Рішення

від 19.05.2025 по справі 902/284/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2025 р.Cправа № 902/284/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" (вул. Дзерджинського, 2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" (вул. Героїв Майдану, буд. 19, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область, 23000)

про стягнення 239 313,65 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" 239 313,65 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором підряду №1607000478/6 від 09.11.2016 в частині оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" 239 313,65 грн, з яких: 56 783,36 грн - 3% річних та 182 530,29 грн - інфляційних втрат (за період, який не охоплено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 917/1823/23 - з 27.02.2018 по 30.06.2018, та по день остаточного розрахунку за Договором - з 16.08.2023 по 22.01.2025).

Ухвалою суду від 16.02.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1310/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 19.03.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.

27.03.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" проти позову заперечує, оскільки вважає що загальних розмір додатково нарахованих до стягнення 3% річних та інфляційних втрат по даному позову (з урахуванням уже сплачених за рішенням суду) є надмірно великим, порівняно з сумою боргу (яка вже сплачена) та їх стягнення порушують принцип розумності, справедливості та пропорційності.

01.04.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" акцентує увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" свідомо затягувало розгляд справи № 917/1823/23, в т.ч. шляхом подання апеляційної та касаційної скарг, та сплату заборгованості. Поряд з цим позивач має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора.

15.05.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представниці позивача про включення до складу судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн з наданням доказів таких витрат.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" (Підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" (Замовник, відповідач) було укладено Договір підряду № 1607000478/6 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик та власними силами виконати в повному обсязі роботи по об`єкту - "Ремонт кабельної лінії зв`язку системи управління та зв`язку магістрального газопроводу Союз та Кременчук-Богородчани на ділянці НПП 1/5-ВЗ Задніпровська НПП 2/1 (будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач) (код ЄЗС ДК 021:2015-45231000-5) відповідно до чинних нормативних документів, проектної, технічної та кошторисної документації, а Замовник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Загалом за Договором виконано та прийнято робіт на суму 3 748 014,54 грн, що становить суму за Актами приймання виконаних будівельних робіт (№1/478 за травень 2017 року на суму 1 163 293,2 грн від 31.05.2017; №2/478 за червень 2017 року на суму 1 033 998,53 грн від 09.06.2017; №4/478 за вересень 2017 року на суму 387 317,54 грн від 30.09.2017; №5/478 за грудень 2017 року на суму 1 326 844,97 грн від 28.12.2017) за вирахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" оплатило вартість робіт лише у розмірі 2 807 700 грн, внаслідок чого основний борг відповідача за Договором склав 940 314,54 грн.

Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" зобов`язання за Договором підряду № 1607000478/6 від 09.11.2016 в частині повної та своєчасної сплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість, було предметом розгляду у господарській справі № 917/1823/23.

Так, 19.09.2024 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 917/1823/23 про задоволення позову, відповідно до якого суд встановив факт укладення Договору між сторонами та наявність заборгованості відповідача перед позивачем за таким Договором.

Згідно із рішенням від 19.09.2024 у справі № 917/1823/23, яке набрало законної сили 02.12.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" 940 314,54 грн - основного боргу; 186 612,81 грн - 3% річних; 643 275,43 грн - інфляційних втрат та 26 553,04 грн - витрат на сплату судового збору. При цьому нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено за період прострочення з 01.07.2018 до 25.08.2020 на суму 1 590 314,54 грн та з 26.08.2020 по 15.08.2023 на суму 940 314,54 грн (з урахуванням здійсненої проплати 26.08.2020 на суму 650 000 грн).

Крім того, за змістом вказаного рішення суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів підписання між сторонами будь - яких проміжних документів, як і акту введення об`єкта в експлуатацію, що сторонами не заперечується, а несплачений основний борг становить від 20% до 75% від ціни позову, то обов`язок оплати вартості виконаних робіт в силу п. 5.2. Договору виник за спливом 60 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в. Тобто відповідне зобов`язання є простроченим на 61 календарний день від дати підписання Акту №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 28.12.2017 року, відтак прострочення виникло з 27.02.2018 року.

Фактичне стягнення заборгованості за рішенням від 19.09.2024 у справі № 917/1823/23 відбулося в межах виконавчого провадження ВП №76890644, що підтверджується платіжною інструкцією №158 від 22.01.2025 на суму 1 796 755,82 грн та відповідачем не заперечується.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" 56 783,36 грн - 3% річних та 182 530,29 грн - інфляційних втрат за період з 27.02.2018 по 30.06.2018 та за період з 16.08.2023 по 22.01.2025 (період, який не охоплено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 917/1823/23 по день остаточного розрахунку).

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідача щодо сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість. виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц та підтриманим у постанові ВС КЦС у справі № 522/3342/22 від 11.03.2024, відповідно до якого невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає: у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Поряд з цим суд враховує, що у відповідності з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок інфляційних втрат та 3% річних (за період прострочення з 27.02.2018 до 30.06.2018 на суму 1 590 314,54 грн та з 16.08.2023 до 21.01.2025 на суму 940 314,54 грн) судом встановлено обґрунтованість інфляційних втрат в сумі 182 530,29 грн та 3% річних в сумі 56 706,07 грн.

Оскільки 3% річних позивачем заявлено у більшому розмірі, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у визначеній судом сумі 56 706,07 грн. Водночас у стягненні з відповідача 77,29 грн 3% річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 77,29 грн 3% річних. Поряд з цим заперечення відповідача щодо позову оцінюються судом критично, оскільки заборгованість виникла з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет". Водночас розмір визнаних судом обґрунтованими 3% річних та інфляційних втрат не підлягає зменшенню, оскільки такі складові заборгованості не належать до штрафних санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 870,84 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" та такі витрати в розмірі 0,92 грн залишаються за позивачем. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

25.01.2023 між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора братів Бейлик" (Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" (Замовник або Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги №01/23, відповідно до п. 2.1. якого Адвокатське Об`єднання (його адвокати) зобов`язуються надавати правничу допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін.

У Додатку №4 від 20.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги №01/23 від 25.01.2023 сторони погодили, що за дорученням Замовника Адвокат бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Замовника здійснити комплекс дій щодо звернення до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою до ТОВ "Хоум-Нет" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та з іншими письмовими документами та заявами за домовленістю Сторін.

Згідно із п. 4 Додатку №4 від 20.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги №01/23 від 25.01.2023 сторони погодили, що гонорар Об`єднання за надання правничої допомоги згідно п. 1 даного Додатку становить фіксований розмір у сумі 25 000 грн.

Сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги згідно умов п. 1,2,3 даного Додатку та Договору про надання правничої допомоги сплачується (підлягає сплаті) Замовником не пізніше ніж через 180 днів з дня укладення акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 25.01.2023 р. та Додатку №4 від 20.02.2025р. (п. 6 Додатку №4 від 20.02.2025 до Договору).

01.02.2025 між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора братів Бейлик" (Об`єднання) та адвокатом Шевчук Іриною Анатоліївною (Адвокат) укладено Договір про залучення адвоката до виконання укладених адвокатським об`єднанням договорів про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2.1. якого за цим договором Об`єднання залучає Адвоката до виконання (надання правової допомоги) укладених Об`єднанням договорів про надання правової допомоги Замовникам.

Додатком №1 від 20.02.2025 до Договору про залучення адвоката до виконання укладених адвокатським об`єднанням договорів про надання правничої допомоги сторони цього Договору погодили, що за дорученням Замовника Адвокат бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Замовника здійснити комплекс дій щодо звернення до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою до ТОВ "Хоум-Нет" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та з іншими письмовими документами та заявами за домовленістю Сторін.

На підтвердження загальної вартості послуг в сумі 25 000 грн, наданих Адвокатським об`єднанням, у матеріалах справи наявні обопільно підписаний позивачем та Об`єднанням Акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 25.01.2023 р. та Додатку №4 від 20.02.2025 р., додатком №1 до якого є Звіт про витрачений час на надання правничої допомоги під час підготовки до розгляду та розгляді справи №902/284/25 в суді першої інстанції. При цьому позивачу виставлено відповідний рахунок-фактуру №14/25 від 14.05.2025 на оплату.

Окрім того, матеріали справи містять копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1091919 від 14.03.2025 на представництво інтересів ТОВ "Будмонтажтелекомсистем" адвокатом Шевчук Іриною Анатоліївною у складі Адвокатського об`єднання "Адвокатська контора братів Бейлик".

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 2, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Оскільки доказів фактичної сплати позивачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять (позаяк відповідно до п. 6 Додатку №4 від 20.02.2025 до Договору гонорар за надання правничої допомоги згідно умов п. 1,2,3 даного Додатку та Договору про надання правничої допомоги сплачується (підлягає сплаті) Замовником не пізніше ніж через 180 днів з дня укладення акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 25.01.2023 р. та Додатку №4 від 20.02.2025р.), суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.

Водночас заявлений розмір гонорару Об`єднання відповідає попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу, визначеному у позовній заяві.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу (у співвідношенні 99,97 % - задоволено та 0,03 % - відмовлено).

Отже, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" підлягають відшкодуванню 24 992,5 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у відсотковому відношенні задоволених вимог. Водночас залишенню за позивачем підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 7,5 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" (вул. Героїв Майдану, буд. 19, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область, 23000, код ЄДРПОУ 36410686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" (вул. Дзерджинського, 2, с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31336, код ЄДРПОУ 35668634) 182 530,29 грн - інфляційних втрат; 56 706,07 грн - 3% річних; 2 870,84 грн - витрат на сплату судового збору та 24 992,5 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні з відповідача 77,29 грн - 3% річних відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в розмірі 0,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7,5 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 19 травня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.