Рішення від 16.05.2025 по справі 340/1664/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/1664/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Депутата Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1

до відповідача: Секретаря Устинівської селищної ради Кіровоградської області Омельченко Любові Петрівни

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Депутат Кіровоградської обласної ради Міщенко Валерій Петрович звернувся з позовом до секретаря Устинівської селищної ради Кіровоградської області Омельченко Любові Петрівни про:

- визнання протиправної бездіяльності секретаря Устинівської селищної ради Кіровоградської області Омельченко Любові Петрівни у неналежному розгляді депутатського звернення від 30.01.2025 р. №2;

- зобов`язання секретаря Устинівської селищної ради Кіровоградської області Омельченко Любов Петрівну повторно розглянути депутатське звернення від 30.01.2025 р. №2 та надати запитувану інформацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є депутатом Кіровоградської обласної ради. Позивач звернувся до секретаря Устинівської селищної ради ОСОБА_2 із депутатським зверненням від 30.01.2025 р. №2 щодо надання інформації за 2024 рік по сумах сплачених податків та/або зборів, сільгоспвиробниками Устинівської селищної територіальної громади до бюджету Устинівської територіальної громади у розрізі платників податків та джерел доходів бюджету. Листом від 10.02.2025 р. №02-08/1 секретар Устинівської селищної ради ОСОБА_2 запитувану інформацію безпідставно не надала та повідомила, що інформація буде надана згодом, у місячний термін, після отримання згоди про надання даної інформації від платників податків сільгоспвиробників. У відповідь позивачем направлено депутатське звернення від 10.02.2025 р. №7 із зазначенням, що відмова у наданні запитуваної інформації є безпідставною, так як відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 р. по адміністративній справі №340/993/23 відмова у наданні даної інформації з вказаної підстави є протиправною відмовою. Як наслідок, позивач просив ознайомитися з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 р. по адміністративній справі №340/993/23 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 р. по вказаній справі, а також надати інформацію, запитувану депутатським зверненням від 30.01.2025 р. №2 в найкоротший термін протягом десятиденного строку розгляду даного депутатського звернення. Депутатське звернення 10.02.2025 р. №7 секретарем Устинівської селищної ради Омельченко Л.П. проігноровано, а у відповідь на депутатське звернення від 30.01.2025 р. №2 листом №02-08/01/1 частково надано запитувану інформацію, а також повідомлено, що після отримання згоди від інших керівників сільгоспвиробників, які не надали відповіді, інформація буде надана додатково. Позивач вважає. Що відповідач допустила протиправно бездіяльність у розгляді депутатського звернення від 30.01.2025 р. №2

