Рішення від 10.04.2025 по справі 922/364/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/364/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Лущик В.П." (63702, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 55; ідент. код 33190040)

до Держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратуру Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. В. Дмитрівка, буд. 15а)

про стягнення 3 010 805,23 дол. США збитків

за участю представників:

позивача Ревуцька Світлана Володимирівна

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лущик В.П." (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратуру Російської Федерації (відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки, у зв`язку з пошкодженням нерухомого майна, яке належить позивачу, у розмірі 3 010 805,23 дол. США. В обґрунтування позовних вимог позивачем посилається на вчинені дії військовими формуваннями Російської Федерації в м. Куп`янськ (ракетні обстріли нерухомого майна позивача), чим завдані масштабні пошкодження об`єктів нерухомого майна позивача, А відтак позивач зазначає, що Російською Федерацією в порушення міжнародного та національного права було завдано позивачу збитків у розмірі 3 010 805,23 доларів США у зв`язку з руйнуванням і знищенням внаслідок здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України належного йому на праві власності нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 55.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Лущик В.П." до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/364/25, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даному випадку, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої майну позивача збройною агресією РФ проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна. Передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

У підготовчому засіданні 06.03.2025 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на27 березня 2025 року об 11:30.

У підготовчому засіданні 27.03.2025 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 10.04.2025 року о12:00.

У судовому засіданні 10.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 ГПК Українисудочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку зУказом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 2ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "ЛУЩИК В.П." (позивач) зареєстроване на території України - в м. Куп`янськ Харківської області 09.12.2004 року, видом діяльності якого є, зокрема надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20), складське господарство (код 52.10).

Матеріалами справи підтверджено, що за ПП "ЛУЩИК В.П." на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 55: Будівля низькотемпературного холодильника літера А по БТІ загальною площею 2 825,6 кв.м.; овочесховище літера Р по БТІ, загальною площею 383, 6 кв.м.; нежитлова будівля цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями літера И, И1 по БТІ, загальною площею 3 078,3 кв.м.; адміністративна будівля літера А1 по БТІ, загальною площею 1744, 3 кв.м.; будівля холодильника літера У по БТІ, загальною площею 1205, 7 кв.м., вагова та навіс літера Н, н1 по БТІ, загальною площею 127, 2 кв.м.

Позивачем станом на 24 лютого 2022 року нерухоме майно надавалось в оренду для ведення господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39415619).

24 лютого 2022 року, Російська Федерація (відповідач), розпочала широкомасштабний військовий наступ на територію України, внаслідок чого, на всій території України розпочалось нанесення масованих авіаударів, ракетних та артилерійських обстрілів як по військовим так і по цивільним об`єктам. Подібні обстріли відбуваються майже щоденно в різних регіонах України.

Зокрема, 24 лютого 2022 року м. Куп`янськ було тимчасово окуповано Російською Федерацією, що є загально відомим фактом та підтверджується нормативно-правовими актами.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, (далі Перелік) територія міста Куп`янська Куп`янської міської територіальної громади Куп`янського району Харківської з 24.02.2022 по 09.09.2022 віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Звільнення м. Куп`янськ з під окупації військових угрупувань та регулярної армії Російської Федерації характеризувалось активними бойовими діями, що потягло за собою руйнування нерухомого майна в значних масштабах.

Незважаючи на звільнення м. Куп`янськ з під окупації військами Російської Федерації територія м. Куп`янська продовжує зазнавати артилерійських та ракетних обстрілів з боку збройних сил Російської Федерації, а нерухоме та рухоме майно зазнає руйнувань та знищень, адже місто розташоване всього лише в 50 км від кордону з Російською Федерацією.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області листом-відповіддю № 276аз/119-24/03-2024 від 12.08.2024 (т. 1 а.с. 41) було повідомлено, що 16.11.2022 до Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про ворожий обстріл за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 55, внаслідок якого було пошкоджено майно ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ" (орендар нерухомого майна). Подію зареєстровано в ЄО № 3394 16.11.2022 Куп`янським РВП ГУНП в Харківській області, а також 08.12.2022 до Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про ворожий обстріл за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 55, внаслідок якого було пошкоджено майно ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ" (орендар нерухомого майна). Подію зареєстровано в ЄО № 4052 08.12.2022 Куп`янським РВП ГУНП в Харківській області. Вищевказані повідомлення про кримінальне правопорушення були приєднані до кримінального провадження № 22022220000002871 від 16.11.2022, яке перебуває в провадженні Управління Служби Безпеки України в Харківській області.

Згідно витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №120221210100002666 від 20.09.2022 (т. 1 а.с. 42) в результаті військової агресії Російської Федерації, на території Харківської області, м. Куп`янськ за адресою: вул. Сватівська, 55, невідомі особи (військові Російської Федерації) заволоділи всіма приміщеннями, обладнанням, майном, товарними залишками, всіма комплектуючими, та всіма залишками упакування, етикеток, стікерів для маркування товару, документами бухгалтерського обліку ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ" та іншим. Також внаслідок військової агресії Російської Федерації, було знищено будівлі майнового комплексу Приватного підприємства "Лущик В.П.", що знаходяться за адресою: Харківської області, м. Куп`янськ за адресою: вул. Сватівська, 55, внаслідок прямого влучання снарядів. А саме, руйнувань через ракетні обстріли Російською Федерацією нерухомого майна позивача зазнали наступні об`єкти: Будівля низькотемпературного холодильника, літ А, площа 2 825,6 кв.м.; Овочесховище, літ. Р, площа 383,6 кв.м.; Нежитлова будівля цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, літ И, И1, площа 3 078,3 кв.м.; Адміністративна будівля, літ. А1, площа 1 744,3 кв.м.; Будівля холодильника, літ. У, площа 1 205,7 кв. м.; Вагова, літ. Н, площа 127,2 кв.м.

Внаслідок ракетного обстрілу Російською Федерацією вищевказаних об`єктів нерухомого майна Куп`янською міською військовою адміністрацією було видано розпорядження № 29 від 28.02.2023 року « Про утворення робочої групи з питань виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних з пошкодженням будівель та споруд на території Куп`янської міської територіальної громади» та відповідно до цього розпорядження сформовано комісію з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для огляду нерухомого майна, на території Куп`янської міської територіальної громади, встановлення масштабів його руйнування та складення відповідних актів за наслідками такого огляду.

Так, комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Куп`янської міської військової адміністрації (т. 1 а.с. 43-57) 08 травня 2023 року було оглянуто наступні об`єкти нерухомого майна позивача та складені відповідні акти комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації:

- Акт складений за результатами огляду Будівлі низькотемпературного холодильника, літ А, площа 2 825,6 кв.м. (т. 1 а.с. 43-44), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракети С-300, РСЗВ); зафіксовані значні руйнування несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо повного демонтажу частини об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій та відновлення, капітального ремонту або реконструкції, обробка будівлі від екологічного забруднення;

- Акт складений за результатами огляду Овочесховища, літ Р, площа 383,6 кв.м. (т. 1 а.с. 45-46), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300) та зафіксовано, що об`єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти) рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта;

- Акт складений за результатами огляду Нежитлової будівлі, цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, літ И, И1, площа 3 078,3 кв.м. (т. 1 а.с. 47-48), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300), пожежа та зафіксовано, що об`єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти) рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта;

- Акт складений за результатами огляду Адміністративно-виробничої будівлі, літ. А1, площа 1 744,3 кв.м. (т. 1 а.с. 49-50), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300) та зафіксовані наявні значні руйнування фундаменту та суттєві руйнування (повністю) самонесучих огороджувальних конструкцій 1 та 2 поверхів, та суттєві руйнування огороджувальних конструкцій, ступінь та характери яких свідчить про необхідність виконання робіт з демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, об`єкт не придатний для використання;

- Акт складений за результатами огляду Будівлі холодильника, літ. У, площа 1 205,7 кв. м. (т. 1 а.с. 51-52), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300) та зафіксовано, що об`єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти) рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта;

- Акт складений за результатами огляду Вагової, літ. Н, площа 127,2 кв.м. (т. 1 а.с. 53-54), яким встановлено, що ймовірною причиною пошкодження об`єкта є обстріл військами Російської Федерації (ракета с-300, ракети РСЗВ) та зафіксовані незначні руйнування несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо відновленню огороджувальних конструкцій, капітального ремонту або реконструкції.

Окрім наведеного вище, ракетний обстріл збройними силами Російської Федерації нерухомого майна позивача спричинило на його об`єктах пожежу значних масштабів, яка призвела до їх майже повного руйнування та екологічного забруднення. Зазначене підтверджується: актом про пожежу від 16 листопада 2022 року, складеним комісією ВЗНС Куп`янського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області, яким встановлений факт виникнення пожежі на складському приміщенні нерухомого майна позивача 16 листопада 2022 року об 11:10 год. внаслідок проведення бойових (воєнних) дій (т.1. а.с. 55); актом про пожежу від 09 грудня 2022 року, складеним комісією ВЗНС Куп`янського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області, яким встановлений факт виникнення пожежі на виробничому приміщенні нерухомого майна позивача 08 грудня 2022 року об 15:50 год. внаслідок проведення бойових (воєнних) дій (т.1. а.с. 56), яким встановлено, що внаслідок пожежі було знищено: нежитлову будівлю цеху по переробці свіжомороженої та охолодженої риби та ікри з побутовими приміщеннями, майно та обладнання, що було в приміщенні цеху; актом про пожежу від 22 грудня 2022 року, складеним комісією ВЗНС Куп`янського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області, яким встановлений факт виникнення пожежі в кабінетах адміністративно-виробничої будівлі нерухомого майна позивача 21 грудня 2022 року об 15:00 год. внаслідок проведення бойових (воєнних) дій (т.1. а.с. 57).

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем в складі комісії для обстеження майна, пошкодженого/втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, сформованої за наказом директора ПП «ЛУЩИК В.П.» № 08/05 від 08.05.2023, (далі Комісія ПП) було самостійно здійснено огляд об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 55, на предмет їх пошкодження/знищення внаслідок збройної агресії Російської Федерації. За результатами огляду Комісією ПП було зафіксовано факт, причини, наслідки та ступінь пошкодження нерухомого майна Позивача, про що було складено Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 08.05.2024, до якого також було долучено фото- та відеофіксацію, які відображають непридатний до використання стан нерухомого майна позивача, що було спричинено збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема, ракетними обстрілами м. Куп`янськ (т. 1 а.с.58-186).

На виконання постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 р. № 326, з метою отримання експертної оцінки щодо визначення розміру збитків, спричинених збройною агресією, позивач звернувся до суб`єкту оціночної діяльності ТОВ "Крестон Україна Валюейшн", що діє на підставі сертифіката №379/2023 від 26 червня 2023 року.

Звітом про незалежну оцінку збитків завданих ПП "ЛУЩИК В.П." у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації № 2739/RA/02 від 18 січня 2024 року, виготовленим ТОВ "Крестон Україна Валюейшн" оцінювачами Грюкало Андрієм Миколайовичем та Деменко Ольгою Володимирівною встановлено, що розмір збитків понесених Приватним підприємством "ЛУЩИК В.П." внаслідок пошкодження належного йому нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 55, що сталося в результаті збройної агресії Російської Федерації, станом на 18 січня 2024 року становить 115 088 933,24 грн (сто п`ятнадцять мільйонів вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять три гривні, двадцять чотири копійки) з урахуванням ПДВ, що за курсом гривні до долара США становить 3 010 805,23 дол. США (три мільйони десять тисяч вісімсот п`ять доларів США, двадцять три центи) з урахуванням ПДВ (т. 2 а.с. 1-103, стор. 36 Звіту про оцінку).

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наполягає, що внаслідок здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України, було пошкоджено нерухоме майно позивача, чим останньому завдано реальні збитки, розмір яких внаслідок пошкодження майна становить - 3 010 805,23 дол. США (три мільйони десять тисяч вісімсот п`ять доларів США, двадцять три центи) з урахуванням ПДВ.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав з позовною заявою про стягнення з держави - Російської Федерації в особі Генеральної прокуратуру Російської Федерації суми спричинених збитків у вигляді реальних збитків, що спричинені внаслідок російської збройної агресії на території України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спір у даній справі виник між юридичними особами приватного права та іноземною державою Російською Федерацією (відповідач) як особливим суб`єктом цивільного права.

Згідно з ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна, Харківська область.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то спір вирішується за законодавством України.

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року), кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. З ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За визначенням частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 ЦК України).

Враховуючи те, що сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються стягнення позадоговірної шкоди, до спірних правовідносин застосовуються положення статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Матеріалами справи, зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121010002666 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв ведення війни), у межах якого позивачів було визнано потерпілими; Актами комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації; Актами про пожежу від 16 листопада 2022 року та від 09 грудня 2022 року; інформацією із відкритих джерел засобів масової інформації, якими активно висвітлювались події та наслідки збройної агресії Російської Федерації у м. Куп`янськ Харківської області; звітом про незалежну оцінку збитків завданих ПП «ЛУЩИК В.П.» у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації № 2739/RA/02 від 18 січня 2024 року, підтверджується, що внаслідок збройною агресією Російської Федерації, зокрема ракетних обстрілів м. Куп`янськ, відбулось пошкодження належного ПП "ЛУЩИК В.П." на праві приватної власності майна, що було прямим наслідком протиправної збройної агресії Російської Федерації на території України.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 р. у справі № 648/2035/17.

Згідно зі ст. 1 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі, що додається до цієї Конвенції.

Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил (ст. 3 Гаазької Конвенції).

Відповідно до ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до Конвенції, забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів використання знищеного та пошкодженого майна позивача у воєнних цілях, відтак, дії відповідача, внаслідок яких знищено та пошкоджено майно позивача, були вчинені всупереч законам і звичаям війни, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Тому стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Таким чином, пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту прав позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 326 затверджений Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19.02.2014 р.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити в шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Спільним наказом від 18.10.2022 р. № 3904/1223 Міністерства економіки України та Фонду державного майна України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 р. за № 1522/38858, затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання (п. 1 Методики).

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, які є додатком до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вже зазначалось, на підтвердження розміру завданих позивачу збитків ним наданий звіт про оцінку збитків, завданих Приватному підприємству "ЛУЩИК В.П." внаслідок пошкодження нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 55, в результаті збройної агресії Російської Федерації, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Крестон Україна Валюейшн".

Із вказаного звіту вбачається, що при його складанні була, зокрема використана Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки України та ФДМУ 18.10.2022 р. № 3904/1223.

Вказаний звіт про оцінку збитків складений на замовлення Приватного підприємства "ЛУЩИК В.П." (код 33190040) оцінювачами м Грюкало Андрієм Миколайовичем та Деменко Ольгою Володимирівною та відповідає вимогам ст. 98, 101 ГПК України, зокрема стосовно того, що у звіті зазначено, що оцінювачі обізнані та усвідомлюють кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Системний аналіз змісту норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 908/807/18.

Таким чином, оскільки позивачем доведено наявність в сукупності всіх елементів складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування такого заходу як відшкодування збитків, розмір збитків відповідає фактичним обставинам справи, то вимоги позивача про стягнення на користь Приватного підприємства "ЛУЩИК В.П." реальних збитків у розмірі 3 010 805,23 дол. США (три мільйони десять тисяч вісімсот п`ять доларів США, двадцять три центи) визнаються судом обґрунтованими.

При цьому судом враховано, що за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. За таких умов, пред`явлення у даному разі позовних вимог до російської федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то такий судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 4 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (адреса: 125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. В. Дмитрівка, буд. 15 а) на користь Приватного підприємства «ЛУЩИК В.П.» (63702, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 55; ідент. код 33190040) збитки у розмірі 3 010 805,23 дол. США (три мільйони десять тисяч вісімсот п`ять доларів США, двадцять три центи).

3. Стягнути з держави Російської Федерації в особі Генеральної прокуратуру Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. В. Дмитрівка, буд. 15а) до Державного бюджету України 847 840,00 грн судового збору.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "21" квітня 2025 р.

СуддяМ.І. Шатерніков