Ухвала

від 15.05.2025 по справі 640/8251/21

НЕ ВКАЗАНО

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

15 травня 2025 рокум. Ужгород№ 640/8251/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання Деяк О.М.,

за участі:

представник позивача Дорошенко О.О.,

представник відповідача Запухлий Р.В.,

представник третьої особи 1 не з`явився,

представник третьої особи 2 не з`явився,

представник третьої особи 3 Дорошенко О.О.,

третя особа 4 не з`явилась,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧГПК-ІНВЕСТ» до Міністерства юстиції України, треті особи: Агентство публічної власності Республіки Молдова, державне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр», товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр», приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Новосельська Інна Людвигівна, про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧГПК-ІНВЕСТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України №440/5 «Про задоволення скарги» від 04.02.2021;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити скасовані 05.02.2021 на підставі наказу Міністра юстиції України №440/5 від 04.02.2021 записи про право власності на будівлі та споруди за ТОВ «ЧГПК-ІНВЕСТ», що розташовані за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський район, смт Неполоківці, вул. Припрутська, 42, що зареєстровані на підставі рішення від 25.10.2018 №43690225 приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л. (запис про право власності №28552908).

Позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України №440/5 від 04.02.2021 року, виданий Денисом Малюською, яким було задоволено скаргу Агентства публічної власності Республіки Молдова та скасовано раніше внесений нотаріусом запис про право власності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДП «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр» передали до статутного капіталу ТОВ «ЧГПК-Інвест». Агентство публічної власності Молдови оскаржувало дії, пов`язані з реєстрацією права власності на це підприємство.

Позивач вважає наказ міністра незаконним, оскільки порушено порядок прийняття рішення, не надано належних доказів права Молдови, не враховано позицію інших сторін та прийнято рішення на користь іноземної структури без достатніх підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/8251/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 02 квітня 2021 року суд залучив товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр» (59330, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, вул. Припрутська, 42 «В», код ЄДРПОУ 42294440) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

20 квітня 2021 року товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр» було подано до суду пояснення.

13 травня 2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву.

18 травня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи 4 приватного нотаріуса Новосельської І.Л.

23 червня 2021 року до суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2023 №03-19/33866/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ справа №640/8251/21 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи для доставляння до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Справа №640/8251/21 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду 05.03.2025 року (вхідний №7352/25).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 року справа розподілена судді Калинич Я.М.

Ухвалою суду від 10.03.2025 року прийнято адміністративну справу до свого провадження суддею Калинич Я.М. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

24 березня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи 3 - товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр».

28 березня 2025 року третьої особою 4 було подано письмові пояснення щодо позову.

31 березня 2025 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких просить розглянути питання щодо закриття провадження у справі.

31 березня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що позовні вимоги заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права. Відповідач вважає, що звернення до суду із цим позовом щодо визнання протиправним та скасування Наказу №440/5, яким було скасовано рішення від 25.10.2018 року №43690225, прийняте приватним нотаріусом Новосельською І.Л., на підставі якого внесено запис про право власності на будівлі та споруди, зумовлене необхідністю захисту майнових прав позивача та поверненню запису про право власності щодо будівель та споруд за позивачем, а цей спір не є публічно-правовим та не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до підготовчого засідання.

04 квітня 2025 року до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на пояснення третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр».

16 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Зокрема, позивач просить позовну вимогу щодо зобов`язання Міністерства юстиції України поновити скасовані 05.02.2021 на підставі наказу Міністра юстиції України №440/5 від 04.02.2021 записи про право власності на будівлі та споруди за ТОВ «ЧГПК-ІНВЕСТ», що розташовані за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський район, смт Неполоківці, вул. Припрутська, 42, що зареєстровані на підставі рішення від 25.10.2018 №43690225 приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л. (запис про право власності №28552908) не розглядати.

В підготовчому засіданні представник позивача та третьої особи 3 заяву про зменшення позовних вимог підтримав та просив прийняти таку до розгляду.

Представник відповідача проти зменшення позовних вимог не заперечував.

Третя особа 1 явку свого представника в підготовче засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи 2 в підготовче засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься клопотання від такого про розгляд справи без його участі.

Третя особа 4 в підготовче засідання не з`явилась, однак нею подано до суду заява про розгляд справи без її участі.

Суд, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 12 травня 2025 року, прийняв до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог.

Суд поставив на обговорення клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі.

Представник позивача та третьої особи 3 у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача. Зазначив, що даний спір є публічно-правовим, не інакше, відтак підсудний адміністративному суду. Просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача.

Представник відповідача в підготовчому засіданні клопотання підтримав. Зауважив, що даний спір не носить публічно-правового характеру, натомість спір стосується скасування права власності на будівлі. Просив суд закрити провадження у справі.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подане клопотання, документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вищезазначена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати .Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №813/1362/16, від 28.11.2018 у справі №825/642/18, від 29.01.2019 у справі №803/1589/17, від 18.02.2021 у справі №826/16633/16.

В даному випадку виникнення спірних правовідносин зумовлено тим, що 12 січня 2021 року Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто скаргу Агентства публічної власності Республіки Молдова від 18.06.2020 №15/20 на рішення від 25.10.2018 №43690225, прийняте приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Новосельською Інною Людвигівною від 27.09.2018 №43239244, від 17.09.2018 №43042982, від 22.09.2018 №43141628, прийняті приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Холоменюк Оленою Ігорівною щодо будівлі, розташованої за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський р-н, смт. Неполоківці, вул. Припрутська, 42 та на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.05.2020 №10329980015000423 «Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)», №10329980017000423 «Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)», проведені державним реєстратором Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області Ільчуком Олегом Дмитровичем щодо державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр» (ідентифікаційний код юридичної особи 05696963).

Відповідачем скаргу було задоволено частково. Скасовано рішення від 25.10.2018 №43690225, прийняте приватним нотаріусом Новосельською І.Л., на підставі якого внесено запис про право власності №28552908. В іншій частині відмовлено.

Скаржник у скарзі зазначає, що на підставі постанови Уряду Республіки Молдова №902 від 06.11.2017 єдиним засновником ДП «ЧГПК» є Агентство.

На підставі оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Новосельською І.Л., у зв`язку з передачею ДП «ЧГПК» до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ЧГПК-Інвест» будівлі, здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «ЧГПК-Інвест» на неї.

Рішення приватним нотаріусом Новосельською І.Л. прийнято на підставі акта приймання-передачі майна до статутного капіталу, укладеного між ТОВ «ЧГПК-Інвест» та ДП «ЧГПК», який не відповідає вимогам законодавства.

Колегією також було встановлено, що статутом ДП «ЧГПК» передбачена згода власника, до сфери управління якого входить ДП «ЧГПК», на відчуження ним об`єктів нерухомого майна. Водночас до заяви про державну реєстрацію права власності, за результатом розгляду якої прийнято оскаржуване рішення , не додано відповідної згоди, а також документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності та дієздатності ДП «ЧГПК».

Приватним нотаріусом Холоменюк О.І. на підставі оскаржуваних рішень зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр» (далі - ТОВ «ЧГПК») та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА ГРУП» (далі - ТОВ «АВВА ГРУП») на будівлю. Водночас з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що приватним нотаріусом Холоменюк О.І. прийнято оскаржувані рішення на підставі посвідчених нею правочинів, щодо яких відсутні відомості про визнання їх недійсними або ж щодо скасування нотаріальних дій, із здійсненням нею всіх необхідних реєстраційних дій відповідно до вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Таким чином, виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача не із самим по собі наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2021 року №440/5, а із переходом права власності на будівлі.

У такий спосіб позивач намагається фактично усунути ті перешкоди, які, як він вважає, виникли у нього з реалізації права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку із прийняттям наказу №440/5.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЧГПК-Інвест» заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Таким чином, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим, так як позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні питання щодо правомірності реєстрації права власності на об`єкт нерухомого.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №910/694/21, Суд прийшов до наступного висновку:

«...65. З урахуванням системного аналізу змісту положень частин 6, 9 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 2, 5, 9, 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150) в частині обсягу повноважень Мін`юсту під час розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: «Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду. Встановлення наявності обставин Мін`юстом здійснюється шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності Мін`юст витребовує документи (інформацію). Водночас Мінюст не наділений повноваженнями вирішувати спір про право».

Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників справи, позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає предметну підсудність господарського суду.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що фраза «судом встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 вищезгаданої Конвенції.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із майнових відносин.

Отже, якщо порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинений рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майка і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на об`єкт нерухомого майна будівлі та споруди, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише оскаржуваного наказу Мін`юсту на предмет дотримання процедури його прийняття, але й правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

За таких обставин, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не будуть співпадати юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка убезпечує ведення реєстру.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

П.2 ч.2 ст.183 КАС України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, а позивачу для захисту своїх прав та інтересів в спірних правовідносинах необхідно звернутися з позовом до господарського суду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на час постановлення ухвали про закриття провадження у справі відсутнє клопотання особи, яка його сплатила, питання про повернення судового збору буде вирішуватися після надходження відповідного клопотання.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 183, 189, 238, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у даній справі - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №640/8251/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЧГПК-ІНВЕСТ» до Міністерства юстиції України, треті особи: Агентство публічної власності Республіки Молдова, державне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр», товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр», приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Новосельська Інна Людвигівна, про визнання протиправним та скасування наказу - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготволено та підписано 15 травня 2025 року.

СуддяЯ. М. Калинич