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти позову (а.с.21-23). Відповідач вказує, що правові наслідки неналежного розгляду депутатського звернення передбачені ч.5 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідно до якої якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону. На думку відповідача, не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. Відповідач зауважує, що право депутатів місцевих рад на депутатське звернення не є абсолютним. Принцип реалізації цього права полягає в тому, що викладені в депутатському зверненні пропозиції, вказівки та вимоги повинні відповідати Конституції та законам України, вони можуть стосуватися лише питань, пов`язаних саме з депутатською діяльністю. Відповідач наголошує на тому, що депутатське звернення має стосуватись питань, пов`язаних саме з депутатською діяльністю, та повинно бути розглянуто у строк та в порядку, встановленому Законом №93-IV. Відповідач зазначає, що у депутатському зверненні ОСОБА_1 від 30.01.2025 р. зазначено лише «керуючись ст.ст.10, 11, 13, 14, 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» прошу....», однак не зрозуміло з реалізацією яких повноважень пов`язане вказане вище звернення та яке не є депутатським зверненням, оскільки не відповідає визначенню суті самого депутатського звернення, яке має бути направлене на вирішення питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Відповідач зауважує, що позивачу, з метою отримання інформації, яку вимагає надати у депутатському зверненні, слід звернутися до фіскальних органів, а саме: до Державної податкової служби, яка є належним розпорядником такої інформації, оскільки саме до повноважень органів державної податкової служби належить адміністрування податків і зборів та інших обов`язкових платежів. Відповідач вважає, що позивач факт порушення свого права не довів, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Також відповідач вказує, що позивач кожного місяця, кожного року звертається з одними й тими ж депутатськими зверненнями, та, у подальшому, з одним і тим же предметом до адміністративного суду. Зі змісту позовної заяви вбачається, що аналогічні депутатські звернення з аналогічним предметом надходили до Устинівської селищної ради упродовж 2023, 2024 та 2025 років. Потім, відповідно, слідувало звернення до Кіровоградського адміністративного суду. На думку відповідача, це свідчить про відсутність наміру вирішити реально існуючий спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору. Разом з тим, судова практика свідчить про те, що визнається зловживанням процесуальними правами подання заяви, яка має очевидно штучний характер.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено, що у відзиві відповідач не спростував мої твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Позивач наголошує на тому, що зміст відзиву відповідача містить твердження та зводиться загалом до того, що позивач має право на депутатський запит та мав би його внести на розгляд ради замість звернення до суду з адміністративним позовом, про нібито не пов`язаність запитуваної інформації з депутатською діяльністю позивача і тому нібито депутатське звернення не є депутатським зверненням. Дані твердження вже неодноразово вказувались головою Устинівської селищної ради у своїх відзивах на мої адміністративні позови по адміністративних справах №340/993/23 від 07.03.2023 р., №340/5209/22 від 07.06.2023 р., №340/3719/23 від 07.06.2023 р. Відповідач у відзиві також аналізує та вказує норми законодавства, як наприклад: ЦК України, ГК України, ПК України, які не стосуються даних правовідносин з депутатом обласної ради, а також посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, рішення Конституційного суду, постанову Верховного Суду, рішення ЄСПЛ (які не мають жодної пов`язаності з предметом судового розгляду) з метою обґрунтування своїх тверджень в той час, як всі аналогічні твердження відповідача, без жодного виключення, вже розглядались Кіровоградським окружним адміністративним судом та Третім апеляційним адміністративним судом у вищевказаних мною справах і не були взяті до уваги, а мої адміністративні позови було задоволено. Позивач вважає, що відповідачу потрібно було лише належно ознайомитись з вищевказаними рішеннями суду та постановами суду апеляційної інстанції у даних справах, виконати вимоги депутатського звернення не частково, а в повному обсязі і таким чином уникнути подання мною адміністративного позову. Позивач стверджує, що нерозуміння відповідачем понять преюдиційності, судового прецеденту, або відверте небажання їх визнавати та виконувати вимоги депутатського звернення, обов`язковість виконання яких вже була предметом розгляду в суді та які в подальшому вже виконувались відповідачем на підставі рішення суду з аналогічного предмету розгляду, призводить до того, що відповідач повторно порушує права позивача передбачені законом України «Про статус депутатів місцевих рад» і він вимушений повторно звертатись до суду з метою захисту порушених прав. Позивач зауважує, що відповідач замість визнання прецедентності у даних правовідносинах, та усвідомлення свого обов`язку щодо надання запитуваної інформації та визнання протиправності своєї протиправної бездіяльності, відповідач не маючи на те жодних підстав звинувачує позивача у створенні штучного судового спору, зловживанні процесуальними правами. Позивач наголошує на тому, що усі його дії по оскарженню протиправної бездіяльності у розгляді його депутатських звернень вчинялись лише з метою захисту порушених прав і власне були та є наслідком бездіяльності суб`єкта правовідносин, який вчиняє протиправну бездіяльність, тому і твердження відповідача про те, що нібито він кожного місяця, кожного року звертається з одними й тими ж депутатськими зверненнями, є твердженням, що не є істинним. Позивач зауважує, що своєчасність розгляду депутатського звернення не є предметом розгляду у даній справі. Щодо повноти розгляду депутатського звернення, позивач вказує, що у зв`язку з наданням інформації на вимогу депутатського звернення не в повному обсязі, він вважає депутатське звернення від 30.01.2025 р. №2 нерозглянутим, а запитувану інформацію ненаданою, так як часткове надання інформації з суб`єктивно надуманої відповідачем причини, унеможливлює опрацювання питання, яке досліджується позивачем в ході виконання своїх обов`язків та здійснення повноважень і як наслідок, унеможливлюються узагальнення та необхідні висновки (а.с.46-47).

Відповідачем подано заперечення у яких вказано, що жодним чином не спростовано аргументи відзиву відповідача щодо необґрунтованості і безпідставності заявлених у позові вимог. Відповідач вважає, що зміст відповіді на відзив зводиться лише до емоцій, навіть можливо сказати, що перенавантажено емоціями, а не ґрунтується на нормах чинного законодавства, судової практики та конкретних фактів (обставин). На думку відповідача суперечливою є думка щодо питання про судовий прецедент як джерела романо-німецького права. Проте аналіз реальної дійсності дозволяє зробити висновок про те, що судова практика в ряді випадків може відігравати роль допоміжного джерела права. Свідченням тому є велика кількість судових збірників і довідників, а також помітне значення і роль касаційного прецеденту у формуванні права, враховуючи прагнення юристів усіх цих країн спиратися у своїх рішеннях на закон, можна говорити про судовий прецедент лише як про деякий виняток, що не порушує основоположного принципу верховенства закону. Отже, прецедентне право характерно для країн англо-американської правової сім`ї. Зі змісту відповіді на відзив встановлено, що всі дії депутата ОСОБА_1 вчинялися лише з метою захисту порушення саме його інтересів, а не інтересів громади та виборців. Відповідач наголошує на тому, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, відповідальний перед виборцями, а також перед радою та її органами, виконує їх доручення, а не використовує депутатський мандат в особистих інтересах та з метою тиску на бізнес (сільгоспвиробників). Відповідач наголошує на тому, що діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити (а.с.50-54).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.16-17).

17.04.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.43).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є депутатом Кіровоградської обласної ради VІІІ скликання, що підтверджується посвідченням №29, виданим 23.12.2020 р. (а.с.8).

Рішенням сорок четвертої сесії восьмого скликання Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.11.2023 р. №2446 «Про дострокове припинення повноважень Устинівського селищного голови та здійснення повноважень селищного голови секретарем селищної ради» взято до відома факт дострокового припинення повноважень Устинівського селищного голови ОСОБА_3 у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Секретарю селищної ради Омельченко Любові Петрівні тимчасово здійснювати повноваження Устинівського селищного голови з моменту дострокового припинення повноважень селищного голови Пенькова Ігоря Олександровича до моменту початку повноважень селищного голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії селищної ради, обраної на чергових місцевих виборах, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с.34).

Депутат Кіровоградської обласної ради Міщенко В. звернувся до секретаря Устинівської сільської ради Омельченко Л. із депутатським зверненням №2 від 30.01.2025 р. про надання інформації за 2024 рік по сумах сплачених податків та/або зборів, сільгоспвиробниками Устинівської селищної територіальної громади до бюджету Устинівської сільської громади у розрізі платників податків та джерел доходів бюджету (а.с.9, 35).

Секретар Устинівської сільської ради Омельченко Л. листом від 10.02.2025 р. №02-08/01 у відповідь на депутатське звернення від 30.01.2025 р. №2 повідомлено депутату Кіровоградської обласної ради ОСОБА_4 , що інформація буде надана згодом, у місячний термін, відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», після отримання згоди про надання даної інформації від платників податків сільгосптоваровиробників (а.с.13, 36).

Депутат Кіровоградської обласної ради Міщенко В. звернувся до секретаря Устинівської сільської ради Омельченко Л. із депутатським зверненням №7 від 10.02.2025 р. про надання інформації, запитуваної депутатським зверненням від 30.01.2025 р. №2, в найкоротший термін протягом десятиденного строку розгляду даного депутатського звернення (а.с.10).

Секретар Устинівської сільської ради Омельченко Л. листом від 03.03.2025 р. №02-08/01/1 у відповідь на депутатське звернення від 30.01.2025 р. №2 повідомлено депутату Кіровоградської обласної ради ОСОБА_4 , що Устинівська селищна рада користується інформацією в розрізі платників податків, яка надходить засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», відповідно до п.9 наказу Міністерства фінансів України від 23.11.2020 р. №723 «Про затвердження Порядку надання звітності в розрізі платників податків юридичних осіб органам місцевого самоврядування» платникам податків сільгосптоваровиробникам направлено листи на отримання згоди про надання інформації щодо сплачених ними податків. Після отримання згоди сільгосптоваровиробників було сформовано таблицю згідно додатку. Також повідомлено, що при отриманні згоди від інших керівників сільгосптоваровиробників, які не надали відповіді, інформація буде надана додатково (а.с.11-12, 37-38).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

З огляду ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

З огляду на п.п.1, 14 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Згідно з ч.ч.2, 7, 8, 11 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.

Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов`язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначений Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. №93-IV.

Частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

На підставі ч.1 ст.10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов`язаний:

1) підтримувати зв`язок з виборцями, місцевою організацією політичної партії, яка висунула його кандидатом у депутати місцевої ради, відповідною територіальною громадою, а також громадськими організаціями, трудовими колективами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;

2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;

3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:

1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;

3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

4) доступу до медіа комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;

5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;

2) на невідкладний прийом;

3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Якщо депутатське звернення з об`єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов`язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п`ять календарних днів.

Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» установлено, що посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, зобов`язані сприяти депутатам місцевої ради у здійсненні їх депутатських повноважень.

Частиною 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджують позивачі, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Суд враховує, що звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначає про порушення відповідачем його прав передбачених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» при наданні відповіді на його депутатські звернення.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 р. у справі №236/1877/17 зазначив, що під депутатською діяльністю слід розуміти діяльність депутата, пов`язану з реалізацією наданих йому Конституцією та Законами України прав та виконанням обов`язків, спрямованих на представництво інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Суд бере до уваги, що депутатське звернення це форма роботи депутата та право надане йому Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» задля виконання свої депутатських повноважень. Право на депутатське звернення кореспондується з обов`язком відповідного суб`єкта щодо належного реагування на депутатське звернення (його розгляду та надання відповіді на нього).

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 р. у справі №818/2265/18 вказав, що виходячи із положень статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», саме на посадових осіб, до яких звернувся депутат місцевої ради, покладено обов`язок у десятиденний строк розглянути порушене питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки - дати відповідь не пізніш як у місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 р. у справі №504/1824/17 зазначив, що чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату місцевої ради на його звернення. Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачено обов`язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації, як і не передбачено обов`язку щодо подання депутатського запиту після отримання відмови на подане депутатське звернення.

Суд враховує, що Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» депутата не обмежено кількістю депутатських звернень та періодичністю їх направлення.

Таким чином, реалізація депутатом Кіровоградської обласної ради свого права на депутатське звернення не може розцінюватися як зловживання, у тому числі і як зловживання процесуальними правами у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки це стосується виключно учасників судового процесу.

Як встановлено судом, у депутатському зверненні №2 від 30.01.2025 р. позивач просив відповідача надати інформацію за 2024 рік по сумах сплачених податків та/або зборів, сільгоспвиробниками Устинівської селищної територіальної громади до бюджету Устинівської сільської громади у розрізі платників податків та джерел доходів бюджету.

У депутатському зверненні №7 від 10.02.2025 р. ОСОБА_5 просив відповідача надати інформацію, запитувану депутатським зверненням від 30.01.2025 р. №2, в найкоротший термін протягом десятиденного строку розгляду даного депутатського звернення.

Суд враховує, що інформація про суми сплачених у 2024 році податків та/або зборів, сільгоспвиробниками Устинівської селищної територіальної громади до бюджету Устинівської сільської громади у розрізі платників податків та джерел доходів бюджету становить суспільний інтерес.

Зазначену інформацію Устинівській селищній раді надають органи ДПС відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12, підпункту 191.1.53, пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. №627 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування», Порядку надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2020 р. №723 (далі за текстом Порядок №723).

Передбачена Порядком №723 звітність містить показники, що характеризують стан розрахунків платників податків з місцевими бюджетами, та включає інформацію про суми нарахованих та сплачених платниками податків та/або зборів на відповідних територіях. Ця інформація необхідна органам місцевого самоврядування для планування місцевих бюджетів та моніторингу їх виконання.

Пунктом 9 Порядку №723 установлено, що інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами місцевого самоврядування виключно з метою реалізації ними своїх функцій та повноважень, передбачених законодавством, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Отже, не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом або поширенням персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних надання контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування звітності в розрізі платників податків згідно з Порядком №723.

Обумовлена у пункті 9 Порядку №723 заборона на передачу третім особам звітності, отриманої органами місцевого самоврядування в порядку інформаційної взаємодії від органів ДПС, не може бути підставою для відмови у наданні такої звітності на депутатське звернення депутата відповідної місцевої ради, який здійснює свої повноваження згідно з Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» на відповідній території та у відповідному виборчому окрузі.

Запитана позивачем у депутатському зверненні №2 від 30.01.2025 р. інформація стосувалася податкових надходжень до бюджету місцевого самоврядування Устинівської селищної територіальної громади, тож відповідач зобов`язаний був надати її на звернення позивача як депутата Кіровоградської обласної ради, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст в межах Кіровоградської області та виборців свого виборчого округу, у межі якого входить територія Устинівської селищної територіальної громади. Така інформація не становить державної, комерційної чи банківської інформації, не є інформацією з обмеженим доступом та не потребує отримання згоди суб`єкта персональних даних з метою надання її на депутатське звернення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем у відповідь на депутатські звернення №2 від 30.01.2025 р. та №7 від 10.02.2025 р. не надано у повному обсязі запитувану інформацію за 2024 рік щодо сум сплачених податків та/або зборів, сільгоспвиробниками Устинівської селищної територіальної громади до бюджету Устинівської сільської громади у розрізі платників податків та джерел доходів бюджету, що розцінюється судом як протиправна бездіяльність щодо надання у повному обсязі інформації запитуваної у депутатському зверненні депутата Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 від 30 січня 2025 року №2

Суд враховує, що бездіяльність відповідача порушила права позивача як депутата Кіровоградської обласної ради, при цьому відновлення порушеного права має здійснюватися шляхом зобов`язання секретаря Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_2 повторно розглянути депутатське звернення від 30 січня 2025 року №2 та у повному обсязі надати запитувану інформацію

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.14), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Керуючись ст.ст.132, 142, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність секретаря Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Омельченко Любові Петрівни щодо надання у повному обсязі інформації запитуваної у депутатському зверненні депутата Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 від 30 січня 2025 року №2.

3. Зобов`язати секретаря Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Омельченко Любов Петрівну повторно розглянути депутатське звернення депутата Кіровоградської обласної ради Міщенка Валерія Петровича від 30 січня 2025 року №2 та у повному обсязі надати депутату Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 запитувану інформацію.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364549, с. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, вул. Ювілейна, 4).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду 16 травня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