Рішення від 16.05.2025 по справі 320/18295/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року справа №320/18295/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестконстракшн» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

у квітні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвестконстракшн» (ТОВ «Будінвестконстракшн», товариство, платник податків) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01.02.2024 №00065200701, №00065210701, №00065220701.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. від 07.04.2024 позовну заяву залишено без руху із наданням часу для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.08.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М. і передано на розгляд названу справу.

Ухвалою від 25.11.2024 справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М. за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду. Також призначено підготовче засідання на 19.12.2024.

19.12.2024 судове засідання відкладено через неявку представника позивача.

25.02.2025 проведено підготовче засідання і протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи по суті 03.04.2025 представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 03.04.2024, з урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою від цієї ж дати було вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що перевірка у цьому випадку була проведена протиправно, оскільки податковий орган після прийняття Урядом постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки. Наголошували, що така обставина є самостійною підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються. Також зазначали, що під час проведення перевірки використано переважно інформацію з баз даних, без аналізу первинних документів за результатами господарської діяльності. Вказали, що платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів. Зазначали, що акт перевірки не містить посилань на результати контрольно-перевірочних заходів контрагентів, у ході яких би були досліджені господарські операції та первинні документи, якими вони оформлювалися.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що посадових осіб податкового органу було допущено до проведення перевірки, а наказ про проведення перевірки є актом індивідуальної дії і є реалізованим його застосуванням; крім того, такий наказ не оскаржувався платником податків. Також зазначали, що законодавцем першочергово було визначено конкретну дату із настанням якої мораторій повинен був закінчитися та визначено лише один виняток на який не поширюється дія мораторію; а у подальшому, у зв`язку із відсутністю будь-яких прогнозів щодо поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) було визначено, що мораторій діє по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Наголошували, що приписи постанови №89 не скасовують мораторій на проведення перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, та не містять суперечливих правил і положень щодо його дії. Звертали увагу і на те, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки; а ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просила їх задовольнити.

Представник відповідача стверджував правомірність як прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, так і проведення перевірки. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестконстракшн» (попередня назва ТОВ «БК Акмебуд») є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37393709, зареєстроване 18.01.2011, місцезнаходження якої: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г. Видами економічної діяльності товариства є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель.

13.01.2022 ГУ ДПС у м. Києві видано наказ №277-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК Акмебуд» на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Наказано провести перевірку з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, валютного за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18.01.2011 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період (т.1 а.с.202).

13.01.2022 складено повідомлення про проведення перевірки товариства позивача (т.31 а.с.209).

25.01.2022 оформлено направлення на проведення перевірки (т.31 а.с.216)

28.01.2022 розпочато проведення перевірки, пред`явлено направлення на проведення перевірки та вручено запити про надання документів.

07.02.2022 винесено наказ №769-п «Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК Акмебуд» з 07.02.2022 до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України. Підставою вказано доповідну записку управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва від 07.02.2022 №371/26-15-07-01-01-15 (т.31 а.с.211).

З 08.12.2023 поновлено строки проведення перевірки товариства позивача.

Стосовно наявності наказу про поновлення перевірки, то представник податкового органу у судовому засіданні зазначив, що Податковий кодекс України не містить вимоги про необхідність винесення такого наказу.

08.12.2023 складено направлення на перевірку від 08.12.2023 №22805/26-15-07-07-02 (т.31 а.с.215).

Крім того, 08.12.2023 відповідачем оформлено запит про надання документів по господарським відносинам за період діяльності платника податків із 01.01.2017 по 30.09.2021 (т.31 а.с.226-229).

Такий запит направлявся засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600067444059 і, як видно із зворотного повідомлення про вручення, - вручений представнику позивача Варченко 13.12.2023 (т.31 а.с.225).

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала факт вручення представнику товариства відповідного запиту. Разом із тим, доказів на підтвердження цього не надала.

08.12.2023 ГУ ДПС складено акт №7232/Ж6/26-15-07-01-01/37393709 з питання перевірки місцезнаходження ТОВ «Будінвестконстракшн» (попередня назва ТОВ «БК Акмебуд») посадових осіб платника податків або його законних представників та про надання документів не в повному обсязі або відмову від їх надання (т.31 а.с.233). У названому акті зафіксовано, що за адресою м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г позивач, його посадові особи та законні представники не знаходяться, на дату складання акта їх місцезнаходження не відоме; первинні документи не надані.

11.12.2023 також складено акт №72388/Ж6/26-15-07-01-01/37393709 з питання перевірки місцезнаходження ТОВ «Будінвестконстракшн» (попередня назва ТОВ «БК Акмебуд») посадових осіб платника податків або його законних представників та про надання документів не в повному обсязі або відмову від їх надання (т.31 а.с.234).

Такі ж акти складено і 12.12.2023 та 13.12.2023 (т.31 а.с.236, 237)

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2023 №84151/ж5/26-15-07-01-01/37393709 (т.1 а.с.119-190, т.31 а.с.86-121).

За висновками названого акта встановлено порушення:

1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 61 263 964 грн., в тому числі: 2017 рік 1 057 960 грн.; 2018 рік 2 880 663 грн.; 2019 рік 7 242 997 грн.; 2020 рік 21 635 904 грн.; 9 місяців 2021 року 28 446 437 грн.;

2) пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України на загальну суму 67 944 681 грн., в тому числі: за вересень 2017 року на 98 333 грн.; за жовтень 2017 року на 484 816 грн.; за листопад 2017 року на 414 639 грн.; за грудень 2017 року на суму 506 371 грн.; за січень 2018 на 166 445 грн.; за лютий 2018 року на 795 933 грн.; за березень 2018 року на 137 834 грн.; за квітень 2018 на 256 599 грн.; за травень 2018 року на 398 521 грн.; за червень 2018 року на 268 066 грн.; за липень 2018 року на 392 181 грн.; за серпень 2018 року на 190 349 грн.; за вересень 2018 на суму 82 351 грн.; за жовтень 2018 року на 192 285 грн; за листопад 2018 року на 220 472 грн.; за грудень 2018 року на 132 355 грн.; за січень 2019 року на 48 333 грн.; за лютий 2019 на 251 083 грн.; за березень 2019 року на 391 847 грн.; за квітень 2019 року на 356 652 грн.; за травень 2019 року на 482 021 грн.; за червень 2019 року на 526 872грн.; за липень 2019 року на 6681 261 грн.; за серпень 2019 року на суму 489 891 грн.; за вересень 2019 на 128 5036 грн.; за жовтень 2019 року на 2 097 963 грн; за листопад 2019 на 578 235 грн.; за грудень 2019 року на 511 539 грн.; за січень 2020 на суму 573 613 грн.; за лютий 2020 на суму 430 050 грн.; за березень 2020 на суму 930 131 грн.; за квітень 2020 на суму 1 003 122 грн.; за травень 2020 на суму 969 178 грн.; за червень 2020 на суму 707 328 грн.; за липень 2020 на суму 3 112 882грн.; за серпень 2020 на суму 1 673 362 грн.; за вересень 2020 на суму 3 931 151 грн.; за жовтень 2020 на суму 2 499 802 грн; за листопад 2020 на суму 4 230 072 грн.; за грудень 2020 на суму 3 225 865 грн.; за січень 2021 на суму 6 035 128 грн.; за лютий 2021 на суму 3 908 729 грн.; за березень 2021 на суму 4 669 601 грн.; за квітень 2021 на суму 7 299 899 грн.; за травень 2021 на суму 5 239 895 грн.; за червень 2021 на суму 2 934 056 грн.; за липень 2021 на суму 395 568 грн.; за серпень 2021 на суму 1 320 400 грн.; за вересень 2021 на суму 416 566 грн.;

3) пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, в результаті чого встановлено незабезпечення зберігання первинних документів протягом установлених статтею 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання та ненадання платником податків документів при здійсненні податкового контролю.

Такі висновки обумовлено твердженнями про ненадання первинних документів і непідтвердження позивачем витрат і права на врахування у складі податкового кредиту податку на додану вартість (через констатацію відсутності фактичного здійснення господарських операцій) за договірними взаємовідносинами товариства із наступними контрагентами: ТОВ «ОПТМЕХПОСТАЧ ПІВДЕНЬ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА», ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС», ТОВ «ТЕХНОСПЕЙС ХОЛД», ТОВ «АСТБУД», ТОВ «ЗОРФІСТ» (попередня назва ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОЛДСІТІБУД»), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ», ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС», ТОВ «ЕКСІМА-ОПТ ЛТД», ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «САНВЕСТ», ТОВ «КС АКВА ГРУП», ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС», ТОВ «СТЕКЛОСОЮЗ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ІСКРА-ГРУП», ТОВ «АННІКА БУД».

20.12.2023 складено акт «Про неможливість вручення акта від 20.12.2023 №84151/ж5/26-15-07-01-01/37393709 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Будінвестконстракшн» (ТОВ «БК Акмебуд»), код ЄДРПОУ 37393709, та протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2023 №50251/І/26-15-07-01-01 (т.31 а.с.232).

Крім того, 15.01.2024 також складено акт «Про неможливість вручення акта від 20.12.2023 №84151/ж5/26-15-07-01-01/37393709 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Будінвестконстракшн» (ТОВ «БК Акмебуд»), код ЄДРПОУ 37393709 та протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2023 №50251/І/26-15-07-01-01 у зв`язку з поверненням за зворотною адресою (т.31 а.с.231).

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що товариство дізналося про наявність акта перевірки після закінчення строку на подання заперечення на акт перевірки, тому і не подавало відповідні заперечення.

На підставі названого вище акта перевірки прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у досліджуваному випадку:

- від 01.02.2024 №00065200701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 61 263 964 грн. за основним зобов`язанням та на 2 795 405 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.191-194);

- від 01.02.2024 №00065220701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 67 944 681 грн. за основним зобов`язанням та на 33 972 341 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.195-198);

- від 01.02.2024 №00065210701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів (т.1 а.с.199-201).

Представник товариства «Будінвестконстракшн», зокрема у позовній заяві, повідомила про отримання позивачем перерахованих повідомлень-рішень 07.02.2024.

До суду позивачем були надані наявні у товариства засвідчені копії первинних документів, податкових накладних, документів бухгалтерського обліку за операціями зі спірними контрагентами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

У відповідності до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За нормами пункту 77.6 цієї ж статті допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

За правилами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Положеннями пункту 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Крім того, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

За приписами назвного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини і наведені правові норми, суд приходить до наступних висновків.

Так, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

У той же час, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» виникла колізія між нею та нормами Податкового кодексу України у частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд багато разів вирішував наведену вище колізію.

Зокрема, у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 Верховний Суд зазначив наступне: «мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. За наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України».

У постанові від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд наголосив на неможливості застосування постанови Кабінету Міністрів України №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Також зазначив і те, що постанова Кабінету Міністрів України №89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

У постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, №160/14248/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Таку ж правову позицію викладено і у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №420/19741/21.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погоджено із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Зазначено і те, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню; а встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. Верховний Суд касаційної інстанції вказав і про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

На час видання Головним управлінням ДПС у м. Києві наказу №277-п від 13.01.2022 дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а отже діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У 2023 році перевірку поновлено і продовжено, однак її проведено саме на підставі наказу №277-п від 13.01.2022 (а не прийняття іншого нового наказу про проведення перевірки), винесеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою всупереч нормам Податкового кодексу змінено строки обмежень на проведення планових перевірок.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу і на наступне.

За нормами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як закріплено у пункті 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За визначенням у пункті 45.2 статті 45 Податкового кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За правилами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У досліджуваному випадку докази вручення представнику товариства позивача запиту про надання документів відповідачем надані.

Також, як зазначалося вище, податковим органом надані і досліджені акти про неможливість вручення акта перевірки і акти з питання перевірки місцезнаходження ТОВ «Будінвестконстракшн».

У зв`язку із цим, суд констатує дотримання податковим органом положень законодавства у частині повідомлення про відновлення перевірки і необхідності подання документів, а також ненадання документів платником для проведення перевірки.

У той же час, подані до суду документи за результатами господарської діяльності позивача із спірними контрагентами (договори підряду, акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, договірні ціни, акти про витрати матеріалів замовника, специфікації, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості тощо) суд не досліджує із наступних підстав: по-перше, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.05.2924 у справі №420/19741/21, неправомірне проведення перевірки є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень; по-друге, відповідні документи не надавалися у ході проведення перевірки і не досліджувалися податковим органом, а суд не може перебирати на себе функції контролюючого органу і фактично підміняти його, проводячи самостійно таку перевірку.

Суд ще раз звертає увагу на висновок Верховного Суду у справі №420/19741/21 (постанова від 29.05.2924) про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. Тут же Верховний Суд зазначив, що звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

Отже, суд констатує, що у випадку, який розглядається, перевірку товариства «Будінвестконстракшн» проведено протиправно, оскільки наказ про перевірку видано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка суперечила нормам податкового законодавства, перевірку розпочато під час дії мораторію на проведення перевірок такого виду, у зв`язку із чим наслідком встановлення такої обставини є визнання протиправними і скасування повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта, складеного за результатами відповідної перевірки.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За нормами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із наявного у матеріалах справи примірника квитанції від 11.05.2024 (т.1 а.с.33), позивачем сплачено судовий збір у сумі 30280, 00 грн. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30280, 00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестконстракшн» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2024 №00065200701, №00065210701, №00065220701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестконстракшн» (код ЄДРПОУ: 37393709; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г) судовий збір у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.