Ухвала

від 19.05.2025 по справі 363/1198/25

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" травня 2025 р. Справа № 363/1198/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Крюкової В.Є.,

прокурора Кривошеї С.В.,

представника відповідача адвоката Мойсеєць Б.В.,

вирішуючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді клопотання представника відповідача адвоката Мойсеєць Б.В. про залишення без руху позовної заяви Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради, до ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення про її державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.

15.05.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача адвокатом Мойсеєць Б.В. подано заяву про залишення позовної заяви без руху, вказуючи про її невідповідність положенням пункту 3 частини третьої статті 175, частини четвертої статті 177 ЦПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України №4292-ІХ від 12.03.2025, які набрали законної сили 09.04.2025, та стверджуючи про добросовісність набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, якою володіє більше

10 років.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву з мотивів, викладених у ній.

Прокурор заперечував проти доводів представника відповідача та залишення позовної заяви без руху, вказуючи, що питання відповідності позовної заяви вимогам ЦПК України, перевірялося судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Також, прокурор зазначив, що землі водного фонду не можуть перебувати у приватній власності фізичних осіб, до суду подано негаторний позов і, у даному випадку, зміни до чинного законодавства не підлягають застосуванню і не мають зворотної дії у часі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи у цій частині, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, з таки підстав.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради, до ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення про її державну реєстрацію. Розгляд справи призначено у загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання.

Водночас, відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.

Пунктами 3, 8, 9 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Відповідно до пунктів 1, 2 та 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Дослідивши зміст позовної заяви, вимоги позивача та додані до позовної заяви додатки, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам до неї.

Так, Перший заступник керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради, звернувся до суду з позовною заявою у якій, просить:

усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 7016301 від 21.10.2013 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:118:0224 площею 0,12 га, яка розташована в

с. Новосілки Вишгородського району Київської області;

усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3221886400:36:118:0224 площею 0,12 га шляхом її повернення від ОСОБА_1 на користь Пірнівської територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради;

стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за реквізитами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 10.07.2013 №261-24-VI ряд громадян отримали у власність безоплатно для ведення індивідуального садівництва земельні ділянки на території с. Новосілки (в межах населеного пункту) Вишгородського району по 0,12 га, кожна. Одну з вказаних земельних ділянок отримала ОСОБА_2 та за нею було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:118:0224 площею 0,12 га. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2013 №1571 ОСОБА_2 відчужила право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , яка є теперішнім власником вказаної земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3221886400:36:118:0224 площею 0,12 га шляхом скасування відповідних рішення про державну реєстрацію з одночасним припиненням права власності відповідача та повернення земельної ділянки від ОСОБА_1 на користь Пірнівської територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради, є вимогами майнового характеру, які підлягає грошовій оцінці на рівні дійсної вартості спірної земельної ділянки.

Оскільки в справі висунуто вимоги майнового характеру, в позовній заяві згідно пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України слід зазначити ціну позову.

Крім цього, 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025, згідно якого відповідні норми ЦК та ЦПК України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до частини другої статті 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Згідно із частиною п`ятою статті 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам статтям 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, не відповідає.

Твердження прокурора про подання негаторного позову, на який вимоги Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 не розповсюджуються, є безпідставним, що прямо суперечить вимогам частини другої статті 391 ЦК України.

Згідно із частиною другою статті 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом зазначення цини позову та внесення на депозитний рахунок суду (депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, і додати до позову вказані документи.

Керуючись статтями 12, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради, до ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення про її державну реєстрацію залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач