Ухвала

від 12.05.2025 по справі 916/96/25

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"12" травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/96/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Букарової Т.О.,

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн-Трейд ЛТД (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19; код ЄДРПОУ 45336760)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий порт (65006, м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; код ЄДРПОУ 45141798)

про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Мельниченко Н.О.;

від боржника: Носкіна І.М.;

від заявників: ТОВ «Майнд Сет» Левіт В.С.; ТОВ «Компанія Пром-Гранд» Задорожко О.О.; ТОВ «Павер Бізнес» Білоус Т.А. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Забарін А.Ф. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

слухач: Шевченко А.В.

Судове засідання 12.05.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2025 відкрито провадження у справі № 916/96/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий порт (далі ТОВ Зерновий порт, боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ Зерновий порт строком на 170 календарних днів до 28.07.2025; призначено розпорядником майна ТОВ Зерновий порт арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України суд 07.02.2025 оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення) ТОВ Зерновий порт за № 75230 від 07.02.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю Павер бізнес (далі ТОВ «Павер Бізнес») звернулося із заявою, сформованою в системі Електронний суд 06.03.2025 (вх. № 3-181/25 від 07.03.2025), про визнання конкурсних кредиторських вимог до ТОВ Зерновий порт в сумі 750 000 грн та віднесення їх до четвертої черги вимог кредиторів, а також про визнання грошових вимог у розмірі 6056, 00 грн (судовий збір) та віднесення їх до першої черги вимог кредиторів.

Заява обґрунтована неналежним виконанням ТОВ «Зерновий порт» умов договору від 24.10.2024 про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 24/10-24, в частині повернення грошових коштів у строк до 09.12.2024, у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 750 000 грн. Повідомляє, що докази зарахування будь-яких грошових коштів боржником на рахунок позичальника відсутні.

Боржником у відзиві, сформованим в системі «Електронний суд» 10.04.2025 (вх. № 11681/25 від 10.04.2025), на заяву ТОВ «Павер Бізнес» з грошовими вимогами вказано, що дійсно обліковується борг у розмірі 750 000, 00 грн, що виник на підставі договору про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 24/10-24 від 24.10.2024, який ТОВ «Зерновий порт» не має можливості погасити. Зазначає про визнання грошових вимог ТОВ «Павер Бізнес» у розмірі 750 000, 00 грн, а також сплаченого судового збору за подання заяви у розмірі 6056, 00 грн та просить включити вимоги кредитора ТОВ «Павер Бізнес» до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 916/96/25.

У повідомленні про розгляд грошових вимог ТОВ «Майнд Сет», сформованого в системі «Електронний суд» 20.03.2025 (вх. № 9142/25 від 20.03.2025), розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Забарін А.Ф. вказав, що заборгованість ТОВ Зерновий Порт перед ТОВ Павер Бізнес підтверджена первинними документами; з відкритих джерел ним не було встановлені ознаки заінтересованості між ТОВ «Павер Бізнес» та ТОВ Зерновий порт. Вважає, що наявні правові підстави для визнання грошових вимог ТОВ Павер Бізнес до ТОВ Зерновий порт в сумі: 6 056,00 грн (судовий збір); 750 000, 00 грн (конкурсні вимоги четвертої черги).

Розглянувши заяву ТОВ «Павер Бізнес», відзиви на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив.

24.10.2024 між ТОВ Павер Бізнес (позикодавець) та ТОВ Зерновий порт (позичальник) укладено договір № 24/10-24 про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги, п. 1.1. якого встановлено, що позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову безвідсоткову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.1. договору поворотна фінансова безвідсоткова допомога надається в національній валюті України на розсуд позикодавця в розмірі до 2 000 000 (два мільйони) гривень.

Відповідно до п. 2.2. договору поворотна фінансова безвідсоткова допомога може надаватись частинами відповідно до фінансових можливостей позикодавця.

П. 2.4. договору встановлено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку.

Згідно з п. 2.5. договору, повернення грошових коштів проводиться на підставі вимоги позикодавця до позичальника протягом 10 (десяти) банківських днів на повну суму повернення, або частинами. В будь-якому разі, повне повернення отриманих від позикодавця грошових коштів повинно відбутись до закінчення дії цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

ТОВ Павер Бізнес на виконання умов вказаного договору, надало ТОВ Зерновий порт поворотну фінансову безвідсоткову допомогу в сумі 750 000 грн, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього, що підтверджується наданою до заяви про грошові вимоги платіжною інструкцією № 220 від 24.10.2024.

25.11.2024 ТОВ Павер Бізнес звернулось до ТОВ Зерновий порт з вимогою про дострокове повернення грошових коштів за договором № 24/10/24 про надання поворотної фінансової допомоги від 24.10.2024. У вказаній вимозі ТОВ Павер Бізнес вимагало у ТОВ Зерновий порт протягом 10 календарних днів, з дати отримання даної вимоги-повідомлення, здійснити повернення грошових коштів у загальній сумі 750 000 грн.

Факт вручення ТОВ Зерновий порт вказаної вимоги підтверджується наданим до матеріалів справи актом вручення вимоги від 25.11.2024.

Таким чином, ТОВ Зерновий порт зобов`язане було здійснити повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги ТОВ Павер Бізнес у строк до 09.12.2024 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 64 КУзПБ у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Дослідивши матеріали заяви, господарським судом встановлено факт невиконання позичальником ТОВ Зерновий порт перед ТОВ Павер Бізнес зобов`язання за договором № 24/10-24 про надання поворотної фінансової допомоги від 24.10.2024 в частині повернення грошових коштів у розмірі 750 000 грн у встановлені строки.

Дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ «Павер Бізнес» до ТОВ «Зерновий порт» є обґрунтовані, підтверджуються долученими до матеріалів заяви доказами, зокрема: договором № 24/10-24 про надання поворотної фінансової допомоги від 24.10.2024; платіжною інструкцією № 220 від 24.10.2024.

Таким чином, заявлена ТОВ «Павер Бізнес» заборгованість в сумі 750 000 грн до ТОВ «Зерновий порт» підтверджена належними й допустимими доказами; доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає грошові вимоги ТОВ «Павер Бізнес» до ТОВ «Зерновий порт» в розмірі 750 000 грн, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер Бізнес» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, офіс 497; код ЄДРПОУ: 43975290) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий порт (65006, м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; код ЄДРПОУ 45141798) у сумі 750 000, 00 грн, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 6056, 00 грн (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 12 травня 2025 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 19 травня 2025 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд»: ТОВ «Зерновий порт», розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Забаріна А.Ф., ТОВ Павер Бізнес.

Суддя О.О. Мусієнко