Рішення

від 16.05.2025 по справі 400/12252/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 р. № 400/12252/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВиконавчого комітет Широківської сільської ради Миколаївської області, вул. Шкільна, буд. 1,с-ще Широке,Миколаївська обл., Баштанський р-н,57324, вул. Шкільна, буд. 1,с-ще Широке,Миколаївська обл., Баштанський р-н,57324

третя особаОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення від 21.06.2024 №37, зобов`язання вчинити певні дії, скасування житлового сертифікату,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області (далі відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету від 21.06.2024 року № 37 «Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою 3В-15.04.2024-98226»;

- зобов`язати відповідача прийняти нове рішення про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , з врахуванням наявності двох співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- скасувати житловий сертифікат на придбання об`єкта житлової нерухомості, що виданий одній особі, а саме - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що спірне рішення є протиправним, оскільки зруйноване майно було придбане під час перебування позивачки з третьою особою в шлюбі, а тому житловий сертифікат мав бути виданий на двох співвласників: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, просить суд скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 27.12.2024.

Ухвалою від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про надання компенсації за знищені об`єкти, до якої було додано повний пакет документів. На засіданні комісії 21.06.2024 було розглянуто заяву третьої особи та додані до неї документи і прийнято рішення №37 Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 . Зазначене рішення вважає таким, що прийняте у відповідності до чинного законодавства.

Від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначив, що вважає оскаржуване позивачкою рішення правомірним, оскільки на даний час та на час звернення ОСОБА_2 до Широківської сільської ради Миколаївської області, у відповідності до Витягу з Держаного реєстру речових прав № 374033619 від 12.04.24 р. останній є єдиним власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки складає 1/1. Відповідно, при зверненні ОСОБА_2 було надано відповідні документи, які підтверджують його право власності на нерухоме майно, в тому числі ним було надано технічний звіт № 1705/24. В результаті перевірки документів, після засідання комісії та виконавчого комітету 21.06.24 р. було прийнято рішення за заявою ОСОБА_2 про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого обєкту, який належить ОСОБА_2 щодо шлюбу між позивачкою та третьою особоя, зазначив, що вони перебували у шлюбі. 11 грудня 2001 р. їх шлюб припинено, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 не зверталася до судових органів чи органів нотаріату щодо виділення в часті у спільному майні подружжя. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 має частку, право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, встановив наступне.

Згідно витягів з Держаного реєстру речових прав № 369032125 від 08.03.2024 та № 374033619 від 12.04.24 р. власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_2 , розмір частки складає 1/1.

Згідно технічного звіту №1705/24, свідоцтва експерта № 2960 квартира площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 була зруйнована через військову агресію рф проти України.

Третя соба, ОСОБА_2 15.04.2024 звернувся до Широківської сільської ради Миколаївської області через портал «Дія» за програмою «Є Відновлення» (заява № 3В-15.04.2024-98226) про надання компенсації за знищений обєкт, а саме вищевказаної квартири. До заяви додано докумнти на підтвердження права власності та докази руйнування.

За результатами розгляду заяви третьої особи комісією було прийнято рішення від 21.06.2024 №35 «Про надання компенсації на зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_3 за заявою №3В-15.04.2024-98226».

Позивачка не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, вважаючи, що надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , має бути з врахуванням наявності двох співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статті 43 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні для реалізації своїх повноважень сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть утворювати консультативно-дорадчі органи.

Згідно з пунктом 1 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 516 (далі Примірне положення № 516), комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі комісія), є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (далі уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі знищені об`єкти нерухомого майна).

Комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за об`єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, у разі прийняття уповноваженим органом рішення щодо покладення на неї таких функцій (пункт 2 Примірного положення № 516).

Таким чином, оскільки комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України є консультативно-дорадчими органами виконавчого комітету відповідної сільської, селищної та міської ради, і не мають статусу юридичної особи, а тому не мають адміністративної процесуальної правоздатності.

Належними відповідачами в адміністративних справах щодо дій, бездіяльності та рішень таких комісій є виконавчі комітети відповідних сільських селищних та міських рад.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі Закон № 2923-ІХ).

Підпунктом а пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ встановлено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі отримувачі компенсації) є фізичні особи громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до підпункту а пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ знищені об`єкти нерухомого майна об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.

При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.

Отримувачами компенсації не можуть бути:

1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції;

2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України;

3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-ІХ заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:

1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Таким чином, громадян України, який є власником пошкодженого/знищеного будинку садибного типу, садового або дачного будинку, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Суд встановив, що згідно витягів з Держаного реєстру речових прав № 369032125 від 08.03.2024 та № 374033619 від 12.04.24 р. власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_2 , розмір частки складає 1/1. Тобто, третя особа - ОСОБА_2 є єдиним власником зазначеного об`єкту.

За результатами розгляду заяви третьої особи комісією було прийнято рішення від 21.06.2024 №35 «Про надання компенсації на зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою №3В-15.04.2024-98226».

Позивачка стверджуючи, що рішення є протиправним, зазначила, що рішення про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , мало бути прийняте з врахуванням наявності двох співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своє право на отримання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 обґрунтувала тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 до 11.12.2001 року, а 11.12.2001 року шлюб між Позивачем та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, Серія НОМЕР_1 від 11.12.2001 року, що видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області. З пояснень позивачки квартира була придбана в період нашого шлюбу майно, не була конфіскована та залишилася у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , без визначення її частки в натурі.

Суд відхиляє відхиляє обгрунтування позивачки, що спірне рішення мало бути прийняте з урахуванням двох сіпввласників, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки до суду не було надано жодного доказу перебування частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 у власності позивачки. Тоді як, з витягів з Держаного реєстру речових прав № 369032125 від 08.03.2024 та № 374033619 від 12.04.24 р. вбачається, що позивач був на час подання заяви до відповідача єдиним власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Як зазначалось судом вище по тексту рішення отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі отримувачі компенсації) є фізичні особи громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна (підпункт а пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ).

Таким чином, рішення Виконавчого комітету від 21.06.2024 року № 37 «Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою 3В-15.04.2024-98226» є правомірним і скасуванню не підлягає.

У задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області (вул. Шкільна, буд. 1,с-ще Широке,Миколаївська обл., Баштанський р-н,57324 04377049) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.06.2024 №37, зобов`язання вчинити певні дії, скасування житлового сертифікату, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов