Ухвала від 16.05.2025 по справі 750/3267/23

Провадження № 11-сс/4823/254/25 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 травня 2025 року,

У С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу начальника 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на 2 місяці, до 07.07.2025, у межах строку досудового розслідування із забороною цілодобово залишати місце свого проживання щодо підозрюваної

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігів, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

Покладено на ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування такого рішення, слідчий суддя зазначив про достатню на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України. Оцінюючі наведені стороною обвинувачення ризики, враховуючи низку відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику або свідчити про його вплив на обрання запобіжного заходу, слідчий суддя визнав існування ризику переховування від органу досудового розслідування, однак дійшов висновку про можливість його нівелювання більш м`яким запобіжним заходом, таким як домашній арешт цілодобово, при цьому зазначив, що такий обов`язок як перебування цілодобово за місцем реєстрації із забезпеченням можливості правоохоронним органом здійснювати контроль за перебуванням особи у цьому місці, у сукупності зі здачею на зберігання документів, що дають право на виїзд за кордон, достатньою мірою перешкоджає реалізації такого ризику, зазначивши, що на даній стадії досудового розслідування, зібрані стороною обвинувачення докази не дають повною мірою дійти переконання про існування у підозрюваної настільки сталих та організованих зв`язків, які б дали змогу їй організувати перетин кордону під час дії воєнного стану та із урахуванням вилучення відповідних документів. Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для справи, слідчий суддя, з урахуванням того, що органом досудового розслідування проведено обшук за місцем проживання підозрюваної і дії, спрямовані на виявлення речових доказів та документів здійснені, при цьому органом досудового розслідування не зазначено які саме факти свідчать про ймовірні наміри або можливості підозрюваною знищити чи перешкодити їх відшуканню, дійшов висновку, що домашній арешт цілодобово дозволить мінімізувати ризик вчинення відповідних дій підозрюваною. Щодо наявності ризиків впливу на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя не погодився із наявністю таких, зазначивши, що на даний час прокурором та слідчим не наведено підтверджень існування свідків, показання яких матимуть суттєве викривальне значення у вказаному кримінальному провадженні, а ризик можливого впливу на судових експертів у зв`язку із займаною підозрюваною посадою, попри належність такої до державної служби, з огляду на співвідношення рівня посади із наявністю владних повноважень та важелів владного впливу на ній, які б давали можливість підозрюваній вплинути на відомчого судового експерта, розцінив як малоймовірне та таке, що може бути нівельоване запобіжним заходом у виді цілодобового домашнього арешту. При цьому, погодившись із наявністю ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, з огляду на інкримінування декількох епізодів, дійшов висновку, що цілодобовий домашній арешт здатен запобігти і йому. За такого, взявши до уваги інші обставини, які підлягають врахуванню при обранні запобіжного заходу, такі як: відсутність у підозрюваної попередніх судимостей, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність досить сталих соціальних зв`язків, процесуальну позицію, зокрема, визнання винуватості та надання показань по суті інкримінованих правопорушень, дійшов висновку, що для запобігання встановленим ризикам буде достатнім запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово із покладенням відповідних обов`язків, при цьому зазначивши, що негативна суспільна реакція на певне кримінальне правопорушення не може стати чинником для застосування запобіжного заходу, враховуючи презумпцію невинуватості, тоді як єдиною передбаченою законом метою його застосування є запобігання ризикам у кримінальному провадженні.

Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не у повній мірі оцінені обставини кримінального провадження та переконаний, що обраний слідчим суддею запобіжний захід, домашній арешт цілодобово, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам, зокрема, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин учинених кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або продовжувати свою кримінальну протиправну діяльність. Зазначає, що під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення зверталася увага на вагомість та актуальність на даному етапі кримінального провадження встановлених ризиків, яким домашній арешт цілодобово не зможе запобігти. Вважає, що ризик переховування підозрюваної не зможе у повній мірі бути забезпеченим обраним запобіжним заходом, враховуючи наявність дружніх та тісних зв`язків підозрюваної з представниками країни - агресора та РБ, що підтверджено характером та змістом переписки, зафіксованої у протоколах за результатами проведених НСРД, відсутність обмежень щодо перетину державного кордону та проживання у прикордонній території України, враховуючи той факт, що підозрювана усвідомлює тяжкість вчиненого злочину, розуміє можливість реальної міри покарання, перебуваючи на свободі, зможе використати можливість покинути місце проживання як у пунктах пропуску, так і поза їх межами. Заперечує висновки слідчого судді, що наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України може бути нівельована домашнім арештом, оскільки будучи обізнаною про суть та характер пред`явленої підозри, підозрювана, маючи доступ до засобів комунікації та зв`язку, при цьому, не порушуючи умови застосованого домашнього арешту, із високим ступенем ймовірності зможе вживати заходи, спрямовані на знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час продовжує перевірятися та досліджуватися інша інформація, тісно пов`язана із протиправною діяльністю підозрюваної. Висновки слідчого судді про відсутність ризику незаконного впливу на інших учасників у цьому кримінальному провадженні, вважає безпідставними, оскільки займаючи посаду на державні службі у судовій системі, остання достатньо обізнана з механізмами кримінального процесу, її службова діяльність та коло осіб, які потенційно можуть бути допитані, а також способи комунікації, враховуючи зміст її публічних висловлювань, фактів спілкування із користувачами, пов`язаними з державою-агресором, перебуваючи під домашнім арештом, зможе вживати заходи з метою впливу на вказаних осіб із метою зміни ними показань, уникнення дачі правдивої інформації або дискредитації їх статусу у процесі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника та підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, запевняючи, що домашній арешт цілодобово забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді у межах доводів поданої апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З матеріалів вбачається, що слідчим відділом СБ України в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022270000000049 від 19.07.2022 за ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 111-2 КК України. 07.05.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України прокурором в апеляційній скарзі не оспорюються та стороною захисту не заперечуються.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом положень ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у застосуванні тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчий суддя, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у своїх висновках не навів переконливих мотивів чому вважає недоведеним клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не у повній мірі врахував обставини, визначені у ст. 178 КПК України, які були надані стороною обвинувачення в обґрунтування доводів клопотання.

На переконання колегії суддів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується матеріалами та свідчать про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і висновки про можливість їх нівелювання таким запобіжним заходом як домашній арешт цілодобово, непереконливі.

Із доказів, долучених до клопотання, вбачається, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України, які відносяться до Розділу кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, один з яких віднесено до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Обставини вчинення злочинів, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , а саме у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України та у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, вчинені повторно, на переконання колегії суддів, свідчать що обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово буде недостатнім для запобігання встановленим та доведеним ризикам.

Перш за все, ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, не зможе бути повною мірою забезпечений таким запобіжним заходом як домашній арешт, хоча і цілодобово та з обов`язком здати документи слідчому, оскільки враховуючи наявність дружніх та тісних зв`язків підозрюваної з представниками як країни-агресора, так і РБ, що у повній мірі підтверджено змістом переписки, зафіксованої під час проведення НСРД, проживання у прикордонній території України як із країною-агресором, так і РБ, що не може повною мірою переконати у тому, що усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведеності вини та перебуваючи на свободі, підозрювана не використає можливість покинути місце свого проживання як у пунктах пропуску, так і поза їх межами, тому такий обов`язок як здача документів не здатен нівелювати такий ризик.

Крім того, враховуючи, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , такий запобіжний захід як домашній арешт взагалі не може свідчити про нівелювання ризику знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки не порушуючи умови такого запобіжного заходу, остання матиме доступ до засобів комунікації та зв`язку, тоді як на даному етапі досудового розслідування встановлюється, досліджується та перевіряється уся інформація, пов`язана із протиправною діяльністю та яка має значення для встановлення об`єктивної істини. А враховуючи зухвалість, тривалість та систематичність переписки підозрюваної із представниками країни-агресора, ризик можливості повторного вчинення протиправної діяльності, у разі відсутності належного впливу на неї шляхом застосування співрозмірного та дієвого запобіжного заходу, надто високий на даній стадії досудового розслідування.

Так само ризик можливого впливу на інших учасників кримінального провадження не є безпідставним та зумовлений тим, що підозрювана до затримання працювала у держаному органі, має достатній досвід роботи у судовій системі, обізнана з механізмами збирання та формування доказової бази у кримінальному провадженні, зокрема стосовно допиту, викликів свідків, що небезпідставно вказує на можливість її мати спроби доступу до інформації про коло осіб, які потенційно можуть бути допитані як свідки та засоби комунікації з останніми і для таких спроб не потрібно бути наділеною владними повноваженнями, як помилково вважає слідчий суддя, під час оцінки такого ризику, тому такий запобіжний захід як домашній арешт не зможе належним чином нівелювати такий ризик.

Ці обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про існування на даній стадії досудового розслідування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність реального, а не ілюзорного ризику продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваної, який неможливо нівелювати шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово.

Більше того, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наявність на утриманні у підозрюваної неповнолітньої дитини, не є переконливим доводом для можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки наявність дитини, роботи у державному органі, що вказує на досить сталі соціальні зв`язки, згідно із підозрою, не стримали її від протиправної, неконтрольованої поведінки, спрямованої, як мінімум на явну толерантність відкритій агресії РФ, та у сукупності з іншими обставинами, встановленими на даній стадії досудового розслідування, не зможе гарантувати, що вона не намагатиметься переховуватися від слідства та суду. І посилання слідчого суді на можливість забезпечення більшого контролю за поведінкою підозрюваної з боку правоохоронних органів саме під час запобіжного заходу у виді домашнього арешту, дещо спотворює інститут такого запобіжного заходу, який насамперед, обумовлений переконливістю готовності самого підозрюваного до належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов`язків, чого у даному випадку достатньою мірою не прослідковується.

Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення і ризик втечі. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На переконання колегії суддів, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної, слідчий суддя не в повній мірі взяв до уваги вказані обставини, а тому погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування ухвали слідчого судді та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 .

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

При цьому інкриміновані ОСОБА_9 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, не входять до переліку обставин, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, за наявності яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вправі не визначати розмір застави.

Враховуючи наведене, одночасно із ухваленням рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_9 слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останньою обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, колегія суддів вважає, що ОСОБА_9 слід визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати підозрювана буде мати побоювання її втрати.

І такий розмір застави буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та не порушити права підозрюваної, щоб вважати його завідомо непомірним.

За таких обставин, колегія суддів задовольняє частково апеляційну скаргу прокурора, скасовує ухвалу слідчого судді та постановляє нову про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але із визначенням розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на два місяці у межах досудового розслідування, до 07 липня 2025 року скасувати та постановити нову.

Клопотання заступника начальника відділу начальника 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_10 про обрання підозрюваній ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити частково.

Обрати підозрюваній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах досудового розслідування, до 07 липня 2025 року з подальшим утримання в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваній ОСОБА_9 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем, на депозитний рахунок (одержувач: Чернігівський апеляційний суд; код ЄДРПОУ 42262272; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA088201720355249002000083595).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно ОСОБА_9 звільнити з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4