Герб України

Рішення від 19.05.2025 по справі 922/853/25

Господарський суд харківської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/853/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків до Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради, с. Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл. про стягнення 23675,11 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

14.03.2025 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради про стягнення заборгованості за Договором №65-478 від 04.04.2022 р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 3% річних за період з 01.05.2023 по 31.12.2023 у сумі 9336,35 грн та інфляційні втрати за період з травня 2023 по грудень 2024 у сумі 25514,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/853/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

02.04.2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяв (вх.№8243), в якому просить відмовити у позовних вимогах про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-478 від 04.04.2022 у повному обсязі.

Відповідач не погоджується з нарахуванням позивачем пені та 3% річних та просить суд врахувати наступні обставини.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що територія Шевченківської селищної територіальної громади з перших днів повномасштабної війни російської федерації в Україні, а саме з 26.02.2022 року, була окупована та офіційно територію деокуповано українськими військами 08.09.2022 року. Звертає увагу, що Постановою КМУ від 29.04.2022 № 502 уряд рекомендував органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи для населення на такі комунальні послуги як - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, впродовж дії воєнного стану в Україні. Отже Комунальне підприємство «АКВА», у зв`язку з введенням воєнного стану, позбавлене можливості подати на затвердження тарифи, які б відповідали діючим цінам на основні складові, зокрема, електричну енергію. У зв`язку з чим несе значні збитки.

Також, відповідач зазначає, що з дня деокупації (08.09.2022) по сьогоднішній день територія Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Відповідач здійснює забезпечення життєдіяльності всієї Шевченківської селищної територіальної громади, основними завданнями є: водопостачання, водовідведення, теплопостачання. В обслуговуванні Відповідача знаходяться 14,3 км мереж водовідведення та 76,82 км мереж водопостачання, з них 36,7 км в сел. Шевченкове - центральній садибі. У порівнянні з довоєнним періодом у декілька разів збільшилась кількість аварійних ситуацій на мережах, пориви трубопроводів, зокрема пов`язаних з ракетними ударами. Працівники Відповідача працювали в окупації та працюють зараз, ризикуючи своїм життям у різних ситуаціях. Відповідач на сьогодні обслуговує населення у кількості 14-16 тис чол. громади та більше 1300 чол. переселенців з Куп`янського району.

Крім того, відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру», Відповідач є об`єктом критичної інфраструктури і є єдиним підприємством на території Шевченківської селищної територіальної громади, що здійснює теплопостачання об`єктам соціальної інфраструктури, водопостачання та водовідведення.

У відзиві на позовну заяву, відповідач також звертає увагу на положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

08.04.2025 року представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№8663 від 08.04.2025), в якій зазначає, що станом на сьогоднішній день, заборгованість Відповідача перед ПрАТ "Харківенергозбут" зі сплати 3% річних (за період з 01.05.2023 по 14.08.2024) та втрат від інфляції (за період з травня 2023 по липень 2024), у зв`язку з простроченням оплати за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року складає: 23675,11 грн (7603,92 грн+16071,19), у зв`язку з чим просить зменшити розмір позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№8663 від 08.04.2025) та постановлено подальший розгляд справи проводити з урахуванням прийнятої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Також, 08.04.2025 року позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№8666), в якій зазначено, що посилання відповідача на сплату заборгованість згідно з графіком не можуть бути взято судом до уваги, так як заборгованість по сплаті 3% річних за період з 01.05.2023 по 14.08.2024 та втрат від інфляції за період з травня 2023 по липень 2024 не входила до предмету судового розгляду по справі №922/3726/23. Таким чином, ПрАТ "Харківенергозбут" правомірно було нараховано 3% річних за період з 01.05.2023 по 14.08.2024 у розмірі 7603,92 грн та втрат від інфляції за період з травня 2023 по липень 2024 у розмірі 16071,19 грн, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, позивач заперечував проти зменшення розміру 3% річних та інфляційних.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 за № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 за № 1268.

ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник електричної енергії за вільними цінами здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією

Таким чином, правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Законом України від 23.11.2018 № 2628 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України Про ринок ^ дорично), енергії для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних рослуг, передбачених статтею 63 цього Закону.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами, (частина друга статті 56 вказаного Закону).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до пункту 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": www.zbutenergo.kharkov.ua.

Також у відповідності до пунктів 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту споживачем електроенергію ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

04.04.2022 року на електронну адресу постачальника універсальної послуги на території Харківської області - ПрАТ «Харківенергозбут» від Оператора системи розподілу - АТ «Харківобленерго» надійшло повідомлення щодо переліку споживачів, які у зв`язку з отриманням 04.04.2022 учасниками ринку ТОВ «ГАЗ ЕНЕРГОПРОЕКТ», ТОВ «ЕНЕРГО Х», ТОВ «ЗЗБК-1-ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ТКФ «ДОВІРА М» статусу «Дефолтний» переводяться на постачальника універсальних послуг ПрАТ «Харківенергозбут» з 04.04.2022 шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

Таким чином, зі змісту наказу випливає, що Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради було автоматично переведено на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг - ПрАТ "Харківенергозбут", починаючи з 04.04.2022 на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-216 (далі - Договір № 65-216) на умовах Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів.

Також, 04.04.2022 Комунальним підприємством "Аква" Шевченківської селищної ради було підписано заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 Порядок розрахунків за Договір №65-478 визначається відповідно до комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, яка є невід`ємним додаток до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1 Договору).

За умовами п. 5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором. Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочення оплати, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунок за спожиту електричну енергію:

- за листопад 2022 року було спожито 32109 кВт*год та нараховано 195990,38грн з ПДВ. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2022 було направлено засобами поштового зв`язку 23.02.2023. Строк оплати рахунку до 02.03.2023.

Позивач зазначає, що станом на 01.01.2025 сума заборгованості за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 за Договором №65-478 від 04.04.2022 з урахуванням оплат складає: 89086,50 грн.

Також, позивач звертає увагу суду, що заборгованість за спожиту електроенергію за листопад 2022 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 по справі №922/3726/23 та не є предметом розгляду в цій заяві, а вказана тільки для пояснення нарахування штрафних санкцій.

Рахунок та акт приймання-передачі з доказами їх направлення Відповідачу наявні в матеріалах справи.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за Договором не виконав.

Позивач також зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 по справі №922/3726/23 було стягнуто з КП "Аква" Шевченківської селищної ради на користь ПрАТ "Харківенергозбут" 195 990,38 грн. заборгованості за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 за листопад 2022 року; 15840,32 грн. пені; 850,49 грн. 3% річних за період з 03.03.2023 по 30.04.2023 та 3191,71 грн. судового збору.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 по справі 922/3726/23, у позові в частині стягнення пені у розмірі 15840,32 грн. було відмовлено, а в решті позовних вимог рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року залишено без змін.

При цьому, ухвалою Господарського суду Харківської області 13.08.2024 розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року по справі № 922/3726/23 про стягнення з КП "АКВА" Шевченківської селищної ради на користь ПрАТ "Харківенергозбут" за електричну енергію за листопад 2022 року в розмірі 195 990,38 грн. та 3% річних в розмірі 950,49 грн. на 11 місяців рівними платежами кожного місяця до 18.06.2025.

Таким чином, зазначеною вище ухвалою було визначено Споживачу нові строки виконання зобов`язання з оплати заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад 2022 та 3% річних за період з 03.03.2023 по 30.04.2023.

Згідно з частини 2 статті 235 ГПК України дана ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, тобто з 15.08.2024.

На думку позивача, враховуючи, що з моменту звернення з позовною заявою до суду до моменту ухвалення судового рішення по суті у справі №922/3726/23, апеляційного перегляду та затвердження графіку розстрочення виконання рішення по справі №922/3726/23 пройшов майже один рік, то за вказаний період у Відповідача продовжували нараховуватися 3% річних та втрат від інфляції до дня винесення та набрання законної сили ухвали Господарського суду Харківської області від 13.08.2024 року, тобто до 14.08.2024 (включно), у зв`язку з простроченням оплати за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 року.

Таким чином, ПрАТ "Харківенергозбут" як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу нараховано 3% річних за період з 01.05.2023 по 14.08.2024 у розмірі 7603,92 грн. та втрат від інфляції за період з травня 2023 по липень 2024 у розмірі 16 071,19 грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/3726/23 від 31.10.2023, що набрало законної сили.

При цьому, ухвалою Господарського суду Харківської області 13 серпня 2024 розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року по справі № 922/3726/23 про стягнення з КП "АКВА" Шевченківської селищної ради на користь ПрАТ "Харківенергозбут" за електричну енергію за листопад 2022 року в розмірі 195 990,38 грн. та 3% річних в розмірі 950,49 грн. на 11 місяців рівними платежами кожного місяця до 18.06.2025 р.

Таким чином, зазначеною вище ухвалою було визначено Споживачу нові строки виконання зобов`язання з оплати заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад 2022 та 3% річних за період з 03.03.2023 по 30.04.2023.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.235 ГПК України дана ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, тобто з 15.08.2024.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №2-54/08 відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Отже, враховуючи, що з моменту звернення з позовною заявою до суду до моменту ухвалення судового рішення по суті у справі №922/3726/23, апеляційного перегляду та затвердження графіку розстрочення виконання рішення по справі №922/3726/23 пройшов майже один рік, то за вказаний період у Відповідача продовжували нараховуватися 3% річних та втрати від інфляції до дня винесення та набрання законної сили ухвали Господарського суду Харківської області від 13.08.2024 року, тобто до 14.08.2024 (включно), у зв`язку з простроченням оплати за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 року.

Таким чином, ПрАТ "Харківенергозбут" правомірно було нараховано 3% річних за період з 01.05.2023 по 14.08.2024 та втрати від інфляції за період з травня 2023 по липень 2024, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Позивач нараховує на суму заборгованості 3% річних з 01.05.2023 по 14.08.2024 року та інфляційні втрати за період з 05.2025 - 07.2023, 10.2023-07.2024 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №1 встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, у тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Сума пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого Відповідачу нараховані 3% річних у сумі 7603,92 грн та індекс інфляції у сумі 16071,19 грн, що станом на 01.01.2025 року становить 23675,11 грн.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків інфляційних та 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних, суд дійшов висновку про їх невірність та невідповідність вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р (пункт 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань"). Таким чином, індекс інфляції підлягає нарахуванню за місяць.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляція за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (постанова Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/24266/16).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення (постанова Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19).

Отже, враховуючи викладене, індекс інфляції повинен нараховуватися шляхом помноження індексів інфляції за всі місяці наявності боргу, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в позові зазначено про стягнення інфляційних за період з травня 2023 по липень 2023 та з жовтня 2023 по липень 2024.

При цьому із розрахунків позивача (а.с.29, 99) вбачається, що розрахунок інфляційних на суму боргу за листопад 2022 починається з квітня 2023, а кінцевим місяцем нарахування інфляційних на суму боргу є червень 2024.

Отже з розрахунку інфляційних вбачається, що позивачем зроблено розрахунок інфляційних на суму боргу за кожен місяць окремо, а не сукупно шляхом помноження індексів інфляції за весь період існування боргу, та виключивши з періоду нарахування липень-серпень 2023, в яких була дефляція, що з огляду на вищевикладене, є порушенням методики нарахування інфляційних втрат.

Таким чином, суд перерахував інфляційні втрати на суму боргу за період квітень 2023 - червень 2024 (як визначено позивачем в розрахунку - а.с.99) сукупно шляхом помноження індексів інфляції, в тому числі й місяці, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція (липень-серпень 2023).

У зв`язку з викладеним, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 12425,98 грн інфляційних.

В частині стягнення 3645,21 грн інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних на суми боргу за кожен місяць, з урахуванням визначених позивачем періодів нарахування, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства України, але часткову арифметичну невірність, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 7593,36грн 3% річних підлягають задоволенню.

В частині стягнення 10,56 грн 3% річних суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Щодо заперечень відповідача.

Суд зазначає, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Також, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Отже нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, за своєю правовою природою не є відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК України та ст.217 ГК України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Незалежно від того, що стало причиною відсутності у Відповідача необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Щодо посилання Відповідача на відсутність фінансування з державного бюджету суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від відповідальності, передбаченої ст. 230 ГК України, ст. 549, 625 ЦК України, за неналежне виконання договірних зобов`язань установ та організацій, які фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу, що в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно). Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

Відсутність фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що позивач, як господарюючий суб`єкт також вимушений здійснювати свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та має правомірні очікування на виконання контрагентом своїх господарських зобов`язань, що сприятиме здійсненню позивачем господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для задоволення вимог відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем доказів на спростування позовних вимог, доказів оплати заборгованості у спірний період, контррозрахунку суми боргу до суду не надано.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3645,21 грн інфляційних та 10,56 грн 3% річних, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 2048,35 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73-80, 129, 236 - 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради (адреса: 63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, с.Шевченкове, пров.Ломоносова (Івасюка), буд. 5; код ЄДРПОУ 41390693) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; на п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ "Ощадбанк") 3% річних у сумі 7593,36 грн за період з 01.05.2023 по 14.08.2024, інфляційні втрати у сумі 12425,98 грн за період з травня 2023 по липень /2024, а також 2048,35 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" травня 2025 р.

Суддя К.В. Аріт

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення19.05.2025
Оприлюднено20.05.2025
Номер документу127420757
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/853/25

Рішення від 19.05.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 09.04.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 19.03.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні