Рішення від 07.05.2025 по справі 905/108/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.2025 Справа №905/108/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Зелена, 41, код ЄДРПОУ 34776960)

про стягнення 54799197,53 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь (в режимі відеоконференції):

від позивача: Піун С.П. адв.

від відповідача: Степанова О.В. в порядку самопредставництва

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», м.Бахмут про стягнення заборгованості в сумі 54799197,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 постачання природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожитий природний газ у заявленому розмірі.

Ухвалою суду від 17.02.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/108/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві б/н від 13.03.2025 просив:

- задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» про стягнення заборгованості в сумі 54799197,53 грн;

- врахувати при розгляді справи, що відповідач визнає позовні вимоги в розмірі 54799197,53 грн, не заперечує та підтверджує споживання природного газу за кількістю та вартістю, згідно із зазначеними в позовній заяві показниками, а саме: загальний обсяг споживання за оспорюваний період 18619,643 тис. куб. м на загальну суму 175318848,95 грн, та підтверджує розмір проведеної ним оплати за спожитий природний газ у розмірі 120519651,42 грн;

- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви;

- врахувати при розгляді справи, що у зв`язку з війною в країні та активними бойовими діями на території міста Бахмут, було пошкоджено та знищено частину майна підприємства відповідача, нанесено збитки, господарська діяльність, за рахунок якої підприємство відповідача отримувало дохід, була припинена.

23.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення, в якій відповідач просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення по справі з посиланням на таке:

- підприємство не здійснює господарську діяльність з виготовлення та постачання теплової енергії з жовтня 2022 року, оскільки довготривалі активні бойові дії та окупація м.Бахмут мала наслідком окупацію виробничих приміщень та виробничих потужностей підприємства відповідача, руйнування цілісного майнового комплексу та власних виробничих потужностей підприємства, завдяки яким підприємство здійснювало господарську діяльність та отримувало доходи, що є винятковою обставиною;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» не має можливості здійснювати свою діяльність з виготовлення та постачання теплової енергії на іншій території України, з причини специфіки прив`язаності до території, з огляду на розташування теплових трас та котельного обладнання, яке релокувати було неможливо та особливостей ліцензування діяльності, яка також, прив`язана до місцезнаходження (території);

- незважаючи на бойові дії в м.Бахмут, припинення ведення господарської діяльності з постачання теплової енергії, відповідач намагався сумлінно виконувати зобов`язання за оспорюванним договором та здійснював оплату, доки мав на це можливість, а саме за період з 28.02.2022 по 01.11.2024 відповідачем було погашено заборгованість в сумі 27349383,67 грн;

- відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, є збитковим, збитки відповідача від військової агресії РФ складають більше ніж 385 млн. грн;

- відповідач добросовісно виконує свої обов`язки за зобов`язаннями, зокрема, ним сплачено заборгованість за договором реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ №152/1/1730-РЗ від 29.10.2019 в повному обсязі, незважаючи на припинення діяльності підприємства;

- відповідач в рамках модернізації теплового господарства здійснив інвестування на виконання умов концесійного договору у розмірі більш ніж 79 млн. грн, компенсація інвестицій була передбачена в структурі тарифу на теплову енергію та мала довготривалий термін повернення, проте руйнування виробничих потужностей позбавило можливості підприємство отримати компенсацію за зроблені інвестиції;

- відповідач постійно шукає шляхи погашення заборгованості, зокрема, отримує дохід у вигляді: оплати за теплову енергію, спожиту до початку військового стану; продажу обладнання підприємства, яке вдалося перемістити з м.Бахмут в м.Дніпро; надання послуг з проектування, складання інвестиційних планів та технічних проектів для сторонніх організацій.

31.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення, в якій відповідач заперечував проти відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення по справі з посиланням на таке:

- свою заяву про відстрочку виконання рішення суду відповідач обґрунтовує заборгованістю перед ним його кінцевими споживачами та державою в частині відшкодування різниці в тарифах та, як наслідок, зазначає про свій важкий фінансовий стан, проте, посилання на дану обставину, за змістом ст.331 Господарського процесуального кодексу України не може слугувати підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення, оскільки п.9 ч.3 ст.129 Конституції України передбачено, що обов`язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів;

- обставини, на які посилається відповідач не є виключними обставинами (в розумінні ст.331 Господарського процесуального кодексу України) для відстрочення виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у цій справі;

- предметом розгляду справи є стягнення виключно основної заборгованості, в розмірі 54799197,53 грн, яку відповідач мав погасити повністю ще 15.05.2022, тобто до настання всіх тих обставин, на які посилається відповідач, як на виключні у своїй господарській діяльності, проте, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань за договором;

- відповідач вже і так отримував значний проміжок часу під час дії договору та дотепер для погашення заборгованості, затримка розрахунку наразі складає майже 3 роки, при цьому позивачем заявлено до стягнення виключно основної заборгованості без штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних;

- відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили можливість виконання рішення суду зі спливом терміну, на який може бути надана відстрочка та яким чином за цей час відбудеться поліпшення фінансового стану відповідача, що забезпечить можливість виконання рішення у цій справі, проте викладено власні міркування та сподівання;

- також, позивач просив врахувати наявність у нього стратегічного статусу для забезпечення населення України та підприємств природним газом, а також той факт, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні воєнного стану має загальний характер та впливає на діяльність, усіх суб`єктів господарювання, без виключення, в тому числі й позивача.

02.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення на заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення, в яких він повторно просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення по справі з посиланням на таке:

- примусове одночасне стягнення за рішенням суду приведе до припинення існування юридичної особи відповідача;

- позивач знаходиться в більш стабільному фінансовому стані ніж відповідач;

- знищення виробничих потужностей відповідача; окупація міста ведення господарської діяльності та її припинення внаслідок цього, спираючись на позицію, зазначену в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, відповідач вважає винятковими обставинами;

- погашення заборгованості перед позивачем по оспорюваному договору та материнською компанією позивача по раніше укладеному договору, здійснювалось відповідачем до листопада 2024 включно, незважаючи на припинення отримання доходу та ведення господарської діяльності, у зв`язку з чим зазначення позивача про ухилення від виконання рішення суду є завчасним;

- відповідач у прохальній частині заяви не виходить за межі передбаченого законом строку для надання відстрочки.

Ухвалою суду від 24.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025.

Представник позивача у судове засідання 07.05.2025 з`явився (у режимі відеоконференції), позовні вимоги підтримав, проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення заперечив.

Представник відповідача у судове засідання 07.05.2025 з`явився (у режимі відеоконференції), не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив задовольнити заяву про відстрочку виконання судового рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В силу норм ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

10.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (споживач) був укладений договір постачання природного газу №4404-НГТ-6, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 та п.1.3 вказаного договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами п.1.4 та п.1.5 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі та присвоєний оператором газорозподільної мережі персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний оператором газотранспортної системи персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач. У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме Приватне акціонерне товариство «Донецькоблгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).

Згідно з п.2.1 укладеного сторонами правочину постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 до червня 2024, а саме за вказаний період в кількості 21948 тис. куб. м, в тому числі по місяцях, як вказано в договорі.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум обсягів природною газу, замовлених споживачем за весь період дії договору (п.2.1.3 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021).

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021).

В подальшому сторонами укладено до вказаного договору наступні додаткові угоди, якими внесено зміни до його умов: №1 від 20.09.2021, №2 від 20.09.2021, №3 від 01.10.2021, №4 від 20.10.2021, №5 від 25.10.2021, №6 від 16.11.2021, №7 від 31.12.2021, №8 від 06.01.2022, №9 від 14.01.2022, №10 від 20.01.2022, №13 від 17.10.2022.

Договір і додаткові угоди до нього підписані сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про виникнення у постачальника і споживача відповідних цивільних прав та обов`язків.

Як вказує позивач, відповідачем було спожито природний газ на загальну суму 175318848,95 грн:

- у жовтні 2021 в обсязі 362,14300 тис. куб. м. на суму 2746451,67 грн з ПДВ, акт б/н від 31.10.2021 приймання-передачі природного газу;

- у жовтні 2021 в обсязі 654,83900 тис. куб. м. на суму 16327553,41 грн з ПДВ, акт б/н від 31.10.2021 приймання-передачі природного газу;

- у жовтні 2021 в обсязі 68,33800 тис. куб. м. на суму 1131266,93 грн з ПДВ, акт б/н від 31.10.2021 приймання-передачі природного газу;

- у листопаді 2021 в обсязі 2781,96700 тис. куб. м. на суму 21098123,91 грн з ПДВ, акт б/н від 30.11.2021 приймання-передачі природного газу;

- у листопаді 2021 в обсязі 142,93300 тис. куб. м. на суму 2366112,20 грн з ПДВ, акт б/н від 30.11.2021 приймання-передачі природного газу;

- у грудні 2021 в обсязі 3438,31600 тис. куб. м. на суму 26075800,70 грн з ПДВ, акт б/н від 31.12.2021 приймання-передачі природного газу;

- у грудні 2021 в обсязі 560,10400 тис. куб. м. на суму 9271958,93 грн з ПДВ, акт б/н від 31.12.2021 приймання-передачі природного газу;

- у січні 2022 в обсязі 3525,28800 тис. куб. м. на суму 26735386,54 грн з ПДВ, акт б/н від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу;

- у січні 2022 в обсязі 735,78200 тис. куб. м. на суму 12180131,69 грн з ПДВ, акт б/н від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу;

- у лютому 2022 в обсязі 3092,99200 тис. куб. м. на суму 23456902,44 грн з ПДВ, акт б/н від 28.02.2022 приймання-передачі природного газу;

- у лютому 2022 в обсязі 104,70800 тис. куб. м. на суму 1733335,73 грн з ПДВ, акт б/н від 28.02.2022 приймання-передачі природного газу;

- у березні 2023 в обсязі 2475,28400 тис. куб. м. на суму 18772274,65 грн з ПДВ, акт б/н від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу, коригуючий акт приймання-передачі природного газу за період березня 2022 від 25.04.2022 на суму -36879,75 грн;

- у березні 2023 в обсязі 130,08100 тис. куб. м. на суму 4417665,65 грн з ПДВ, акт б/н від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу; коригуючий акт приймання-передачі природного газу за період березня 2022 від 25.04.2022 на суму -1938,10 грн;

- у березні 2023 в обсязі 546,86800 тис. куб. м. на суму 9052850,24 грн з ПДВ, акт б/н від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу; коригуючий акт приймання-передачі природного газу за період березня 2022 від 25.04.2022 на суму -8147,89 грн.

Вказані акти, окрім акту за січень 2022 року, підписані сторонами без зауважень і заперечень.

Згідно з п.3.4 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 вказаного договору).

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) газорозподільної мережі та/або оператором газотранспортної системи та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільної мережі (п.3.5.1 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 укладеного сторонами правочину).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до п.п.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи оператора газотранспортної системи та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4 вказаного договору).

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (п.3.6 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021).

Суд зазначає, що відповідно до умов договору ЕІС-код споживача (відповідача) 56XQ0000YLKQO004.

На запит позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом №ТОВВИХ-25-472 від 09.01.2025 повідомило, що, зокрема, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0000YLKQO004 у січні 2022 року внесено в алокацію постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) та становить 4261070 куб. м.

На листі міститься QR-код щодо накладення відповідальною особою кваліфікованого електронного підпису на даному листі.

У судовому засіданні 07.05.2025 представник відповідача на запитання суду пояснив, що визнає позов і не заперечує проти наведених позивачем обсягів споживання природного газу. В свою чергу, відсутність підпису уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» на акті за січень 2022 року, скоріш за все, обумовлена тим, що на момент направлення акту постачальником та/або отримання/направлення акту споживачем на території міста Бахмут вже розпочались активні бойові дії і поштовий обіг був ускладнений чи припинений.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку природного газу у спірний період у визначених ним обсягах.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 обов`язок щодо оплати газу у визначений договором строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу в сумі 54799197,53 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом (п.5.1 укладеного сторонами правочину).

До п.5.1 договору №4404-НГТ-6 від 10.06.2021 сторони вносили зміни, зокрема, згідно з додатковою угодою №3 від 01.10.2021 оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до умов п.5.1 вказаного договору в редакції додаткової угоди №9 від 14.01.2022 оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об`ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;

- оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу обсягу І (фіксованого).

Отже, строк оплати за спожитий відповідачем у жовтні 2021 - березні 2022 природний газ є таким, що настав.

Оплата відповідачем за природний газ здійснена частково на суму 120519651,42 грн, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову відповідач має заборгованість за період жовтня 2021 - березня 2022 в загальній сумі 54799197,53 грн.

Як зазначалось вище, відповідач у відзиві б/н від 13.03.2025 позовні вимоги визнав.

За змістом п.1 ч.2 ст.46, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.191 вказаного нормативно-правового акту, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов`язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за спірним договором постачання природного газу виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» про стягнення суми заборгованості в розмірі 54799197,53 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зокрема, згідно з ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За ч.ч.1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Надання відстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках. При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення. По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Крім того, складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження винятковості обставин надано:

- лист управління розвитку міського господарства та капітального будівництва, зі змісту якого вбачається, що до Реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено 65 об`єктів нерухомого майна, що розташовані на території Бахмутської міської територіальної громади та обліковуються за підприємством відповідача;

- акти здачі - приймання приміщень в тимчасове користування (до договору оренди нерухомого майна №08-22 від 03.06.2022) від 01.02.2023, від 01.03.2024; акт приймання-передачі приміщення з тимчасового користування (до договору оренди нерухомого майна №08-22 від 03.06.2022) від 29.02.2024;

- витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

- зведена відомість нарахувань та сплат по Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 31.01.2021 по 31.12.2024 за спожитий природний газ згідно з договором №4404-НГТ-6 від 10.06.2021;

- інформацію про перерахування коштів з рахунків відповідача;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.03.2023;

- довідку про наявність активів, утримуваних для продажу станом на 01.03.2025;

- довідку про рух штатних працівників відповідача за період з 24.02.2025 по 01.03.2025;

- довідку про стан дебіторської заборгованості станом на 01.03.2025;

- довідку про здійснення платежів з рахунку відповідача за період з 29.10.2019 по 30.09.2024;

- довідку щодо обсягу заборгованості з різниці в тарифах;

- договори оренди нерухомого майна №02-24 від 29.02.2024, №08-22 від 03.06.2022 з додатковими угодами;

- договір №152/1/1730-РЗ від 29.10.20019 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №152/1/1730-РЗ від 29.10.20019 з додатками;

- наказ про релокацію ведення господарської діяльності в безпечні регіони України №71ос від 04.04.2022;

- протокол №1 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 03.11.2022;

- розрахунок збитків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» відповiдно до Методики визначення шкоди та обсяry збиткiв, завданих пiдприємствам, установам та органiзацiям ycix форм власностi внаслiдок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку iз збройною агресiєю Росiйськоi Федерацiї, а також упущеної вигоди вiд неможливостi чи перешкод у провадженні господарської діяльності, складений підприємством відповідача;

- розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах;

- протокол №4 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 19.12.2022;

- щорічний звіт про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору за 2007-2023 рік;

- звіт про фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2024;

- звіт про фінансові результати за 2024 рік.

З поданих доказів вбачається, що підприємство боржника перебуває у скрутному фінансовому становищі. Суд вважає, що зазначені обставини істотно перешкоджають виконанню рішення, однак не виключають можливості самостійного виконання боржником рішення суду у цій справі. Примусове ж виконання рішення може покласти на нього додатковий фінансовий тягар, що може негативно вплинути на можливість здійснення ним доступної господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» визнало позов в повному обсязі та не відмовляється від сплати заборгованості. Крім того, заборгованість за заявлений період частково погашена, підприємство шукає способи виконання рішення суду в повному обсязі. Отже, поведінка відповідача свідчить про його добросовісність.

Суд ознайомився з запереченнями б/н від 31.03.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Проте, вважає доцільним відстрочення виконання рішення суду, що не порушить баланс інтересів сторін.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що військова агресія проти України та правовий режим воєнного стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору. Проте, вплив цих обставин на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» є набагато більш руйнівним, оскільки всі виробничі потужності підприємства перебувають у зоні ведення активних бойових дій.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач надав достатні докази та навів переконливі аргументи, які свідчать, що зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі. Відстрочення виконання рішення для боржника в цьому випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, здійснювати доступну товариству господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб ставити питання про порушення п.1 ст.6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Отже, відстрочення для відповідача виконання рішення суду на 12 місяців, з урахуванням приписів ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, не призведе до надмірної тривалості виконання судового рішення та порушення балансу інтересів сторін.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд задовольняє заяву б/н від 23.03.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Як встановлено, у відзиві б/н від 13.03.2025, який було подано до суду до початку розгляду справи по суті, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Тобто, враховуючи наведене, з огляду на викладені вище положення закону, 50% суми судового збору в розмірі 328795,18 грн (54799197,53 грн * 1,5% * 0,8 / 2 = 328795,18 грн) підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

В той же час, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України 50% судового збору в сумі 328795,19 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Зелена, 41, код ЄДРПОУ 34776960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 54799197,53 грн, а також судовий збір в сумі 328795,19 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 328795,18 грн, сплачений на підставі платіжного доручення №0000024929 від 04.02.2025.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 по справі №905/108/25 на 12 місяців з дня ухвалення рішення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 07.05.2025.

Повний текст рішення складено 16.05.2025.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця