Ухвала

від 12.05.2025 по справі 923/18/22

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 923/18/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши заяву Херсонської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. № 2-611/25 від 21.04.2025) у справі за позовом Керівника Херсонської окружної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5-а) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Університетська, 136-А, код ЄДРПОУ 39766281) до Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681), Товариства з обмеженою відповідальністю Газ Авто (73000, м. Херсон, пр-т Адмірала Сенявіна, 41, код ЄДРПОУ 34785865)

про визнання недійсними рішення та додаткової угоди до договору, скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку

Представники:

Прокурор - Волкова Н.М.

Від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не з`явився;

Від ХМР не з`явився;

Від ТОВ Газ Авто - не з`явився.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 ухваленим у справі № 923/18/22 позов задоволено.

Визнано недійсним пункт 1.2 рішення Херсонської міської ради № 2101 від 28.08.2019, яким поновлено укладений 15.11.2007 між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Газ Авто договір оренди земельної ділянки площею 2,4800 га, кадастровий номер:6510136900:14:011:0026, по Миколаївському шосе, 4 км, наданої під торговельно-сервісний комплекс строком на 10 років.

Визнано недійсною укладену між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Газ Авто додаткову угоду від 26.10.2019 до договору оренди земельної ділянки від 15.11.2007 № 040771300242.

Скасовано державну реєстрацію та припинено право Товариства з обмеженою відповідальністю Газ Авто (ідентифікаційний код 34785865) оренди земельної ділянки площею 2,4800 га, кадастровий номер: 6510136900:14:011:0026, по Миколаївському шосе, 4 км, вартістю 10 785 024,00 грн., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1948913465101, проведену 24.10.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49422221 від 30.10.2019, виданого державним реєстратором Ювілейної сільської ради, Олешківського району, Херсонської області Кравченко Т.В.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Газ Авто на користь Херсонської обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн.

Стягнуто з Херсонської міської ради Херсонської області на користь Херсонської обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн.

21.02.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 у справі № 923/18/22, що набрало законної сили 16.02.2024 видано відповідні накази.

21.04.2025 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява Херсонської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. № 2-611/25 від 21.04.2025) в якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2024 у справі № 923/18/23, стягнути на користь Херсонської обласної прокуратури судові витрати у сумі 3 721,50 грн. з Херсонської міської ради через виконавчий комітет Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 04059958).

Ухвалою суду від 24.04.2025 призначено заяву Херсонської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. № 2-611/25 від 21.04.2025) до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2025.

ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлено належним чином.

Херсонська міська рада не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлена належним чином.

ТОВ «Газ Авто» не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частин першої та другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заява прокурора про зміну способу і порядку виконання рішення від 21.04.2025 (вх. № 2-611/25) обґрунтована тим, що обласною прокуратурою направлено для виконання до органів казначейської служби наказ суду № 923/18/19 про стягнення 3 721,50 грн з Херсонської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури.

Проте, як зазначає, прокурор Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області зазначений виконавчий документ повернуто, оскільки боржник Херсонська міська рада не має відкритих рахунків в органах казначейства.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 713/1062/17 та постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі № 6-1829цс15.

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України „Про виконавче провадження, у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України „Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Господарський суд зауважує, що необхідною та обов`язковою умовою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є факт існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9).

Як вбачається з відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 23.01.2025 № 15/1-3121-23, яка додана до заяви прокурора про зміну способу і порядку виконання рішення від 21.04.2025 (вх. № 2-611/25), Херсонська міська рада (код ЄДРПОУ 26347681) не має відкритих рахунків в органах казначейства.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає що статтями 1, 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

На підставі частин першої, другої статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно із частинами першою, восьмою статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

На підставі частини другої статті 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява № 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу Шмалько проти України Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 у справі № 923/18/22 боржником добровільно не виконано, а розпорядження Херсонською міською радою коштами місцевого бюджету відбувається через Виконавчий комітет Херсонської міської ради, а також враховуючи, що Херсонська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Херсон та не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає за необхідне змінити порядок виконання рішення, шляхом стягнення з Херсонської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури витрат на сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн. судового збору за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Херсон Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Херсонської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. № 2-611/25 від 21.04.2025) задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 у справі № 923/18/22, стягнути на користь Херсонської обласної прокуратури судові витрати в сумі 3 721,50 грн. з Херсонської міської ради через Виконавчий комітет Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 04059958).

Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 19.05.2025.

Суддя Ю.А. Шаратов