Ухвала

від 19.05.2025 по справі 904/1675/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1675/25

за позовом керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКРОС-КОНСАЛТ", смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Новомар`янівка Апостолівського району Дніпропетровської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", в якій просить:

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" (код ЄДРПОУ - 43580502) на користь Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ - 00032945) Будівлю електропідстанції - А-1, загальною площею 118,7 кв.м, Будівлю електропідстанції - Б-1, загальною площею 70,8 кв.м, І - вимощення, №1-3 - огорожа, які розташовані за адресою: вулиця Телевізійна, буд. 3В, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1950126012110).

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Прокурор зазначає, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 01.12.1997 № 12/330-А0 Державний науково-дослідний та проектний інституту по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ". Згідно з вказаним наказом та переліком від 07.12.2004 передано до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" Фондом державного майна України наступні об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, в тому числі: будівля електропідстанції (інв. номер 11007) та будівля електропідстанції (інв. номер 11008).

Наказом Фонду державного майна України № 681 від 29.04.2011, у зв`язку з приведенням діяльності товариства у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", перейменовано Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" у Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ".

На теперішній час Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ", яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, міста Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 04689352) із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, що пов`язані зі зміною типу Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" (наказ Фонду державного майна України № 623 від 10.05.2018).

25.10.2019 державним реєстратором КП "Криничанське БТІ" Профатіловою М.С. вперше проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - будівлю електропідстанції - А-1, загальною площею 118,7 кв.м, та будівлю електропідстанції - Б-1, загальною площею 70,8 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1950126012110).

Підставою для проведення вказаної державної реєстрації стали наступні документи: технічний паспорт, виготовлений ФОП Кучерявенко О.М. станом на 15.09.2016, та довідка КП ДОР "Криворізьке БТІ" № 1624 від 29.10.2019.

При цьому, згідно з вказаною довідкою встановлено, що станом на 31.12.2012 у КП ДОР "Криворізьке БТІ" відомості про зареєстровані права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна відсутні, в наявності лише матеріали технічної інвентаризації, замовник ОСОБА_1.

Відповідно до інформації КП "Криворізьке районне БТІ" ДОР" № 160 від 13.02.2025, отриманої на запит окружної прокуратури, встановлено, що комунальним підприємством не формувалися реєстраційна та інвентаризаційна справи за вищевказаною адресою, в наявності копія технічного паспорту на вказаний об`єкт (виготовлений ФОП Кучерявенко О.М.), замовником є ОСОБА_1 .

З інформації виконкому Довгинцівської районної ради в місті Кривому Розі № 8/26-277 від 28.02.2025 встановлено, що рішення про присвоєння вищевказаної поштової адреси об`єктам нерухомого майна не приймалися.

За цих обставин документи, на підставі яких за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлі електропідстанцій, є такими, що не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, а тому право власності зазначеної особи не виникло в установлений законом спосіб.

Отже, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів ОСОБА_1 право власності на будівлі електропідстанцій не набув.

Прокурор зазначає, що в подальша була неодноразова перереєстрація об`єкту нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРОС-КОНСАЛТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС".

Таким чином, прокурор стверджує, що об`єкт нерухомого майна - будівля електропідстанції загальною площею 118,7 кв. м та будівля електропідстанції загальною площею 70,8 кв. м, фактично поза волею власника незаконно вибув з володіння Держави в особі Фонду державного майна України та на теперішній час право власності на спірний об`єкт нерухомого майна - будівлі електропідстанцій залишаються зареєстрованими за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", яке є останнім набувачем майна та належним відповідачем за віндикаційним позовом.

Прокурор зазначає, що предметом позову прокурора є витребування будівель електропідстанцій, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3В, які поза волею власника незаконно вибули з володіння дійсного власника - Фонду державного майна України без відповідних правових підстав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет"; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКРОС-КОНСАЛТ" ; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.05.2025.

23.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху в обґрунтування якого зазначає, що на момент відкриття провадження у справі №904/1675/25 (14.04.2025) набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", проте судом не було досліджено питання, що прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

25.04.2025 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без руху, в якій прокурор зазначає, що вказаним законом внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема у Господарському процесуальному кодексі України статтю 164 доповнено частиною шостою, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Однак, предметом позову у цій справі є витребування нерухомого майна від недобросовісного набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", а тому норма частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України не застосовується.

Прокурор вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", як останній набувач спірного майна, проявивши розумну обачність та проаналізувавши відомості з історії реєстрації речових прав на спірне майно, його функціональне призначення та розташування, могло довідатися про набуття товариством майна всупереч закону.

Будівлі електропідстанцій відносяться до об`єктів критичної інфраструктури, а тому таке майно може бути витребувано навіть від добросовісного набувача незалежно від дати реєстрації права приватної власності згідно частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 4292-IX від 12.03.2025).

Враховуючи об`єктивну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" з відкритих джерел довідатися про порушення порядку державної реєстрації майна та набуття товариством майна критичної інфраструктури всупереч закону, останнє не може вважатися добросовісним набувачем.

29.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач вказує, що у держави в особі Фонду державного майна України (володілець на праві господарського відання - АТ "НДПІ "МЕХАНОБРЧОРМЕТ") відсутні належні докази належності права власності на нерухоме майна за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1850688612110).

На момент реєстрації за АТ "НДПІ "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, Будівлі електропідстанцій загальною площею 118,7 кв.м та 70,8 кв.м вже не обліковувалися на балансі АТ "НДПІ "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" та були списані з балансу ще у 2019 році.

Відповідач стверджує, що комплекс будівель і споруд, який раніше належав АТ "НДПІ "МЕХАНОБРЧОРМЕТ" було реалізовано - ГУ ДФС в Дніпропетровській області на підставі аукціону з продажу майна платників податків, що перебувають у власності АТ "НДПІ "МЕХАНБРОЧОРМЕТ" та перебуває в податкові заставі ГУ ДФС у місті Кривий ріг та на сьогоднішній день власником майна є ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_2 .

05.05.2025 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор не погоджується із запереченнями відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 08.05.2025, представник відповідача підтримав подане клопотання про залишення позовної заяви без руху, прокурор підтримав заперечення на подане клопотання, представник позивача підтримав позицію прокурора.

09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 Господарського процесуального кодексу України.

Так за приписами частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону №4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України, якою доповнено відповідну статтю Цивільного кодексу України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Отже законодавцем постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.

До позовної заяви подано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 189,50 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, відповідно до якої оціночна вартість об`єкта оцінки складає 1 033 700,01 грн.

Разом з тим, прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 позовну заяву залишено без руху; постановлено Керівнику Криворізької східної окружної прокуратури протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (1 033 700,01 грн.); роз`яснено прокурору, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Частинами 2, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами частини першої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронного кабінету прокурора 08.05.2025 о 16:30 год.

Відтак, з урахуванням приписів статті 116 Господарського процесуального кодексу України, прокурор повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 13.05.2025.

12.05.2025 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшла заява в якій звертає увагу суду на те, що в законодавстві України, в тому числі у Законі України № 4292-IX відсутні норми, які вказують на те, що частина 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України має зворотну дію в часі.

Зазначає, що позовну заяву окружною прокуратурою подано до суду 08.04.2025.

Позовну заяву з доданими до неї документами подано прокурором до суду з дотриманням вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", яким доповнено статтю 164 Господарського процесуального кодексу України частиною шостою такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви" набрав чинності 09.04.2025. Оскільки позовна заява відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на 08.04.2025, підстав для подання прокурором до суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, не було.

Також прокурор вважає, що саме позовній вимозі про витребування з чужого незаконного володіння суд має надати оцінку під час розгляду справи, оскільки враховуючи об`єктивну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" з відкритих джерел довідатися про порушення порядку державної реєстрації майна та набуття товариством майна критичної інфраструктури всупереч закону, останнє не може вважатися добросовісним набувачем.

Суд звертає увагу прокурора, що Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

З системного аналізу вказаних норм закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Таким чином, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача.

Невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.

Вказані норми є обов`язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.

Фактично, норми, що зобов`язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.

Так, компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (держава або територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав добросовісного набувача, закон передбачає, що грошові кошти у розмірі вартості спірного майна мають бути внесені на депозитний рахунок суду, що здійснює розгляд справи, що створює умови для справедливої компенсації при прийнятті судом рішення у справі про задоволення позову.

У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов`язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.

Відтак суд, відповідно до приписів Закону № 4292-ІХ, очікує від учасників справи, в тому числі й від прокурора, вчинення обов`язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та захист прав інших учасників справи за наслідками її розгляду.

Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, отже їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див. рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany).

У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача, який придбав спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").

Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Враховуючи, що за наслідками розгляду справи за позовом керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКРОС-КОНСАЛТ" третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, можливе прийняття судом рішення про витребування спірного майна у набувача, який може бути визнаний судом добросовісним, суд зобов`язав прокурора здійснити передбачені Законом № 4292-ІХ дії з метою забезпечення подальшого розгляду справи судом та дотримання балансу інтересів сторін, зокрема шляхом реалізації визначеного новою редакцією статті 390 Цивільного кодексу України порядку.

Прокурором не виконано вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025, а саме не надано до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (1 033 700,01 грн.).

При цьому, прокурор зазначає, що невнесення ним вартості спірного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.

Однак суд позбавлений можливості встановити добросовісність набувача на стадії підготовчого провадження, а відтак, оскільки зазначена обставина залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору, суд має вжити всіх заходів з метою захисту прав відповідача, як потенційно добросовісного набувача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено відсутність підстав для покладення на нього обов`язку надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що прокурор не усунув недоліки у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 (не надано до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (1 033 700,01 грн.), позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Частина 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 задоволено заяву керівника Криворізької східної окружної прокуратури про забезпечення позову:

- накладений арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: Будівлю електропідстанції - А-1, загальною площею 118,7 кв.м, Будівлю електропідстанції - Б-1, загальною площею 70,8 кв.м, І - вимощення, №1-3 - огорожа, які розташовані за адресою: вулиця Телевізійна, буд. 3В, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1950126012110);

- заборонено відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3Л/1, код ЄДРПОУ 43580502) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо Будівлі електропідстанції - А-1, загальною площею 118,7 кв.м, Будівлі електропідстанції - Б-1, загальною площею 70,8 кв.м, І - вимощення, №1-3 - огорожа, які розташовані за адресою: вулиця Телевізійна, буд. 3В, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1950126012110).

Враховуючи, що позов підлягає залишенню без розгляду, то вказані обставини дають підстави суду стосовно скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10.04.2025.

На підставі викладеного та керуючись статтями 145, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІМПУЛЬС", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКРОС-КОНСАЛТ", третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025.

Ухвала набирає законної сили 19.05.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова