Постанова від 16.05.2025 по справі 520/33541/24

Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 р. Справа № 520/33541/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/33541/24

за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Інженерні мережі"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне спеціалізоване підприємство "Інженерні мережі"» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просив :

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.11.2024р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-02-014637-a, що опублікований в електронній системі закупівель 27.11.2024р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ненадання ТОВ «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К» як учасником закупівлі зразків талонів на бензин А-92, дизельне паливо та газ скраплений номіналом 20 літрів, попри надання відповідних зразків талонів єдиного бренду номіналом 10 літрів є невідповідністю умовам Технічної специфікації, що повинно було мати наслідком відхилення позивачем відповідної тендерної пропозиції. Також скаржник стверджує, що суд першої інстанції застосував норми матеріального права, зокрема положення ч.1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та положення Закону України «Про адміністративну процедуру», які не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин. Стверджує, що оскаржуваний Висновок не порушує прав, свобод та інтересів позивача. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано правову позицію Верховного Суду, що має преюдиціальне значення, зазначену у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 160/20791/22, 30 березня 2023 року у справі № 420/1195/21, де зазначено, що спосіб усунення виявлених порушень є пропорційним із виявленими порушеннями, зважаючи на завершення процедури торгів, визначення переможця, укладання з ним договору про закупівлю, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели для виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2024р. позивачем (замовник) було оголошено про проведення процедури закупівлі: UA-2024-02-02-014637-a за предметом: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти. 13.02.2024р. позивачем сформовано звіт про результати проведення вищевказаної закупівлі, яким, крім іншого, визначено, що ТОВ «ОІЛ КАРТ СЕРВІС» не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей; ТОВ «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і ТОВ «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К», як переможцем торгів, 19.02.2024р. було укладено договір поставки № 19022024/01 строком дії до 31.12.2024р. Також 19.02.2024р. позивачем оприлюднено Звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2024-02-02-014637-а. В подальшому ним опубліковано Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2024-02-02-014637-а, а також складено Акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К».

Також судом встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено моніторинг публічної закупівлі UA-2024-02-02-014637-a Бензин А-92, дизельне паливо, газ скраплений, очікуваною вартістю 620 048,60 грн.

За результатами вищевказаного моніторингу складено та оприлюднено 27.11.2024 на вебпорталі Уповноваженого органу висновок про результати моніторингу закупівлі, в якому встановлено порушення абзацу першого пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників».

В подальшому відповідачем складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA -2024-02-02-014637-а, затверджений 27.11.2024р. Вказаним Висновком, з огляду на встановлені порушення законодавства в сфері публічних закупівель, з посиланням на статті 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язано вжити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень в подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформація та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись з наведеним вище Висновком, позивач звернувся до суду з позовом в цій справі.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII»), згідно із частиною 1 статті 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 2 Закону №2939-XII визначено, що одним і головних завдань органу державного фінансового контролю є контроль дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України №23 від 02.06.2016 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи», Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль зокрема за дотриманням законодавства про закупівлі.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII).

Судовим розглядом встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі відповідачем складено висновок, в якому зокрема було зазначено, що відповідно до пункту 1 Додатку 3 до тендерної документації «ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» учасник повинен надати лист з заповненою Таблицею 1, де зазначено номінали талонів на запропонований товар.

Учасник надав лист (файл «11 Технічна специфікація (2).pdf» з заповненою таблицею 1. В таблиці зазначено, номінали талонів 10 літрів та 20 літрів на Бензин А-92, Дизельне паливо та Газ скраплений.

Також, пунктом 4.2 Додатку 3 до тендерної документації зазначено, що Талони, які учасник планує надати, повинні бути єдиного бренду, та забезпечити право на відпуск палива на всіх АЗС, запропонованих учасником.

У складі тендерної пропозиції учасник повинен надати скановані копії/завірені копії лицьової та зворотної сторони талонів на пальне (єдиного бренду), що пропонуються учасником та обслуговуються у мережі АЗС/АЗК.

На зазначену вимогу, учасник надав файл «04 Довідка зразки талонів (4).pdf», де надав довідку про надання талонів. Довідка містить копії зразків талонів, що пропонуються учасником номіналом тільки 10 л.

Таким чином, в складі тендерної пропозиції Учасника не надано сканованих копій завірені копії лицьової та зворотної сторони талонів на Бензин А-92, Дизельне паливо та Газ скраплений (єдиного бренду) номіналом 20 літрів. Тобто, учасником надано лише на 1 вид номіналів талонів, що не відповідає вимогам пункту 4.2 Додатку 3 «ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» до тендерної документації.

Також, учасником ТОВ "ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К" надано скановані копії зворотної сторони трьох різних талонів номіналом 10 літрів на Бензин А-92, Дизельне паливо та Газ скраплений. Але вони мають однаковий штрих код № 3102000247526 на зворотній стороні.

Тобто, учасником надана зворотна сторона талону лише на 1 вид найменування предмету закупівлі, що не відповідає вимогам пункту 4.2 Додатку 3 до тендерної документації.

Отже, тендерна пропозиція ТОВ "ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К" не відповідала умовам технічної специфікації та підлягала відхиленню абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно абз.1, 2 п. 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471), якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Згідно абз.2 пп.2 п.44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно допункту 43цих особливостей

Згідно положень частин 1, 2статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до ч.7ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.

Так, невідповідністю тендерної пропозиції технічній специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі відповідач вважав те, що тендерною документацією було встановлено, як він указав, чітку, обов`язкову вимогу з надання учасником сканованих копій/завірені копії лицьової та зворотної сторони талонів на бензин А-92, дизельне паливо та газ скраплений (єдиного бренду) номіналом 20 літрів, а учасником надано лише 1 вид номіналу талонів, що не відповідає вимогам пункту 4.2 Додатку 3 ««ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» до тендерної документації. Також учасником надано скановані копії зворотної сторони трьох різних талонів номіналом 10 літрів на бензин А-92, дизельне паливо та газ скраплений, але вони мають однаковий штрих код № 3102000247526 на зворотній стороні.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зауважує, що відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Тобто, аналізуючи зміст наведеної норми, слід дійти висновку, що технічна специфікація стосується саме товару чи послуг, які закуповуються.

Таким чином, слід звернути увагу, що предметом закупівлі в даній справі був бензин А-92, дизельне паливо, газ скраплений, проте не талони на пальне, які виступають засобом відпустку палива. Додатком 3 до тендерної документації «ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» (Технічна специфікація) було визначено кількісні, якісні характеристики саме бензину А-92, дизельного палива, газу скрапленого, жодних зауважень щодо невідповідності яких вимогам Технічної специфікації у закупівлі відповідачем не зазначалося.

Що стосується згаданих талонів на пальне, то відповідно п. 4.1. Технічної специфікації, відпуск товару здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) у межах України з використанням талонів у кількості, яка необхідна замовнику. Номінал талонів на відпуск товару повинен бути не більше 30 л.

Згідно з п. 4.2. Технічної специфікації, талони, які учасник планує надати, повинні бути єдиного бренду, та забезпечити право на відпуск палива на всіх АЗС, запропонованих учасником. У складі тендерної пропозиції учасник повинен надати скановані копії /завірені копії лицьової та зворотної сторони талонів на пальне (єдиного бренду), що пропонуються учасником та обслуговуються у мережі АЗС/АЗК.

Як вбачається із вказаних вище вимог, вони встановлюють такі головні критерії до талонів, які пропонує учасник: 1) номінал талону не більше 30 л.; 2) єдиний бренд на талонах; 3) талони мають забезпечувати право на відпуск палива на всіх АЗС, запропонованих учасником; і саме для підтвердження вказаних критеріїв і вимагається надання зразків талонів.

При цьому надання зразків талонів, обумовлене необхідністю формування у замовника загального розуміння та уявлення, як виглядатимуть талони від такого учасника, тобто, до учасника закупівлі встановлюється вимога надати скановані копії/ завірені копії лицьової та зворотної сторони талонів на пальне з яких буде видно, що їх номінал не перевищує 30 л. та вони є талонами єдиного бренду.

Разом з тим, жодним пунктом Технічної специфікації не було встановлено обов`язку з надання зразків талонів всіх можливих номіналів в межах одного виду пального, в тому числі із різними штрих кодами.

Вказане свідчить, що учасник повинен надавати тільки зразки різних талонів, тобто талонів, які візуально відрізняються однин від одного (мають суттєві відмінності), наприклад: 1) талони на різні види палива: бензин, газ скраплений, дизельне паливо, тощо; 2) талон які мають різні: форму, розмір, колір, тощо.; 3) тощо

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про невідповідність тендерної пропозиції технічній специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі.

Враховуючи наведене вище, висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.11.2024р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-02-014637-a, що опублікований в електронній системі закупівель 27.11.2024р. складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначеного відповідачем способу усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.

Згідно часини 7, 10, 14, 19 статі 8 Закону, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 .

У розділі ІІІ. Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку №552 визначено, що у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно доЗакону України«Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, у відповідності до вимог законодавства чинного на час надання відповідачем висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, замовник позивач мав право у разі незгоди з інформацією, викладеною у висновку оскаржити його до суду.

Суд зазначає, що відповідач, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, висунув зобов`язання вжити заходів щодо усунення виявленого порушення шляхом недопущення його в подальшому, притягнення до відповідальності винних осіб, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд враховує, що з огляду на положення Закону України «Про публічні закупівлі», у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Чинним законодавством, яке регулює діяльність органів державного фінансового контролю, не визначено яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедур закупівель.

Визначений відповідачем спосіб усунення порушення, не суперечить приписам ст. 8 Закону №922, а саме, оскаржена вимога містила не лише визначення про зобов`язання вчинення дій щодо недопущення порушень у подальшому, та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник, та варіанти дій на вибір позивача.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги і позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.06.2022 (справу №160/2951/20), суть якої полягає в тому, що у разі якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання (що за позицією позивача мало місце у спірному випадку), то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

У Висновку відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 02.03.2023р. (справа №160/4436/21), від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21).

Таким чином доводи позивача та суду першої інстанції щодо відсутності конкретизації у спірному висновку та відсутності в ньому заходів які повинен вжити позивач, колегія суддів відхиляє.

Разом з цим суд вважає, що за відсутності доведених порушень під час здійснення позивачем публічних закупівель, з огляду на що суд дійшов до висновку про задоволення позову, а зазначене питання в даному випадку не впливає на вирішення справи.

Щодо доводів апелянта про те, що у межах спірних правовідносин відсутнє право, що підлягає правовому захисту, оскільки за своєю правовою природою висновок про результати моніторингу закупівлі не створює для замовника правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав замовника та не породжує для нього чітко визначеного (безумовного) обов`язку, так як замовник законодавчо наділений правом вибору певного варіанту поведінки за висновком, колегія суддів зауважує, що зміст спірного висновку спрямований на усунення виявлених порушень, встановлених відповідачем, є індивідуально-правовим актом, породжує права і обов`язки для позивача, а тому має бути перевірений судом на відповідність частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія судів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що дія Закону України «Про адміністративну процедуру» не поширюються на правовідносини, що виникають під час оскарження процедур публічних закупевель, оскільки в межах спірних правовідносин жодні процедури публічної закупівлі не оскаржуються, натомість предметом спору є законність висновку сформованого за наслідком моніторінгу процедури закупівлі, який не є частиною процедури закупівлі. Вказане узгоджується із змістом п. 13 та п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», в яких містяться такі визначення: 1) конкурентна процедура закупівлі (далі тендер ) -здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу; 2) моніторінг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупевель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупевель.

Доводи апелянта про помилкове застосування до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», колегія суддів вважає такими, що не впливають на правильність висновку суду першої інстанції за результатом розгляду вирішення спору по суті, оскільки за змістом застосованих судом положень вбачається, що вони відповідають положенням ст. 8 вказаного Закону, які визначають порядок здійснення моніторінгу процедур публічних закупевель.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 по справі № 520/33541/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло