Рішення від 14.05.2025 по справі 914/3149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 Справа № 914/3149/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк, розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі: № 914/3149/24

за позовом Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління», м. Львів,

до відповідача: ОСОБА_1 , с. Ясинська, Яворівський район, Львівська область,

предмет позову: стягнення 20 304, 00 грн,

підстава позову: порушення обов`язку із відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням демонтажу тимчасової споруди,

за участю представників:

позивача: Шмагло Надія В`ячеславівна,

відповідача: не з`явився.

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління» до ОСОБА_1 про стягнення 20 304, 00 грн, за наслідком розгляду якої 02.04.2025 суд постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу в розмірі 4 500,00 грн, в судовому засіданні 02.04.2025 представник відповідача зробив заяву про надання доказів понесення судових витрат після постановлення рішення суду.

08.04.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь відповідача 4 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучено докази понесення таких витрат. Заява сформована в підсистемі «Електронний суд» 07.04.2025.

Ухвалою суду від 09.04.2025 суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 23.04.2025.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Заявник повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви у спосіб доставки ухвали суду до електронного кабінету представника відповідача у підсистемі «Електронний суд», на електронну адресу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також направлення ухвал суду відповідачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судовому засіданні 14.05.2025, за участю представника позивача, суд розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення по суті та зазначає таке.

Відповідач подав заяву разом із доказами на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у визначений в ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд враховує, що представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі зробив усну заяву про надання доказів понесення судових витрат після постановлення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже заперечення позивача в частині відсутності у матеріалах справи заяви відповідача про надання доказів понесення судових витрат після постановлення рішення суду не заслуговують на увагу.

Так, відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь 4 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору (відзив на позовну заяву від 12.02.2025) представник відповідача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 4 500, 00 грн, які поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

Представництво інтересів відповідача у справі здійснювала адвокат Федорчук Марія Петрівна (ордер серії ВС №1336605).

Розглядаючи заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач разом із заявою від про ухвалення додаткового рішення долучив договір про надання правової допомоги № 03 від 04.02.2025, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням Марії Федорчук.

Згідно з п. 6 договору одним із обов`язків клієнта є оплата гонорару в розмірі згідно з виставленими рахунками та актами прийомі - передачі наданих послуг.

Згідно з п. 7 договору за результатами надання правової допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, за підписами кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданих бюро послуг і їх вартість.

До справи долучено акт прийому - передачі наданих послуг від 03.04.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги № 03 від 04.02.2025 у якому визначено, що бюро надало клієнту юридичні послуги у справі №914/3149/24 вартістю 4 500, 00 грн, зокрема із: з`ясування фактичних обставин справи, підготовки заяви про вступ у в справу представника, підготовки відзиву на позовну заяву (вартість однієї години роботи складає 1 000, 00 грн) - 2 500, 00 грн; участі у судовому засіданні 12.03.2025, 02.04.2025 (вартість участі у судовому засіданні складає 1 000, 00 грн) - 2 000, 00 грн.

Адвокатське бюро виставило відповідачу рахунок від 04.04.2025 на оплату послуг за договором про надання правової допомоги №03 від 04.02.2025 у справі №914/3149/24 у розмірі 4 500, 00 грн.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 5 і 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що відповідач заперечив проти стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу зазначивши, що представник відповідача не долучив до матеріалів справи, зокрема до відзиву на позовну заяву, договору №03 про надання правничої допомоги, укладеного 04.02.2025, попри те, що договір укладений 04.02.2025 року, чим порушив вимоги ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначає позивач, договір укладений з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а відповідачем у справі є ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суд наголошує, що у розумінні ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Натомість договір про надання правової допомоги не є доказом, яким обґрунтовано вимогу або заперечення у справі. Як визначено у ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України договір про надання правової допомоги є доказом на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи і при визначенні строку на подання такого доказу суд керуються положеннями згаданої статті, тому повторно зазначає, що відповідний доказ відповідач подав у встановлений процесуальним законом строк.

Помилка в реквізитах сторони договору про надання правової допомоги, ОСОБА_1, зокрема у реєстраційному номері облікової картки платника податків, не дає підстав вважати недійсним відповідний договір вцілому, оскільки такі відомості про клієнта у преамбулі договору зазначено правильно.

Серед іншого позивач зазначає, що спір у справі виник саме внаслідок самовільно встановленої тимчасової споруди, тому судові витрати у справі необхідно покласти на відповідача.

Водночас суд звертає увагу позивача на положення п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність доказів допущення неправомірної поведінки відповідачем та його вини як суб`єктивної поведінки, а тому про відмову у задоволенні позовних вимог, вимога відповідача про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою.

Позивач також зазначає, що покладення на нього 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу становитиме надмірний тягар для комунального підприємства, особливо в умовах, спричинених військовим станом у державі.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладені у постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18: «якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу».

Водночас суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункт 269). Подібні висновки містяться зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, 14.06.2021 у справі № 826/13244/16.

За наслідком аналізу поданих відповідачем доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що описані та погоджені сторонами в акті від 03.04.2025 послуги в сумі 4 500, 00 грн є співмірним зі складністю справи, процесом її розгляду та суттю виконаної роботи. Крім того, такі витрати є реальними, а їх розмір співмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Резюмуючи встановлене вище, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення відповідачем сума витрат на правову допомогу відповідає критеріям фактичності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом. Водночас заперечення позивача проти стягнення на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, заява представника відповідача підлягає задоволенню, а понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу позивачем у заявленому розмірі 4 500, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3149/24 задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Адміністративно - технічне управління» (79005, Львівська обл., місто Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7, ідентифікаційний код юридичної особи 13804591) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 4 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складене 19.05.2025.

Суддя Матвіїв Р.І.