевірки від 15.10.2024 №29197/07- 03/41509915.

Не погоджуючись із оскаржуваним ППР, ТзОВ «ДПП Ресурс» звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, позивач не заперечує наявність підстав для проведення перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 07.11.2024 №0030708703 в частині, що оскаржується Товариством, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з частинами першою третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року №21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

Суд зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено, що протягом періоду, що підлягав перевірці (у червні- серпні 2024 року) ТзОВ «ДПП Ресурс» придбавались грузові шини та акумуляторні батареї у постачальників: ТзОВ «Макслєр», ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ «КПП Центр», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 в складі їх вартості були суми податку на додану вартість, які включались до складу податкового кредиту загалом на суму 81 797,77 грн. ПДВ, а списано ПДВ 81 843,85 грн.

У цій справі не є спірною обставина, що між ТзОВ «ДПП Ресурс» (покупець) та ТзОВ «Макслєр» (постачальник) було укладено договір поставки №0000011 від 18.01.2022, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (автомобільні шини, диски, запчастини тощо), окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку встановленому цим Договором. При купівлі автошини у постачальника, вартість шиномонтажних робіт входить в ціну вартості автошин відданих у видаткових накладних (пункт 1.1 Договору).

Згідно із пунктом 1.2 вказаного договору загальна сума договору складає суму цін товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.

Факт поставки товару, а саме: шин підтверджується видатковими накладними: № РН-0000961 від 06.06.2024; № РН-0000997 від 13.06.2024; № РН-0001157 від 06.07.2024; № РН-0001164 від 08.07.2024; № РН-0001194 від 12.07.2024; № РН-0001233 від 17.07.2024; № РН-0001265 від 22.07.2024; № РН-0001277 від 23.07.2024; № РН-0001388 від 07.08.2024; № РН-0001468 від 19.08.2024.

Поставлений товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: №2349 від 10.06.2024; №2509 від 18.06.2024; №2929 від 08.07.2024; №3024 від 12.07.2024; №3051 від 19.07.2024; №3115 від 19.07.2024; №3315 від 29.07.2024; №3314 від 29.07.2024; №3565 від 08.08.2024; №3781 від 19.08.2024.

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТзОВ «Макслєр» були складені податкові накладні: №1907 від 06.06.2024 на суму ПДВ 5 000,00 грн; ПН №1962 від 13.06.2024 на суму ПДВ 5 333,33 грн; №2285 від 06.07.2024 на суму ПДВ 5 333,33 грн.; №2291 від 08.07.2024 на суму ПДВ 4 733,33 грн; №2345 від 12.07.2024 на суму ПДВ 6 666,67 грн. та 10 666,66 грн; №2402 від 17.07.2024 на суму ПДВ 5 000,00 грн; №2440 від 22.07.2024 на суму ПДВ 10 000,00 грн; №2460 від 23.07.2024 на суму ПДВ 1 283,33 грн. та 5 333,34 грн. на загальну суму 59 349,99 грн; №2737 від 07.08.2024 на суму ПДВ 5 000,00 грн; №2842 від 19.08.2024 на суму ПДВ 5 000,00 грн.

Також як встановлено судом, між ТзОВ «ДПП Ресурс» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки №1891 від 04.12.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар (зокрема, запчастини до автомобілів тощо) окремими партіями в асортименті (за номенклатурою), в кількості та за цінами, що остаточно погоджуються сторонами в рахунках та/або накладних (в тому числі, замовленнях на поставку), які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (пункт 1.1 Договору).

Факт поставки товару, а саме: шин підтверджується видатковою накладною № 12773 від 11.06.2024. Транспортування товару підтверджується подорожнім листом №МТ0003211 від 11.06.2024.

Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією №2427 від 14.06.2024.

За наслідками вказаної господарської операції ФОП ОСОБА_1 була складена податкова накладна №858 від 11.06.2024 на суму ПДВ 1 866,00 грн.

При цьому, актами списання від 28.06.2024, від 31.07.2024 та від 30.08.2024 списано: 1) №16514: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 13 372,61 грн., сума 26 745,21 грн., сума ПДВ 5 349,04 грн; 2) №16445: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 11 842,30 грн., сума 23 684,59 грн., сума ПДВ 4 736,92 грн; 3) №16471: шина 315/80 R22.5; 4 шт., ціна 8 335,14 грн., сума 33 340,56 грн., сума ПДВ 6 668,11 грн.; №16456: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 13 335,14 грн., сума 26 670,28 грн., сума ПДВ 5 334,06 грн.; №16468: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 13 335,14 грн., сума 26 670,27 грн., сума ПДВ 5 334,05 грн; 4) №16467: грузові шини 385/55 R 22,5; 2 шт., ціна 12 509,07 грн., сума 25 018,13 грн., сума ПДВ 5 003,63 грн; 5) №16470: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 12 504,97 грн., сума 25 009,93 грн., сума ПДВ; та №16472: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 4 шт., ціна 12 919,15 грн., сума 51 676,61 грн., сума ПДВ 10 003,96 грн; 6) №16473: шина 265/70R19,5; 1 шт., ціна 6 416,67 грн., сума 6 416,67 грн., сума ПДВ 1 283,33 грн.; №16472: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 4 шт., ціна 12 919,15 грн., сума 51 676,61 грн., сума ПДВ 5 333,34 грн; 7) №17271 від 15.08.2024: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 12 500,00 грн., сума 25 000,00 грн., сума ПДВ 5 000,00 грн; 8) №17509 від 30.08.2024: грузові шини 385/65 R 22,5 160(158) K(L); 2 шт., ціна 12 500,00 грн., сума 25 000,00 грн., сума ПДВ 5 000,00 грн. Всього списано ПДВ: 59 046,45 грн.

Крім того, ТзОВ «ДПП Ресурс» (покупець) та ТзОВ «КПП Центр» (постачальник) було укладено договір поставки №1891 від 30.12.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Предметом договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника (пункт 1.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору відповідно до видаткової накладної від № FTM00267409/24 від 23.07.2024 позивачу був поставлений товар (Акумуляторна батарея 12V), який був оплачений згідно із платіжною інструкцією №3272 від 29.07.2024.

За наслідками вказаної господарської операції ТзОВ «КПП Центр» була складена податкова накладна ПН №27520 від 23.07.2024 на суму ПДВ 3 666,67 грн.

Також судом встановлено, що 17.03.2022 між ТзОВ «ДПП Ресурс» (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №202203/01 відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар у кількості та номенклатурі зазначених відповідно до замовлень та рахунків, в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець приймає, та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору кількість та ціна товару, що продається по даному договору, вказується у накладних та/або рахунках, які оформляються сторонами при прийомі-передачі товару.

На виконання умов вказаного договору, відповідно до видаткових накладних № 410 від 31.07.2024, № 424 від 07.08.2024 позивачу був поставлений товар, який був оплачений згідно із платіжними інструкціями №3474 від 05.08.2024, №3545 від 07.08.2024.

За наслідками господарської операції з придбання акумуляторів VATRA Silver Dynamic 100(R+) (830A) загальною вартістю 4 619,34 грн, в тому числі ПДВ - 922,35 грн (кожен) ФОП ОСОБА_2 була складена податкові накладні ПН №76 від 31.07.2024, №11 від 07.08.2024.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, між ТзОВ «ДПП Ресурс» (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник) укладено договір поставки акумуляторних батарей №2912/2021 від 29.12.2021, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору. (пункт 1.1 Договору).

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: № 65 від 12.07.2024; № 382 від 22.07.2024; № 82 від 02.08.2024.

Поставлений товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: №3088 від 19.07.2024; №3209 від 23.07.2024; №3476 від 05.08.2024.

За наслідками вищезазначених господарській операцій ФОП ОСОБА_3 були складені податкові накладні: ПН №13 від 12.07.2024 на суму ПДВ 786,67 грн; ПН №69 від 22.07.2024 на суму ПДВ 3 500,00 грн; № 4 від 02.08.2024 на суму 786,67 грн.

При цьому, актами списання від 28.06.2024, від 31.07.2024 та від 30.08.2024 списано: 1) №16506: акумулятор EXIDE PREMIUM 100 (R+) (900A); 1 шт., ціна 3 933,33 грн., сума 3 933,33 грн., сума ПДВ 786,67 грн; 2) №16452: акумулятор 225 Ah; 2 шт., ціна 8 750,00 грн., сума 17 500,00 грн., сума ПДВ 3 500,00 грн; 3) №16508: акумуляторна батарея 12V; 2 шт., ціна 9 172,44 грн., сума 18 344,87 грн., сума ПДВ 3 668,97 грн; 4) №16507: акумулятор VATRA SUver Dynamrn 100(R+) (830A); 1 шт., ціна 4 619,34 грн., сума 4 619,34 грн., сума ПДВ 922,35 грн; 4) №17502: акумулятор EXIDE PREMIUM 100 (R+) (900A); 1 шт., ціна 3 948,50 грн., сума 3 948,50 грн., сума ПДВ 789,70 грн; 5) №17503: акумулятор VATRA Stiver Dynamrn 100(R+) (830A); 1 шт., ціна 4 611,74 грн., сума 4 611,74 грн., сума ПДВ 923,87 грн. Всього списано ПДВ: 10 591,56 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення позивачем відповідних договорів із контрагентами, набуття позивачем товару у своїх постачальників у встановленому порядку, його поставка контрагентам.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Макслєр», ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ «КПП Центр», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 щодо поставки товару. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

При цьому, як вбачається із пункту 2.11. акту перевірки, при проведенні перевірки податковому органу були надані наступні документи: декларації з ПДВ з додатками, контракти, договори, угоди, ВМД, CMR, податкові накладні, видаткові накладні, розрахунки коригування, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), дебіторська, кредиторська заборгованість, залишки ТМЦ, інші документи надані платником на вимогу в ході перевірки.

Ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем не висловлювалось жодних зауважень щодо достовірності таких первинних документів, наявності недоліків у їх оформленні чи підписання таких документів неуповноваженими особами.

Однак, в обґрунтування своєї позиції щодо виявлених порушень податковий орган вказує, що в порушення пунктів 3.1, 3,2. 5.5, 7.1, 7.5, 7.6, 7.11 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №488, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 №712/12586 Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі (далі - Наказ 488), в порушення пунктів 31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2010 ТзОВ «ДПП Ресурс» не встановлювались норми ресурсу використання шин колісних, не вівся облік пробігу у відповідних картках, не встановлено склад комісії для списання шин, не складались відповідні акти чи інші документи, які підтверджують використання шин в господарській діяльності, їх утилізацію чи безпечне зберігання.

Отже, відсутні документи про підтвердження використання шин колісних у господарській діяльності підприємства: картки обліку пробігу шини (додаток 5 до Наказу 488), акти передачі шин для утилізації або акти на списання, затверджені спеціально призначеною комісією. Шини обліковуються на позабалансовому рахунку, що не є підтвердженням їх обліку і використання в господарській діяльності.

Також податковим органом встановлено, що в порушення пунктів 1, 3.9 Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №489 (далі - Норми 489) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2006 №695/12569 та пунктів 8.4, 9.1, 9.9, додатку 12 Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 02.07.2008 №795, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2008 №689/15380 (далі - Правила 795) на ТзОВ «ДПП Ресурс» не ведеться облік експлуатації та списання акумуляторних батарей.

На думку податкового органу, аналітичний облік акумуляторних батарей ТзОВ «ДПП Ресурс» слід було здійснювати в Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторних батарей за формою, наведеною в додатку 12 до Правил №795, де зазначати дату придбання; гарантію виробника (термін експлуатації в місяцях/тис. км або наробіток в мотогодинах); експлуатаційну (тимчасову) норму середнього ресурсу або залишковий ресурс батареї (термін в місяцях/ тис. км або наробіток в мотогодинах); дані про обіг батареї: дата виготовлення, придбання, введення і зняття з експлуатації, списання; дані про наробіток тривалість зберігання батареї: показання пробігу/ напрацювання в тис. км/мотогодинах.

Відсутній наказ (розпорядження) про призначення Комісія зі списання акумуляторних батарей наказом керівника підприємства. Ця комісія визначає реальний технічний стан батареї, приймає рішення щодо можливості їх подальшої експлуатації: ремонту, оформлення претензій до продавця (виробника), списання, утилізації тощо. Рішення комісії із зазначенням причини виведення батареї з експлуатації повинно бути зазначено у картці обліку, яка і є в даному випадку актом списання - п. 8.4 Правил №795.

Списані (відпрацьовані) батареї ТзОВ «ДПП Ресурс» не передані спеціалізованому підприємству, яке має ліцензію на їх утилізацію. При цьому така передача повинна бути проведена не пізніше 3 місяців після списання батарей (п.9.1, 9.9 Правил №795).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до висновків податкового органу ТзОВ «ДПП Ресурс» в порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у червні-липні 2024 року на суму ПДВ 70 132 грн. (8 880 + 61 252), що призвело до завищення суми від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за серпень 2024 року на 70 132 грн. (значення рядка 21 попереднього періоду)» та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 1 712 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в декларації за серпень 2024 року в сумі 11 712 грн. (рядок 4.1 - не визнано умовний продаж) (10 000+1 712) по придбанню акумуляторних батарей.

З урахуванням зазначеного, суд зауважує, що фактично відповідач не заперечує самого факту придбання позивачем шин та акумулятора, однак вважає, що такі ТМЦ були використані не в господарській діяльності, у зв`язку із чим податковим органом не визнано умовний продаж по їх придбанню.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає наступне.

Суд констатує, що факт використання позивачем шин, в тому числі вантажних, на поточний ремонт транспортних засобів підтверджується актами про списання матеріалів від 28.06.2024, від 31.07.2024 та від 30.08.2024.

Як вбачається зі змісту вказаних актів комісія здійснила перевірку матеріалів, що зробилися непридатними, або використані в господарській діяльності та встановила, що товарно-матеріальні цінності підлягають списанню та вилученню з обліку, зокрема, на поточний ремонт загального легкового пасажирського Volkswagen Transporter НОМЕР_1 , маніпулятора спеціалізованого вантажного контейнеровоза MAN TGA 410А НОМЕР_2 , щеповоза Volvo FH НОМЕР_3 , тягача Volvo НОМЕР_4 , автомобіля Volvo НОМЕР_5 , спеціалізованого вантажного контейнеровоза Volvo НОМЕР_6 , напівпичіпу самоскиду Langendorf АС8308XF, спеціалізованого вантажного контейнеровоза MAN F200 НОМЕР_7 , причіпу-контенеровоза НКМ АС2478XF, спеціалізованого вантажного контейнеровоза MAN TGA НОМЕР_8 , напівпичіпу самоскиду Langendorf АС2386XF, вантажної платформи MAN НОМЕР_9 , навантажувача Linde H НОМЕР_10 , вантажного сідельного тягяча Volvo FМ НОМЕР_11 , автонавантажувача Manitou 46825АС, спеціального напівпичіпу Reisch НОМЕР_12 , навантажувача Mitsubishi НОМЕР_13 , навантажувача самохідного Linde H30D 47350АС.

Також суд зауважує, що як вбачається із пункту 2.12 акту в ході перевірки на товаристві була проведена інвентаризація, однак відомостей про виявлені ТМЦ, які, як стверджує податковий орган, були придбані, однак не використані в господарській діяльності, акт перевірки не містить, що додатково свідчить про факт їх використання.

В контексті спірних правовідносин та доводів представника відповідача стосовно часових проміжків між датами виписки податкових накладних та датами складення актів списання шин та акумуляторних батарей, суд зазначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 31.07.2024 у справі № 420/17165/21, від 17.07.2024 у справі №520/11707/18, від 24.05.2024 у справі № 808/2573/16.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що придбані ТМЦ, які були включені до податкового кредиту, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ТзОВ «ДПП Ресурс» та були використанні в ході такої господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та протилежного відповідачем не доведено.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

В порушення вимог статті 77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган не надав суду належні, достовірні та беззаперечні докази на підтвердження висновків про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 81 844,00 грн.

Відтак, згідно встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.11.2024 №0030708703 та про задоволення позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 140/29263/23.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 19.02.2025 №1262.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.11.2024 №0030708703 (форма «В4»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» (45009, Волинська область, Ковельський р-н, с. Бахів, вул. Залізнична, 1Ф, код ЄДРПОУ 41509915).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ 44106679)

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич