Рішення від 16.09.2024 по справі 758/11883/18

Справа № 758/11883/18

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація», треті особи: товариство з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» (далі- Інститут) про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди.

Зазначала, що 22.03.2018 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шкода», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Лугова біля будівлі № 11 у м. Києві, від вул. Автозаводської в напрямку вул. Богатирської, та перебуваючи на регульованому перехресті із вул. С. Кульженків, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. п. 1.5 та 2.3 Б) ПДР України, а також перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав здійснювати маневр повороту ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, при цьому не надавши перевагу у русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, чим грубо порушив п. 10.1 та п. 16.6 ПДР України, у зв`язку з чим допустив зіткнення із автомобілем марки «MITSUBISHI», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який стояв некерованим та в подальшому зіткнувся із автомобілем марки «FORD», н.з. НОМЕР_3 , під її керуванням, який перебував у нерухомому положенні на проїзній частині вул. С. Кульженків перед початком проїзної частини вул. Лугової.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Шкода», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У зв`язку з заподіянням потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості під час дорожньо-транспортної пригоди, СВ. Оболонського УП ГУНП у м. Києві порушено кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100050002220 від 23.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

20.04.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

04.05.2018 Оболонський районний суд м. Києва, розглянувши матеріали справи № 756/5152/18 за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим по кримінальному провадженню № 12018100050002220 від 23.03.2018 стосовно ОСОБА_2 постановив ухвалу, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні № 12018100050002220 від 13.03.2018 задоволено. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2018 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України та закрито кримінальне провадження у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Згідно матеріалів кримінального провадження № 12018100050002220 від 23.03.2018 та ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2018 р. вина ОСОБА_2 доведена в повному обсязі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди легковий автомобіль «FORD» модель «FOCUS», н.з. НОМЕР_3 , власником якого є вона отримав механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків.

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з відповідачем та під час ДТП ОСОБА_2 перебував при виконанні трудових обов`язків.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа Гарант», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АК 0008079757 від 21.03.2018.

Розмір шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля визначений у Звіті № 02/05/18 від 03.05.2018 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 89 729 грн. 96 коп.

Відповідно до угоди про розмір страхового відшкодування від 31.05.2018 страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» за даним страховим випадком їй виплачено лише 50 000 грн.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок про відшкодування їй різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 39 729 грн. 96 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, зазначала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок ДТП у неї порушився стан здоров`я, вона втратила душевний спокій, багато часу витрачала та витрачає на оформлення відповідних документів. Її переживання посилися відмовою відповідача у виплаті їй суми на відшкодування завданої їй матеріальної шкоди.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, просила стягнути судові витрати.

У відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти позову, вказав наступне.

Відповідно до страхового полісу № АК8079757, страхова сума за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю, складає 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн. Розмір франшизи дорівнює нулю.

Тобто, з урахуванням вимог полісу № АК8079757 ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» мало нести відповідальність у межах страхової суми 100 000 грн., тобто в обсязі збитків заявлених позивачем за наслідками ДТП по даному позову, а не виключно в межах 50 000 фактично сплачених позивачу страховою компанією.

Згідно отриманої відповідачем інформації, відповідна сума страхового відшкодування була зменшена у зв`язку з тим, що в результаті ДТП було пошкоджено два транспортні засоби.

Дійсно, внаслідок ДТП, що сталося 22.03.2018 пошкодження отримав також автомобіль «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_2 , крім автомобіля «Ford» н.з. НОМЕР_3 .

Власнику автомобіля «Mitsubishi Outlander», н.з. НОМЕР_2 було завдано шкоду у розмірі 244083,11 грн, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/8001/18.

Відповідно до п.9.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Вказаний 5-кратний розмір становить 500 000,00 грн.

Відтак, загальний розмір шкоди, завданої внаслідок ДТП не перевищує 5-кратного розміру страхової суми за полісом № АК8079757. Отже, у цьому випадку відшкодування кожному потерпілому не підлягає порційному зменшенню, а має бути у повному обсязі сплачено страховою компанією.

У разі наявності правових підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди, розмір шкоди у сумі 89 729 грн. 96 коп. має бути зменшений на суму ПДВ, і повинен складати 74 774 грн. 97 коп.

Визначений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним та не підтверджений відповідними доказами.

Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У письмовій заяві представник ОСОБА_2 , підтримавши правову позицію відповідача, викладеної у відзиві на позов, додатково вказав на те, що позивачу компанія ТДВ «Альфа-Гарант» в межах ліміту відповідальності передбаченого страховим полісом мало відшкодовано 100% збитків, спричинених за наслідками ДТП.

Фактично позивач, підписавши з ТДВ «Альфа-Гарант» угоду про визначення розміру страхового відшкодування добровільно погодився на зменшення суми страхового відшкодування до 50 000 грн., за умови, що страховик мав покрити 100 % всього матеріального збитку.

В даному випадку належним відповідачем мало бути ТДВ «Альфа-Гарант».

Посилаючись на зазначені обставини, представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явилася, була повідомлена про дату та час судового засідання належним чином, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання представник ТДВ СК «Альфа-Гарант», не з`явився, був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності вказаних учасників справи.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 22.03.2018 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шкода», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Лугова біля будівлі № 11 у м. Києві, від вул. Автозаводської в напрямку вул. Богатирської, та перебуваючи на регульованому перехресті із вул. С. Кульженків, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. п. 1.5 та 2.3 Б) ПДР України, а також перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав здійснювати маневр повороту ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, при цьому не надавши перевагу у русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, чим грубо порушив п. 10.1 та п. 16.6 ПДР України, у зв`язку з чим допустив зіткнення із автомобілем марки «MITSUBISHI», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який стояв некерованим та в подальшому зіткнувся із автомобілем марки «FORD», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням позивача, який перебував у нерухомому положенні на проїзній частині вул. С. Кульженків перед початком проїзної частини вул. Лугової.

Згідно з ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2018 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту № 02/05/18 від 03.05.2018 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого їй внаслідок пошкодження автомобіля складає 89 729 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обґрунтовуючи позов до Інституту, позивач вказала на те, що ОСОБА_2 працює в зазначеному Інституті та заподіяв їй шкоду під час виконання трудових обов`язків.

Вказаний факт відповідачем не заперечувався.

Цивільно-правова відповідальність Інституту на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ СК «Альфа Гарант», відповідно до договору від 21.03.2018 ліміт відповідальності за завдану шкоду майну становить 100 000 грн., франшиза - нуль.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)).

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відповідно до ст. 22.1. Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до абз. 2 п. 9.2. ст. 9 Закону у разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 23.09.2021 у ТДВ СК «Альфа Гарант» було витребувано копію страхової справи.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду ТДВ СК «Альфа Гарант» надіслало копію страхової справи, з якої вбачається наступне.

31.05.2018 між ТДВ СК «Альфа Гарант» та ОСОБА_1 було укладено угоду про розмір страхового відшкодування, відповідно до умов якої страхова компанія та ОСОБА_1 досягли згоди про те, що сума страхового відшкодування за страховим випадком складає 50 000 грн.

Вказана сума була сплачена ТДВ СК «Альфа Гарант» ОСОБА_1 31.05.2018.

Крім того, з іншим учасником зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 31.05.208 ТДВ СК «Альфа Гарант» уклало угоду про розмір страхового відшкодування, відповідно до умов якої страхова компанія та ОСОБА_3 досягли згоди про те, що сума страхового відшкодування за страховим випадком складає 80 000 грн.

Вказана сума була сплачена ТДВ СК «Альфа Гарант» ОСОБА_3 01.06.2018.

Таким чином, загальний розмір шкоди не перевищує п`ятикратну страхову суму.

До того ж, розмір матеріальної шкоди згідно звіту № 02/05/18 від 03.05.2018 не перевищує ліміту відповідальності, визначеного у договорі про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, визначеній у ст. 3 Закону.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Такий висновок суду узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.18, справа № 755/18006/15-ц.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 39 729 грн. 96 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Разом з тим, позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, позивачка посилалася на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона зазнала душевних страждань, які спричинили нервовий стрес.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 2 - 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнала душевних страждань, пов`язаних з пошкодженням майна, суд, враховуючи характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ 05482989), треті особи: товариство з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» (01133, М. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта невідомі), про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук